Ухвалення закону про мораторій на операції з активами вітчизняної ГТС не зупинило газові переговори України та Росії

СТУДІЯ: У студії – Олександр МЕЛЬНИЧУК. Цього тижня минуло 15 років встановлення дипломатичних відносин України та Росії. Важко заперечити, що ці країни – більше ніж просто сусіди. Втім, сьогодні їхні стосунки щонайменше в одній окремо взятій галузі – енергетичній – взагалі виходять на зовсім інший рівень. Як ми і прогнозували, ухвалення закону про мораторій на операції з активами вітчизняної ГТС не зупинило газові переговори. А сама розмова стала більш предметною. Днями з`ясувалося, що магістральна труба росіян не цікавить. На відміну від газорозподільчої системи. Київ поки вивчає, що саме пропонує сусід.

РЕПОРТАЖ: Автор: Роман ВІНТОНІВ. Які саме газові родовища Росія готова обміняти на участь в українській газотранспортній системі, вже знає міністр палива та енергетики Юрій Бойко. У п`ятницю він провів переговори з "Газпромом". Але що конкретно запропонували росіяни, поки не розповідає.

СИНХРОН: Юрій БОЙКО, міністр палива та енергетики України: "Зараз ми вивчаємо активи, які нам пропонуються з боку Росії. Як тільки ми зрозуміємо вартість цих активів і на урядовому рівні подивимось, що це для нас корисно, далі ми будем відпрацьовувати механізм, що ми будемо пропонувати Росії замість цих активів".

РЕПОРТАЖ: Утім інформацію про газові родовища, які в "Газпромі" вважають перспективними, можна дістати з відкритих джерел. Ось деякі з родовищ, які мають росіяни і які теоретично можуть зацікавити українських газовиків: Півострів Ямал, шельф Баренцового моря та Західний Сибір. Вимоги українців до покладів: щоб не розроблені та розташовані неподалік газогону, що веде в Україну. А ось що має Україна. Її газове господарство, яке може зацікавити Росію: магістральні газопроводи - стратегічний об`єкт, їх уже нікому не віддадуть - закон забороняє. Від магістрального газопроводу (на карті він позначений синім кольором) відходить газорозподільча мережа (жовтого кольору).

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Такі жовті труби - це закінчення газорозподільчої мережі України. Ці ведуть до побутових споживачів - на кухні. Так само розподільчими мережами газ потрапляє на невеликі підприємства та до котелень.

РЕПОРТАЖ: Зараз схема надходження газу до споживача така: через магістральні трубопроводи від підприємства "Газ України" до облгазів. Звідти через газорозподільчу мережу - до споживачів. "Нафтогаз" називає цю схему неефективною саме в ланці облгазів. Більшість облгазів - у приватній власності. Вони не оновлюють газорозподільчу мережу. Наслідки: торішнє аварійне відключення газу в Алчевську, цьогорічне - в Ужгороді. Щоб не допустити подібного, "Нафтогаз" хоче забрати розподільчу мережу в облгазів та передати її власному новоствореному дочірньому підприємству.

СИНХРОН: Костянтин БОРОДІН, прес-секретар НАК "Нафтогаз України: "Будемо ці договори розривати і повертати ці газорозподільчі мережі під прямий контроль держави - до дочірньої компанії "Газ України". Ні про яку передачу цих мереж якимось іноземним компаніям, третім особам, наразі не йдеться. Йдеться про консолідацію державної власності у руках держави".

РЕПОРТАЖ: До такої революційної реформи "Нафтогаз" готувався не один місяць. Але на фінішну пряму вийшов, якраз коли Юрій Бойко перебував у Москві. Звідти він привозить новину.

СИНХРОН: Юрій БОЙКО, міністр палива та енергетики України: "У нас, окрім розподільчих сітей, для Росії більше нічого не цікаво".

РЕПОРТАЖ: Не відомо, як узгоджуватиметься зацікавленість Росії з українськими законами, чотирма старими та одним новим, які забороняють відчуження, приватизацію, передачу в концесію майна української газотранспортної системи. Утім про будь-яку конкретику в цьому питанні ані в міністерстві, ані в "Нафтогазі" поки говорити не хочуть.

