14 лютого вирішилося питання, яке турбувало медіаспільноту протягом останніх двох тижнів - позачергові збори акціонерів телеканалу «Інтер», до числа яких замість Валерія Хорошковського увійшли Дмитро Фірташ і Сергій Льовочкін, розподілили портфелі в керівних і наглядових органах каналу і медіагрупи «Інтер».

Як свідчить інформація, оприлюднена ПрАТ «Телеканал "Інтер"» у загальнодоступній інформаційній базі Держкомісії з цінних паперів і фондового ринку, до наглядової ради, як і раніше, увійшли п'ятеро осіб.

Інтереси мажоритарного акціонера (61% акцій - ТОВ «Український медіа-проект», що належить Inter Media Group Limited Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна) представляють: Борис Краснянський (керуючий директор групи компаній Дмитра Фірташа Group DF) - голова наглядової ради, який відповідатиме за фінансові, юридичні та корпоративні питання, Ганна Безлюдна (директор із зовнішніх зв'язків і комунікацій Group DF Дмитра Фірташа, у минулому генеральний продюсер «Інтера») - відповідальна за стратегію і розвиток телевізійного бізнесу, Роберт Шетлер-Джонс (директор компанії GDF Media, що є новим власником Inter Media Group Limited).

Вони замінили в наглядовій раді Олену Хорошковську (голова), Володимира Рижого та Ірину Бутко.

Від міноритарних акціонерів до наглядової ради увійшли: незмінний Дмитро Орлов (29% акцій - ВАТ «Первый канал») і Мирослава Караєва (10% - ТОВ «Пегас Телебачення») замість Світлани Плужнікової.

Усіх нових членів наглядової ради призначено строком на три роки.

Ганна Безлюдна водночас була призначена директором з розвитку компанії Inter Media Group, яка об'єднує телеканали «Інтер», «Інтер+», НТН, К1, «Мега», «Піксель», Enter Film, К2, «MTV-Україна».

Головою правління ПрАТ «Телеканал "Інтер"» замість Ярослава Порохняка акціонери призначили Єгора Бенкендорфа (нині генерального директора Національної телекомпанії України, у минулому - виконавчого продюсера телеканалу «Інтер»).

До складу правління замість Віктора Павленка та Лариси Горської увійшли четверо осіб: Антон Нікітін, який також був призначений головним редактором телеканалу, Ірина Іонова-Пілат, яка обійняла пост креативного продюсера, Андрій Долгопятов, призначений виконавчим директором телеканалу, а також Олексій Романюта, який призначений фінансовим директором. Варто нагадати, що панове Нікітін, Іонова та Долгопятов - члени інтерівської команди Ганни Безлюдної 2007-2009 років. Що ж до пана Романюти, то він у минулому був фінансовим директором ТРК «Україна» Ріната Ахметова.

Усіх членів правління та його голову призначено безстроково.

Новинний продакшн «Інтера» - «Національні інформаційні системи» (НІС) замість Лариси Горської очолив російський тележурналіст Євгеній Кисельов, який у 2009-2012 роках вів на «Інтері» суспільно-політичне ток-шоу «Велика політика».

Після оголошення нових призначень можна нарешті оцінити баланс інтересів акціонерів та спрогнозувати подальші зміни на «Інтері», про що «Детектор медіа» й попросила експертів. На наші запитання поки що знайшли час та можливість відповісти Мустафа Найєм, Володимир Фесенко, Андрій Шевченко, Олена Бондаренко та Лаврентій Малазонія. Сподіваємося найближчим часом отримати відповіді й ще декотрих компетентних осіб.

Мустафа Найєм, журналіст «Української правди», ТВі:

- Як ви оцінюєте призначення топ-менеджменту на «Інтері»? Про що свідчать такі кадрові зміни?

- Я радий за Єгора Бенкендорфа, мені здається, що це його місце і він може це потягнути. Також, на мою думку, правильно, що Ганна Безлюдна займатиметься розвитком групи. Тому що я думаю, що вона професіонал. Попри те, що є різні думки щодо її людських якостей, але в цьому випадку це другорядне.

