В інтернеті вистачає повідомлень у стрічках новин та статей, де Харків зветься «першою столицею». Ось ті, що я знайшов буквально за десяток хвилин, припинивши на тому подальший пошук. Подаю фрагменти цих текстів не у хронологічному порядку, а так, як їх «викидав» мені Google. Причому - прошу зауважити! - йдеться тільки про те, що з'явилося вже після Революції гідності, після зміни влади в країні, тож різноманітні тексти «політичних повій» та їхньої «журналістської обслуги», які авторитетно стверджували, що Київ, мовляв, «отримав від Харкова столичний статус тільки в 1934 році», ми враховувати не будемо. Отже:

«В первой столице пройдет шествие "Харьков - это Украина". Завтра, 28 сентября, в 15.00 от Зеркальной струи (ул.Сумская) стартует шествие под лозунгом "Харьков - это Украина". Как сообщил "Главному" советник главы Харьковской облгосадминистрации Юрий Чевордов, с инициативой провести такую акцию к областной власти обратились представители нескольких общественных организаций. Губернатор Игорь Балута идею поддержал, также с поддержкой мероприятия выступил ряд других общественных организаций и политических партий».

«В Первой столице пройдет турнир теннисистов-колясочников. Международный профессиональный теннисный турнир Kharkov Open для теннисистов-колясочников пройдет с 11 по 13 июля в Харькове. В соревнованиях примут участие игроки из разных стран мира, а также ведущие украинские теннисисты-колясочники. Турнир состоится как часть мировой профессиональной серии NEC Wheelchair Tennis Tour».

«"Первая столица" в четвертый раз примет решающий матч турнира. Финал Кубка Украины в этом году пройдет в Харькове на стадионе "Металлист". Такое решение было принято на исполкоме ФФУ. Начало игры запланировано на 20:00».

«Анонсирован лан по Dota 2 в Харькове. 16 августа в первой столице Украины пройдет лан-турнир по Dota 2».

«В Первой столице 30 августа пройдет фестиваль красок Holiwood, который призван поднять настроение всем желающим и не думать о прошедшем лете. В этом году в программе фестиваля заявлен не только красочный фейерверк "своими руками", но и грандиозный танцевальный флеш-моб, массовые игры, интерактивные конкурсы и конечно же музыкальный концерт. Организаторы яркого мероприятия сообщают, что "фестиваль красок Holiwood в Харькове - это гармоничное сочетание безудержного красочного веселья, всевозможных активностей и музыки"».

Мабуть, досить. Охочі можуть назбирати ще цілу колекцію аналогічних новин за останні півроку. Причому йдеться не тільки про заголовки і не лише про бравих журналістів, які йменують Харків «першою столицею». Ось, скажімо, Перша українська соціальна мережа «Друзі» відкриває сторінку під назвою «Перша столиця. Харків». А у статті на сайті громадянської ініціативи «Третя Республіка» автор-аналітик пише: «Харків захотів потрапити у новини. Комуністи міста вирішили виступити "проти війни" і пройтися маршем вулицями й проспектами колишньої першої української столиці». І, нарешті, про те, що Харків є «першою столицею України» розповідають школярам харківські вчителі: «27.03.2014 року у Харківському професійному будівельному ліцеї викладачем Кравець О.В. було проведено відкритий позакласний захід "Харків - перша столиця". Метою позакласного заходу стало: розширення знань учнів про велич і красу рідного міста; формування ціннісного ставлення до культури та мистецтва, розвитку художньо-естетичного смаку; виховання почуття патріотизму, становлення громадської позиції, любов до свого міста, відчуття гордості за Батьківщину. Захід проводився з використання мультимедійної техніки яка дозволила учням здійснити віртуальну прогулянку по місту від початку заснування до наших днів. Харків це справжній пам'ятник природи, місто зі славними традиціями та героїчною історією. Він має свій літопис і чудовий сад, який вважається одним із найбільших у країні. За Харковом здавна закріпилася слава наукового, культурного, промислового центра України. А ще наше місто надзвичайно гарне і квітуче. За красою скверів, парків, газонів, неповторністю клумб, Харків займає лідируюче місце в країні».