СИНХРОН: Юрій БОЙКО, міністр палива та енергетики України: "Ми поки ще нічого не розглядаємо".

РЕПОРТАЖ: Тим більше – торкатись теми ціноутворення, якщо розподільчі мережі змінять національність.

СИНХРОН: Костянтин БОРОДІН, прес-секретар НАК "Нафтогаз України: "Ми починаємо обговорювати, що буде, якщо якась подія, якої ще немає, і навіть обриси якої не зрозумілі, стане реальністю і, як це буде можливо. Те партнерство, яке було впродовж 15 років, воно було об`єктивно, щонайменше взаємовигідне, а якщо дивитися більш реально і з калькулятором, то більш вигідне Україні.

СИНХРОН: Юрій БОЙКО, міністр палива та енергетики України: "Ми йдемо так само, як йшов германський Ruhrgas і Wintershall: вони спочатку вивчили активи, що їм запропонували, а потім зробили зустрічну пропозицію.

Туркменістан отримав нового президента

СТУДІЯ: П`ята за запасами газу країна планети цього тижня отримала нового президента. Нечисленні міжнародні спостерігачі, яким вдалося потрапити на вибори в Туркменістані, не визнали їх ані вільними, ані демократичними. Однак для демократичного Заходу країни без газу і без демократії – це зовсім не те саме, що країни без демократії, але з газом. Тому на інаугурації Гурбангули Бердимухаммедова були представлені і США, і Євросоюз. Утім у газовій сфері туркменський лідер поки що лише підтвердив стратегічні контракти, укладені його попередником. Зокрема, з Росією. Хоча Європа саме в туркменському газі бачить альтернативу російському.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ну, извините, да. Ну не надо".

РЕПОРТАЖ: Автор: Андрій САЙЧУК. Шок, який викликає камера в цих молодих туркменок, легко зрозуміти, якщо знати: поява іноземних журналістів на вулицях Ашхабада - подія надзвичайна. Таке можливе лише в особливий день - інаугурації нового президента Туркменістану. Туркменістан - найзакритіша країна пострадянського простору. Коли наша знімальна група прилетіла разом з президентом України в Ашхабад, нас попередили: жодних зйомок і ні кроку від готелю. Від дня смерті попереднього президента країни Сапармурата Ніязова тут діє щось на зразок неоголошеної комендантської години. Ці кадри знято з балкону готелю. На перехрестях крокують міліціянти і працівники комітету національної безпеки. За хвилину камеру помітили і попросили припинити зйомку. Президентський кортеж очікує на Віктора Ющенка. Він зупинився у фешенебельному районі, де розташовані готелі для іноземців. Але клієнтів наразі майже нема. Місяць тому в`їзд у країну без запрошення заборонили. Будинки, прикрашені білим мармуром, - оселі для чиновників найбільш привілейованого класу. Вартість трикімнатної квартири - 40 тисяч доларів. Половину сплачує відомство, половину можна виплатити в кредит. Середня зарплатня в країні - 50 доларів. Проте - безкоштовні газ, світло і вода. Найбідніше живуть у селах, де водогін і газопровід – рідкість. Церемонія інавгурації спадкоємця Туркменбаші відбувається в розкішному палаці Рухієт. Офіційні результати виборів оголошують просто на інаугурації. Кожні кілька секунд доповідача переривають оплески. У Гурбангули Бердимухаммедова - 90%. Віктор Ющенко спостерігає за торжеством демократії по-туркменськи з партеру. Ліворуч - грузинський президент Михаїл Саакашвілі. Праворуч - місце для нового лідера Туркменістану. Біле рядно, на яке ступає президент, символізує світлий шлях. Так висвячували беків - туркменських правителів - до ХVІІ століття. Символи влади: рушник, в який загортають хліб - це процвітання, сагайдак зі стрілами - боронить від ворогів. І головне - два томи "Рухнами" – книга про туркменів і для туркменів, душа і шлях народу. Так називав її автор - Туркменбаші великий Сапармурат Ніязов.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Люди на головній площі столиці очікують на вихід нового президента Туркменістану. У своїй інаугураційні промові він пообіцяв залишитися вірним курсу Туркменбаші, але водночас казав і про соціальні реформи. Зокрема повернення пенсій для селян, 10-річної системи освіти, реформ охорони здоров`я і навіть загального доступу в мережу Інтернет.

