Cкандал довкола трансляції «Євробачення» російським «Першим каналом» ще раз нагадав українським мовникам, що їхні права можуть легко порушуватися в кабельних мережах. Такі гучні історії трапляються не часто, однак ця проблема для вітчизняних мовників не є новою. «ТК» звернулася до українських телеканалів із проханням розповісти про випадки, коли ексклюзивні права на трансляцію на території України були порушені міжнародними мовниками, що мовлять у кабельних мережах.

Деяких мовників запитання «ТК» заскочило зненацька: було зрозуміло, що випадки порушення прав або зовсім не відстежуються, або ж це робиться безсистемно. Лише декілька каналів із тих, що зголосилися коментувати це питання, доводили, що їхні права на трансляцію ще ніхто не порушував. Серед них – Новий та 5 канали. «Стосовно 5 каналу факти будь-яких порушень прав на трансляції не мали місця», – підкреслив генеральний продюсер 5-го Юрій Стець.

Решта ж мовників поділилися з «ТК» деякими випадками порушень їхніх прав.

Тарас Прозоровский, керівник юридичної служби «Інтера» наголосив, що подібні прецеденти траплялись і на його каналі: «В минулому році, наприклад, “Інтер” володів правами на трансляцію чемпіонату світу по футболу на території України. Але в той же час деякі кабельні оператори показували канал РТР із трансляцією цих матчів. Було ще кілька випадків, коли кабельники демонстрували голлівудські фільми, права на показ яких належали лише нам».

Олександр Богуцький, генеральний директор ICTV, переконаний, що на сьогодні ніхто до кінця не розуміє, які російські канали транслюються в українських кабельних мережах, бо в країні немає єдиного моніторингового центру.

«Тому можна казати лише про встановлені поодинокі випадки якихось таких фактів. Востаннє ми купили у Free Mental шоу USA Got Talent, яке в російській версії називається "Минута славы". Ми плануємо його показувати в Україні, але воно вже транслювалося кабельними мережами. Питання з ліцензіями дуже делікатне. Продавці прав розуміють, що російський "Перший канал" – дуже великий покупець, тому голоси протесту дуже тихі», – розповідає Богуцький.

Саме тому, за його словами, ICTV намагається купувати здебільшого не російські, а американські стрічки, або закупає продукт у російських телеканалів, які не мають своєї міжнародної версії: «Взагалі, ICTV у цьому сенсі – унікальний канал: ми показуємо більше американських стрічок, а американські та європейські медіа досить чітко відслідковують усі ці питання. Катавасія, як правило, починається, коли мова йде про трансляцію російських серіалів, а ми їх почали показувати тільки минулого року. Тому в аналогічні історії особливо ще не встигли погрузитися. Програми ми в основному купуємо у каналу ТНТ, який не має своєї міжнародної версії, в тому числі для того, щоб мати вільні продажі. Російський "Первый канал" – це більше канал ідеологічний, тому вони роблять міжнародну версію».

Віталій Докаленко, президент НТКУ, не назвав нових (крім трансляції «Євробачення») прикладів порушень прав телекомпанії, але наголосив на тому, що, на його думку, такі порушення мають системний характер: «Надавати сьогодні конкретні факти порушення ексклюзивних прав означає оголосити звинувачення порушникам. Я би не став цього робити, оскільки ретельним моніторингом цього питання не займався. А от що стосується "Євробачення-2007" – ми насправді можемо серйозно говорити про наявний факт порушення прав мовлення на території України. Насправді головна проблема – це присутність на телепросторі України російських мовників, які займаються комерційною діяльністю, не маючи ліцензії, а це створює недобросовісну конкуренцію. Адже розміщення реклами на російських каналах, що розрахована на нашу аудиторію, – це вимивання великих коштів із України. Міжнародні мовники транслюють ті ж самі серіали, визначні спортивні заходи, на які мають ексклюзивні права українські мовники, тобто телепродукт, який перетинається на телепросторі України. І от тут ми можемо говорити про системні порушення, з якими боротися треба теж системно. Однак це вже компетенція державних інституцій. Мене лише дивує ситуація, що до сьогоднішнього дня ніхто, крім Олександра Богуцького і мене, не торкався цієї теми».

На цьому ж наголошує і генеральний директор НТН Олександр Ілляшенко: «Такі порушення трапляються постійно. Здебільшого це порушення прав на показ фільмів, ексклюзивні права на трансляцію яких на території України маємо ми, а вони транслюються у всіх кабельних мережах. Я неодноразово питав у Нацраді, чи є це порушенням наших прав, але досі не отримав відповіді». За його словами, у НТН є угода з «Мосфільмом» на трансляцію на території України золотого фонду радянських фільмів: «Це та ж “Діамантова рука”, “Кавказька полонянка” тощо. Але у всіх кабельних мережах постійно крутять ці фільми».

За словами першого заступника голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Ігоря Куруса, ситуація з трансляцією «Євробачення» – це не перший випадок, коли українські мовники заявляють про порушення власних прав: «Ми мали ситуацію з MuzTV, коли М1 поскаржився щодо порушення його прав. Ми розглянули цю ситуацію і заборонили йому трансляцію в кабельних мережах. Також зараз Нарада має скаргу КТМ до RENTV. Але ця ситуація є спірною».