Тим часом (і це добре відомо всім, хто хоч раз відкривав шкільні підручники з історії пострадянського часу) Харків був «першою столицею України» не в реальності, а в системі сталінської більшовицько-імперської міфології. А справжньою першою столицею новітньої Української держави був Київ.

Так, це місто було столицею, але спершу «тимчасовою столицею» УНР-по-більшовицьки (це коли наприкінці 1917 року за командою ЦК РКП(б) там було проведене зібрання кількасот депутатів Совєтів різних рівнів (саме Совєтів, не Рад, бо Ради - то була «контрреволюція», разом із українською мовою!) й утворений маріонетковий уряд - «Народний Секретаріат», на противагу легітимному Генеральному Секретаріату УНР. Яка це була тоді «столиця» і в яких умовах діяв «уряд України», дають уявлення спогади лідерки більшовиків Київщини Євгенії Бош: харківська більшовицька організація, де не було майже нікого з українськими прізвищами, займалася створенням Донецько-Криворізької республіки. А тут раптом приїхали якісь незрозуміло хто із Києва формувати «Советское правительство Украины», нехай і за ініціативою Леніна та Свердлова. Тож Євгенії Бош і її соратникам запропонували поселитися в порожніх камерах місцевої в'язниці. Як пізніше писала сама Бош, це було «общежитие членов первого Советского правительства». Приміщень для засідань «Народного Секретаріату» та «Центрального виконавчого комітету» теж не надали, тож «уряд України» змушений був збиратися ночами, коли Артем і К^о (лідери ДКР) звільняли зали. Як пізніше зазначав один із членів цього органу Сергій Мазлах, «ЦИК Украины заседал в Харькове, но его влияния нигде не чувствовалось».

Ну, а на додачу всі рішення російського більшовицького уряду автоматично діяли на всій території «робітничо-селянської УНР», тобто там, де ствердилася більшовицька влада і де розстрілювали - не лише інтелігентів, а й робітників - за знайдену в оселі під час обшуку вишиванку чи портрет Шевченка. Перші місяці свого існування «Народний Секретаріат» навіть не мав свого голови - директиви йому приходили безпосередньо з Петрограда.

Ну, а наприкінці 1918 року Харків став знов-таки «тимчасовою столицею», спершу тієї самої «робітничо-селянської УНР», а з 6 січня 1919 року - номінально незалежної Української Соціалістичної Радянської Республіки. Через півроку місто зайняла Добровольча армія, а з 1920-го до 1934 року воно знову стало столицею УСРР. Звернімо увагу: під час воєнних дій у більшовицькому середовищі Харків вважався «тимчасовою столицею», погляди більшовиків були звернуті на Київ, куди за першої ж можливості і в 1918, і в 1919 роках переїздили їхні «уряди України». Пізніше ж Сталіну треба було звести нанівець саму пам'ять про існування УНР, тому про неї навіть не згадувалося; у біографії генсека сказано, що в центрі його уваги, поміж іншого, була «боротьба проти контрреволюційної Української ради», - й ані слова про незалежну УНР. У такому контексті цілком логічно з'явилася й міфологема про «першу столицю» - не було і бути не могло іншої України, крім УСРР, створеної Сталіним як наркомом у справах національностей.

Немає сумніву, що абсолютна більшість журналістів, політологів та вчителів, які наразі звуть Харків «першою столицею», суб'єктивно не є сталіністами. Але вони продовжують продукувати і поширювати сталіністську соціально-історичну міфологію, тим самим утруднюючи ствердження демократичної і європейської (що, власне, в основі своїй є тим же самим) України.

P.S. Утім, харків'янам аж ніяк не слід не забувати, що їхнє місто аж двічі було дійсною столицею українського національно-культурного відродження: на початку ХІХ століття та у 1920-х. Ось чим можна заслужено пишатися, ось що варто досліджувати журналістам і про що потрібно розповідати школярам.

Фото - http://streets-kharkiv.info