РЕПОРТАЖ: Реформа освіти - центральний пункт в програмі нового президента. Його попередник уп`ятеро скоротив кількість вузів і фактично скасував повну середню освіту. Вивчення "Рухнами" і досі залишається головною дисципліною для цих школярів.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Я хочу сказать спасибо нашему президенту - великому Сапармурату Туркменбаши, что он дал нам такую вот священную "Рухнаму". Священная "Рухнама" нам очень помогает".

РЕПОРТАЖ: Священна книга регулює і зовнішній вигляд туркменів. Чоловіки мають коротко стригтися і голитися. Бороду можуть носити лише аксакали. Дівчата обов`язково заплітають дві косички. Туркменбаші заборонив і золоті зуби - традиційну ознаку заможності в Середній Азії. Туркменбаші і після смерті пильно дивиться з кожного будинку, з плакатів, навіть з горілчаних пляшок і коробок цукерок. Його золотий профіль прикрашає ефір чотирьох державних каналів. Все це може видаватися дивним і навіть шокуючим для європейця. Але Туркменістан ніколи не знав іншого стилю правління.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО, голос за кадром - "УС": "Что ждете от нового президента, скажите пожалуйста".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Ожидаем все нового, хорошего".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Хорошо все будет".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Все самое хорошее".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО, голос за кадром - "УС": "Какие-то изменения нужны?"

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Нет, не нужны".

РЕПОРТАЖ: Європа ж не полишає надії хоч якось утвердити в цій країні власні цінності.

СИНХРОН: Олександр ЧАЛИЙ, заступник голови Секретаріату президента України: "Туркменістан починає новий розвиток. І це безперечно. І саме під впливом друзів, під впливом зовнішнього середовища є можливості більш демократичних елементів розвитку цієї країни".

РЕПОРТАЖ: Президент Леонід Кучма дружив із Сапармуратом Ніязовим. Туркменбаші неодноразово називав Україну головним стратегічним партнером. 98-го року вони підписали договір про співпрацю до 2010 року. Документ передбачав активну участь України у розробці каспійських нафтогазових родовищ. Взамін - дешевий газ.

СИНХРОН: Сапармурат НІЯЗОВ, президент Туркменістану в 1991-2006 роках: "Мы з гордостью будем своевременно поставлять туркменский газ в Украину, чтобы вы никогда не мерзли, не испытывали трудностей".

РЕПОРТАЖ: Після зміни влади в Україні відбулося охолодження стосунків - аж до заморожування інвестиційних проектів, в які вже встигли вкласти майже півмільярда доларів. Тепер Київ над усе намагається стосунки відновити. Після інаугурації Ющенко тет-а-тет зустрівся з Бердимухаммедовим - домовлявся про прямі поставки газу в Україну.

СИНХРОН: Олександр ЧАЛИЙ, заступник голови Секретаріату Президента України: "Туркменістан був, є і буде залишатись головним постачальником газу для України. Друга стратегічна зацікавленість - це мати доступ до розбудови газотранспортних мереж з Туркменістану до України і далі до Європейського Союзу, а також мати доступ до розбудови нафтових родовищ природного газу в Туркменістані".

РЕПОРТАЖ: Досі точно не відомо, скільки нафти й газу зберігають надра Туркменістану. Ніязов казав про 40 трильйонів метрів кубічних. Поки розвідана лише третина територій. За існуючою угодою на наступні 20 років права на експорт туркменського газу за Росією. Але гравців, готових позмагатися за розробку нових родовищ, багато. Серед них і Україна.

