ВЕДУЧИЙ: Наш сьогоднішній гість Михайло Папій, міністр праці і соціальної політики України. Добрий вечір, Михайло Миколайович. Перше моє запитання до Вас дуже коротке: як Вас правильно називати, ким Ви є в уряди? Відомо, що Ви не член Партії регіонів. Отже, ким Ви є для цього уряду, для цієї команди?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Якщо сказати просто, то я член команди. Команди професіоналів, з яких складається уряд. І те міністерство, яке я очолюю, воно якраз знаходиться на вістрії людських проблем, людського болю. Бо ми опікуємося інвалідами і чорнобильцями, і ветеранами, і сім’ями малозабезпеченими, сім’ями з дітьми, субсидіями, пільгами працюючим – тобто весь спектр міністерства нашого якраз веде кожну людину протягом життя. І те завдання, яке поставив перед нами прем'єр-міністр України – це повернути довіру людей до влади, якраз і по роботі в тому числі нашого міністерства, може, навіть і в першу чергу, оцінюють взагалі діяльність уряду. Наскільки збільшується добробут громадян – оце головне завдання.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, Михайло Миколайовичу. Про багато з цих проблем ми сьогодні поговоримо. А поки що нагадаю глядачам коротко біографію нашого гостя.

Михайло Миколайович Папієв. Народився 1 жовтня 1960 року у Запоріжі. Після служби в Радянській армії та закінченні Чернівецького державного університету працював на виробничому об’єднанні «Електронмаш». З 90 по 97 рік у приватному бізнесі. Із серпенія 97 року по серпень 200-го – заступник голови Чернівецької облдержадміністрації. З листопаду 2000 року по квітень 2002 – секретар Чернівецького ПОМу соціал-демократичної партії України об’єднаної. 2002-2003 рік – народний депутат України. З листопада 2002 року по лютий 2005 – міністр праці та соціальної політики України. Із серпня 2006 року знову призначений парламентом на посаду міністра праці та соціальної політики України.

ВЕДУЧИЙ: Власне кажучи, остання історія. Історія навколо підвищення тарифів, необґрунтованого підвищення тарифів майже по всій території України розпочалася тоді, коли відбулося засідання уряду – це було у середу 14 лютого.

КОР.: Під час якого прем'єр-міністр Віктор Янукович попередив про можливість порушення кримінальних справ за фактом необґрунтованого підвищення тарифів. Як приклад, він навів дії місцевої влади у Херсоні, в Дніпропетровській області, в Києві і в ряді міст Закарпаття. Цитата: «Наприклад, в Ужгороді в тарифи включили представницькі витрати. Тобто місцеві керівники проводять прийоми за рахунок представницьких витрат, яке оплачує населення. За словами Януковича, інформація про факти необґрунтованого підвищення житлово-комунальних тарифів місцевою владою зібрано спеціальною комісією уряду і окремою групою Генпрокуратури України. Дісталося і урядовцям. Віктор Янукович дорікнув віце-прем'єру Дмитру табачнику поганою інформаційною кампанією щодо надання субсидій. Прем'єр наказав розіслати по регіонах спеціальної бригади. Крім просвітницької роботи вони будуть боротися з бюрократичною тяганиною при наданні субсидій.

Віктор ЯНУКОВИЧ, прем'єр-міністр України: Думаю, що дехто не досидить на своєму посадовому місці до кінця цієї зими, і нам це треба з вами швидко виправити. І впевнений в тому, що весна переможе, насправді. Не так, як хтось собі уявляє. Вона переможе з порядком, який ми будемо наводити, і переможна вона і в регіонах, і в центрі.ї

Тетяна КОРНЯКОВА, заст.. Генерального прокурора України: Може зараз самі хтось перелякаються та скасують, а деякі не погодились, і прокурор ще пішов до суду, тобто ще треба чекати рішення суду.

