Здебільшого вручення національних премій супроводжує хвиля полемічного сарказму, яка розпочинається з новинних репортажів, але вщухає одразу по виходу тижневиків з аналітичними матеріалами щодо новонагороджених: не тим, не так, «а судді хто?», рішення корумповане, а механізм – недосконалий. Справді, системи арбітражу в країні «кульгають», причому починаючи з відносності шкільних оцінок і закінчуючи вироками районних, міських, апеляційних і найверховніших. До того ж кульгавість ця така одностайна, що змушує замислитися над «особливостями національної тріумфальної ходи», яких яскраво бачиться дві: перша – та, що відсутність шкали оцінок є наслідком тотальної корумпованості суб’єктів процесу, а від так органічного розпаду системи цінностей; і друге – наслідком відсутності незаперечних авторитетів, тих людей, чиї би оцінки не викликали якихось підозр – ані в професійній, ані в моральній компетентності. Адже недарма 2 квітня в ефірі «Свободи слова» Віталій Портніков так затято перепитував у нардепів з різних політичних таборів, чи визнають вони однозначність рішення Конституційного суду, навіть якщо це рішення буде не на їхню користь… Тобто, чи дозволять собі політики повірити в існування абсолютного нуля системи, від якого вибудовуватиметься загальніша шкала оцінок?

Це я до того, що ситуація із «Телетріумфом» є по-українськи банальною, небанальними ж є спроби її розв’язати, а не – далі варіанти – поховати до кращих часів, революціонізувати під лозунгом «Далой Тєлєтріумф!» (хоча спроби бойкотувати премію не так давно були), кинути ситуацію «на самотьок», дочекавшись повного знецінення нагороди… Зрештою, різних прикладів чимало, а конструктивних обмаль.

Як відомо, минулого року багато хто з медіаспільноти зазначав, що «Телетріумф» є премією здебільшого чиновницькою, а не професійною, що політес відігравав у системі оцінювання багато більше значення, ніж міркування якості. Віднині ж чиновники готові повністю розділити відповідальність із представниками галузі: за словами Віталія Шевченка, голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення, у премії буде два організатори – Нацрада й Індустріальний телевізійний комітет, тож усі питання вирішуватимуться паритетно.

Зі свого боку, Катерина Котенко, виконавчий директор ІТК, обґрунтувала необхідність реформування премії «прагненням підвищити рівень її оцінок, щоб телепремія була мірилом якості українського телепродукту». І тут же наголосила, що більшість пропозицій членів Індустріального телевізійного комітету стосувалася «процедури визначення переможців»: «Зведення кола експертів до тих осіб, які реально розуміються на телебаченні та є авторитетами в сфері телебачення, – це можливість зробити «Телетріумф» об'єктивним і прозорим». Так само «найбільш болючою» визнав систему формування  експертної ради й Ігор Курус, перший заступник голови Нацради з питань телебачення і радіомовлення, і так пояснив суть нововведень:

«Нова процедура передбачає формування великого списку, до якого входять 238 осіб, які будь-коли залучалися до експертизи всіх «Телетріумфів», плюс до цього числа кожен із членів Нацради, а також представники усіх загальнонаціональних та 4-х регіональних телекомпаній  мають право пропонувати нові кандидатури. Потім із «довгого списку» формується короткий: за допомогою рейтингування обирається 100 експертів». Формуванням «короткого списку» займається Оргкомітет конкурсу.

21 березня Національна рада ухвалила:

«Утворити Організаційний комітет VII Національної телевізійної премії «Телетріумф» у складі 8 осіб із таким представництвом: від Національної ради – 4 чол., від Індустріального телевізійного комітету – 3 чол., від телекомпанії, яка транслюватиме церемонію вшанування лауреатів та номінантів «Телетріумфу», – 1чол.

