ВЕДУЩИЙ: Добрый вечер, в эфире «Подробности из первых уст». Последние дни, даже недели мы наблюдаем соревнование такое своеобразное между ветвями власти за повышение социальных стандартов населения. Насколько, все же, будут увеличены зарплаты и пенсии, что предлагает президент, и что премьер, и к чему ведет перетягивание каната полномочий, и что из этого в итоге получится? Гость программы сегодня замглавы Секретариата президента Арсений Яценюк. Принять участие в программе мы приглашали и представителя правительства, но, как видите, это место пустое. Поэтому, Арсений Петрович, все время Ваше. Ну, и чуточку мое. Давайте начнем, все-таки, с минимальных зарплат и прожиточного минимума. Все-таки, акие минимальные зарплаты получат люди? В итоге нашли какой-то компромисс с правительством или нет? И почему сегодня речь пошла уже о том, чтобы увеличивать только за счет увеличения дефицита бюджета?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Ну, я спробую Вам нагадати коротку історію, яким чином, власне кажучи, було піднято питання щодо зміни соціальних стандартів. Ви пригадуєте кінець минулого року, коли була досить тривала історія щодо вотування закону України про державний бюджет. І президент вже тоді чітко наполягав на тому, що мінімальні прожиткові стандарти повинні бурти суттєво збільшені. Тоді прийшли до компромісного варіанту, який передбачав наступне: давайте приймемо постанову Верховної ради, яка буде не декларативним, а обов’язковим документом для уряду. І, власне кажучи, підвищимо ці соціальні стандарти в першому кварталі 2007 року. Одначе уряд дещо не квапився в цьому питанні, і президент України наполіг і допоміг уряду прискорити подання до Верховної ради закону щодо збільшення прожиткового мінімуму та мінімальної заробітної плати.

ВЕДУЩИЙ: То есть квартал не закончился, февраль?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Пропозиція президента полягає в тому, що, власне кажучи, номінальні параметри ВВП як по номіналу, так і по реальній цифрі, вже сьогодні добре відомі. Таким чином чітко зрозуміло, що навіть за тієї умови, якщо б уряд не показав значний ріст промислового виробництва – там, 15%, і майже 10-відсотковий рівень ВВП, то все рівно в бюджеті є необхідні кошти для збільшення соціальних стандартів.

ВЕДУЩИЙ: Вот смотрите, президент, Вы правильно говорите сейчас, президент предложил, по-моему, на следующий день премьер сказал: «Безусловно, мы повысим по итогам первого квартала». Оппозиция даже пригрозила, там, блокировать по этому поводу трибуну, если не будет принят соответствующий законопроект. Вокруг чего шум, если все согласны? То есть такое впечатление, мы уже в этой студии не раз обсуждали, что битва идет за то, кто донесет радостную новость. Даже некоторые эксперты говорили, что президент просто переиграл правительство в том отношении, что сказал первым об этом.

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Ну, битва как всегда за политику. То есть президент четко задекларировал свои требования о повышении реального благосостояния. И Вы абсолютно правильно говорите – есть нормальная политическая здоровая конкуренция. И глава государства в этой ситуации стал инициатором и основным локомотивом движения увеличения социальных стандартов. И сегодня правительство, хочет или не хочет, однако в виду наличия соответственного ресурса обязана пойти на соответственные законодательные инициативы и увеличить эти стандарты. И это, кстати, это является очень примером положительным как для правительства, так и, в основном, для президента в части совместной работы по увеличению реального благосостояния народа.

ВЕДУЩИЙ: Господин Азаров, по-моему, даже сетовал - мы приглашали сегодня нам на программу – сетовал на одной из пресс-конференций на то, что вот не согласовали с ним. Что даже приводил пример бывшего президента Леонида Кучмы, что, как правило, такие вопросы согласовывались, а тут президент без согласования, как бы так, выразил такую инициативу.