ВЕДУЧИЙ: Отже, Михайло Миколайовичу, питання, яке, напевно, цікавить всіх громадян України. Ми розуміємо, що тарифи не зрости не могли, тому що Росія підвищила ціни на газ і були переглянуті міжнародні договори України. Одночасно при цьому деякі керівники на місцях підняли тарифи ще вище для того, щоб заробити. Заробити як і для кого, має встановити Генеральна прокуратура. Що додатково Ви можете сказати про подібні випадки, і що загалом буде робити Кабмін, аби не допустити зловживань?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Так, мені хотілося б довести до відома громадян України, які нас дивляться, що тарифи на житлово-комунальні послуги встановлюють органи місцевого самоврядування. І те, що говорять, буцімто уряд підвищив тарифи, воно абсолютно не відповідає дійсності. Завдання уряду – це фінансування субсидій та пільг. До речі, у нас 8 мільйонів 600 тисяч громадян, які користуються правом на пільги, і зараз вже півтора мільйони українських сімей, які мають право на субсидії. Урядом передбачено 5 мільярдів гривень, зростання в 2,2 рази порівняно з 2007 роком. І фінансування іде своєчасне і в повному обсязі. А якщо вже говорити об’єктивно, то дивіться. У нас 12 областей України, де більшість сформовано Блоком Юлії Тимошенко, 3 області, де більшість сформована Народним Союзом «Наша Україна». Саме тому Віктор Федорович Янукович і казав, що його не цікавить, якого політичного окрасу та чи інша рада, яка підвищила тарифи. Його цікавить одне – це встановлення соціальної справедливості, встановлення економічно обґрунтованих тарифів. І ми зараз цим займаємося.

ВЕДУЧИЙ: Михайло Миколайович, я розумію, і в про ці всі аспекти політичні підвищення тарифів ми також будемо говорити сьогодні в програмі. Але людлей фактично обікрали, якщо назвати речі своїми іменами. Просто використали ситуацію по підняттю тарифів для того, щоб набити собі кишені. Тому у випадку відкриття реальних кримінальних справ, чи будуть повернені людям гроші, які вони вже заплатили, чи буде перерахунок якихось грошей? Яку політику будете ви пропонувати?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Так, у нас є нормативні документи, якими передбачено, що в разі, якщо громадяни України зробили й мають переплату по житлово-комунальних тарифах, то ця переплата зараховується за наступні періоди. Ми зараз займаємося вивченням цієї ситуації, і я переконаний в тому, що нам вдасться вернути тарифи на економічно обґрунтовані рівні й захистити наших громадян.

Вадим ДЕНИСЕНКО, газета «Коментарі»: Віктор Федорович Янукович заявив про те, що будуть відкриватися кримінальні справи проти місцевої влади. Але насправді всі знають, що тарифи піднімає місцева рада. А проти колективного органу відкрити кримінальну справу неможливо. Чи не здається Вам, що це чергове окозамилювання?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Ні, якраз доручення прем'єр-міністра України стосувалося силових структур, і це вже питання Генеральної прокуратури України. Якщо буде виявлено, що необґрунтовані тарифи, а Ви пригадуєте приклади, що представницькі навіть витрати включаються в тарифи. Крім цього, автомобілі, оренда автомобілів і багато інших порушень, які не входять до методики. Якщо буде встановлено, що ці дії мають ознаки посадового злочину, то це право Генеральної прокуратури підняти питання про відкриття кримінальних справ.

ВЕДУЧИЙ: Михайло Миколайович, а Вам відомо хоч про один такий випадок відкриття реальної кримінальної справи? Ну, хоча б фактової, наприклад, по факту.

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Зараз перевірки проводяться, одночасно і робочі групи різних міністерств та відомств і нашого міністерства в тому числі виїхали в регіоні, де ми якраз проводимо аналізи кожний по своєму напрямки. І державна інспекція цін, на яку постановою Кабінету міністрів покладено головну функцію – перевірити обґрунтованість тарифів. Давайте ми почекаємо, які висновки будуть. Я знову ж таки наголошую і привертаю вашу увагу, що ця діяльність, вона не має політичних ознак. В усіх областях України підвищені тарифи, і є підставити говорити, що вони економічно необґрунтовані.

Любов ФЕДЕРОВА, незалежне аналітичне агентство «Главред»: Скажіть, будь-ласка, в Києві, наприклад, 1 мільйон 38 тисяч сімей. Тільки 65 тисяч з них оформили субсидії – тобто близько 7%. Чи не здається Вам, що субсидії – це не той метод, яким можна дійсно помагати людям? Чи бачите Ви альтернативу взагалі субсидіям.