Віктор Ющенко може попросити конституційних суддів роз`яснити, чи має право президент розпустити уряд

СТУДІЯ: Нинішній політичний тиждень позначився хіба що великою кількістю погроз. Як президентська, так і урядова команди лякали одна одну судом. І простим, і Конституційним. Наприклад, у Секретаріаті президента повідомили, що Віктор Ющенко може попросити конституційних суддів роз`яснити, чи має право президент розпустити уряд. Кабмін відреагував спокійно. Віктор Янукович взагалі спробував переконати журналістів, що готовий особисто відстоювати повноваження президента. Однак це не заважає коаліції заявляти про намір оскаржити у Конституційному суді десяту частину президентських указів. Більше до того, уряд вже звернувся до Печерського райсуду столиці, щоб той зобов`язав президента звільнити харківського губернатора Арсена Авакова. Схоже, що затяжна позиційна боротьба починає набридати навіть її активним учасникам. А що вже казати про спостерігачів та простих виборців. Їм поки що залишається лише мріяти про блискавичне і яскраве рішення. Таке, наприклад, як дострокові вибори. Чи є для них підстави?

РЕПОРТАЖ: Автор: Дмитро ДРАБИК. За цим парканом сидять головні прихильники ідеї дострокових парламентських перегонів. Це - центральний офіс Блоку Юлії Тимошенко. З нього і почнемо обхід найбільших партій з питанням: чи готуються вони до нових виборів?

СИНХРОН: Олександр ТУРЧИНОВ, народний депутат України, фракція БЮТ: "В нас сила завжди мобілізована, завжди готова до рішучих дій".

СИНХРОН: Ганна ГЕРМАН, народний депутат України, фракція Партії Регіонів: "Застати нас зненацька не так просто. У нас є люди, які не відходили від нас після минулих виборів".

СИНХРОН: Ігор КРІЛЬ, народний депутат, фракція блоку "Наша Україна": "Закінчення виборів - це початок наступних виборів".

СИНХРОН: Ярослав МЕНДУСЬ, народний депутат України, фракція СПУ: "У нас з точки зору організаційного розгортання структури ніколи не буває проблем.

СИНХРОН: Ігор АЛЕКСЄЄВ, народний депутат України, фракція КПУ: "Наша партія зажди готова".

РЕПОРТАЖ: Минулорічні вибори обійшлись українцям більше 630 мільйонів гривень. Нові точно коштуватимуть не менше, - підраховує голова ЦВК Ярослав Давидович. І додає: грошей на них немає, а виймати їх доведеться із резервних фондів уряду.

СИНХРОН: Ярослав ДАВИДОВИЧ, голова Центральної виборчої комісії України: "Ви скажіть-но, будь ласка: кожен день, коли ви обідаєте, ви все дорожче платите? Так і вибори. Ніяких коштів в Центральній виборчій комісії не передбачено, не виділялося, і Центральна виборча комісія ніяких запитів до Міністерства фінансів щодо фінансування позачергових виборів не проводила".

РЕПОРТАЖ: Але це не надовго, - сподіваються у Блоці Юлії Тимошенко. "Бютівці" нібито звернулись до Конституційного суду з поданням про нелегітимність уряду Януковича. Депутат Олександр Турчинов сподівається, що рішення буде вже у квітні.

СИНХРОН: Олександр ТУРЧИНОВ, народний депутат України, фракція БЮТ: "Безумовно, "Регіони" бояться цих виборів. Тому що вони розуміють, що уже більшості вони не отримають. Цих виборів бояться комуністи і соціалісти, які взагалі не мають шансів, або ж у всякому разі достатньо ілюзорні шанси мають потрапити до нового складу ради.

РЕПОРТАЖ: Інтерв`ю з Олександром Турчиновим ми записували у четвер, однак вже наступного дня засумніватись у щирості намірів БЮТу, змусив сам голова Конституційного суду.

СИНХРОН: Іван ДОМБРОВСЬКИЙ, голова Конституційного суду України: "Ну, ми вже спростовували те, що розказала Юлія Володимирівна. Ми не можемо на кожен "пчих" казати "на здоров`я". А як такі будуть, що ми подали, а ми не бачили, то ми будемо реагувати, звичайно.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Два місяці - стільки на організацію і проведення дострокових виборів дає Конституція. У ній же сказано, за яких підстав президент отримує право оголосити нову кампанію. Їх три. Причина перша - впродовж 30 днів у Верховній Раді не сформовано коаліцію. Привід другий – депутати не можуть розпочати пленарні засідання протягом одного місяця. І причина остання – не сформовано новий уряд впродовж 60 днів після відставки попереднього. Поки що у президента немає жодної з цих підстав.