Анатолій СЕМИНОГА, народний депутат, БЮТ: Ні, ну, те, що стосується бюджетних цифр – це компетенція уряду. І, власне кажучи, в тому законопроекті, який подав президент, було запропоновано уряду внести зміни до закону про державний бюджет. А те, що стосується самих безпосередньо цифр, то президент їх визначив, і уряд їх в цілому підтримав, і навіть по окремим параметрам є незначне перевищення від президентських пропозицій.

ВЕДУЩИЙ: Хорошо, почему сейчас все-таки говорят о дефиците бюджета? И чем это чревато, если это будет зафиксировано именно в привязке к дефициту бюджета?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Це дуже важливе питання, яке стосується того, що звідкіля буде братися ресурс для виплати тих чи інших соціальних видів допомоги. Пропозиція президента полягає в тому, що в жодному випадку неможна збільшувати дефіцит державного бюджету. Я спробую пояснити надзвичайно просто, що означає збільшення дефіциту державного бюджету. Це, наприклад, тоді, коли надзвичайно позитивне бажання, в тому числі й уряду, щодо збільшення мінімальної заробітної платні й пенсії, покривається не за рахунок внутрішнього ресурсу, а за рахунок запозичень. Тобто ми беремо в когось борг для того, щоби профінансувати одномісячні видатки по оплаті пенсії чи заробітної платні. Це шлях в нікуди. Тому що через декілька років його потрібно віддавати, і виникає питання: хто і за який кошт буде віддавати? Тому сьогоднішня пропозиція полягає в тому, що є значний внутрішній ресурс для того, щоби в повному обсязі покрити відповідні видатки і не залучати додаткові ресурси як на запозичення в зовнішнього ринку, так і на внутрішньому ринку.

ВЕДУЩИЙ: А почему это делается именно с расчетом на дефицит бюджета? Если эти, как бы, средства есть сейчас уже в распоряжении правительства?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Це питання сьогодні піднімалося на уряді. І наша пропозиція, яка була, в принципі, підтримана, в тому числі Миколою Яновичем Азаровим, полягає в наступному: давайте доопрацюємо відповідний проект закону про державний бюджет, щоби в залі Верховної ради знову не робити певний політичний хаос і бардак, а прийняти чіткий узгоджений законопроект без збільшення навантаження на економіку.

ВЕДУЩИЙ: В этой студии Петр Порошенко говорил, что на счетах, если я не ошибаюсь, несколько десятков миллиардов гривен, и если их пустить, собственно говоря, в том числе и на эти цели, то минимальная зарплата будет не 400, не 420, 440 – то есть поэтапно, как это предлагается – а далеко за 500. Тут, собственно говоря, были, скажем так, противоречия и с компартией, и с Партией регионов, но тем менее, какая цифра действительно на счетах? Если это не такая уж конфиденциальная информация. И почему бы действительно не последовать этому примеру, потому как наверняка многие зрители зацепились за эту цифру – да, действительно можно получать сразу больше 500?.

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Ну, если разрешите, я буду комментировать исключительно официальную статистику. То есть по состоянию на сегодняшний день на счетах государственного казначейства около 11 миллиардов гривен. Надо понимать структуру, что такое государственное казначейство, и какие деньги там находятся. Там, в том числе, и находятся деньги специального фонда и местного бюджета. То есть классических денег государевых около 4 миллиардов гривен. Ну, это кошелек, из которого нельзя потратить все деньги, потому что потом не за что будет жить. И надо четко понимать следующее – что в любом случае непрогнозированные объемы роста социальных издержек влекут за собой инфляцию. И поэтому президентские законопроекты и президентские предложения предусматривают четко сбалансированный подход – ни в коем случае нельзя спровоцировать дополнительный виток ценового давления.

ВЕДУЩИЙ: почему тогда правительство обвиняет Секретариат именно в разжигании инфляции? Из-за того, что вы прогнозы постоянно даете, что это будет не 7,5, а гораздо больше?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Ну, Вы знаете, это опять же элементы политической борьбы. Я думаю, что не стоит обращать внимания на те или иные политические заявления. Они носят временный и переменный характер. Необходимо руководствоваться исключительно профессиональными принципами. И та инфляция, которая прогнозировалась Секретариатом президента еще в ноябре 2006 года, по результатам 2006 года практически цифры полностью сошлись. То есть мы прогнозировали 12%, а инфляция была 11,6%. Поэтому предложение следующее: давайте уберем любую политическую риторику просто в сторону, а будем руководствоваться только профессиональным и правильным подходом.