- На вашу думку, чи є баланс між інтересами двох власників? Чи чиїсь інтереси превалюють?

- Я не уявляю Ганну Безлюдну «весільним генералом», тому неправильно думати, що вона не впливатиме на процес. Безумовно, вона впливатиме і відвойовуватиме собі повноваження на кожному проміжку.

На канал «Інтер» можна дивитись як на політичний ресурс, так і на бізнес. Дмитро Фірташ сприймає канал як бізнес. А Сергій Льовочкін, оскільки інтегрований у систему, все одно впливатиме на інформаційну політику. Якщо Євген Кисельов працював на каналі «Інтер» при Хорошковському і тоді не спілкувався з Фірташем, то можна говорити про те, що він представляє Сергія Льовочкіна. Тобто як політичний ресурс - це буде канал під Сергієм Льовочкіним.

Щодо Бенкендорфа, то насправді Єгор намагався ніколи не влазити у політику. Навіть на Першому національному - тепер уже можна казати, що від Єгора не залежала інформаційна політика. І люди, які керували інформаційною політикою, мало з ним радились. Я думаю, тут буде так само: Єгор достатньо креативна людина, щоб залишитись осторонь цих процесів.

- Якою, на вашу думку, буде інформаційна політика каналу?

- Я думаю, що ні в кого немає ілюзій щодо того, що «Інтер» буде опозиційним каналом. Але питанням лишається, чи буде він провладним. Як на мене, продаж «Інтера» засвідчив те, що цей канал буде ніби створювати різні проблеми, а потім їх же і вирішувати. Тобто інформаційно це буде інтелігентний інструмент впливу групи Дмитра Фірташа та Сергія Льовочкіна на політику Банкової. Звісно, щось вони будуть обслуговувати. Але в мене немає сумнівів, що для того, щоб протягувати якісь рішення, які не сподобаються Партії регіонів, Сім'ї чи особисто президентові, вони намагатимуться діяти інформаційно саме через канал «Інтер». Тобто канал - це інструмент групи Фірташа. Зараз ця група вмонтована у владу, але вона є чужою для Партії регіонів. Тому я б очікував від цієї конфігурації чого завгодно. Тобто я не думаю, що там буде досить багато поміркованих проектів.

- На вашу думку, чи залишиться програма Анни Безулик в ефірі?

- Якби менеджмент каналу захотів залишити Безулик, він би її залишив. Зрозуміло, що пані Анна є професіоналом і вона може зробити нормальний проект. Але, з іншого боку, той проект, що ми бачимо в ефірі, ще недороблений (там був невдалий дизайн, не було енергетики та драйву), він запускався поспіхом, до того ж їм вставляли палки в колеса, тому ще не можна оцінити сам проект. Нові менеджери можуть перетворити цей ефір на щось інше, але тут треба питати, чи сприймають Безулик як частину команди. Я думаю, що ні. Тому я б очікував, що її звільнять. Питання лише в тому, як це зроблять - красиво чи некрасиво, і як вона себе поведе.

Також варто зважати на те, що пані Безулик ішла на цей канал під чиюсь гарантію: або це був Хорошковський, або це був Порохняк, або громадська наглядова рада. Тобто все залежить від цих суб'єктів: чи зможуть вони її захистити.

- Які бізнес-завдання, на вашу думку, буде представляти керівництво каналу?

- З того, що я чув і бачив, мені здається, що вони намагатимуться зробити з «Інтера» та групи великий холдинг на кшталт російського «Первого канала». Зрозуміло, що зараз показники каналу падають і він залишається в першій лізі за інерцією. Але на канал прийшло багато амбіційних, самодостатніх і незалежних людей (до речі, я думаю, що це найбільша небезпека на цьому каналі). І в них є амбіції зробити з «Інтера» справжній Перший канал. Спершу вони проведуть ревізію. Певно, якісь канали щезнуть, якісь з'являться, якісь перепрофілюються. Наскільки я знаю, їх не влаштовує той рівень конкуренції, який зараз є серед каналів холдингу.