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Ви бачите, в нас завжди коли говорять про субсидії, я ще раз хотів би сказати і телеглядачам нашим, мільйон 500 тисяч сімей, які мають право на субсидії. Механізм субсидій – це захист громадян і українських сімей, які мають невеликі статки. А крім цього в нас ще є 8 мільйонів 600 тисяч громадян України, які незалежно від рівня доходів мають право на пільги. Взагалі-то в нас 12 мільйонів українських громадян, і це значить 12 мільйонів українських сімей з 17 мільйонів мають право і на субсидії, і мають право на пільги. Тобто  треба дивитись на загальну ситуацію, і 5 мільярдів гривень урядом передбачено для того, щоб фінансувати ці соціально важливі програми в повному обсязі.

Анна ШЕРМАН, журнал «Профіль»: Не кажется ли Вам, что такое повсеместное злоупотребление местной власти в плане повышения тарифов было спровоцировано в какой-то степени действиями правительства, хотя бы в том смысле, что в программе правительства приоритеты социальной политики не были озвучены внятно.

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Давайте ми подивимось хронологію цих подій, тобто саме причина, чому підвищилися тарифи. Давайте пригадаємо 23 серпня 2005 року, коли під час діяльності уряду Юлії Володимирівни Тимошенко було розірвано п’ятирічний контракт з Росією – газ по ціні 45 доларів. Давайте подивимось на події, які відбулися 4 січня 2006 року, коли підписано було угоду по газу на рівні 96 доларів. Давайте подивимось постанову Кабінету міністрів від 30 березня 2006 року, чомусь до виборів її не було. І саме виходить так, що, от дивіться, якщо в собівартості газ складає 50%, то при підвищенні ціни на газ вдвічі тариф має зрости в півтора рази, а не в 2,5, не в 3,5 рази, як по Україні.

Анна ШЕРМАН, журнал «Профіль»: Але мене цікавить таке питання, чи є, Ви кажете, що вони необґрунтовано підвищені тарифи, а є обґрунтування підвищення тарифів? Чи є публічна інформація про те, яким чином мають складатися ці тарифи?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Є методика встановлення тарифів, і, до речі, органи місцевого самоврядування, і це передбачено законом, мали б перед встановленням тарифів провести громадські слухання, довести до відома громади структуру собівартості тарифу, погодитись з громадськістю. Тому що от саме виборці, які обрали міську раду, районну раду, вони мають право сьогодні відстоювати інтереси свої. Те, що сьогодні всі питають уряд, мені хотілося б сказати: шановні, ну ви ж обирали і свою міську раду, яка підвищила тарифи в 3,5 рази, селищну раду, районну раду. Давайте ми все ж таки подивимось в корінь проблеми. А корінь я бачу в тому, що нам необхідно найближчим часом довести реалізацію політичної реформи, закон 3207. І необхідно, щоби органи місцевого самоврядування, вони чітко і відповідально вели свої роботи і несли свої функції.

Максим КАМЕНЕВ, газета «Діалог»: В конце прошлого года была создана межведомственная комиссия, в которую также вошли представители Вашего министерства, которая также должна была заниматься вопросом проверки обоснованности повышение тарифов. А скажите, пожалуйста, к каким выводам пришла эта комиссия, и почему так долго проходила эта работа? И совпадают ли выводы с выводами прокуратури?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Ці висновки, які прокуратура робила, я Вам скажу, якою функцією займалася комісія міністерства. Бо треба завжди доводити до відома всіх громадян України, що зроблено. Так от, за пропозицією нашого міністерства, а також за дорученням прем'єр-міністра України. Перше що – спрощено порядок надання субсидії та пільг. Необхідно сьогодні тільки два комплекту документів – це довідка про доходи сім’ї, а також квитанція по нарахування житлово-комунальних тарифів. Друге питання, ми дали право громадянам, оце близько 400 тисяч українських сімей, в яких була заборгованість по житлово-комунальних сплатах станом на 1 грудня 2006 року отримати право по нарахуванню субсидій. Наступне питання, нами було зменшено до 15% сукупного доходу сім’ї, ми встановили цим право сімей, які складаються з непрацездатних осіб, і які мають у своєму складі дітей-інвалідів і інвалідів дитинства отримати 15% витрат сукупного доходу, в межах яких вони сплачують житлово-комунальні послуги. Все інше сплачує держава.