ВЕДУЩИЙ: Но ведь бюджет рассчитывался на 2007 год исходя из цифры 7…

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: 7,5.

ВЕДУЩИЙ: 7,5.

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Крайне тяжело достигнуть этого результата. Более того, премьер-министр Янукович не далее, как на прошлой неделе, в принципе, заявил о том, что инфляция может быть на уровне 8,5%. Независимые эксперты говорят об инфляции 10%. Но это все, опять же, разговоры. Ми повинні чітко зрозуміти, що якщо уряду вдасться втримати інфляцію в прогнозованих параметрах – до 10%, як, власне кажучи, ми й прогнозуємо, то це буде великою заслугою. Але це є досить складне завдання. І в першу чергу це завдання повинно бути відображено в тому числі й в програмі діяльності уряду, якої поки що немає. І коли мова йде про збереження стабільності в Україні й в українській економіці, треба чітко розуміти наступне. Що стабільність не може бути за умови відсутності реформ. Стабільність в сучасній Україні не може бути за умови відсутності руху вперед. Тому що це є топтання на місця. В той час, коли весь глобалізований світ рухається вперед, ми кажемо про стабільність і підмінюємо це поняття відсутністю баання до здійснення реальних економічних реформ.

ВЕДУЩИЙ: Вы знаете, что интересно? Вот что касается повышения социальных стандартов, то здесь, безусловно, каждый – и премьер, и президент, и оппозиция – хочет присвоить именно повышение предстоящее себе, в хорошем смысле этого слова. Вы говорите, да, это элемент, как бы, политической игры, а что касается тарифов, то, например, наоборот, как горящие угли друг другу бросают, и никто не хочет брать на себя, опять-таки, ответственность. Я знаю, что Секретариат давал поручение и обращался к губернаторам просчитать экономически обоснованною именно цифру тарифов. Какую информацию в итоге вы получили? Тарифы п Украине, которые действуют на протяжении уже последних 3-4 месяцев, они обоснованы или нет?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Ну, я дам Вам коротку історичну довідку про те, що взагалі діялося в Україні в питаннях тарифів. Власне кажучи, збільшенням тарифів або зміною тарифів не займалися протягом останніх 5 років. Були деякі спроби в 2003-2004 роках щодо окремого ціноутворення в абсолютно незначних сегментах житлово-комунального господарства. Одначе тоді була зовсім інша ситуація – тоді не було різкого скачка цін на газ. Але навіть ті тарифи, які вводилися, вони навіть не покривали рівень інфляції. Тому, власне кажучи, ще починаючи з 2006 року, уряд минулий активно взявся за перегляд тарифної політики. Говорити сьогодні про те, що по всій країні можуть бути однакові тарифи, не представляється можливим.

ВЕДУЩИЙ: Безусловно.

Анатолій СЕМИНОГА, народний депутат, БЮТ: Я Вам наведу досить яскравий, мені здається, приклад, який дасть розуміння того, чи правильно ми рухаємося в тарифній політиці. Є чудове красиве місто Одеса. Так от середні втрати в цьому місті в питанні водопостачання складають близько 40%. Я переведу це на просту мову. Тобто з 100 літрів, які йдуть з насосної станції, то споживача доходить тільки 60 літрів. Тобто 40 літрів іде в землю. Але це повинно покриватися відповідним тарифом. Тобто люди все рівно платять за ці 40 літрів. Іншими словами, якщо ми підемо тільки шляхом збільшення тарифів, ми нікуди не дійдемо. Такі видатки неможливо покрити. І міська влада не в стані справитися самостійно з цією проблематикою. Ну, ми можемо говорити про такі великі міста, наприклад, як Київ, там, Харків, Дніпропетровськ, які можуть залучити значний інвестиційний ресурс для того, щоб не тільки латати дири в мережах каналізації, водопостачання і теплопостачання, але здійснювати реальну реконструкцію. Що стосується всіх інших міст, на жаль, або на щастя, це повинно бути виключно проблематикою центрального уряду. Через значні інвестиції в житлово-комунальний сектор ми можемо зменшити тарифи або стримати ці тарифи. В іншому випадку ця вода буде йти в землю, це тепло буде обігрівати зимою сусідні території, але ні в якому випадку не буде йти за призначенням.

