«Комунальна опера» на Першому національному

30 Березня 2013
18858
30 Березня 2013
15:00

«Комунальна опера» на Першому національному

18858
Всіх учасників марафону про причини та наслідки березневої негоди в ток-шоу «Досвід» ретельно фільтрували?
«Комунальна опера» на Першому національному

Україна пережила репетицію кінця світу - зі снігопадами, завірюхами, крижаними дощами й усіма супутніми явищами. Все, чого натерпілися мешканці всіх регіонів нашої благословенної країни, звісно ж, заслуговує на окреме осмислення. І бажано - не лише у формі діаграм і табличок. Тут на світ проситься епічне полотно на тему «Кияни штовхають тролейбус» або «Героїчні рятувальники витягають із-під снігових заметів швидку допомогу».

 

У царині музичній можна було б замовити Валентинові Сильвестрову симфонію під назвою «Київська снігова патетична». Щоправда, чи знайдуться меценати для її втілення, - дуже велике запитання.

 

А поки митці виношуватимуть творчі задуми, свій витвір на тему снігового колапсу запропонували творці Першого національного. Тут у четвер 28 березня поставили на сцені ток-шоу «Досвід» власну комунальну оперу на два акти з антрактом. Називалося все це телемарафоном про причини та наслідки березневої негоди. Головним диригентом виступила модератор «Досвіду» Наталя Семенченко. Одразу скажу: одній людині впоратися з чотиригодинним ефіром, та ще й із прямими включеннями з регіонів, а до того ж, спілкуючись при цьому з великою кількістю запрошених гостей, не забувши кожному дати слово, річ непроста. Зазвичай у нас телемарафони ведуть парами. А тут - одна ведуча зуміла так розписати партитуру своєї «комунальної опери», що запрошеним лишалося тільки за помахом диригентської палички вчасно вступати й вести партію стільки, скільки часу виділено їм у тій-таки партитурі.

 

Навряд чи на такі умови гри погодились би народні депутати, які в ефірі «Досвіду» люблять створювати какофонію. Але на головні та другорядні партії Наталя Семенченко запросила цього разу людей дисциплінованих, тобто чиновників із «вертикалі влади». Представники громадськості в студії, втім, теж не відзначалися велемовністю, відповідаючи на поставлені запитання прямо й конкретно.

 

Як годиться більш-менш управному драматургові, котрий розуміється на композиції, головний диригент поділив телемарафон на дві частини. Перша, від 19-ї до 21-ї години, складалася з прологу у вигляді сюжету про те, як боролися з негодою в регіонах та столиці, з програми «Підсумки тижня» за 24 березня; партій кількох державних мужів, а також волонтерів і представника мережі АЗС. Розповіді учасників першого акту перебивалися прямими включеннями з регіонів - Луцька, Львова, Кіровограда, Дніпропетровська. І, незалежно від рівня чиновників, державного чи обласного або й сільського, всі вони співали в унісон. Тобто розповідали про успішну боротьбу з негодою завдяки злагодженій роботі всіх служб від району до центру. Це може, на погляд автора, означати, що всіх учасників марафону ретельно фільтрували. Як це останнім часом заведено під час «спілкування влади з народом». Скажімо, коли Наталя Семенченко попросила деталізувати історію, як волинські діти не могли потрапити на олімпіаду в Донецьк, їдучи через Київ у заметіль, їй запропонували куди більш ідилічну пригоду зі школярами, яких везли з далекого села до райцентру на тести ЗНО. Вчителька української мови та літератури досить стисло, як по писаному, розповіла, що автобус із дітьми застряг у полі. Але водій не розгубився й зателефонував директору школи, а та - місцевим рятувальникам. Останні ж приїхали дуже швидко й витягли школярів зі снігової пастки, так що ті приїхали на місце за 10 хвилин до початку тестування.

 

Ну, а коли було включання з Дніпропетровська, Наталя Семенченко наголосила, що саме з цієї області розпочалася медична реформа. У місцевій студії натяк зрозуміли й бадьоро відрапортували: тільки завдяки реформуванню під час негоди швидка допомога «здійснювала своєчасні доїзди».