ВЕДУЧИЙ: Михайле Миколайовичу, 9 лютого відбулося таке голосування парламенту, про яке багато хто знає, так. Верховна рада тоді відмовилися обмежити розмір підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Жодного голосу не дали фракції Партії регіонів і компартії. Сьогодні Юлія Володимирівна Тимошенко заявила, що її блок і, так, як вона каже, «Наша України», завтра блокуватимуть роботу Верховної ради, аж поки не буде проголосовано законопроект про встановлення тарифів. Отже, чому не був проголосований мораторій, чому, напевно, його й не проголосують завтра, і взагалі Ваше ставлення до цієї проблеми? Прошу відповідь на це запитання одразу після реклами.

ВЕДУЧИЙ: Отже, запитання, яке стосується мораторію на підвищення тарифів на житлово-комунальні послуги. Що взагалі відбувається з цим законопроектом? Перед тим, як дати Вам відповісти, хочу подати точку зору ваших політичних опонентів.

Олександр ТУРЧИНОВ, фракція БЮТ: Сьогодні уряд і антикризова коаліція відмовились розглядати питання щодо проведення єдиної тарифної політики в країні. Я вважаю, що це свідчить про нездатність уряду взагалі вирішувати це питання. І це, я думаю, що може бути серйозною підставою для відставки цього уряду.

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Так, це законопроект 3069, і я вдячний народним депутатам України, що вони не проголосували за цей законопроект. Давайте уявимо собі, що минулої п’ятниці за цей законопроект проголосували б, або, як сьогодні повідомила автор, що цей законопроект будуть ставити завтра. Так от, перший пункт каже, що громадяни України й українські сім’ї в межах норм користування мають право на отримання адресної субсидії в разі, якщо плата більша, ніж 20% від сукупного доходу. Якщо я вам кажу, що ми сьогодні встановили вже для 400 тисяч українських сімей, які скористалися, норму 15%, так треба буде що їм, підвищувати до 20%? Це ж погіршення.

ВЕДУЧИЙ: А звідки взялася різниця 5% в цьому законопроекті?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Це якраз ми для сімей, які складаються з непрацездатних громадян і в яких є інваліди з дитинства і діти-інваліди, близько 50 гривень за цим законом забрати в них назад і сказати: ні, не 15%, а 20%. Наступне питання, де встановлюється в пункті, що зростання житлово-комунальних тарифів не може перевищувати, ніж зростання середньої заробітної плати в галузях економіки за минулий рік. Давайте, знову ж таки, проаналізуємо. Наприклад, цей пункт діє. З 2000 року в більшості областей України не підвищувалися житлово-комунальні тарифи. Так от, я нагадую вам, середньомісячна заробітна плата в 2000 році складала 230 гривень. В минулому році середньомісячна заробітна плата складала 1041 гривню. Так от, якщо цей пункт діяв би сьогодні, то підвищення тарифи становило би 4,5 рази – це співвідношення заробітних плат. Ви за це? Я категорично проти. В тарифах має бути основа основ – це економічне обґрунтування. Коли ми говоримо, що тарифи підвищили в 2,5-3 рази незаконно, то цей закон взяв би і сказав, що 4,5 рази – оце якраз норма. Я проти такого закону. Я переконаний в тому, що народні депутати України і завтра не проголосують цей закон. І ще, в наступному році ми плануємо суттєве збільшення заробітної плати – близько 70%. Це значить, що уряд буде підвищувати на 70% плату громадянам, а закон Юлії Володимирівни буде вимивати всі ці доходи. Ми проти цього. Необхідно, щоби підвищувалися в громадян реальні доходи.