Ігор Курус переконаний, що поки ці факти не мають системного характеру, «але тут все залежить від того, наскільки активними є наші мовники, як вони захищають свої права. В сьогоднішній ситуації Національна компанія виявила бажання захищати свої права. Тому ми маємо їй допомогти, це наше основне завдання».

Але не всі канали зважають на такі порушення. Приміром, Григорій Тичина, голова правління ЗАТ «Телекомпанія ТЕТ» у коментарях «ТК» розповідає: «В принципі, ми чули, що десь у провінції, не в Києві, місцевими кабельними операторами здійснюється ретрансляція російських телеканалів, в ефірі яких виходять програми, право на трансляцію яких на території України належить ТЕТу. Однак назвати якісь точні факти чи цифри не можемо, пов’язуємо подібні випадки лише з недобросовісністю окремих кабельних операторів, але жодним чином – не з російськими телеканалами».

Натомість Олександр Ілляшенко розповів «ТК» про те, що планує подати до Нацради список, де, на його думку, мали місце порушення прав на трансляцію.

Однак наразі українські канали не мають універсального рецепту вирішення цієї проблеми – як убезпечитися від таких порушень і змусити міжнародних мовників очищати свою версію. В коментарях «ТК» телеменеджери розказали про своє бачення виходу із ситуації.

Олександр Богуцький переконаний, що іноземні мовники мають «грати за одними й тими ж правилами», що й українські телеканали: «Оптимальне вирішення проблеми ліцензій полягає в тому, щоби всі компанії почали жити в законному полі. Це означає, що на всі компанії, програми яких транслюються в Україні кабельними мережами, розповсюджуються одні й ті ж правила. Щодо мовного режиму – 75% українською мовою, 25% – російською. В правилах стосовно прокатних свідоцтв ідеться про те, що кожен фільм, який транслюється на території України, повинен отримати прокатне свідоцтво, і його трансляція повинна супроводжуватися відповідною позначкою (обмеження за віком. – «ТК»). Але пройшло вже 2,5 роки з моменту введення цих позначок, але жодної позначки в міжнародних версіях телеканалів немає».

А Юрій Стець вважає, що міжнародні мовники мають проходити процедуру ліцензування в Нацраді: «Так само, як і українські мовники проходять процедуру ліцензування в Нацраді з питань телебачення та радіомовлення, й міжнародні мовники повинні отримувати ліцензії. Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день вони таких ліцензій не мають. Отже, окреслена проблема може бути вирішена тільки законодавчим шляхом».

Тим часом Тарас Прозоровський наголошує, що в таких ситуаціях «нецивілізовано» поводяться саме кабельні оператори: «Насправді цю проблему не так просто вирішити. Великі національні канали дотримуються правил, а от дрібні оператори часто поводяться нецивілізовано. Ми з цим боремося – розсилаємо офіційні листи, попереджаємо про те, що права у нас, і цим на 99% захищаємо себе. Якщо трапляються порушники, які не реагують на попередження, то ми звертаємось у відповідні органи – суд, міліцію, Нацраду».

На думку Олександра Ілляшенка, є два варіанти вирішення цієї проблеми: «Перший я би назвав екстремальним – взяти і заборонити таку трансляцію. А другий – економічний – має на меті кодування російського сигналу. Я схиляюся до другого рішення. Саме такий компроміс був би оптимальним для нас».

У Нацраді поки радять мовникам частіше говорити про порушення їхніх прав. Зокрема, Ігор Курус наголошує: «Є закон про авторське та суміжні права. Порушення є лише тоді, коли власник прав сказав, що його права порушені. Якщо в мене вкрали мої права і я пишу про це заяву, це означає, що є факт порушення. Але якщо в мене вкрали фільм і я мовчу, то тут немає порушень авторського права, бо я не заявляю про це.

Ми не є власниками цих прав, ми лише посередник між суб’єктом, у якого вкрали права, і правопорушником. Канали повинні відслідковувати факти порушень їхніх прав і сигналізувати про це. Якщо ми побачимо системність порушення прав українських мовників, то, звісно, ми прийматимемо якісь рішення, щоб ті чи інші канали виключали з кабельних мереж».

А загалом, за його словами, ця проблема буде вирішена лише тоді, коли іноземні телекомпанії почнуть очищати свою версію на території України, як це робиться для інших європейських країн.

Що ж робити мовникам, якщо вони дізнаються про порушення їхніх прав на трансляцію? Юристи рекомендують негайно звертатися до Національної ради з питань телебачення і радіомовлення або ж до суду. За словами юриста Інституту Медіа Права Ігоря Розкладая, найбільш дієвим механізмом є подання позову до суду з вимогою про компенсацію. Звісно, суд розглядатиме справу довше за Нацраду. Багато залежить і від самого мовника та тих домовленостей, які вони мають із партнерами та правовласниками: у деяких угодах на трансляцію може бути зазначено, що у випадку порушення прав звернення саме до суду є обов’язковим.