ВЕДУЩИЙ: Последнее время основная война разгорелась за тем, кто несет ответственность. Правительство говорит, что мы не несем ответственности за формирование тарифов – это местные советы. Местные советы, опять-таки, кивают на Киев и говорят, что все-таки идет оттуда. И сегодня Вы комментировали, по-моему, на брифинге говорили о том, что, все-таки, основная часть ответственности здесь, в Киеве, здесь у правительства. Объясните, через какие механизмы. Потому что как правило, чиновники открещиваются, говорят «нет, это местные советы». Кивают на оппозицию, на Блок Юлии Тимошенко, которая в 18 регионах, там, имеет большинство. И, собственно говоря, это главный их аргумент. Так все-таки, кто влияет, на ком ответственность?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: У нас є така українська особливість, що якщо приходить питання до відповідальності, то ви ніколи нікого не знайдете. А якщо і знаходять, то, в основному, знаходять самих слабких. Те, що стосується відповідальності, то треба зрозуміти, яким чином формуються тарифи. Я не кажу сьогодні про тарифи, умовно кажучи, на перевезення сміття і на ліфти чи навіть на каналізацію. Я кажу сьогодні про основні тарифи – це гаряча вода і, власне кажучи, опалення. Об’єктивно, що цей тариф формується в Києві. Чому? Тому що Національна комісія з регулювання електроенергетики визначає дві базові ціни – на газ і на електроенергію, які є основними складовими у формуванні такого тарифу. Що стосується місцевих органів влади, то, звичайно, є відповідні комунальні підприємства, які подають якісь розрахунки, й на підставі цих розрахунків орган місцевої влади приймає рішення. Тому тут обласні адміністрації не мають до цього відношення. Але ми повинні з вами бути відверті в тому, що, власне кажучи, самий порядок формування цього тарифу, який був визначений урядом ще в минулому році, він часто-густо порушується самими комунальними підприємствами по постачанню тепла, води.

ВЕДУЩИЙ: Ну, да. Но, опять-таки, в студии представители оппозиции говорили, что согласно НКРЕ газ для населения продается по 1117 гривен – 220 долларов. Как это может быть, если мы покупаем по 130, но газ собственной добычи, там, может быть по 30, по 40, но в итоге получается тоже где-то близко к этой цифре. Как это может быть?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Існувала дійсно проблема, за якою окремим категоріям громадян газ поставлявся по 980 гривень. Це було пов’язано з тим, що в самій постанові уряду в розрахунках були допущені порушення. І сьогодні ці порушення, до речі, урядом початково вже зняті. Треба адекватно зрозуміти, що в тарифній політиці ми дещо ідемо невірним шляхом. Ну, Ви повинні чітко розуміти, що на один товар не може бути десять різних цін. Тому що тоді, як правило, йдуть різні зловживання. І чим складніша схема тарифоутворення, тим легше її обійти. Тому перший етап реформування тарифів, він поки що не пройдений, але в будь-якому випадку і Рада національної безпеки і оборони розглядала це питання, і є відповідний указ президента, до питання тарифоутворення прийдеться знову повертатися.

