У ніч на 1 квітня, коли спливав термін дозволеної без реєстрації за російським законодавством роботи ЗМІ в окупованому Криму, в останню годину ефіру на телеканалі ATR до телеглядачів звернулося керівництво медіахолдингу. Про це повідомляє сайт «15 минут», який також входить до медіахолдингу.

Власник ATR Ленур Іслямов і гендиректор телеканалу ATR Ельзара Іслямова відповідали на запитання телеведучої та заступника гендиректора каналу Лілі Буджурової.

Ленур Іслямов розповів, чому він відмовився продавати телеканал, незважаючи на те, що йому надходили наполегливі пропозиції зробити це. «Можна було узгодити формат. Але як продати журналістів? Що, чеки на них навісити і продати? Це неможливо. Мало того, я хочу, щоб в кримськотатарському середовищі, соціумі, мені ніхто не плював в спину», - сказав власник телеканалу.

Він зазначив, що «в цьому ключі, можливо, був більш жорсткий». «Нехай рахуються з нами, розуміють, що ми теж тут є, у нас є свої принципи і традиції. Ми теж маємо право на цю землю, як люди, які стверджують, що вони тепер тут господарі. Ми - господарі на цій землі. Ми повинні відстоювати все-таки свої принципи і національні інтереси на цій землі. Я стояв на цьому і буду стояти», - сказав Ленур Іслямов.

Гендиректор телеканалу Ельзара Іслямова повідомила, що ATR і всі інші ЗМІ, що входять до однойменний медіахолдинг, будуть домагатися тих «заповітних правових документів, які дозволять їм відновити мовлення».

«Ми, звичайно, подивимося, які можуть бути ще форми... Є скорочені форми мовлення. Зараз ми опрацьовуємо ці можливості. Переорієнтуємося в продакшн. У нас величезний пласт ще роботи. У нас дуже багато тем, які ми хотіли розробити, відзняти - багато документальних та історичних фільмів», - розповіла гендиректор ATR.

«Ми перериваємо наше мовлення, сподіваємося, що тимчасово. Нам потрібно терпіння. Будемо терпіти, потім щось та буде», - такими були заключні слова Ленура Іслямова.

Останньою до телеглядачів звернулася Ліля Буджурова. «Напевно, ті, хто вирішив закрити телеканал ATR - вони вирішили вдарити не по телеканалу, а по всьому народові... Навряд чи ця затія матиме успіх. Ми й не таке переживали», - сказала вона.

Ліля Буджурова зазначила: тим, хто пережив депортацію та роки життя в резервації - було важче, ніж зараз. «Наш народ пережив Сталіна. Невже не переживе нинішні проблеми? Переживе. І виживе. І буде далі будувати свій дім на своїй землі», - сказала журналістка.

Вона висловила впевненість, що душу у народу не відніме ніхто. «Так, ми сьогодні припиняємо своє мовлення, але ми знаємо, що повернемося. Ми завжди повертаємося. І скажемо знову "В ефірі - телеканал ATR"», - підсумувала Ліля Буджурова.

Як писала «Детектор медіа», 1 квітня всі ЗМІ кримськотатарського медіахолдингу ATR - розважально-інформаційний телеканал ATR і дитячий телеканал Lale («Ляле»), радіостанції Meydan («Мейдан») і «Лідер», інтернет-видання «15 минут» - змушені припинити свою діяльність, оскільки станом на 31 березня жодне з цих медіа не змогло перереєструватися в окупованому Росією Криму за російським законодавством. Роскомнагляд тричі повертав їм документи без розгляду, щоразу знаходячи в них нові «помилки», які не помітила раніше.

19 березня «глава» окупаційної влади Криму Сергій Аксьонов заявив, що «у напіввійськовий час» робота таких телеканалів як кримськотатарський канал ATR недопустима. Водночас керівництво кримськотатарського телеканалу ATR повідомляло, що мовник готовий позбавитись свого інформаційно-політичного контенту, якщо це дасть змогу перереєструватись за російським законодавством.

Власник медіахолдингу Ленур Іслямов наголосив, що робив усе можливе для перереєстрації ATR в окупованому Криму. Зокрема, телеканал ATR ще три роки тому намагався легалізуватися в Росії, але безуспішно.

31 березня міжнародна правозахисна організація Amnesty International констатувала, що опівночі 1 квітня, по закінченні терміну перереєстрації згідно з російським законодавством, всі, за винятком одного, незалежні кримськотатарські ЗМІ будуть закриті. За даними організації, досі успішно перереєстровано тільки один кримськотатарський ЗМІ - газету «Янъы дюнья». Крім ЗМІ медіахолдингу ATR, відмови в перереєстрації отримали кримськотатарське інформаційне агентство QHA (двічі), газета «Авдет», журнал «Йылдыз», журнал «Арманчыкъ».

30 березня у Сімферополі правоохоронці окупаційної влади півострова затримали сімох студентів, які вирішили зняти відеоролик на підтримку кримськотатарського телеканалу ATR.

30 березня, головний редактор газети «Голос Крыма» Ельдар Сеітбекіров повідомив, що ця кримськотатарська газета отримала свідоцтво про реєстрацію ЗМІ від Роскомнагляду, змінивши назву на «Голос Крыма New». На той час в стадії перереєстрації знаходились кримськотатарський журнал «Йылдыз» та газета «Янъы дюнья».

26 березня заступник генерального директора ATR Ліля Буджурова повідомила, що якщо телеканал ATR до 1 квітня не встигне зареєструватися як ЗМІ за російськими законами і змушений буде припинити своє мовлення, на його частоті може почати роботу «телеканал-підробка».

24 березня колективи кримськотатарських телеканалів ATR і Lale («Ляле») та радіостанції Meydan («Мейдан»), які входять до холдингу «Атлант СВ», звернулися до президента Російської Федерації Володимира Путіна з проханням про сприяння у вирішенні ситуації, що склалася з відмовами Роскомнагляду в перереєстрації кримськотатарських медіа за російським законодавством.

20 березня Комітет захисту журналістів повідомив, що стривожений погіршенням медійного клімату в анексованому Росією Криму, зокрема відмовою Роскомнагляду реєструвати кримські новинні ЗМІ.

Меджліс кримськотатарського народу заявив, що розглядає відмову в перереєстрації незалежних кримськотатарських ЗМІ як порушення законних прав та інтересів кримськотатарського народу.

Водночас кримськотатарський медіахолдинг ATR продовжить спроби перереєструвати свої ЗМІ за російським законодавством і буде шукати законні форми для відновлення мовлення. ATR може продовжити роботу як продакшн-хаус, зокрема, холдинг планує продовжити роботу з дублювання фільмів, створення культурних та освітніх проектів, документальних фільмів.

Міністр інформаційної політики України Юрій Стець заявив, що кримськотатарський телеканал ATR зможе мовити на материковій Україні. 

«Детектор медіа»