РЕПОРТАЖ: За даними соціологів, якби вибори відбулися найближчим часом, то до Верховної Ради потрапили б чотири партії. Якщо ці цифри перевести в депутатські мандати, то новий склад парламенту виглядав би приблизно так. БЮТ і "Наша Україна" збільшать кількість депутатів, у порівнянні із сьогоднішнім днем, на 8 мандатів, але цього все одно не достатньо для ухвалення законів. Теперішні партнери у коаліції - "регіонали" і комуністи - знову зможуть створити більшість у 238 депутатів. Це на один мандат більше, ніж сьогодні.

СИНХРОН: Ярослав МЕНДУСЬ, народний депутат України, фракція СПУ: "Замірювання рейтингів партій до того, як починається виборча кампанія, це те саме, що вимірювання середньої температури по лікарні - штука невдячна і є не більш ніж пропагандистським прийомом".

РЕПОРТАЖ: Депутат-соціаліст Ярослав Мендусь (його ще називають правою рукою Олександра Мороза) на минулих виборах відповідав за піар-стратегію СПУ. Готуватись до нових виборів він не бачить резону - коаліція і уряд сформовані відповідно до Конституції, парламент працює в стаханівському темпі. В Партії регіонів додають: і буде так до 2011 року. Запорука цього - низький рейтинг "Нашої України".

СИНХРОН: Ганна ГЕРМАН, народний депутат України, фракція Партії регіонів: "Президент прекрасно розуміє, що наступні парламентські вибори - це абсолютний крах його політичної сили. Знаєте, він не є політичний самовбивця і на них ніколи не піде".

РЕПОРТАЖ: "Нашоукраїнцям" нині дійсно не до виборів. Тут більше думають про долю партії після весняного з`їзду. Комуністи ж єдині, хто вбачає загрозу дострокових виборів не в діях опозиції.

СИНХРОН: Ігор АЛЕКСЄЄВ, народний депутат України, фракція КПУ: "Якщо в рамках коаліції будуть певні недомовленості, я підкреслюю, з принципових програмних питань, з якими, наприклад, йшла Комуністична партія на вибори, і якщо наші партнери, гіпотетично передбачити, не будуть виконувати коаліційну угоду, то безумовно, єдиною причиною для таких виборів дострокових може бути розкол коаліції".

РЕПОРТАЖ: Люди цієї професії рідко з`являються перед телекамерами. Тарас Березовець - політтехнолог. Він брав участь у більш ніж у 20 кампаніях, а дві партії, з якими працював 2006-го, потрапили до Верховної Ради. Розмови про дострокову кампанію-2007 Березовець називає "ширмою", а за нею - боротьба за бізнесові, законодавчі і владні поступки.

СИНХРОН: Тарас БЕРЕЗОВЕЦЬ, політконсультант: "Існує непідтверджена інформація, непідтверджена інформація стосовно того, що президент Ющенко і Юлія Тимошенко могли підписати між собою певний таємний протокол, в якому закладається механізм проведення дострокових виборів. Існує припущення, що президент міг підписати зобов`язання провести дострокові вибори у 2007 році".

РЕПОРТАЖ: Але з достроковими виборами є ще одна проблема. Детально виписаної процедури, як їх проводити, дострокові вибори, немає, - розповідають у ЦВК. І дивуються: чому ж ті, хто так хочуть їх провести, навіть не намагаються доповнити "сирі" статті закону про вибори народних депутатів.

СИНХРОН: Ярослав ДАВИДОВИЧ, голова Центральної виборчої комісії України: "На сьогодні, я вважаю, позачергові парламентські вибори - це кнут в руках однієї політичної сили і пряник в руках іншої. І нехай вони, слава Богу, між собою тягаються, виясняють відносини. Це їхнє право - вести політичну боротьбу".