У зв’язку з цим:

а) ввести до складу Організаційного комітету від Національної ради:

Сергія Крушановського – керівника апарату Національної ради;

Ігоря Куруса – першого заступника голови Національної ради;

Віталія Сокура – директора департаменту контрольно-аналітичної роботи;

Віталія Шевченка – голову Національної ради (з рекомендаціями на посаду голови Організаційного комітету);

б) звернутися до Індустріального телевізійного комітету з пропозицією внести кандидатури до Організаційного комітету від ІТК та телекомпанії, що транслюватиме церемонію вшанування лауреатів і номінантів «Телетріумфу», до23.03.2007.»

Зараз, як сказали кореспонденту «ТК», у Нацраді триває процес формування рейтингування і «короткого списку».

Змін зазнала і система номінацій премії – приміром, вилучено номінації «Кращий режисер», «Кращий оператор», адже, за словами пана Куруса, телебачення – це колективна робота і виділити окремо чиїсь технічні досягнення не завжди видається можливим.

А от номінація «За кращу регіональну програму», найімовірніше, переросте в окрему премію. Відзнака «Перспектива» вручатиметься за кращу інформаційну програму регіонального телебачення, її вручення передуватиме «Телетріумфу» й відбуватиметься, швидше за все, навесні. Планують почати вже з наступного сезону. Комітет «Телетріумфу» аргументує це розмежування не дискримінаційними мотивами, а констатацією поточної ситуації – на сьогодні центральне і регіональне телебачення є досить різним, аби існувати в межах єдиного конкурсу, а запровадження окремої нагороди для регіональників є визнанням того, що і в телебаченні, як у спорті, існують перша й друга ліги або різні вагові категорії.

Крім реформування системи експертів та номінацій, решта нововведень виглядають простими вдосконаленнями процедури: церемонію нагородження відтепер буде приурочено до Дня незалежності, а конкурсні роботи подаватимуть на розгляд журі не за календарний рік, а за телесезон. Логічно? Цілком.

Єдине питання, в якому Нацрада та Індустріальний телевізійний комітет не мають жодних паритетів, – це кошторис: усе фінансування премії є галузевим. Більше того, Нацрада взагалі не бере участі в обговоренні бюджетного питання.

Ситуацію пояснив Ігор Курус: «По-перше, Нацрада – державний орган і може проводити операції лише з державними коштами.  По-друге, ми вважаємо некоректним диктувати якісь умови, адже компанія-транслятор вкладає кошти, щоби забезпечити картинку. Тому було би абсурдним із нашого боку диктувати: давайте, мовляв, зменшимо кошти на пересувну телевізійну станцію чи на гонорари режисерам, а збільшимо гонорари співакам чи ще щось на кшталт того… Попередній досвід показав, що Нацраді не варто втручатися у фінансові потоки, бо вони самі нормально регулюються учасниками конкурсу. Минулого року ми всі фінансові питання віддали в руки «1+1», і нам дуже спокійно спалося».

Згідно з попередньою домовленістю членів Індустріального телевізійного комітету, канали щороку по черзі транслюватимуть вручення премії. Починали з «Інтера», далі була «Студія «1+1», тепер – Новий канал. В Індустріальному телевізійному комітеті цьогорічну вартість «Телетріумфу» нам назвали лише приблизно. Так, за підрахунками Катерини Котенко, організаційні витрати «Телетріумфу» становлять від 5-ти до 30-ти тисяч доларів (копіювання, тиражування та поширення пакетів для експертів, витрати на оргкомітет, аудит результатів та проведення прес-конференцій). А от витрати, пов’язані з проведенням урочистої церемонії та підготовкою телевізійної версії, є значно більшими – від 50-ти до 200 тисяч доларів: залежно від розмаху й матеріальних можливостей каналу «квіти-лімузини-фуршети» можуть бути дуже різними.

До речі, порадити, як само краще, об’єктивніше і професійніше варто його нагородити, може кожен – до 5 квітня Нацрада ще приймає будь-які пропозиції на адресу pressa@nrada.gov.ua.