Володимир Фесенко, політолог, керівник центру політичного аналізу «Пента»:

- Як ви оцінюєте призначення топ-менеджменту на «Інтері»? Про що свідчать такі кадрові зміни?

- Зміни були неминучими і вони свідчать про те, що Фірташ повертає людей, за часів яких канал мав позитивні рейтинги. Я думаю, що ставка робитиметься не тільки на політику чи принципові зміни в новинах. Одним із завдань нового-старого керівництва «Інтера» стане повернення його позицій. Але повернення цих людей свідчить про те, що будуть зміни і в інформаційній політиці. Під питанням залишаються можливість завершення війн з урядом і спрямування каналу в цілковиту лояльність до влади.

Я не думаю, що відбудеться повернення використання «Інтера» як інформаційної зброї в політичних іграх. Я думаю, що нові власники все ж таки зацікавлені в тому, щоб відновити рейтингові позиції «Інтера», і робитимуть ставку саме на такі проекти. З іншого боку, думаю, що робитиметься ставка на лояльність до влади, але при цьому нові власники шукатимуть баланс інтересів між політикою та бізнесом. Але чи вдасться його знайти?

- На вашу думку, чи є баланс між інтересами двох власників? Чи чиїсь інтереси превалюють?

- Я не думаю, що в цих призначеннях є якісь креатури Льовочкіна. Хоча зараз є багато різних думок і публікацій, в одній з них прочитав про конфлікт інтересів між Льовочкіним та Фірташем. Я думаю, що це повна маячня, ніякого конфлікту інтересів не буде. Я думаю, що Льовочкін, враховуючи його офіційну позицію у владі, не буде втручатись у редакційну політику каналу. Для Льовочкіна оголошення про свою частку акцій каналу - це певна страховка на майбутнє, тому він напряму не діятиме. Ключові фігури - це люди, пов'язані з Фірташем.

Щодо Бенкендорфа, то це знаний представник менеджменту «Інтера», який був делегований на Перший національний канал. Я не думаю, що його можна вважати людиною Льовочкіна. В НТКУ його використовували як талановитого топ-менеджера та організатора. І зараз він повертається на «Інтер», щоб відновити позиції цього каналу. Не думаю, що тут треба шукати окремі інтереси Фірташа та Льовочкіна. Звичайно, є чутки про (вплив) Шувалова, але він же не призначений на керівні посади.

- А як ви оцінюєте призначення Кисельова?

- Я не думаю, що й він є людиною Льовочкіна. Він просто відомий та авторитетний професіонал, якого хочуть ефективно використовувати. І не треба його бачити як агента чиїхось інтересів. До нього в Україні досить різне ставлення, але я вважаю його авторитетним і досвідченим професіоналом, і його повернення на «Інтер» не пов'язую з політичними мотивами. Адже в Росії його й досі сприймають як опозиціонера, це у нас його називають провідником інтересів влади та маніпулятором. Я думаю, що для нього є фінасово вигідною робота в Україні, а власники, як попередні, так і теперішні, просто використовують його бренд, знання та досвід.

Андрій Шевченко, народний депутат («Батьківщина»), перший заступник голови парламентського Комітету з прав людини:

- Як ви оцінюєте призначення топ-менеджменту на «Інтері»? Про що свідчать такі кадрові зміни?

- Виглядає все продовженням фірмової інтерівської кадрової «каруселі», запущеної у 2005-му: ми роками бачимо одні й ті самі обличчя, які по колу рухаються один за одним.

Сам канал тим часом все більше обростає суто телевізійними проблемами - він втратив лідерські позиції, має сумнівну репутацію й аудиторію, що старіє. Тому цього разу перед Ганною Безлюдною, Єгором Бенкендорфом та Іриною Іоновою стоять завдання складніші, ніж раніше. Як колега я їм бажаю успіху.