На Луганщині страйкують шахтарі

СТУДІЯ: "Останній форпост" - так називають "Краснопільєвську" шахту на Луганщині. На ній буквально тримається екологія всього Брянсько-Стаханівського регіону. Працюючи, шахта відкачує воду. Варто припинити роботу - і вона підтопить населені пункти в радіусі 50 кілометрів. Чи знали про це 2002-го року, коли "Краснопільєвську" продали приватному власникові? Звичайно ж, знали. Але, здавалося, які могли бути проблеми, коли підприємство рентабельне і вугілля вищого сорту? Утім, проблеми виникли - через аварію насосів у березні минулого року. Відновити видобуток вугілля власникам так і не вдалося в повному обсязі. Тому працівникам перестали виплачувати зарплату. У відповідь гірники почали акцію протесту - вони вже майже місяць відмовляються виходити на поверхню, вимагають своїх грошей. До шахти, де фактично живуть страйкарі, спускалася Людмила Островенко.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Вот он, спасатель пошел работать. Вначале нужно выдохнуть туда, вдохнуть...".

РЕПОРТАЖ: Автор: Людмила ОСТРОВЕНКО. Без цього приладу в шахту – зась. Як кажуть гірники, він - гарантія того, що в разі надзвичайної події у вас в запасі буде ще хвилин 30-40 життя. Зазвичай допомога надходить вчасно.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Після ретельного інструктажу вирушаємо до шахтарів. Вже 2 тижні вони відмовляються підійматися на поверхню. Наразі нашу знімальну групу та їх віддаляють 197 метрів.

РЕПОРТАЖ: 2 на 4 метри - от і весь життєвий простір для шахтарів. За 2 тижні переговорили про все. Тому чоловіки здебільшого мовчать. Чекають на новини згори. А ще страйкарі доглядають за насосами. Видобувається вугілля чи ні - воду з шахти необхідно відкачувати цілодобово. З кімнати гірників до насосів - метрів 40. Чоловіки напружено прислухаються до їхньої роботи. Кажуть: ось-ось зупиняться.

СИНХРОН: Михайло КУЦАН, шахтар: "В резерве насосов нет. Вода поднимается. Никто ни о чем не думает. Ее просто хотят утопить, на совести, вместе с нашими долгами. И придет сюда к колодцу, к этому, и не будем знать, у кого требовать наши деньги".

РЕПОРТАЖ: Олена Меркулова - єдина жінка, яка має дозвіл працювати під землею. Вона спеціаліст з геодезії. За словами Олени, тут, під ногами - 45 мільйонів тонн вугілля. Але через недбалість керівництва майже все "чорне золото" вже під водою. Наразі шахтарі намагаються врятувати навіть не себе, а мешканців усього регіону.

СИНХРОН: Олена МЕРКУЛОВА, головний маркшейдер шахти: "Люди качают вообще без денег, без зарплаты. Качают воду, поддерживают. Потому что если мы перестанем качать воду здесь, мы затопим 3 города. Здесь будет болото.

РЕПОРТАЖ: У Брянській міській лікарні на знімальну групу не чекали, але до нашої появи поставилися з розумінням. Григорія Носова, який прострайкував під землею 11 діб, доставили сюди з гіпертонічним кризом.

СИНХРОН: Григорій НОСОВ, шахтар: "Недоедание это и нервы, напряженность - это все дает свое".

РЕПОРТАЖ: Дружина Григорія до свого чоловіка забігає на кілька хвилин. За її словами, не знає, за що хапатися. Чи за Гришою доглядати, чи гроші позичати. Майже рік родина не знає, що таке повноцінне харчування.

СИНХРОН: Марія НОСОВА: "Вы знаете, мне стыдно говорить. И все же. На зажарку – постное масло, растительное. Мясо - это для моей семьи праздник. А тем более, он – чернобылец ІІІ группы. Для него должно быть усиленное питание. А этого я не могу ему дать. Вот представьте себе - 10 месяцев ходить день у день на эту шахту, не получать денег".

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "Вот это вот, упасть так на коленочках, и пошел туда. Вот это мерзнем всю смену здесь. А сзади идем вот это так крепим все, чтобы потом нам спокойно здесь лазить. Чтоб ничего на нас не упало".

РЕПОРТАЖ: На свою долю та умови праці Анатолій Долгодушев не скаржиться. А ось на директора копальні має зуба. За словами шахтаря, тут, на "Краснопільєвській" видобувають найдорожчу марку вугілля. Від його продажу господар отримує чималі прибутки. А їм розказує, що шахта нерентабельна.