Олександр ЧАЛЕНКО, газета «Сегодня»: Михаил Николаевич, скажите, пожалуйста, вот доколе правительство Януковича будет отчитываться перед народом, да, говоря об экономических успехах Украины, приводя цифры роста ВВП, а не увеличения доходов на душу населения? Ну, чтобы каждый гражданин мог, значит, эти улучшения экономические ощутить, там, в своем холодильнике, в своем кармане, и так далее, и тому подобное. И расшифруйте, пожалуйста, мне такую тезу. Вот Николай Янович Азаров рапортует о том, что ВВП увеличилось на 10%, промышленный рост – на 15, да, но при этом нужно затянуть пояса. Вот я не могу понять, если увеличилось, то зачем затягивать пояса?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: По-перше, я не пригадую такого висловлювання Миколи Яновича Азарова – це по-перше. По-друге, для того, щоби підвищувати рівень життя громадян, необхідно мати цю скарбницю державну, яка називається державний бюджет. Поповнення державного бюджету залежить в першу чергу від того, як працює економіка. І наш досвід 2002-2005 років, коли працював уряд Віктора Януковича доказав, що тоді ми змогли зробити трансформацію найвищих в Європі темпів зростання внутрішнього валового продукту в підвищення пенсій, пригадуєте? З 1 вересня 2004 року була встановлена мінімальна пенсія на рівні прожиткового мінімуму. І 432 гривні прожитковий мінімум встановлено було нашим урядом. І саме ця норма зберігається. І коли звинувачували нас, що ми це робимо під вибори, то час показав, що ми робили все економічно обґрунтовано. Якщо в 2005 році ми мали ці ганебні 2% зростання внутрішнього валового продукту, тому саме в 2006 році навіть зростання мінімальної пенсії було нижче, ніж прогнозувалася в законі про державний бюджет інфляція. Так от, треба, щоби запрацювала економіка. Ми вкладаємо сьогодні свою енергію в інноваційно-інвестиційну діяльність. І після того перевести це зростання економіки в зростання заробітних виплат, пенсій, соціальних допомог.

Лілія ПОВОЛОЦЬКА, газета «Факти»: Якщо вже зайшла мова про прожитковий мініму і про пенсії, то свого часу уряд обіцяв, ну, приймаючи бюджет, що мінімальна пенсія і заробітна плата буде підвищена з переглядом наборів продуктів, які входять в продуктовий мінімум, власне.

ВЕДУЧИЙ: Споживчий кошик.

Лілія ПОВОЛОЦЬКА, газета «Факти»: Споживчий кошик, так, саме споживчий кошик. Як він буде переглядатися, що буде змінено? Чи буде там більше м’яса, чи буде там більше на послуги, як?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Дуже цікаве запитання. Я пригадую, десь тижні три дому по каналу «1+1» якраз показували споживчий кошик, і там казали, що там 30 грам м’яса на день, і така була дуже гарна демонстрація споживчого кошику. Хоча я думаю, що розуміння споживчого кошику, мінімальної заробітної плати, прожиткового мінімуму, мінімальної пенсії у нас політизовано. Дивіться, якщо зробити ще один штрих, то я нагадаю Сам, що споживчий кошик встановлено постановою Кабінету міністрів, називається вона «про перелік продуктів харчування, непродовольчих товарів та послуг» - якраз вони складають споживчий кошик. Прийнята постанов була ця 16 квітня 2000 року, підписана прем'єр-міністром України на той час Віктором Андрійовичем Ющенко. Оце така невеличка деталь. Тому коли ми говоримо, що прожитковий мінімум, він обраховується якось не так, то я хотів би нагадати всім, що це робиться за постановою на той час прем'єр-міністра України Віктора Андрійовича Ющенка.

Анна ШЕРМАН, журнал «Профіль»: Я перепрошую, пане міністре. В мене склалося враження з того, як Ви озвалися про споживчий кошик і про мінімум прожитковий, що Ви, власне, не уявляєте собі, що хтось у країні дійсно живе на ці гроші, коли Ви кажете про політизація. А справа в тому, що дійсно люди мають на ці гроші дійсно жити, реально. І ще в мене таке запитання: коли Ви останній раз були в Собезі, чи, власне, там, у відділі субсидій, у якому районі столиці це сталося, чи, може, в якомусь іншому?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Так, я в суботу був якраз в Дарницькому районі міста Києва разом з Сергієм Івановичем Бичковим – це начальник головного управління соціального захисту, ми якраз там…

