Керівництво сірчанокислотного заводу у Жовтих Водах заперечує факт викиду хімічних речовин у атмосферу

СТУДІЯ: У студії – Руслан СЕНІЧКІН. Поки політики торгувалися про своє політичне майбутнє, в країні сталася нечувана кількість надзвичайних ситуацій. Життя в Україні як на мінному полі. Тиждень почався з вибуху на газопроводі "Уренгой-Помари-Ужгород". Це третя з моменту будівництва аварія на одній з ділянок магістралі на Київщині. З людей, на щастя, ніхто не постраждав, утім спеціалісти попереджають: подібні катастрофи можливі й надалі. Вибухи на побудованих за радянських часів газогонах трапляються через застарілість труб, просідання ґрунту або з інших причин. А 9 травня на шахті "Краснолиманська" на Донеччині вибухнув метан. Троє людей загинули, 20 дістали поранення. І вже наприкінці тижня – техногенна катастрофа в Жовтих Водах на Дніпропетровщині. У п’ятницю там стався вибух на сірчанокислотному заводі. У повітря здійнялася хмара з небезпечними хімічними речовинами. Мешканці п’яти навколишніх сіл невдовзі відчули їх вплив на собі: щонайменше, слабкість, головний біль, у декого – червоні плями на тілі. Місцеві лікарі відразу заборонили людям виходити на вулицю. Проте керівництво каже: ніяких шкідливих викидів не було. Що насправді сталося?

РЕПОРТАЖ: Автор: Віталій КАДЧЕНКО. У неї досі паморочиться у голові і присмак сірчаної кислоти у роті, очі печуть, а шкіра вкрилася червоними плямами.

СИНХРОН: Валентина БОРОДАЙ, мешканка с. Богдано-Надежнівка: "Та зараз такий стан, ну, якесь безсилля... В роті такий присмак недобрий. Вчора вранці я вела корів і дивилась, що така велика чорна хмара йшла. Оце, що я бачила. Ніхто нічого не казав, а потім все пішло туманом, прямо по землі стелиться таке сиве. От, всі посадки були по березі".

РЕПОРТАЖ: Пані Валентина чекає прийому у фельдшера. Зараз у кабінеті працівники прокуратури уточнюють кількість постраждалих внаслідок шкідливого викиду на сірчанокислотному заводі.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Валентина Бородай – "УС"): "В мене там усе вже німе якесь. Вже на смак я взагалі нічого не відчуваю".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "180 на 100".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (Валентина Бородай – "УС"): "Ого".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Содовый раствор, пополоскать в горле, якомога більше пить жидкости, желательно минеральную воду".

РЕПОРТАЖ: Село Богдано-Надеждівка в кілометрі від комбінату, що видобуває і збагачує уран. До його складу входить сірчанокислотний завод, де сталась аварія. Тут постраждало 24 людини. Це офіційно. До лікарів звернулося вже 66. Загалом у селах, які накрила небезпечна хмара (ось на цих фото це чітко видно) проживає понад півтори тисячі мешканців. Зараз ці населені пункти патрулюють карети швидкої.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Багато постраждало людей чи ні?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ну, ще точно не знаємо. Дуже багато, конечно. Ну, точно не знаємо ще".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Список новий вже, да? Скільки, попередньо в селі?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ну я 20 обслужила".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "На що люди скаржаться?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Головна боль, тошнота, в грудях пече, пече лице".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Обострение хронических заболеваний, сердечно-сосудистых заболеваний".

РЕПОРТАЖ: У Богдано-Надеждівській сільраді нині – оперативний штаб. Тут вирішують, як убезпечити людей від впливу шкідливих речовин.

СИНХРОН: Микола ОМЕЛЬЯНЧЕНКО, голова Богдано-Надеждівської сільської ради: "Полощуть в горлі там… п’ють мінеральну воду, марлеві пов’язки, і все. Закрили вчора з півдня школи, розігнали по домах худобу".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Есть предельно допустимые выбросы и регламентированные нормы выбросов. Они ниже утверждённых норм".

РЕПОРТАЖ: Біля сірчанокислотного заводу ледь до бійки не доходить. Районна влада вимагає пояснень від керівництва підприємства, яке запевняє: аварії не було, і викиди у нормі. Хоча повітря тут насичене кислотою настільки, що важко дихати.