СИНХРОН: Анатолій ДОЛГОДУШЕВ, шахтар: "Спрашивают: почему он вам не платил зарплату. Все знали об этом, все знали. Тот же губернатор, тот же прокурор. И мы начали звонить в исполком, все это, что ребята не хотят даже, вплоть до откачки воды будем бросать. А они что-то там начали: мы занимаемся этим делом. Они свою, как говорится, задницу прикрыли - и все".

РЕПОРТАЖ: Директор шахти Віктор Бойцов на підприємстві не з`являється. Він постійно на лікарняному. Тому замість нього зі страйкарями доводиться спілкуватися заступникові губернатора області. Юрій Ареф`єв нагадує: копальня приватна. Держава лише може привернути до неї увагу правоохоронних органів. Ще у березні минулого року проти Бойцова прокуратура порушила кримінальну справу. А те, що суд її ніяк не розгляне, це питання до суду.

СИНХРОН: Юрій АРЕФ`ЄВ, заступник голови Луганської облдержадміністрації: "Сегодня опять как бы люди, используя ситуацию, что нужно было поднять на поверхность поврежденное оборудование, они спустились, подняли компрессор и отказались подниматься".

РЕПОРТАЖ: Без грошей з-під землі не вийдемо, - кажуть шахтарі. - бо не зможемо дивитися в очі рідним. Дружини гірників, а їх також багато працює на шахті, кажуть: рішення підтримуємо. І навіть готові взяти дітей і разом з ними піти в забій.

СИНХРОН: НЕ ТИТРОВАНО: "А какая разница - голодной смертью помирать или в той же шахте утонуть".

РЕПОРТАЖ: На загальних зборах першої зміни співробітники шахти ухвалили текст телеграми президенту та прем`єр-міністру.

СИНХРОН: Наталія ГАВРИШ, заступник директора шахти: "Шахта тонет. Власти бездействуют. Здоровье шахтеров под землей ухудшается. Ставим вас в известность: мы заменим наших мужей и товарищей в акции протеста под землей".

РЕПОРТАЖ: В облдержадміністрації заявляють: дітей та жінок під землю не пустять, навіть, якщо доведеться виставляти спеціальні загони охорони. Підтопленню регіону теж намагатимуться запобігти. І якщо шахтарі з "Краснопільєвської" відмовляться задарма відкачувати воду - до насосів стануть гірники з інших шахт. Щодо вимог колективу - вони поки що нездійсненні.

СИНХРОН: Юрій АРЕФ`ЄВ, заступник голови Луганської облдержадміністрації: "Не может сегодня государство, не может бюджет, и облгосадминистрация не может сегодня найти деньги для того, чтобы заплатить частной компании. То есть нужно искать более другой путь и мы, вот мы единственный нашли путь – только, реприватизация, если можно так сказать, этого предприятия.

РЕПОРТАЖ: 15 лютого Господарський суд Луганської області таки ухвалив у товариства з обмеженою відповідальністю шахту відібрати й повернути державі. Про борги й зарплату, звісно, мова не йшла. Тому в найкращому випадку нові менеджери будуть розраховуватися за поточні місяці. І то - якщо шахта запрацює.

Українське МЗС так і не отримало пояснень стосовно заборони в`їзду на територію Росії Петру Порошенку

СТУДІЯ: Українське Міністерство закордонних справ цього тижня так і не отримало пояснень, чому Петра Порошенка не пустили до Росії. Зате дістало урок, як потрібно відстоювати інтереси своїх співвітчизників. Судячи з усього, Порошенко просто потрапив під гарячу руку. Росіянам потрібен був привід нагадати, що "ображати їхніх політиків в односторонньому порядку", так би мовити, не можна. І вони його знайшли. "Ми неодноразово пропонували відмовитися від подібного роду заборонних заходів, що збурюють громадськість і Росії, і України" - це про визнання в Україні небажаними персонами Жириновського, Затуліна, Павловського та Леонтьєва. Причини в Києві ніколи не приховували: "посягання на територіальну цілісність України, розпалювання міжнаціональної ворожнечі" тощо. І навіть після скандалу з Порошенком приводу скасовувати свої рішення в офіційного Києва немає.