ВЕДУЧИЙ: Це не той Бичков, який у фракції «Наша Україна»?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Ні, ні, ні, це в нас начальник головного управління, який працює в Київській міській адміністрації. До речі, така складна ситуація в Києві, в Києві змінюються тарифи, що не встигаємо навіть ми підготувати програмне забезпечення. Бо ви знаєте, що нарахування субсидій та пільг проводиться нами в автоматизованому режимі. І якщо говорити далі про прожитковий мінімум. От я багато спілкуюся з колегами своїми з інших країн. Я от питаю в них: наскільки часто у вас ставляться ці питання: прожитковий мінімум, мінімальна пенсія, мінімальна заробітна плата? Дивіться, нехай фахівці займаються проблемами цими. Наприклад, встановлюється в споживчому кошику енергоємність тих продуктів харчування, які там є, за методикою Всесвітньої організації охорони здоров’я. Так от, у нас 2900 кілокалорій. Якщо взяти мінімальні норми по ВОЗ – це 1700 кілокалорій. Якщо навіть зробити цей аналіз, то вам фахівці скажуть, що в нас закладені не просто мінімальні норми, а раціональні норми. Знову ж таки, можна по-різному сприймати споживчий кошик, можна по-різному сприймати мінімальну заробітну плату, мінімальну пенсію. Але давайте ми, все ж таки, будемо втілювати європейські моделі. Всюди в Європі встановлюються ці параметри на трипартизмі – тобто на трьохсторонній основі за участі уряду, професійних спілок і роботодавців. До речі, оцю модель ми направцьовуємо зараз в Україні.

ВЕДУЧИЙ: Михайле Миколайовичу, протягом останніх двох місяців було мінімум три повідомлення в пресі про те, що Ви подавали прем'єр-міністру доповідні записки з приводу п’яти губернаторів, роботою яких Ви не задоволені по лінії соціального захисту. Що це за області? Щоб в Україні знали, про що йдеться.

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Це стосувалося якраз заборгованостей із заробітної плати, тому що станом на 1 серпня 2006 року, коли почав працювати наш уряд, то загальне зростання було заборгованості із заробітної плати суттєве, починаючи з 1 січня. Так от, ми отримали заборгованість в розмірі 1 мільярд 89 мільйонів. За час діяльності уряду нам вдалося зменшити цю заборгованість на 282 мільйони або на 26%. Однак на цьому фоні є області, в яких заборгованість підвищилася. І яким чином ми сьогодні можемо пояснити працюючим громадянам України, що вони за свою роботу не отримують винагороду за працю, заробітну плату. Чим їм кормити власні сім’ї? Так от, Харківська область, зростання становить 67% по відношенню до 1 січня 2006 року. Аваков - губернатор області. Миколаївська область – 32%, Садиков. І Кіровоградська область – 29%. Саме стосовно цих трьох губернаторів було поставлене питання, і колегією міністерства було звернення до Кабінету міністрів України, прохання розглянути питання доцільності перебування цих губернаторів на займаних посадах.

ВЕДУЧИЙ: Але в пресі йшлося про п’ять губернаторів, тоді Ви ще двох не назвали.

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Це рішення колегії було восени, там ще було два губернатори – Івано-Франківської та Закарпатської області, але протягом двох місяців в цих областях суттєво покращилася ситуація. Ми об’єктивно підходимо до цих речей. Нас не хвилюють політичні уподобання того чи іншого керівника області. Можете взяти загнути ліву сторону, там де назва області, статдані, подивитись у правій стороні, де найгірша ситуація, поставити відмітки – Ви будете бачити: Харківська, Миколаївська, Кіровоградська області.

Вадим ДЕНИСЕНКО, газета «Коментарі»: От Ви тільки що назвали Харківську й Миколаївську області. По Харківській області зростання заборгованості по зарплаті на 50% залежить від двох заводів: це завод «Хімпром» і завод імені Малишева. Обидва заводи входять до Мінпромполітики. І Аваков ніяк не може вплинути, в принципі ніяк не може вплинути на цей завод. Щодо Миколаївської області, більше 50% із тих 37% приросту заборгованості дав Чорноморський суднобудівний завод, який є приватою власністю, і за нього зараз судиться Фонд держмайна із братами Чуркіними. Яке мають відношення взагалі ці губернатори, і як вони можуть в принципі впливати? Тим більше, я хотів би сказати, ну, здавалося б Мінпраці і Мінсоцполітики повинні були б написати, ну, певну методичку, як діяти губернаторам у випадку із заводами, якими вони не муожть керувати.