СИНХРОН: Олександр ЩЕРБАКОВ, директор сірчанокислотного заводу: "Вчера была обычная, нормальная производственная ситуация. Кстати, выброса не было".

СИНХРОН: Василь ОПАНАСЮК, мешканець с. Богдано-Надеждівка: "Оттуда, с западной стороны вот, вот та ветка. Это у них – нерабочая, а та ветка в основном рабочая". НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: Вторая труба, да?– "УС". "Да. Вот с неё всё это и дымит. Когда-то люди уже жаловались очень часто, много жаловались насчёт кислотного этого... Ну, что, никто же, по-видимому, мер не принимает".

СИНХРОН: Михайло та Тетяна СНІГУР, мешканці с. Богдано-Наджеждівка: "Такие облака белые. То, сколько он работает, таких облаков ещё не было. А то белые вообще, очень такие белые, ярко-белый цвет. Они на город не пошли, они вот так пошли, эти облака. Вот сюда пошли. Да, где-то, ну, вот так, вот ко Днепру. Говорят, Днепропетровск там. Как раз ветер был в эту сторону, на Вольногорск, на Пятихатки. Какая эвакуация? Кому мы нужны? Господи..."

РЕПОРТАЖ: Нам вдалося знайти відео аварії. Його зняв один з місцевих на мобільний телефон. На цих кадрах видно, наскільки масштабними були викиди. З цієї труби дим з небезпечною речовиною валив протягом восьми годин, та підприємство не зупинялося. Сама хмара кружляла навколишніми селами ще годин 12.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Рівно 10 років тому на цьому сірничокислотному заводі сталася така ж аварія, але тоді на це закрили очі. Офіційно постраждалих не було. Цього разу історія повторюється. Керівництво заводу знову вперто не помічає потерпілих.

СИНХРОН: Олександр ЩЕРБАКОВ, директор сірчано-кислотного заводу: "Болит голова почему? Почему голова болит? У меня тоже болит голова иногда. Я, между прочим, перенёс инфаркт и с собой тоже ношу лекарство. Вот видите? Это ж не значит, что я получил отравление от выбросов".

РЕПОРТАЖ: Тим часом прокуратура вже порушила кримінальну справу за статтями "забруднення повітря" та "перевищення службових повноважень".

СИНХРОН: Андрій БОРОНЕНКО, прокурор міста Жовті Води: "В результате нарушения технологического процесса произошел несанкционированный выброс серных отходов, который превышает дозволенный лимит. Говорят, превышающий в четыре-пять раз".

РЕПОРТАЖ: Місцеві розповідають, що викиди тут насправді – ледь не щомісяця, і тільки цього разу бодай хтось звернув на це увагу. Тут звикли не скаржитися на комбінат, де працює п’ять тисяч мешканців регіону, і від якого на 70% залежить бюджет Жовтих Вод.

Міліція затримала підлітків, що підклали колоду на залізничні рейки під Києвом

СТУДІЯ: Ми хотіли бачити, чи подолає потяг таку перепону. Так пояснили свої дії затримані міліцією підлітки, що підклали півметрову колоду на залізничні рейки біля станції Боярка під Києвом. Якби не пильність машиніста пасажирського потягу "Київ-Одеса", який застосував екстрене гальмування, страшні наслідки можна тільки уявити.

Правоохоронці заявляють, що катастрофа "Столичного експресу" сталася через недбальство працівників залізниці

СТУДІЯ: Цього тижня правоохоронці оприлюднили і свою версію катастрофи поїзда "Столичний експрес". Вона повністю суперечить заявам Міністерства транспорту. Це не теракт і не диверсія, – твердять у прокуратурі, – а звичайна недбалість працівників залізниці. Правоохоронці впевнені: мотузка, якою нібито скористався зловмисник, насправді цілий тиждень використовувалася для переведення рейок. Міністр Рудьковський і "Укрзалізниця" стоять на своєму: це – диверсія.

