Хоча перший в історії України воєнний стан і минув без фізичного загострення, в медійній площині тривало справжнє взаємне знищення. Найкраще це можна було помітити під час різноманітних ток-шоу, де опозиція закидала владі ідею зірвати вибори, а влада закидала опозиції домінування політичних розрахунків над державними інтересами. Ще одна опозиція, із нотками, скажімо так, «братського» погляду на українські проблеми, лякала громадян масовими обмеженнями прав та навіть виправдовувала дії Росії на морі. Прихисток глядачі подекуди не могли знайти навіть у програмах розслідувань, де прогнозували розстріли та розповідали про Новоросію. Обмін ударами тривав майже безперервно: Президент особисто приходив на ток-шоу, опозиціонери підсумували воєнний стан до його завершення. Урешті, особливий правовий режим закінчився й ветерани медійних баталій знову прийшли в новини. Щоправда, не визнавати свої помилки (адже обмежень прав, наприклад, так і не було), а повторювати ті ж самі маніпуляції, які лунали ще 26 листопада.

Розділені близнюки

Незважаючи на розкол, взаємні звинувачення та судові позови, риторика Юрія Бойка із «Опозиційної платформи — За життя» та Олександра Вілкула із «Опозиційного блоку» лишається до смішного ідентичною. Можете порівняти самостійно:

Отже, обоє політиків говорять про масовий негативний вплив воєнного стану на економіку, а журналісти залишають глядачів без альтернативних та експертних думок. Хоча це одна з найпопулярніших тем для маніпуляцій і в ній корисно було б розібратися. Воєнний стан справді ускладнив поставки для деяких дистриб’юторів, але майже не вплинув на, наприклад, сільське господарство. Не зачепив він також банківської системи, хоча дещо відлякав туристів. Бізнесмени розповідають як про зірвані контракти, так і про швидко заспокоєних закордонних партнерів. Експерт Українського аналітичного центру Борис Кушнірук заявляє, що справжніх збитків зазнали лише будівельна галузь та продаж речей довгострокового вжитку. Отже, «опозиціонери» праві в тому, що особливий режим впливав на економіку негативно, але важливо також зазначати серйозність цього впливу та його локалізацію. Інакше у глядачів може скластися враження (підозрюємо, що цього політики й добивалися) тотальної біди від дій «влади».

Крім того, важливо уточнити, що, як зазначають експерти, інестиції в національну економіку й так зменшуватимуться перед виборами. Це буцімто характерно для всіх країн. А до топ-проблем України інвестори відносять далеко не лише воєнний стан, зокрема, третє місце посідає відсутність земельної реформи, мораторій на продаж землі. Але тут обоє «опозиціонерів» (Бойко, Вілкул) теж солідарні — жодного скасування мораторію на продаж землі.

Інтерв’ю у вакуумі

Інтерв’ю у випусках новин «Сьогодні» на телеканалі «Україна» давно перетворилися на рекламні майданчики для політиків, наближених до Ріната Ахметова. Інколи ведучі телеканалу намагаються суперечити чиновникам та подавати глядачам факти, але більшість заяв народних обранців усе ж потрапляють до аудиторії нефільтрованими. Закінчення воєнного стану для ЗМІ коментувати Олег Ляшко (26 грудня) та Вадим Новинський (27 грудня), і робили це в межах власного інформаційного вакууму.

Інтерв’ю з лідером «радикалів» ведуча Анна Панова почала професійно: «Завершився воєнний стан. Ви хоч і критикували його запровадження, проте голосували “за”». На жаль, ще раз нагадати політику про цей факт журналістці професійності забракло. Тож людина, яка особисто підтримала воєнний стан, спокійно розповідала: «Влада цей воєнний стан запроваджувала, щоб захищати себе від людей, а не звільняти країну чи робити її сильнішою». Крім цього, політик знову розповів, як його фракція врятувала Україну від диктатури, і заявив, що за 30 днів держава нічого не досягла: «Звільнили військовополонених, звільнили території, стали сильнішими?». Навряд чи хтось очікував звільнення територій за цей місяць, проте, за словами Президента, Україна справді стала сильнішою, буквально посиливши захист кордонів та виявивши слабкі місця. Коли ж ведуча нагадала про ці та інші зміни Ляшку й запитала, що, на його думку, робити з російськими військами на кордонах та Керченською протокою, політик відповів загальними словами: «Єдина можливість — це бути сильними, не сподіватися на когось».

Спілкування з Вадимом Новинським відбулося у схожій манері. Спочатку «опозиціонер» заявив, що ініціюватиме з колегами створення тимчасової слідчої комісії, аби «дать честные ответы» на запитання про воєнний стан. Зокрема, що було зроблено, «чтобы освободить 24 украинских моряка» і «для усиления обороноспособности нашей страны». Можливо, Новинському простіше було би просто провести собі інтернет (щоб дізнатися подробиці про звільнення, про обороноздатність). Що ж до ідей політика, то він закликав «вести прямые переговоры с Россией, либо с участием международных посредников» і підписати «некую международною конвенцию». Ведуча нагадала політику, що Путін не хоче йти на перемовини, на що Новинський відповів: «Один раз позвонить, можна еще раз позвонить». На жаль, ще одну річ народному депутату не нагадали: морське право вже існує, так само як і договір про використання, зокрема, Керченської протоки. От тільки вони значать для Росії не більше, ніж 487 інших порушених договорів.