РЕПОРТАЖ: СТЕНДАП: Автор: Ірина ЮСУПОВА. Інститут країн СНД в невеличкому провулку у самому центрі Москви. На цьому тижні деякі видання оприлюднили інформацію: мовляв, саме тут готувалися сумнозвісні "чорні списки", і саме експерти інституту рекомендували МЗС, кого з українських політиків не пускати на територію Росії.

РЕПОРТАЖ: У цих папках звіти про те, чим займаються шістдесят експертів інституту. Про жодні "чорні списки" в них не йдеться. Директор інституту, депутат Держдуми Костянтин Затулін, здивований повідомленнями, що МЗС прислухається до його інституту.

СИНХРОН: Костянтин ЗАТУЛІН, депутат Держдуми Росії: "Это полнейшая глупость. Почему мы оказались в эпицентре всех этих обсуждений, я думаю, легко объяснить. Ну, во-первых, потому что с нас начались эти действия, эта практика запрета въезда. Я - уже персона нон-грата со стажем".

РЕПОРТАЖ: Це торішні акції протесту проти українсько-американських військових навчань у Криму. Громадянин Росії Затулін - їхній активний учасник.

СИНХРОН: Костянтин ЗАТУЛІН, депутат Держдуми Росії: "Мы против того, чтобы Крым делали полем для экспериментов, для превращения в какое-то новое Косово, зону конфликта и так далее. Мы этого не желаем".

РЕПОРТАЖ: За подібні дії панові Затуліну забороняли в`їжджати у Крим ще 1996-го. Через 10 років після феодосійських подій російському депутату взагалі заборонили відвідувати Україну.

СИНХРОН: Костянтин ЗАТУЛІН, депутат Держдуми Росії: "Официальная формулировка звучит так: "за создание предпосылок, способствующих проявлению межнациональной розни, угрожающей территориальной целостности".

РЕПОРТАЖ: Крим, а особливо Севастополь, не давали спокою і лідеру російської Націонал-більшовистської партії Едуардові Лімонову. 8 років тому він разом з однодумцями на вежі севастопольського клубу моряків встановив прапор. Звідти ж на перехожих полетіли листівки із закликом переглянути статус міста.

СИНХРОН: Едуард ЛІМОНОВ, лідер Націонал-більшовистської партії Росії: "Я до сих пор считаю, что Севастополь – по праву, хотя бы, Севастополь, не будем, оставим в стороне проблему Крыма, должен по праву принадлежать России. Это мое мнение. Существует противоположное мнение. В Украине думают по другому".

РЕПОРТАЖ: Через рік Лімонов потрапив за ґрати... в Росії. Але коли після ув`язнення наприкінці 2003-го приїхав до Харкова відвідати батьків, з`ясувалося, що найближчі 5 років перебувати на території України не зможе. І навіть на похорон батька його не пустили.

СИНХРОН: Едуард ЛІМОНОВ, лідер Націонал-більшовистської партії Росії: "Я не знаю, почему такое единодушие, ненависть сразу двух государств одного и второго".

РЕПОРТАЖ: Політтехнолог Гліб Павловський ніколи не діяв радикально. Радикально діяли деякі українські політики, яких він консультував під час президентських та парламентських виборів. Його діяльність СБУ назвала такою, що суперечить національним інтересам, і також заборонила в`їзд на територію країни. Хоча восени минулого року Павловському дозволили на один день приїхати до Одеси - провідати родичів. Відтоді в Україні він не був.

СИНХРОН: Гліб ПАВЛОВСЬКИЙ, російський політтехнолог: "Не очень хочется проверять. Точнее, не очень хочется при проверке оказаться опять в КПЗ".

СИНХРОН: Михайло ЛЕОНТЬЄВ, телеведучий: "Однако, здравствуйте. Пока мы тут безнадежно боремся за рынок и демократию, на вильной Украине раскручивается очень забавная моделька – глобальный передел собственности. Собственно, ради чего всякая революция и делается".

РЕПОРТАЖ: Телекілер - нерідко саме так критики називають ведучого програми "Однако", що виходить на головному каналі Росії. Україну в своїх програмах Леонтьєв згадував доволі часто. Дипломатичних формулювань ніколи не шукав.

СИНХРОН: Михайло ЛЕОНТЬЄВ, телеведучий: "Я вообще горд тем, что угрожаю национальной безопа