Пожежі на складах боєприпасів стали сумною традицією для України

СТУДІЯ: Вступати чи не вступати до НАТО – ось про що найчастіше говорять сьогодні, коли йдеться про долю української армії. Але перш ніж вирішувати і по суті політичні питання, військовим необхідно розібратися з купою проблем, які не залежать від того, куди вступає Україна. Цього року снаряди на військових базах в Україні не вибухали. Поки що. Адже за останній час пожежі влітку на складах боєприпасів стали сумною традицією. Перша і найстрашніша трагедія сталась три роки тому під Новобогданівкою. Майже тиждень розривалися снаряди та розліталися по навколишніх селах. Загинуло п’ятеро людей. Після ці ж самі військові бази горіли ще двічі. Подібна ситуація повторювалася й в інших регіонах України, і влада не може гарантувати, що вибухи не лунатимуть знову і знову. Склади погано охороняються, а боєприпаси зберігають з порушенням техніки безпеки. Більше того, протягом 2007-го на заводах не утилізовано жодного снаряду, що мають бути знищені.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Тобто, це від боєприпасів, да?

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Да".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "А це від снарядів кришка?

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Да".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "А які снаряди тут були, в цьому ящику?

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ну, я не спеціаліст вам розказувати, які снаряди. По всей видимости, десь 100 міліметрів".

РЕПОРТАЖ: Автор: Дмитро ДРАБИК. У цьому лісі знаходиться один із найбільших складів боєприпасів в Україні. За кілометр звідси – село Цвітоха. Сільський голова Володимир Пекарський добре пам’ятає вибухи, які два роки тому налякали всю область. Напередодні 9 травня тоді у повітря злетів арсенал з боєприпасами.

СИНХРОН: Володимир ПЕКАРСЬКИЙ, сільський голова с. Цвітоха: "Рвалося саме найменше: патрони, гранати до підствольних гранатометів і дрібні артилерійські снаряди до "Шилки" НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: Якби вибухнуло все, що тут є, щоб могло б бути? – "УС". "Ну, мабуть я б взагалі тут не розмовляв тоді, якби воно вибухнуло. Було б… Було б гірше, ніж в Новобогданівці".

РЕПОРТАЖ: Такий пейзаж зараз на військовій базі біля села Новобогданівка. Через три роки після вибухів тут навіть трава росте не всюди. 2004-го з майже 100 тисяч тонн боєприпасів у повітря злетіло менше половини. Кожного наступного року вибухи повторювались.

СИНХРОН: Нестор ШУФРИЧ, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: "Сегодня будут уничтожены последние реактивные снаряды системы залпового огня, которые доставляли основное беспокойство".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Последний огонь. И не слышно... чуть-чуть".

РЕПОРТАЖ: Арсеналів, подібних до новобогданівських, в Україні – півтори сотні. Більшість із них – це реальна небезпека для цілих регіонів, – вважає директор єдиного в Україні інституту, в якому досліджують, як знищувати застарілі боєприпаси. Віктор Банишевський каже, що лише третину ракет, снарядів і бомб зберігають у належних умовах. Решта часто лежить просто неба у дощ, спеку і морози.

СИНХРОН: Віктор БАНИШЕВСЬКИЙ, директор науково-дослідницького Інституту хімічних продуктів: "Боеприпасы, в силу своей природы, я ж говорил, бесконечно лежать не могут. Значит, обязательно будут идти процессы. Значит, условия хранения, которые вот ненадлежащие, они тоже сокращают сроки хранения. То есть, боеприпасы становятся опасными".

РЕПОРТАЖ: На цій карті зображені лише найбільші артилерійські склади. Як правило, вони розташовані неподалік обласних центрів, часто біля залізниць, автошляхів, газо- і нафтопроводів. Потенційна "Новобогданівка" є у кожній області.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: На військових складах біля села Цвітоха зберігаються надзвичайно небезпечні боєприпаси. Кажуть, що у сховищах є навіть ракети до систем залпового вогню "Смерч" і "Ураган". Дальність їх польоту – до 70 кілометрів. Звідти і сюди, до Хмельницької атомної електростанції, всього 20 кілометрів.

СИНХРОН: Володимир ПЕКАРСЬКИЙ, сільський голова с. Цвітоха: "Версія була така – підпал". НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: А чому підпалили? – "УС". "Ну, бачите, що військова частина зв’язана з такими речами, як кольорові метали, порох, вибухівка, боєприпаси. Ну це десь… десь, щось було не так, як треба".