Успіхи Президента

Разом із тим, були й телеканали, де слово для оцінки воєнного стану надали лише Петру Порошенку. Звісно, про такі тонкощі, як економічні втрати, перенесені футбольні матчі, зірвані місцеві вибори та думку населення (65 % буцімто були проти введення воєнного стану) головнокомандувач не згадував.

Найменше фактів 26 грудня подали на «1+1». Із мінусів тут заява Президента: «Не вдалося повернути додому 24 моряка», із плюсів — переказ його слів ведучою: «Вдалося укріпити кордони і передислокувати підрозділи ЗСУ до найвразливіших ділянок». Очевидно, захист національної безпеки передбачає певну секретність, але в день завершення першого в історії держави воєнного стану журналісти могли би подати й детальніший опис. Тим паче, що головнокомандувач перерахував іще багато чого: від прискорення передачі техніки у війська до посилення протиповітрянної оборони. Крім того, було б добре згадати про інших чиновників, не зводячи воєнний стан лише до Президента. Наприклад, голова РНБО звітував про виконання оборонного замовлення.

На СТБ 26 грудня про посилений прикордонний контроль дали розповісти помічнику голови Державної прикордонної служби, але політичні оцінки останніх 30 днів робив лише Петро Порошенко: «Для зміцнення обороноздатності ми зробили чимало». Іншим діячам слова не надавали, хоча, наприклад, Дмитро Ярош заявляв, що продовжив би воєнний стан.

Таким чином, 26 грудня СТБ та «1+1» віддали можливість підсумовувати неймовірно дискусійне та комплексне питання одному політику. Який, природно, акцентував увагу на успіхах.

Що я тут роблю?

«Інтер» та ICTV виділилися інакше — тут до матеріалів додали альтернативні позиції, але зробили це аж надто форсовано та підозріло.

Єдиним регіоном, що звітував про свої успіхи під час воєнного стану в «Подробностях» 26 грудня, виявилася Харківщина. А точніше, керівниця області Юлія Світлична, яку «Інтер» та «Україна» піарять давно й систематично. Голова ОДА перерахувала в повідомленні бюрократичний список виконаних заходів: «Посилений прикордонний режим, патрулювання та охорона громадського порядку...» Як особливий режим пережили мешканці області, підприємці та військові, журналісти не поцікавилися.

На ICTV 26 грудня політичні оцінки воєнному стану давали: а) Петро Порошенко, який пояснював непродовження режиму; б) народний депутат від «Народного фронту» Леонід Ємець, який закликав Верховну Раду зібратися й на закритому засіданні обговорити наслідки вжитих заходів; в) та екс-міністр оборони Анатолій Гриценко, який... озвучував почуття людей (?). «Люди відчувають певну фальшивість, тому що все, що зробили за період воєнного стану, можна було зробити без режиму воєнного стану, без залякування людей — і підвищувати боєздатність, і постачати техніку, і проводити навчання. Тому, слава Богу, що він завершився», — запевнив кандидат у Президенти. «Факти» продовжують наступати з коментарями свого улюбленця на ті ж самі граблі: Анатолій Гриценко, як профільний військовий, міг би дати аргументовану та корисну для глядачів оцінку ситуації, але в сюжеті він чомусь цього не робить. У цитаті лідера «Громадянської позиції» немає ні фактів, ні чисел, ні посилань.

Хоча вони існують, наприклад, лише 22 % українців вірили, що, запроваджуючи воєнний стан, головнокомандувач дбав про безпеку країни. Хоча про «відчуття фейковості» однозначно стверджувати все ж не можна, адже майже 60 % були переконані — особливий режим посприяє підвищенню боєздатності. Що ж до необхідності воєнного стану для укріплення оборони, то Президент, наприклад, заявляє, що окремі заходи були би без цього неможливими. А Гриценко каже, що можливими. Обоє не наводять аргументів для своїх позицій і глядачі в результаті опиняються в ситуації «слово проти слова». Щоби такого не траплялося, журналісти мусять уточнювати у спікерів їхні позиції. От «Радіо Свобода», наприклад, так зробило, і дізналося, що воєнний стан відкрив правові двері для, зокрема, виділення резервних коштів на доукомплектування озброєння.

***

Усі ці маніпуляції та голослівні заяви, хоч подекуди і взаємовиключні, можливі з однієї причини: пасивності тележурналістів самих по собі або ж «простимульованої» власниками їхніх каналів. Найкраща її ілюстрація полягає в тому, що після тридцяти днів воєнного стану політики спокійно використовували в ефірі ті ж маніпуляції, що й у дні його запровадження. Олег Ляшко тоді розповідав про зрив диктатури Порошенка, Новинський закликав до перемовин із Росією, Бойко переймався інвестиціями, Гриценко заявляв про непотрібність воєнного стану для затверджених заходів. Журналісти мали місяць, щоб розібратися в ситуації та ознайомити з нею глядачів. Але в результаті рівень поінформованості так і не змінився, а політики просто виступили на біс.

Детальніше про ці та інші особливо яскраві сюжети тижня читайте в публікації «Рейтинги на воді. Моніторинг теленовин 24‒29 грудня 2018 року».