Ідеться про те, що за розпорядженням голови Київської міської держадміністрації було додано кількість автобусів на маршрутах №№33 та 81 (Лісовий масив) та кількість тролейбусів на маршруті №41 (Святошин - Борщагівка), а також відновлено автобусний маршрут №18 (Харківський масив - Південна Дарниця). На зупинках і досі висять оголошення: мовляв, за численними звертаннями, «за розпорядженням голови Київської міськдержадміністрації Попова О. П. ...».

Відповідно, «Киевская горадминистрация с сегодняшнего дня закрыла три линии маршрутных такси на Лесном массиве и планирует закрыть еще несколько в других районах города» (цитата звідси); наведено й цитату директора департаменту транспортної інфраструктури КМДА Євгена Водовозова: «Буквально с сегодняшнего дня на массиве Лесном мы закрыли уже все маршрутные такси, и там ходят исключительно автобусы КП "Киевпастранс", выполняют работу на больших и сверхбольших автобусах с удобным доступом для инвалидов». Судячи з публікацій, це лише перший крок, лише початок - далі буде.

«Давно вже час!» - тільки й мали зітхнути кияни. І перейнятися почуттям глибокої подяки до Попова - благодійника й мало не чудотворця. Ніяких спростувань і навіть уточнень я у ЗМІ не зустрічав. Повідомили - й забули.

От тільки на Лісовому масиві маршрутки як ходили, так і ходять. Не за цими двома маршрутами, але за багатьма іншими. Тож Євген Водовозов зробив те, що за радянських часів звалося приписками. Дуже перебільшив власне досягнення, іншими словами. А ЗМІ, ретранслювавши його слова без жодних коментарів, йому в цьому дуже допомогли.

На Харківському масиві маршрутки взагалі нікуди не поділися, вони й сьогодні спокійнісінько дублюють автобусний маршрут №18.

Та головне не в цьому. А в тому, що механіка чергового «покращення» залишилася «за кадром», і я не зустрічав у медіа жодної спроби її дослідити.

А факти є такими. Отримавши значну кількість автобусів до Євро-2012, після футбольного чемпіонату Київ жодного нового автобуса не придбав. Остання партія тролейбусів надійшла до столиці восени минулого року. Натомість Київ поспіхом позбувся старих автобусів і тролейбусів. Але якщо раніше статистика «Київпастрансу» оперувала кількістю наявних транспортних засобів та кількістю списаних, то віднедавна було запроваджено ще одну категорію: «Виведено з пасажирського обігу». Тобто, чимала кількість автобусів і тролейбусів за документами проходять як наявні, але пасажирів не перевозять. Додайте до того, що останніми роками столиця роздає свої тролейбуси: Вінниця, Вуглегірськ, Житомир, Сєвєродонецьк, Слов'янськ, Черкаси. Але роздає хитро: не продає й не дарує, а нібито здає в оренду. Тож за документами всі ці тролейбуси й надалі перебувають на обліку в Києві як буцімто наявні у столиці. Внаслідок цих фокусів визначити, чи збільшилася, а чи зменшилася реальна кількість транспортних засобів у Києві після Євро-2012, практично неможливо. Хоч би там як, а до транспортного раю й після футбольного чемпіонату українській столиці ой як далеко.

Так от, звідки Попов дістав чимало додаткових машин? Логіка підказує єдино можливу відповідь: директивно зняв їх із інших маршрутів. І, відповідно, на тих маршрутах зросли інтервали руху. І вони таки й справді зросли, на автобусних маршрутах №45 та 63 (що прямують на ті самі Харківський та Лісовий масиви) й на тролейбусному №5 - дуже зросли. Саме на ті напрямки й перейшли «поборені» маршрутки. Коротку ковдру перетягнули з ніг на голову - ото й усе «покращення».

Але про цей зворотний бік своєї «турботи про киян» Попов мовчить. Мовчать і ЗМІ. Старий, як світ, і примітивний, мов гра в наперстки, маніпулятивний прийом: закриваємо долонькою незручні факти й сповіщаємо лише про парадний бік справи.

І от же що дивує. Нинішню владу, зокрема й міську, вже неодноразово ловили на... скажімо так, прикрашанні результатів своєї діяльності. На тому, що рекламоване нею покращення не сягає далі звітних паперів. Чи можуть після того солідні й поважні (справді солідні й справді поважні) ЗМІ тиражувати переможні рапорти влади, як то кажуть, за чисту монету, мов доконані факти? Чи можуть ЗМІ, даруйте за брутальність, дозволяти себе дурити - й дурити аудиторію вже від свого імені? А чи вони давно вже мали б узяти за правило: поширюючи будь-які новини, взяті з тверджень представників влади, починати зі слів: «Голова Київської міської держадміністрації Олександр Попов стверджує, що...» - або ж ретельно перевіряти кожне таке повідомлення.

У даному разі шановні й поважні видання влада банально й брутально використала. Пустила за графою «Прилади й матеріали». Або сформулюймо те саме інакше: у даному разі (і, на жаль, не лише в даному) шановні й поважні ЗМІ дозволили міській владі себе використати. Дозволили попри навіть те, що не мають ілюзій стосовно звичок і методів самореклами тієї влади.

Фото - dt.ua