ВЕДУЩИЙ: Вы можете дать четкий ответ, все-таки тарифы в большинстве случаев, они будут снижены, потому как завышены сейчас, или нет? С одной стороны политики, Вы в том числе, говорите, да, они в ряде действительно случаев завышены. В то же время сегодня Вы заявляли о том, что если мы снизим тарифы, у нас не останется денег на реформирование ЖКХ. И пример, который Вы приводите с Одессой, с 40 литрами, как бы, он будет продолжаться еще на протяжении многих-многих лет. Все-таки, ниже, или он останется на этом уровне?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Не слід вдаватися до ліво-радикального популізму тарифоутворення. Тарифи підвищені. Якщо є порушення у питаннях підвищення тарифів, то їх треба переглянути. Одначе, повірте мені, що такий перегляд тарифів буде не більше, ніж плюс-мінус 10%. Треба це адекватно і об’єктивно розуміти. Те, що стосується тепер ролі уряду і державного бюджету, то тут постає питання, яким чином спрощені механізми надання пільг і субсидій. Ми вже неодноразово наголошуємо на тому, що сучасна тарифна політика дотує багатих. Цього непотрібно робити. Є інструмент пільг і субсидій, нехай багаті платять по повній програмі. А те, що стосується малозабезпеченого населення, воно повинно в надзвичайно спрощеній формі отримувати прямі пільги й субсидії від державного бюджету. Це самий ефективний механізм. І тоді не буде зловживань на цьому ринку, а їх є зараз маса.

ВЕДУЩИЙ: Вот Вы начали уже говорить об ответственности. И глава правительста Виктор Янукович достаточно часто в интервью говорит о том, что да, если вы хотите с нас спрашивать, то дайте нам ответственность, дайте нам полномочия. Последние, сколько, полгода уже, фактически с первого дня пребывания премьера в кресле, речь идет о перетягивании полномочий. Вы также говорите о том, что да, есть некоторое перетягивание одеяла. Как Вы считаете, все-таки, премьеру не хватает на сегодняшний день полномочий.

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Ви знаєте, це, напевно, також є проблема…

ВЕДУЩИЙ: Это касается и тарифной политики.

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Це є проблема молодої демократії – коли кожен шукає повноваження й в боротьбі за повноваження інколи забувають про нагальні проблеми, які треба вирішувати. Те, що стосується обсягу повноважень, ну, видається, що навіть закон, який був прийнятий неконституційним шляхом, а саме закон про Кабінет міністрів, дає необхідний обсяг повноважень. І я думаю, що такі повноваження об’єктивно будуть викликати значну міру відповідальності. Ну, те, що стосується додаткових повноважень, навряд чи вони потрібні в регулюванні будь-якої соціально-економічної проблеми. Сьогодні всі гілки влади мають необхідний ресурс. Основне – щоб мали бажання для негайного вирішення проблем.

ВЕДУЩИЙ: Вы не знаете, как представитель Секретариата президента, кому собирается отрывать, по-моему, руки премьер-министр? Об этом он заявил, по-моему, в интервью в последнее время. Если будут вставлять ему спицы в колеса.

Анатолій СЕМИНОГА, народний депутат, БЮТ: Мені важко прокоментувати таку заяву. І більше того, Ви знаєте, я не готовий коментувати заяви прем'єр-міністра. Я думаю, що є інші політичні сили, які будуть коментувати ці речі.

ВЕДУЩИЙ: Хорошо, возвращаясь к полномочиям. Господин Балога говорит, что фактически то, что сейчас происходит – это создание республики имени премьер-министра. Мороз, спикер парламента, сегодня заявил, что это сбор полномочий, даже процитирую: «приведение в соответствие с нормами Конституции системы правоотношений в ветвях власти». Но есть трудности перемен. Так что это все-таки? Создание республики имени премьер-министра или сбор полномочий и к этому надо нормально отнестись?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Поки що йде певний хаотичний процес в питанні змін до Конституції. Розумієте, кожен хоче намалювати Конституцію під себе. І прикро те, що часто-густо цим займаються люди, які навіть ніколи не бачили, як виглядає підручник теорії держави й права. Задля цього президент власним указом заснував національну комісію з внесення змін до Конституції. І тут знову відбувається процес, в якому немає поки що порозуміння. Тому що кожен бажає формувати Конституцію під себе, а президент чітко зазначає, що це не повинна бути Конституція президента, прем'єра чи голови Верховної ради. Це повинна бути Конституція, яка відображає волю нації в цілому. І тому, власне кажучи, на підготовку її повинні працювати не люди, які мають ти чи інші політичні амбіції, а люди, які безпосередньо мають звичайно ґрунтовні знання в конституційному процесі. Переконаний, що ця ситуація також минеться. Цар Соломон казав, що «и это пройдет». Який шлях до взаємопорозуміння? Ну, давайте спробуємо, щоби ця конституційна комісія почала робити. І треба розуміти, що ми хочемо побачити в кінці тунелю. Тому що ми поки що ідемо по тунелю, а він все не кінчається й не кінчається.