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Комплексне питання, бо якраз призначення керівників підприємств державної форми власності здійснюється за погодженням з головою місцевою державної адміністрації. Так от, я хотів би нагадати Вам, якщо Ви вже оперуєте цифрами і нормами закону, є норма статті 24 Закону України «Про місцеві адміністрації», де чітко й ясно встановлено, що місцева адміністрація несе відповідальність за рівень гарантії оплати праці та своєчасне отримання винагороди за працю. Ми діяли чітко у відповідності до статті 24 Закону України.

ВЕДУЧИЙ: Крім того, неможна виключити, що якби б була добра воля губернатора Аракова і губернатора Садикова, можна було б подати в суд відповідно на Чорноморський суднобудівний завод і відповідно на завод Малишева і «Хімпром» відносно несправедливості виплати зарплати. Ти погоджуєшся?

Вадим ДЕНИСЕНКО, газета «Коментарі»: Ну, напевно, все-таки так, але, крім всього іншого, я думаю, що тут якісь подвійні стандарти. Чому Мінсоцполітики не звернувся з тим, щоб звільнити міністра промислової політики, який також винен, напряму, між іншим, винен в цій ситуації.

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Місцева державна адміністрація відповідальна за всю ситуацію в області. Окрім цього, я хочу ще привернути вашу увагу ще й до комплексного показника, який ми теж враховували. Є такий параметр – співвідношення заборгованості по заробітній платі до фонду оплати праці. Так от, якщо по Україні складається близько 4%, то якщо навести вам приклад Кіровоградської області, то цей показник в цій області складає 15%, тобто вище, ніж в середньому по Україні. І це якраз сфера відповідальності місцевої державної адміністрації.

Любов ФЕДЕРОВА, незалежне аналітичне агентство «Главред»: Михайле Миколайовичу, я хочу, все ж таки, повернутися до завтрашнього голосування можливого по тарифах і таку річ запитати. Ви сказали, що тарифи – це прерогатива місцевої ради, так? І раптом Верховна рада перебирає на себе хліб фактично місцевих рад. Скажіть, будь-ласка, про що це говорить? Про те, що місцеві ради настільки корумповані, настільки не захищають інтереси своїх виборців, що Верховній раді доводиться втручатися? Як Ви взагалі це оцінюєте, і як це має бути в цьому випадку?

ВЕДУЧИЙ: Дуже коротко прошу.

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Ви знаєте, оці законопроекти, які внесено до Верховної ради, я би сказав, що прислів’є таке є – це добрими намірами вистилано дорогу до пекла. Так от, чомусь як активізація політичних сил, особливо опонентів наших, відбулася після того, як прем'єр-міністр підняв це питання і доручив робочим групам вивчити на місцях проблеми. Чомусь коли підвищувалися тарифи в 12 областях, де більшість сформована Блоку Юлії Тимошенко, лідер на ставила це питання. Воно поставлене, коли вже люди підняли його. Громадяни не хочуть жити за умовами цих тарифів.

ВЕДУЧИЙ: Дякую, Михайле Миколайовичу. Власно кажучи, можемо продовжити цю тему, давайте дамо можливість Вам повністю відповісти на це запитання зразу після реклами.

ВЕДУЧИЙ: Добрий вечір ще раз, і Михайле Миколайовичу, прошу закінчити Вашу відповідь, яку я перервав для переходу на рекламу.

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: По місту Києву я просив би громадян не піддатися на цей такий суцільний обман. Бо в місті Києві тут більше не боротьба йде за добробут громадян, за зменшення тарифів. Іде проста така, примітивна боротьба за владу, за київські землі, за київський бюджет. У мене питання, чому ж такої боротьби не видно збоку опозиції в Хмельницькій області, в Чернівецькій області, в Черкаській області, де в них більшість, в Київській області. Чому там так гостро не ставить блок ці питання по житлово-комунальних тарифах. Так от, я переконаний в тому, що порядок в цьому питання буде наведено. І саме ініціатором є уряд. Хоча у нас по закону немає достатніх важелів впливати і втручатись в діяльність органів місцевого самоврядування, але я переконаний в тому, що разом з нашими українськими громадянами, поставити цих чиновників на місцях, поставити в те місто, де їм треба бути, і де їм треба піклуватися не за власний добробут, а за добробут територіальної громади.