РЕПОРТАЖ: У Цвітосі тепер все під суворим наглядом, як на держкордоні. Колючий дріт, освітлення, проораний периметр бази і вартові. Ми ж вирішили перевірити, як охороняють інші склади. Це – ліс у Вінницькій області. У ньому – ще один великий арсенал. Тут поки нічого не вибухало. Зверніть увагу, як охороняють військову частину. Командир бази спілкуватися із нашою знімальною групою не захотів. Ми довго не могли зрозуміти, чому про зберігання та утилізацію боєприпасів не хоче говорити Міністерство оборони України. Після двотижневих переговорів нас відправили в уряд, але відповідь ми знайшли не там.

СИНХРОН: Віктор БАНИШЕВСЬКИЙ, директор науково-дослідницького Інституту хімічних продуктів: "В 2007 году ещё не было утилизировано ничего. Потому что нет денег на утилизацию".

СИНХРОН: Нестор ШУФРИЧ, міністр з питань надзвичайних ситуацій України: "Я скажу: не совсем так, потому что деньги выделены. В прошлом году выделено более ста миллионов гривен на утилизацию". НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: Тобто, утилізація по Україні йде по заводах, чи ні? – "УС". "Зараз ми фактично проводимо ревізію всіх складів, на яких зберігаються боєприпаси, щоб не допустити в майбутньому таких трагедій, які, на жаль, мали місце в Артемівську і в Новобогданівці".

РЕПОРТАЖ: З двох з половиною мільйонів тонн боєприпасів, які залишились Україні у спадок від СРСР, за роки незалежності знешкодили близько 10%. Коли не враховувати 2004 рік (тоді утилізацію призупинили), то найменше боєприпасів знищили 2006-го. Якщо надлишкові і застарілі боєприпаси ліквідовувати минулорічними темпами, то Україні на це знадобиться 100 років. У держави є максимум 10, – кажуть експерти. До того часу гарантія на снаряди, гранати, ракети і патрони мине два рази.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ми боїмося, де ми дінемось? Ми не хочемо, щоб воно тута було вообше. Не тільки я, всі ми люди так говоримо, щоб воно тут не було. Дівчата, йдіть-но сюди. Ну, то чого ви боїтеся, що, вас в тюрму посадять? Бачте, як всі бояться. Я що є, то говорю".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Я не дуже переживаю, я пенсіонерка. Але раз виступила, бачили? Раз". НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: І що сталось? – "УС". "Знають вони вони, що сталося". НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: Так а що сталось? – "УС". "Гроші зняли. Все в грошах, впирається в гроші. Тільки стоїть сказати слово – всьо".

Віктор Ющенко та Віктор Янукович мають вкотре домовитись про дату проведення парламентських виборів

СТУДІЯ: Віктор Ющенко та Віктор Янукович вкотре домовились. Цього разу вони домовились, що наступної середи таки остаточно домовляться, коли проводити дочасні вибори. Тиждень безрезультатних переговорів між представниками опозиції та коаліції показав: суперечки довкола дати голосування аж ніяк не пов’язанні з їхнім бажанням знайти найбільш зручний час для країни та виборців. Натомість кожна зі сторін торгується саме за ту дату, коли їхня політична сила зможе отримати найбільше голосів. Через те, що політичні торги відбуваються навколо строків, а не навколо умов голосування, складається враження, що нівелюється сама цінність виборів – надати кожному громадянину чи не єдину можливість висловити свою думку.

РЕПОРТАЖ: Автор: Максим ДРАБОК. Село Щасливе Київської області починалося з двох бараків після Другої Світової. Тепер тут – ось такі хатинки заможних киян. Політична ж ситуація типова для сіл навколо столиці. На ринку корінні мешканки обговорюють можливу дату перевиборів. У них тут – своя робоча група.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Нащо нам улітку? Нам надо осьо, в конце мая даже. Що ето такоє, вони ж все собі багатіють. Видавництво у нас зносять… Ніхто, нічого… приїхали, хто вони, кажуть Юлькіни, кажуть оцього, що махає крилами, Януковича. А ми осьо бачите, з чим сидимо? І ніхто не бере. Так надо бистреє, щоб у брата не вигнав кого-небудь уже".

РЕПОРТАЖ: Тим часом до Щасливської сільради сходяться учасники іншої робочої групи – члени місцевої виборчої комісії. Збираються теж подискутувати про дату перевиборів. Чекають на голову сільради.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Добрый день, народ".