Купівля каналу була не телевізійним рішенням, а політичним. Панове Фірташ і Льовочкін послали сигнал в український політичний всесвіт: з нами треба рахуватися. Не впевнений, правда, що Януковича та інших адресатів цей сигнал вразив.

- На вашу думку, чи є баланс між інтересами двох власників? Чи чиїсь інтереси превалюють?

- Дмитрові Фірташу й Сергію Льовочкіну поки нема чого там ділити. У них - оборонний союз, а «Інтер» - важливий бастіон у лінії оборони від Сім'ї і від донецьких конкурентів.

Ганна Безлюдна - це, безумовно, ключове призначення. Вона досконало знає всі нюанси виробництва, має колосальний досвід, і тому її призначення на «віддалену» від каналу посаду не повинно вводити в оману. З її активністю та енергією, думаю, кожен підрозділ «Інтера» відчує повернення Ані - якщо не зараз, то дуже скоро.

- Які бізнес-завдання, на вашу думку, буде представляти керівництво каналу?

- 2013-й буде непростим фінансовим роком для телебачення. Тому перед «Інтером», як і перед іншими ключовими групами, буде стояти те саме завдання - збереження частки на ринку, стратегічне лідерство у виробництві, максимальний ефект від конвергенції.

- Якою, на вашу думку, буде інформаційна політика каналу?

- Великих змін не буде. Канал є й буде лояльним до влади. Безлюдна і Кисельов здатні робити інформаційний продукт найвищої якості, якщо не візьмуть гору політичні вподобання їх та власників.

У попередній прихід команда Безлюдної запам‘яталася відкритою агресією щодо Юлії Тимошенко і демонстративною симпатією до Патріарха Кірілла та «русского мира». Але тепер, після утворення громадської наглядової  ради «Інтера» і відносної «свободи» на каналі в останні місяці, до Безлюдної та Кисельова очікування вищі.

«Головний канал країни» не може бути інформаційною дубиною в руках однієї бізнес-групи. Якщо «Інтер» серйозно претендує на лідерські позиції, він справді повинен підняти свою планку. Це буде в інтересах всього ринку.

Олена Бондаренко, народний депутат (Партія регіонів), перший заступник голови Комітету з питань свободи слова та інформації:

- Как вы оцениваете назначение топ-менеджмента на «Интере»? О чём свидетельствуют такие кадровые изменения?

- Менеджеры известны всему рынку, и они не с потолка взялись. Потому оценивать их можно как высоких специалистов. Если их привлекли вновь, то цена на рынке им высока. Других не нашли. О том, что и как они будут делать, они пока не заявляли. Потому сейчас мы не можем оценить их назначение.

- По вашему мнению, есть ли баланс между интересами двух владельцев? Или чьи-то интересы превалируют?

- Для любого бизнесмена, если он расценивает канал как бизнес, а не инструмент политического влияния, мерилом будет рейтинг, то есть популярность продукта, который удовлетворит наибольшее количество зрителей на рынке. Потому говорить об интересах инвесторов и владельцев можно только с точки зрения, сколько денег им приносит тот или иной бизнес. Соответственно, они будут заинтересованы в высоких рейтингах, от которых зависит стоимость рекламы и прибыль.

- Но «Интер», без сомнения, сейчас рассматривают как значительный элемент политического влияния...

- К сожалению, в нашей стране сохранился ещё такой пережиток, когда СМИ преимущественно рассматривают как инструмент политического влияния. При этом в большей степени это зависит от места расположения того или иного бизнесмена в ранжире тех или иных экономически (даже не политически) влиятельных людей. Но сейчас мы можем только на кофейной гуще гадать, чем является «Интер» для господина Фирташа. В ближайшее время мы это увидим.

- Как, по-вашему, представлены в новом менеджменте люди господина Лёвочкина?