 

Одним із постійних рефренів цього телевізійного дійства були слова подяки. Дякувала ведуча регіональним студіям. Дякували заступник ДСНС (колишнє МНС) Сергій Данилюк та заступник начальника ДАІ в місті Києві - директору Українського гідрометцентру Миколі Кульбіді. Дякував заступник міністра охорони здоров'я Олександр Толстанов лікарям швидкої допомоги. Дякував голова Волинської ОДА Борис Климчук персонально президентові за те, що той розпорядився спрямувати кошти, призначені на ремонт доріг, на подолання наслідків стихії.

 

Кульмінацією ж цієї епідемії вдячності в студії «Досвіду» стали розчулені слова глави КМДА Олександра Попова, адресовані віце-прем'єрові Олександру Вілкулу наприкінці програми. Тут наш київський градоначальник із величезної поваги до високопосадовця перейшов на рідну для того російську мову й виголосив цілу промову: «Хочу вас поблагодарить за координацию действий. Благодаря вашему штабу удалось за полтора суток ликвидировать чрезвычайную ситуацию!». Варто сказати, що ця кульмінаційна арія з вуст пана Попова прозвучала у відповідь на соло віце-прем'єра, яке теж завершилося словами подяки всім, хто боровся з негодою.

 

І це стало найвищою точкою кульмінації цієї «комунальної опери».

 

Тим часом одну з сольних партій бездоганно вів як у першому, так і в другому її актах Микола Кульбіда. Його поява посеред першої дії була досить ефектною. Саме після того, як дорожники, даівці та волонтери висловили власні міркування, що багатьох проблем на дорогах можна було б уникнути, якби водії прислухалися до прогнозу погоди, а ведуча Наталя Семенченко поставила запитання: «Чи можна довіряти прогнозам?». Директор Гідрометцентру з гідністю відповів, що це робити можна й треба, адже прогнози стали набагато точнішими, ніж були ще кілька років тому. «По ходу п'єси» ведуча ще кілька разів зверталася до Миколи Івановича з животрепетним запитанням - коли ж нарешті настане весна? Головний синоптик так само чемно й детально розповідав, якого числа почнеться потепління й якого саме рівня паводків можна чекати в регіонах.

 

До речі, Гідрометцентр - чи не єдина установа, до якої під час кінця світу по-київськи претензій ніхто не мав. Бо, як підкреслили всі учасники дійства, детальне попередження про навалу снігу з усіма наслідками УГМЦ подав до всіх державних органів ще 20 березня.

 

Волонтери Олег Коган, Сергій Герман, Лаша Шахашвілі та Ярослав Табалюк, усупереч очікуванням, не стали вносити дисонанс у злагоджений хор про подолання негоди. Вони розповідали, як зорганізували допомогу тим, хто застряг у снігах, через Facebook, і як не спали, розтягуючи машини своїми позашляховиками.

 

Ще на початку програми Сергій Данилюк, заступник ДСНС, похваливши точний прогноз від УГМЦ, зауважив: попри достатню інформацію про стихію, водії все-таки виїхали на дороги. І це, як він уважає, сталося через наш менталітет. Мовляв, а раптом минеться?

 

Власник позашляховика Олег Коган у своїй розповіді про розтягування машин із заторів несамохіть підтвердив спостереження чиновника: у п'ятницю вночі він їхав Києвом із почуттям виконаного обов'язку, бо заторів уже не було. Але вже в суботу під обід, на його превеликий подив, затори знову з'явилися. Так, наче водії змовилися всіляко завадити розчищанню доріг.

 

Другий акт «комунальної опери» теж розпочався з прологу. Ним став сюжет про те, як Київ пережив 25 березня, оголошений вихідним днем - люди ходять проїжджою частиною, але хліб уже підвозять, а громадський транспорт працює погано. Й отут до бездоганного виконання партій усіма учасниками таки вкрався дисонанс. Кореспондент Першого поспілкувався з «представниками громадських організацій», які чистили вулицю в Дарницькому районі. «Громадські діячі» при цьому виглядали досить похмуро й були вдягнені в сині камізельки з логотипом «Партия регионов». Ну що ж, у нас нині, як у далекі часи тоталітаризму, «Партія веде»!