ВЕДУЧИЙ: Ну і, власно кажучи, переходимо до факторів економічних, так би мовити, які працюють в державі. І от преса зараз пише, що одним із основних факторів успіху, власно кажучи, Кабінету міністрів діючого є погода.

Газета «Коментарі»: «На поверхні залишається інший факт: 15,8% - дійсно найвищий показник зростання промисловості за всі роки незалежності України. Найбільше зростання Держкомстат відзначає в машинобудуванні (на 36,2%), металургії (18,1%) і харчовій промисловості (15,5%). Експерти вважають, що за ці досягнення Кабмін має потягувати погоді. Феноменально тепла зима дозволили зберегти темпи зростання в машинобудуванні, яке звичайно замирає в першому кварталі за необхідності збільшити споживання газу. Крім того, свою лепту в загальне зростання внесла і будівельна галузь завдяки тому ж природному феномену».

ВЕДУЧИЙ: Ну, погодьтеся, Михайле Миколайовичу, що з погодою уряду Януковича дійсно пощастило.

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Так, щоби якраз ця тема, вона була більш така жива, я вам нагадаю слова, може, ви здогадаєтесь, кому вони належать: «Зима 12-го года настала, кто тогда помог? Зима, Барклай или русский бог?». Так от, це якраз багато істориків зараз, які пишуть: хто ж переміг в битві під Москвою? І мало хто пише зараз, що це завдяки мужності радянських солдат. А теж посилаються на погоду. Так от, в 2002-2004 роках, коли наш уряд показав саме підвищення внутрішнього валового продукту найкраще в Європі, то всі говорили тоді, що це фактор сприятливий світових цін, підвищення світової кон’юнктури. Добре, пройшов 2004 рік, настав 2005 рік. У мене питання: куди ділася кон’юнктура ці, і яким тоді вона місцем повернулася до уряду, який змінив нас в 2005 році, нагадаю вам, 2,5%. Зараз знову прийшов уряд Віктора Федоровича і показує економічне зростання, підвищення внутрішнього валового продукту, і знов шукають якісь там погоду інші речники. Так от, я більше би радив дивитись, з якого місця ростуть руки, і це було би простіше і логічніше.

ВЕДУЧИЙ: В мене запитання, яке не пов’язане з подвигами Барклая Де Толі, інша тема. Президент Ющенко сьогодні вніс до парламенту законопроект про підвищення прожиткового мінімуму. Суть пропозиції – з 1 травня підняти мінімальну зарплату з 400 до 420 гривень, з 1 вересня – до 430 гривень. На це вже відреагував прем'єр Янукович, який заявив, що Кабмін буде аналізувати підвищення зарплат і пенсій за підсумками виконання бюджету в першому кварталі – така була реакція. Зрозуміло, що президент тут, не маючи ніяких реальних важелів впливу на уряд, пробує, як сказано в українській народній приказці, на чужому горбі в рай в’їхати, так, просто? Ну, це зрозуміло, така тут робота, піар є піар. Але в мене запитання, так би мовити, від людей, які дуже потребують гостро цієї інформації – від наших глядачів. Коли чекати реального підвищення зарплат і пенсій? Коли і наскільки, з якого моменту?

Михайло ПАПІЙ, міністр праці і соціальної політики України: Ви знаєте, я з повагою відношуся до законодавчої ініціативи президента України, але хотів би нагадати, що є постанова Верховної ради ,України, і це не секрет, наше міністерство відкрите. Наше міністерство разом з Міністерством економіки і Міністерством фінансів напрацьовують зараз пріоритетні питання. Тобто в зв’язку з тим, що зростає економіка і можна очікувати ресурс фінансовий в державному бюджеті, куди спрямувати в першу чергу, мінімальна заробітна плата, мінімальна пенсія. Ми це доручення зараз виконуємо. Окрім цього, я хотів би привернути вашу увагу, що якщо ми зорієнтовані на Європу, то необхідно втілювати європейську модель вирішення соціально-трудових відносин. До речі, в Європі це все робиться на принципах трипартизму. І нашими законами України, а я нагадаю вам норму закону України про оплату праці, норму закону України про прожитковий мінімум, де чітко й ясно встановлено, що розмір мінімальної заробітної плати й прожиткового мінімуму встановлюється в законі «