Виступаючи на підсумковому засіданні Колегії Держкомтелерадіо, віце-прем’єр міністр з гуманітарних питань Дмитро Табачник висловився з приводу нагальних проблем інформаційної галузі: роздержавлення преси (наголосивши, що цей процес є неуникним і запропонувавши застосувати як схему закон «Про особливості приватизації майна в АПК»), необхідність продовження дискусії щодо суспільного ТБ (згадавши при цьому і «Детектор медіа» як одного з організаторів дискусії та досить скептично зауваживши, що хоче почути про конкретні пропозиції щодо фінансових джерел суспільного ТБ) та головне: висловився за розширення повноважень Держкомтелерадіо, як-то повернення під його юрисдикцію реєстрації преси та Концерну РРТ.

Нагадаємо, що 2005 рік пройшов під знаком скорочення функцій (а відтак – і фінансування) Держкомтелерадіо. Зокрема, у вересня 2005 року реєстрацію преси було передано до Міністерства юстиції, зважаючи на той факт, що йдеться про загальну реєстраційну процедуру. Із зміною голови Комітету (замість Івана Чижа Держкомтелерадіо очолив Едуард Прутнік), збільшилося його фінансування, тепер ставиться питання і про розширення повноважень.

Далі – Дмитро Табачник: пряма мова

Роздержавлення

Роздержавлення – це не розмови, на фоні яких щось відбувається, це єдиний шлях, яким рухається світ.

Припинімо одурювати самі себе: 15 років не реалізується закон, яким передбачено виділення коштів на висвітлення діяльності місцевих адміністрацій. Невже 15-річний термін, за який змінилося 13 урядів нікого ні в чому не переконав? Невже не зрозуміло, що ця норма, розроблена в перші роки незалежності в Держкомвидаві (я, до речі, тоді працював заступником голови Комітету) виявилася нежиттєздатною. А нікому не спадала на думку проста річ: якби місцевий голова був цікавою особистістю, відкрито спілкувався із представниками ЗМІ, то його діяльність висвітлювали безкоштовно? А якщо ідеться про те, щоби висвітлювати діяльністю якогось місцевого Угрюм-Бурчеєва, то правильно, що вже 15 років Мінфін цих грошей не виділяє…

Припинімо розмови: закон про роздержавлення ЗМІ – це творча законодавча ініціатива Національної спілки журналістів України. Я згодний з Андрієм Шевченком, головою Комітету ВР з питань свободи слова та інформації, що цілком можливо піти шляхом, що з 1 січня 2009 року органи державної влади втрачають право бути засновниками ЗМІ. Але ми повинні усвідомити – що заборонити бути засновниками це одне, а зробити так, щоби не було безробіття і соціальної незахищенності – це зовсім інше. Необхідно дати цим людям майно, приміщення, щоби вони могли забезпечити своє існування. Саме такою є позиція Ігоря Лубченка, голови НСЖУ, яку я абсолютно підтримую.

Ми повинні спільно з НСЖУ та Комітетом ВР з питань свободи слова та інформації здолати опір центральних органів виконавчої влади економічного блоку. Тобто необхідно внести зміни в ряд законів – про особливості приватизаці та ін. І досвід такий в Україні був. Можливо, хтось пам’ятає, що був закон «Про особливості приватизації майна в АПК»? Коли сільськогосподарському виробнику віддавалися 50% акцій переробних підприємств. Його критикували, але одна з найбільш прогресуючих галузей в Україні – переробна, саме завдяки цьому закону, який видавався спірним. Саме таким шляхом треба йти у питаннях роздержавлення.

Тиск на ЗМІ

Ми маємо кілька заяв до Кабміну, я дав доручення і буде показова перевірка Генпрокуратури, КРУ, МВС тих дикунів – звироднілих керівників районних адміністрацій, які знущаються з керівників редакцій друкованих ЗМІ. Про такі випадки ми знаємо у Львові, Криму, Дніпропетровську та Хмельницькому (іноді доходить ледь не до побиття представників ЗМІ головами районних рад та державних адміністрацій). В таких керівників, як правило, є порушення не тільки громадянських свобод, а я економічної діяльності.

Суспільне ТБ

Ми з Едуардом Прутніком готові підняти рукавичку, яку запропонував – не до дуелі, а до співпраці – Андрій Шевченко. Має бути одна експертна група із широким залученням тих людей, які переймаються долею Суспільного ТБ, тих же журналістів кола «Детектор медіа» – хай вони скажуть, як вони бачать це, як це має бути закріплено законодавчо і які джерела фінансування.

НТКУ

Успіхи державного ТБ – дуже сумнівні. Але цього року ми починаємо дійсно будувати апаратно-студійний комплекс – і це буде початком потужної програми з оновлення Першого національного.

Повноваження Держкомтелерадіо

На тлі гострих політичних протистоянь необхідно звернутися до Секретаріату Президента з пропозицією повернути до Держкомтелерадіо функцію реєстрації преси, під опікою якого вона перебувала від 1992 року до 2005 (вересень, 2005 – реєстрацію преси передано Мін’юсту). Аргумент: в Дніпропетровську зареєстровано дві однойменні газети. Отже, треба повертати це до Держкомтелерадіо, де є і картотека, і відповідні фахівці.

Будемо ставити також питання про повернення «під крило» Держкомтелерадіо Концерну РРТ. І я не розумію опору зв’язківців, адже це питання державної доцільності. Замовником робіт концерну є ТБ, воно є його основним платником, звичайно, це треба збалансувати в одній управлінській системі. Коли одне заплановано в бюджеті, а інші посеред року піднімають ціни – то все летить шкереберть, а борги накопичуються десятиліттями.

Оскільки я, як та Тортілла, що віками живе на Печерських пагорбах, то чудово пам’ятаю, як цей концерн в свій час передавався із Держкомтелерадіо до Мінтрансзв’язку. Нашому другому президентові Леоніду Кучмі ввижалося, що над концерном нависла загроза приватизації, і він передав КРРТ до Мінтрансу із словами: «З-під Кирпи ніхто нічого не висмикне».

Доручення Табачника Держкомтелерадіо:

1. Провести велику нараду з керівниками державних і комунальних ЗМІ (березень) щодо питань роздержавлення та наділення редакцій майном.

2. Провести нараду видавців з приводу програми «Українська книга» (березень – квітень) і запропонувати чіткі критерії формування програми, забезпечивши її прозорість. «Досить розглядати програму «Українська книга» як годівницю і весь час сперечатися про критерії – критерії необхідно опублікувати в квітні місяці», - наголосив Табачник.

Підготувала Леся Ганжа, «Детектор медіа»