 

Найбільш бажаним для киян, які дивилися цей марафон, звісно, був вихід Олександра Попова. Й він не підвів, виконавши написану верховними композиторами арію каяття перед мешканцями столиці. Щоб вона звучала аж так переконливо, сказати не можна, але принаймні крізь зуби київський градоначальник визнав кілька помилок, яких припустилася міська влада під час стихії. Приміром, що треба було ухвалити рішення, які лежали на поверхні - подовжити роботу метро або ж знести відбійники на проспектах. Чи зупинити фури на під'їздах до столиці. Порівняно з його монологом у студії «ТСН. Тиждень» - просто-таки величезний прогрес!

 

Але в основному Олександр Павлович виправдовував бездіяльність київських властей неочікуваною кількістю опадів та низькою культурою київських водіїв. Появу в студії «Досвіду» віце-прем'єра Олександра Вілкула, якщо вдаватися до античних аналогій, можна було порівняти з ефектом dues ex machina в давньогрецьких трагедіях. Подібно до бога в античному світі, він грізно насварив тих, хто, на думку Кабміну та президента, погано спрацював на ліквідації наслідків катастрофічної негоди. Щоправда, імен не називав, але пригрозив кадровими рішеннями після остаточних «розборів польотів», що їх збираються провести на найвищому рівні одразу ж після того, як країна впорається з «проходом паводків».

 

Партія віце-прем'єра в «комунальній опері» ще більше поглибила його подібність до божества тим, що пан Вілкул докладно розповів, як прибирають і вивозять сніг із території нашої святині - Києво-Печерської лаври. Монолог про те, що треба не допустити затоплення печер із мощами святих старців, був надзвичайно емоційним і свідчив: ми таки маємо єдину помісну церкву, і називається вона УПЦ МП. Бо ж про те, як збираються рятувати від підтоплень церкви інших конфесій, яких у країні в абсолютній кількості набагато більше, аніж уже згаданої, не було сказано жодного слова.

 

Як і годиться головному позитивному героєві, шановний віце-прем'єр демонстрував енергійність у своїх зусиллях не допустити повені (він покинув студію раніше, бо зібрався їхати на Волинь проводити нараду координаційного штабу щодо попередження водопілля). А ще - жорсткість у прийнятті непростих рішень (якщо наслідки снігопаду в столиці не буде ліквідовано до суботи, винних буде покарано!). Молодий рішучий реформатор також наполягав на тому, що країні треба взяти все найкраще від радянської системи цивільної оборони. Закликавши при цьому повернути систему оповіщення про стихійні лиха та закласти постійні склади з запасом інструментів, якими можна боротися з наслідками тих лих.

 

Гідно підхопив арію начальника голова Державної служби з надзвичайних ситуацій Михайло Болотських. Він запевнив присутніх, що в Києві напоготові 150 помп для відкачування води, а його підлеглі разом із комунальниками роблять усе, щоб прочистити зливостоки в усіх містах країни.

 

Ілюстрацією безкомпромісної боротьби влади з наслідками аномальних снігопадів та її ж таки зусиль, спрямованих на попередження масштабних повеней, у другій частині «Досвіду» були прямі включення з Рівного, Чернівців та Сум. Місцеві чиновники буквально зі шкури лізли, аби довести: всі вони не марно хліб їдять, і зробили все, аби чимскоріш ліквідувати затори великовантажних авто на кордонах із Росією та попередити повінь.

 

Після цих запевнень слова експертів з Інституту Горшеніна Костя Бондаренка та Марини Ткаченко - про необхідність розробляти модерні схеми управління в усіх без винятку населених пунктах країни - якось потонули в злагодженому фінальному хорі. Коли Микола Кульбіда сказав, що весна - не за горами, але катастрофічної повені синоптики не пророкують, геть усі учасники дійства дуже зраділи...

 

Тим часом Наталі Семенченко можна сідати за розписування партитури нової «комунальної опери». Під назвою... Ну, скажімо, «Весна в Конча-Заспі».

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
18858
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
клава
4049 дн. тому
отличный текст! смешно и горько одновременно!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду