Найгостріше обговорювалося питання про документальний фільм «Полтавская баталия. 300 лет спустя», який транслювався торік у листопаді на телеканалі «Россия» (про цей продукт писала «Детектор медіа»). Експерти НЕК не знайшли порушень законодавства у цій стрічці, помітили лише тенденції до негативного подання інформації. Члени ж комісії, переглянувши невеликий уривок фільму, гостріше поставилися до можливості його трансляції на території України. Зокрема, актор Богдан Бенюк вважає, що цей фільм слід заборонити, а Данило Яневський зазначив, що стрічка - один із елементів пропагандистської війни проти нашої країни, і звинуватив міністерство культури і персонально Василя Вовкуна в тому, що він протягом року блокує створення інтернет-сайту, на якому було би розміщено всю справжню історію України.

 

На думку членів комісії, Україна повинна надавати можливість своїм громадянам знайомитися зі своєю історією не тільки з російських фільмів. «Ну, це ж росіяни, що з них узяти? Ми ж їх не перекуємо», – заперечив заступник міністра освіти та науки Павло Полянський. Голова НЕК Василь Костицький запропонував відкласти прийняття рішення з цього питання до отримання висновків Інституту історії НАН України щодо тлумачення історичних подій та відповіді від Полтавської ОДА щодо молодіжного фестивалю «Мазепа фест», про які йшлося у фільмі. Його підтримав голова Національної спілки журналістів України Ігор Лубченко.

 

Кардинально інший проект рішення запропонував Володимир Кметик, який вважає фільм тенденційним і пропагандистським, а отже таким, що порушує Закон «Про телебачення і радіомовлення» і шкодить суспільній моралі. «Відповідно, ми повинні постановити, що ми вважаємо цей фільм пропагандистським і аморальним і звертаємо увагу Міністерства культури та туризму і Національної ради з питань телебачення і радіомовлення насамперед на те, яким чином здійснюється ліцензування таких телеканалів», – сказав Володимир Кметик і попросив записати у рішення, що трансляція цього фільму є грубим порушенням українського законодавства. Крім того, він вважає медійне законодавство незбалансованим, через що й виникають такі ситуації, коли Національна рада з питань телебачення і радіомовлення замість того, щоби застосувати санкції до каналу, який транслює фільм, що не має прокатного посвідчення, виданого українською владою, просить НЕК надати експертний висновок. Тому Володимир Кметик запропонував звернутися до комітету з питань свободи слова та інформації з приводу урегулювання медійного законодавства. Члени комісії підтримали пропозиції Володимира Кметика.

 

Також члени Національної експертної комісії розглянули питання про художній фільм «Пожирачка чоловіків», експертний висновок щодо якого є результатом моніторингу НЕК. Експерти зробили висновок, що фільм містить елементи порнографії, і рекомендували Нацраді та прокуратурі звернути на це увагу. Представник міністерства культури Ганна Чміль зазначила, що цей фільм не отримав державного прокатного посвідчення експертної комісії Мінкультуризму. «Нацрада може розглядати це питання як порушення умов ліцензії», – сказала вона.

 

Василь Костицький поінформував членів НЕК, що генеральний директор групи компаній «1+1» Олександр Ткаченко написав до комісії листа з вибаченнями. Він мотивував трансляцію цього фільму тим, що канал переплутав версії фільму і замість пристойної короткої поставив довгу – непристойну.

 

Данило Яневський запропонував доповнити рішення комісії щодо цього питання словами «поінформувати Асоціацію рекламодавців України і ті рекламні компанії, які співпрацюють із каналом "1+1", щоби вони мали на увазі, що цей канал демонструє в ефірі фільми порнографічного змісту». Ігор Лубченко вважав таку пропозицію неприпустимою і такою, що фінансово «підставляє» канал. Володимир Кметик, навпаки, зауважив, що пропозиція пана Яневського слушна, оскільки давно пора каналам, які порушують  чинне законодавство,  понести відповідальність, зокрема й фінансову.

 

Щодо наступного питання – мультиплікаційного фільму «Сімпсони» – до НЕК надійшло два звернення з проханням надати експертний висновок. З 400-серійного мультфільму експерти мали змогу подивитися декілька серій. Вони не змогли знайти порушень законодавства про захист суспільної моралі, але припускають, що мультфільм може справляти прихований негативний вплив на психіку дітей.