РЕПОРТАЖ: З’являється голова, починають дебати. Не виходить. В усіх аргументи лише за осінь.

СИНХРОН: Василь ШАТАЛОВ, член виборчої комісії с. Щасливе: "Ну, раз уже решили, то проводить их осенью, в ноябре-месяце, когда люди возвратились с отпусков, когда люди заготовили себе картошку, особенно пенсионеры".

СИНХРОН: Людмила КАРПЕНКО, заступник голови виборчої комісії с. Щасливе: "Якщо вибори будуть у липні, то всі бюджетні організації... Наприклад, вчителі, медики бояться за те, що не будуть виплачені відпускні вчасно. Всі гроші підуть на вибори, то можуть і затримати. Таке було в нас уже не раз".

РЕПОРТАЖ: Столична ж робоча група збиралася увесь тиждень – по черзі у Кабміні та Секретаріаті президента. Щодня результат один і той самий – не домовилися. У четвер кульмінація – черговий "круглий стіл". Дебати транслюють у прямому ефірі.

СИНХРОН: Микола АЗАРОВ, перший віце-прем’єр-міністр України: "Нас хотят загнать в определённые даты выборов. Они собираются 14 съезд проводить, Партия регионов не собиралась до сегодняшнего дня, до момента договорённости с президентом не собиралась проводить съезды. Так вы хотите нас сознательно исключить из избирательной кампании? Давайте честно скажем, на всю страну".

СИНХРОН: Віктор ЮЩЕНКО, президент України: "Микола Янович, тут питання в одному закачається. Якщо зірвати 14 травня як кінцевий термін проведення з’їздів, то цим самим зривається указ президента, а взамін не пропонується інша дата".

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Битву календарів – перевибори влітку чи восени – тут, у Центральній виборчій комісії категорично відмовились коментувати. Кажуть: нехай спершу домовиться робоча група. Тож ми звертаємося до громадської організації "Комітету виборців України". Їхній офіс якраз поруч із ЦВК, ось у цій будівлі.

РЕПОРТАЖ: Вікна кабінету Ігоря Попова, який очолює комітет, майже навпроти вікон голови Центрвиборчкому. На відміну від Ярослава Давидовича, він може собі дозволити політичні оцінки.

СИНХРОН: Ігор ПОПОВ, голова Комітету виборців України: "Відсотків 10 або навіть 15 українців зараз вагаються з своїм вибором. І якщо вибори проведуть, це означає моральну перемогу сил опозиції, тому що вони настоювали на тому, щоб провести вибори влітку. Якщо восени, то це моральна перемога сил коаліції. І ці 15%, багато з них можуть поставити на переможця, і тоді ця моральна перемога стане перемогою фактичною на виборах. Тому що різниця між двома таборами досить невелика".

РЕПОРТАЖ: Липень – час відпусток. Це ще один аргумент проти проведення виборів влітку. Зараз ви бачите динаміку виїзду українців за кордон саме у липні попередніх років. Прогноз на цей рік такий.

СИНХРОН: Ігор ГОЛУБАХА, голова Всеукраїнської асоціації туристичних операторів: "У травні було зростання десь на 10% в кількості відпочиваючих. Ну, безумовно, це є таким тенденціозним показником того, що і в липні ми очікуємо таке ж зростання".

РЕПОРТАЖ: Втім, на думку експертів, це суттєво не вплине на розклад сил. Відпочивати поїдуть прихильники як опозиції, так і коаліції. Головне – встигнути прийняти необхідні законодавчі зміни для проведення дострокових виборів. Заговорили політики і про голосування за відкритими списками. Це коли ви ставите галочку не лише за партію в цілому, але і за конкретного кандидата у партійному списку. Осередок БЮТ Жовтневого району Харкова. Маленька кімната у старому готелі. Світлана Юровська пише заяву про вступ до партії.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО (журналіст – "УС"): "Во время выборов 2006 года вы знали всех людей, которые проходили по спискам Блока Юлии Тимошенко в парламент, в местные советы?"

СИНХРОН: Світлана ЮРОВСЬКА, активіст БЮТ: "Ну, старалась информацию эту… в курсе дела быть, конечно. Но мне нравится Юлия Тимошенко, и потому я… я за неё голосовала тогда, я за неё буду голосовать сейчас".