ВЕДУЩИЙ: Так все-таки, а что мы хотим увидеть в конце туннеля? У нас парламенстко-президентская, уже звучат призывы о том, что президента будут избирать в парламенте, коммунисты, по-моему, заявляют «зачем нам вообще пост президента?». Так это закончится все, по-моему, плачевно, может закончиться.

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Давайте виходити з чинних норм Конституції. Президент залишається главою держави, Кабінет міністрів є найвищим органом виконавчої влади, а Верховна рада є законодавчим органом. Думаю, що у всіх поки що достатньо повноважень. Одначе Конституцію необхідно вдосконалювати для того, щоб усунити правові прогалини, які сьогодні існують в функціонуванні різних гілок влади. Жоден з українських громадян, я думаю, ні Ви, ні я, не зацікавлені в тому, щоби України мала, вибачте, царя чи повернулася до тоталітарних режимів. Тому що монарха ми мати не будемо – не маємо такого історичного досвіду. Таким чином збалансування всіх віток влади і надання можливості жодної з віток влади узурпувати основні повноваження є самим ключовим пріоритетом.

ВЕДУЩИЙ: Вот я тоже такой своеобразный исторический экскурс сделаю. По-моему, начиналось все с контрассигнации, потом начали, ну, давить – другого слова не могу сказать – министров от «Нашей Украины». Потому появились претензии по внешнеполитическому курсу – это было связано с подписанным универсалом, потом закон о Кабмине, ДУСе и так далее. То есть в то же время, вот как Вы думаете, кто является идеологом в Партии регионов, скажем так, этой политики?

Анатолій СЕМИНОГА, народний депутат, БЮТ: Ну, я наведу дещо супротивні приклади. Наприклад, законодавство про вступ України до Світової Організації Торгівлі. Позитивний наслідок? Позитивний. Закон України про державний бюджет, зміни про соціальні стандарти. Тобто тут можна балансувати певним чином. Поки що, звичайно, баланс не на користь конструктиву. Але вся ця проблематика пов’язана тільки з одним – це проблеми росту, й це хвороби росту. Подивіться на те, що діється сьогодні в Європі. Ну, наприклад, в Нідерландах була переформатована коаліція, і, власне кажучи, були також дострокові вибори. В Польщі була переформатована коаліція. В Італії уряду Романо Проді було запропоновано піти у відставку, але зараз знову йому виразили вотум довіри. Тобто політичний процес є таким динамічним. І немає нічого постійного окрім інтересів.

ВЕДУЩИЙ: Хорошо, давайте по-другому. Премьер говорит о том, что коалиция действует корректно. Я Вам приведу такой пример, что, по-моему, президент, спикер, премьер встречались и договорились о согласованной доработке закона о Кабмине. На следующий день или через день парламент принимает решение, о котором Вам известно. Это согласованные позиции? Доверие между тремя главными лицами государства есть или нет?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Ну, я повинен бути з Вами абсолютно відвертий, тому що якщо я Вам скажу, що є повна довіра – ну, це буде, м’яко кажучи, неправда. На превеликий жаль, за доволі вже тривалий час існування як більшості в Верховній раді, так і уряду, навряд чи було сформовано реальний рівень взаємної довіри. І президент чітко констатував в частині виконання універсалу, що на даний момент він не виконаний. Не все ще втрачено, але шанси, звичайно, набагато менші ніж ті, які були при формуванні уряду, і ті очікування, які мало все українське суспільство на самих початках.