 

«Ми стали об’єктом критики тільки за те, що пропонували Нацраді розглянути питання про час демонстрації цього мультсеріалу. Ми пропонуємо в проекті рішення звернутися до Інституту психології й Академії правових наук, щоб вони надали свої висновки щодо того, чи може цей фільм формувати злочинні установки у психіці дітей і чи взагалі він може чинити негативний вплив на психіку людини», – сказав Василь Костицький, додавши, що в багатьох країнах цей серіал ставав предметом судових позовів, і всі справи завершилися нічим. Як виявилося, одним із аргументів на користь мультсеріалу було те, що Сімпсони… чотирипалі, а тому не належать до homo sapiens.  

 

Розглянувши прохання про відкриття в Україні еротичного каналу «Хастлер», члени комісії поки що не дали своєї згоди, оскільки продукція, надана на експертизу, не відповідає українському законодавству. Підставою послужив експертний висновок щодо двох фільмів, один із яких був чистою порнографією, а другий – еротичний із елементами порнографії. Якщо компанія надасть продукцію, яка відповідає чинному українському законодавству, комісія повернеться до розгляду цього питання.

 

Крім того, члени НЕК розглянули питання про інформаційно-телекомунікаційну систему Національної експертної комісії України з питань захисту суспільної моралі, про спільний моніторинг стану суспільної моралі з Мінкультом, згідно з яким бібліотекарі публічних бібліотек моніторитимуть пресу і сигналізуватимуть про порушення закону з питань захисту суспільної моралі. Також члени комісії затвердили попередні підсумки роботи НЕК у 2008 році. Зокрема, торік комісія провела шість засідань і прийняла 44 рішення, надала 335 експертних висновків, 48,7% із яких – на звернення правоохоронних органів, 30,7% – підприємств, 1,2% – громадян, 6,3% звернень були ініційовані комісією. Протягом року проведений аналіз продукції у кількості понад 11 тисяч одиниць. А саме 8070 фільмів та відеосюжетів, 238 друкованих ЗМІ і книг, 89 одиниць рекламної продукції, 13 телепрограм, 79 інтернет-сайтів, 2074 фотографії, а також дві пляшки горілчаних виробів.

 

Наприкінці засідання члени комісії розглянули питання про недостатнє матеріально-технічне забезпечення діяльності НЕК, в результаті якого комісія не встигає вчасно підготувати Національну доповідь «Про стан суспільної моралі в Україні», без якої неможливо буде провести в березні цього року парламентські слухання на цю ж тему.

 

Насамкінець голова комісії Василь Костицький розповів про те, що відбулося друге попереднє судове засідання щодо позову газети «Блік» проти НЕК, а засідання по суті відбудеться в березні. Власники видання (громадяни Румунії) вимагають скасувати рішення комісії. «Вони звинувачують нас у тому, що ми хотіли їх закрити, що не відповідає дійсності. Також звинувачують, що ми звернулися до Генеральної прокуратури. Оскільки ми прийняли рішення, що одна з публікацій порнографічна, ми написали чемного листа до прокуратури і попросили її висловитися щодо можливості застосування заходів прокурорського реагування. Але ми нічого не вимагали, – запевнив Василь Костицький. –  Автори позовної заяви вважають, що ми брутально порушили процедуру. Я вважаю, що слово "брутально" є образливим, оскільки ми нічого брутального не робили. Якщо ви мені дозволите, то я напишу листа до суду і попрошу, щоби позивач роз’яснив, що він мав на увазі під “брутальним порушенням процедури”».

 

Василь Костицький також повідомив про інші звинувачення на адресу НЕК: щодо нього особисто в інтернеті, а також через рекомендації Нацради на підставі експертних висновків. «Наші рішення стосуються конкретних програм чи публікацій, які вже вийшли в світ. І наше рішення може полягати тільки в заклику не допускати більше такого порушення. Це не є втручанням у редакційну політику, це не є цензурою. Нацрада рекомендувала не транслювати певні програми, це її рішення, а ми вийшли крайніми», – обурився голова комісії.