РЕПОРТАЖ: Те саме і серед прихильників Партії регіонів. Переважна більшість з них голосувала і голосуватиме персонально за лідера. За такої схеми формування списків прозорішим не стане.

СИНХРОН: Ігор ПОПОВ, голова Комітету виборців України: "Відповідно йде повна профанація ідей голосування з преференціями відкритих списків, тому що він невідкритий. Він фактично такий саме закритий, як його сформував з`їзд чи лідер. Так вони й проголосують, ті самі люди й пройдуть. Відповідно, знову ж таки, всі ці повинні ходити сюди і домовлятися на будь-яких умовах, щоб отримати нормальне місце в списку".

РЕПОРТАЖ: Від дати перевиборів залежить і готовність інших списків виборців. Їх треба перевіряти, чи є "мертві душі" і чи правильно записані дані про живих. Секретар Щасливської сільради запевняє: зміни до списку вносять щомісяця. Тож помилок не буде. Навіть якщо голосування призначать на літо.

СИНХРОН: Галина ЖУРАВЛЬОВА, секретар сільради с. Щасливе: "Ми будемо працювати і ввечері, у вихідні дні. Ми встигнемо зробити списки. Дасть нам Центральна виборча вказівку, ми будемо працювати. Буде в нас окружна комісія виборча". НЕ ТИТРОВАНО, питання за кадром: Поки що не давала вказівку ЦВК? – "УС". "Ні, поки що в нас цього не було".

РЕПОРТАЖ: Мешканців села Щасливе ощасливлять наступної середи. Тоді столичні політики пообіцяли назвати остаточну дату перевиборів.

В Україні відзначили День перемоги

СТУДІЯ: За останній рік в Україні їх стало на 300 тисяч менше, тих, хто бачив ту страшну війну. Цього тижня світ дякував людям, які врятували планету від фашизму. Київ 9 травня зустрів ветеранів дощем. День перемоги столиця відзначала без військової техніки, маршем фронтовиків та урочистими привітаннями. Вперше за останні роки найвище керівництво держави вітало ветеранів окремо. Президент Ющенко пройшовся разом із фронтовиками Хрещатиком, прем’єр Янукович записав відео звернення, оскільки 9 травня перебував на лікуванні за кордоном. Спікера Мороза у Києві також не було. Перемогу він відзначав у Рівному, в компанії чеського колеги. Вони разом відкрили пам’ятний знак волинським чехам, що загинули у Другій Світовій.

День Перемоги в Естонії міг стати днем масових заворушень і бійок

ОГЛЯДОВО: День Перемоги в Естонії міг стати днем масових заворушень і бійок. Принаймні влада країни була готова до нових акцій протесту після перенесення пам’ятника радянським воїнам з центру міста на новий цвинтар. Втім, все пройшло спокійно.

В Україні живе чимало колишніх радянських солдатів, які продовжують перебувати перед присягою держави, котрої вже не існує

ОГЛЯДОВО: Щось страшніше за байдужість до батьківщини важко придумати. Але примусити любити та бути вірним неможливо. Відданість рідній країні можна лише виховати. Виховати таким чином, аби людина була готова присягнути на вірність державі та все життя дотримуватися власного слова. Про те, що робити, коли країни, якій ти обіцяв бути відданим, більше немає, а замість неї інша? Чи залишається обов’язок боронити нову батьківщину?

Україна вшановує пам’ять видатного гравця та тренера Валерія Васильовича Лобановського

ОГЛЯДОВО: Сьогодні – п’ять років, як пішов з життя футбольний геній, Валерій Васильович Лобановський. Майже півстоліття люди ходили на стадіони саме заради нього – спочатку на Лобановського-гравця, потім на Лобановського-тренера. Усі видатні досягнення футбольної України так чи інакше пов’язані з людиною, якої серед нас немає.

Вєрка Сердючка посіла друге місце на пісенному конкурсі "Євробачення-2007"

ОГЛЯДОВО: Слов’яни перемогли на "Євробаченні-2007". Перша трійка – Сербія, Україна, Росія. На шостому місці – Білорусь. Українці з придихом очікували кінця підрахунку голосів. Вєрка Сердючка просто наступала на п’яти Марії Шерифович. Здавалось, ось-ось і станеться неймовірне – Україна знову прийматиме "Євробачення". Не сталося. Почесне друге місце.

Розшифрування надане Оглядом телеефіру