Телеканал «Інтер» приділяє вадам української медицини чи не найбільше часу серед загальнонаціональних телеканалів. Це могло б бути компліментом, якби журналісти просто робити свою роботу: привертати увагу до проблем, розкривали їх із різних сторін, провокували суспільну дискусію, загалом допомагали знайти розв’язання. Проте «Подробности» жодних розв’язань не шукають. А як їх можна знайти, якщо позицію міністерства тут ігнорують? Головне — якомога частіше в негативному контексті згадати прізвище Уляни Супрун. Іноді для цього дають слово одіозним політикам, які називають виконувачку обов’язків міністра «доктором Смерть», а іноді обмежуються однобокою нищівною критикою.

Нова хвиля матеріалів про Міністерство охорони здоров’я здійнялася на «Інтері» в середині серпня і стосується проблем із трансплантацією за кордоном: українці стоять у черзі на операції, але коштів у держави на них не вистачає. Кореспонденти, пацієнти та обрані народні депутати закидають урядовцям, що ті не хочуть або не можуть розв’язати цю проблему. У червні схожий скандал уже намагалися роздути зі слів заступника міністра Олександра Лінчевського, який, як виявилося, навпаки, відстоював програму трансплантації перед Рахунковою палатою.

Але повернімося до сьогодення. 4 вересня ведуча Наталя Бєлишева заявляє: «К парламенту пришли родственники онкобольных пациентов, которым Минздрав отказывает в финансировании». Насправді, за словами МОЗ, у фінансуванні не відмовляють. Грошей просто немає: раніше отримані 389 мільйонів гривень уже були витрачені на лікування 141 людини. Тепер урядовці звернулися до Мінфіну та народних депутатів, які мають підтримати виділення нової суми. Далі в сюжеті мітингувальники теж повідомляють, що прийшли під ВР, аби депутати винесли на розгляд «законопроект, який передбачає збільшення програми фінансування лікування за кордоном». Але «Подробности» не роблять наголосу на цій дрібниці.

Натомість глядачам розповідають історію про 110 тисяч євро, які були переведені на рахунок білоруської клініки і якими не встиг скористатися пацієнт. Тепер вони можуть врятувати життя іншій дівчині, але«Минздрав переводить средства не спешит». Батько дівчини безапеляційно заявляє, що в МОЗ брешуть щодо цих коштів: «[Супрун] дала таку відповідь, що вони не мають права користуватись цими коштами, хоча це неправда». Чому це неправда, ніхто не пояснює, а тим часом у міністерстві переконують, що борються із проблемою: «МОЗ України розробило проект постанови, що дозволятиме використати на лікування українських пацієнтів кошти, що залишились на рахунках закордонних клінік [...] Наразі МОЗ чекає відповідей від Мінфіну й Мінекономіки». Можливо, якби «Інтер» розповів про цю обставину, мітингувальники обрали б інші міністерства для тиску й ефективніше відстоювали свої інтереси, але журналісти обмежилися бездоказовою критикою.

Наприкінці матеріалу «на крики о помощи выходят нардепы». Хіба що не з диму й не під героїчну музику. Ольга Богомолець, голова комітету ВР із питань охорони здоров’я, заявляє, що МОЗ «не закладає необхідну кількість коштів на ці витрати», й обіцяє розглянути дофінансування найближчим часом. Ми не знайшли експертних оцінок кількості закладених коштів, але в 2017 році їх виділили найбільше в історії існування програми. До того ж, як доводить сам цей сюжет, Мінохорони здоров’я не «відмовляє» хворим (це було б коректно, якби гроші були, але їх не давали). І конструктивний акцент цього сюжету мав би полягати в аналізі дій народних депутатів, які досі не проголосували за виділення додаткової суми.

5 вересня Ольга Богомолець виступала вже перед прем’єром. Хоч і робила це, за словами журналістів, не з власної волі: «Вчера пациенты пришли к парламенту, чтобы депутаты сегодня пришли в Кабмин». А хіба мітингувальники не вимагали розглянути законопроект? Народна депутатка тим часом має до Кабміну дві вимоги: «Перша вимога — це звільнення першого заступника [навіть не пояснюють, за що треба звільнити Олександра Лінчевського. — MS], друга вимога — перепрофілювати негайно, перерозподілити Міністерству охорони здоров'я ті кошти, які закладені в бюджеті на розвиток трансплантації, які Міністерство охорони здоров'я не використовує за потребою. Використати ці кошти на лікування онкохворих за кордоном».МОЗ справді має 112 мільйонів гривень, виділених на проект із розвитку трансплантації в Україні, і в міністерстві пояснювали (кілька разів), навіщо їм ці кошти й чому їх не варто скеровувати на інші потреби. Щоправда, в цьому матеріалі «Інтера» обвинувачена сторона слова знову не отримала.

Уже майже сотня пацієнтів стоїть у черзі на лікування. Чимало з них, як показують сюжети «Подробностей», мають мало часу. Проблема є, але журналісти чомусь ігнорують половину думок щодо шляхів її розв’язання. Ба більше, без пояснень МОЗ ці новини можуть ще й увести глядачів в оману, і як у справжній медицині, ще більше часу буде змарновано на лікування не тієї хвороби. Це за умови, що «Інтер» хоче допомогти пацієнтам, а не просто ганити Уляну Супрун та її команду.

Детальніше про ці та інші особливо яскраві сюжети тижня читайте в публікації «Новий сезон — обличчя ті ж. Моніторинг теленовин 3–9 вересня 2018 року».