ВЕДУЩИЙ: Что может остановить такое своеобразное наступление на полномочия президента? Выборы?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Не розглядайте це питання як наступ на повноваження президента. Ви повинні об’єктивно розуміти, що політичні сили грають. І кожен хоче грати на власному електоральному полі для того, щоб отримувати електоральну підтримку. Якщо є в суспільстві настрої щодо боротьби за певні повноваження, політики це використовують. Але цей процес має кінець. Тому що все, що має початок, об’єктивно має й кінець. І воно обов’язково закінчиться. Ви, я думаю, вже спостерігаєте останнім часом, що інтерес в суспільстві в першу чергу до різних жахливих слів у вигляді контрасигнації – такого слова, до речі, немає в українській Конституції.

ВЕДУЩИЙ: Политики придумали?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Ні, це не політики, це юридичний термін. Але в українській Конституції цього терміну просто немає. Боротьба за перетягування повноважень втрачає сенс. Тобто електоральна підтримка втрачається. І ті політичні сили, які зацікавлені у подальшому поглибленні протистояння, будуть просто втрачати електорат і підтримку населення.

ВЕДУЩИЙ: В минувшую субботу было подписано соглашение между «Нашей Украиной» и БЮТ об объединенной оппозиции. И фактически двумя главными, ну, одними из главных целей, это было отстранение правительства и фактически досрочные парламентские выборы. Как Вы считаете, насколько, ну, скажем так, конструктивны подобные цели для оппозиции?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Ну, дозвольте розпочати з самого факту існування опозиція. Опозиція – це як конкуренція. Це певний ваш конкурент в тих же спортивних змаганнях. І в політиці це є елементом здорової конкуренції, вона повинна існувати. Більше того, об’єднана опозиція, яка форматує чітко цілі, завдання й пріоритети, є потужним інструментом для стимулювання більшості і уряду щодо виконання, найбільш ефективного виконання покладених на них обов’язків. Тобто це є певний контролер, який повинен існувати в кожній країні світу. І Ви розумієте, що знову ж немає нічого вічного, і сьогоднішня опозиція переходе завтра у владу, а завтрашня влада переходить в опозицію. Це певне коле, яке постійно крутиться в політичних реаліях. І в будь-якому випадку влада завжди повинна знати, що вона раніше чи пізніше перейде в опозицію і навпаки. Щодо результативності, думаю, що політичні гасла й політичні заяви не хотілось би сьогодні розглядати в ракурсі нашої біль економічної бесіди. Опозиція має право, як політики, на будь-які заяви. І якщо ці заяви будуть слугувати для більш ефективного виконання владою і більшістю своїх функцій, то тим більше їх треба проголошувати.

ВЕДУЩИЙ: Ну, хорошо, как Вы в такой связи относитесь к инициативе провести одновременно с возможными парламенсткими еще и президентские досрочные выборы? Просто такое впечатление, что коалиция тоже не дает, собственно говоря, так отдызать.

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Это опять же политизация общества. То есть кто-то хочет заработать какие-то баллы, придумать очередной какой-то законопроект, показать какой он умный, не читая Конституции, что, в принципе, досрочные выбора может оглашать только президент и это касается исключительно парламента. Внесение любых других законов, ну, на сегодняшний день является полностью абсурдным и навряд ли имеет какое-то реальное основание.

ВЕДУЩИЙ: И последний вопрос, очень коротко, у нас заканчивается время в эфире. Как Вы думаете, все-таки, что касается оппозиции, что у «Нашей Украины» и БЮТ должно получиться вместе, чего не получалось по отдельности?

Арсений ЯЦЕНЮК, первый заместитель главы Секретариата президента Украины: Хотелось бы, чтобы получалось не только у «Нашей Украины» и у БЮТа. Хотелось бы, чтобы получалось у всех и все. Хотелось бы, чтобы все-таки была одна единая национальная идея, которой двигались все. Каким образом? Способы и методы, они могут быть разные. В том числе и через объединение оппозиции и через мощное формирование большинства. Это все политические инструменты. Однако единство нации и движение вперед – это основные приоритеты для всех политических сил.

ВЕДУЩИЙ: Большое спасибо. Ну, хочется закончить словами «все у нас получится».

Стенограма надана компанією Sourcer