- Я не задавалась этим вопросом. Насколько я понимаю из тех сообщений, которые сейчас витают в интернете, он владеет всего лишь пятой долей от всех акций на канале. Я думаю, что это только внутренние разговоры Лёвочкина и Фирташа, и я не знаю, до чего они договорятся.

- Какой, по вашему мнению, будет информационная политика канала?

- Посмотрим, ведь пока никто никаких заявлений не делал. По джентльменской традиции даётся 100 дней на то, чтобы осмотреться, принять дела, сделать хоть поверхностный аудит и расписать программу действий для повышения эффективности того или иного бизнеса. А попытка что-то спрогнозировать - это всё равно, что женить людей, не спросив их.

- При этом в информационном вещании есть существенные изменения: приход Евгения Киселёва на пост руководителя НИС. Как это может повлиять на информполитику канала?

- Для начала я не буду сгущать краски, хвататься за голову и говорить, что всё будет хуже. Это очень плохая национальная традиция. Относительно позитива, господин Киселёв - признанный мэтр, безусловно, «Большая политика» на «Интере» имела успех. И я не думаю, что он продемонстрирует худшие показатели, чем в прошлом сезоне.

- То есть вы считаете, что на «Интере» вновь появится его проект?

- Вполне возможно, что господин Киселёв тряхнёт стариной и заведёт себе воскресный итоговый проект. Такое тоже может быть. Но я думаю, что сейчас они будут набрасывать план действий, который будут защищать перед инвестором. И мы ещё пока не знаем, что они предложат миру и зрителям. Люди еще в эйфории назначений, они только вещи в кабинеты перетаскивают или даже ещё не перетаскивают.

Лаврентій Малазонія, телепродюсер:

- Знов «Інтер»! Таке враження, що «любий» політтехнолог Шувалов підкинув ТК іграшковий набір лікаря і в «Інтера» почалося нове життя з «важковиліковними хворобами». :) Якщо серйозно, то «Інтер», як мінімум, два місяці був у фокусі ЗМІ, і так чи інакше це найвдаліша піар-кампанія в її історії. Швидше за все, це не кінець кампанії. В усякому разі, є така підозра. :) Стільки версій, стільки переживань, стільки надій... Не можуть же всі вони ось так взяти та зненацька померти в один момент, та й ще позавчора, 14-го, в день святого Валентина! :)

Топ-менеджери «Інтера» - Бенкендорф, Кисельов, Безлюдна... Вони реально топи, і реально менеджери - жоден з них не є бутафорським. Придивіться до їхній профайлів - і буде зрозуміло, чому. Ще одне - хтось раніше, хтось пізніше, але всі вони інтерівці. Чудово знають лаштунки, що за лаштунками і які скелети в шафі каналу.

Єгор Бенкендорф. Якщо коротко, то тут медіаспільнота більше занепокоєна не тим, що буде з «Інтером» після його входження, а тим, що буде з НТКУ після нього.

Ганна Безлюдна. Вагомий профайл, буквально днями збагачений симпатіями і надіями Вікторії Сюмар (ІМІ), Оксани Романюк («Репортери без кордонів»)... Дещо дивує одне - вони публічно вимагають від Безлюдної певних гарантій, при цьому залишають в розфокусі зустрічні. Підозрюю, що невдовзі Ганна може (теж публічно) попросити чіткіше навести фокус на їхні гарантії. Вона це вміє.

Євген Кисельов. У його профайл вмістяться профайли значної частини російських та українських топ-менеджерів і тележурналістів, ще й місце залишиться. При цьому тих, хто не помістився, напевно, зґвалтувало б одне питання - чому це американців не турбує той факт, що їхнього Ларрі Кінга змінив британець Пірс Морган і до чого тут Кисельов? Наприклад :) Або, якщо притягнули лінію «Інтер» - Берлусконі, чому не спробувати притягнути лінію Венедиктов - «Эхо Москвы» - «Інтер» - Кисельов. Це набагато ближче, цікавіше і версій надовго вистачить:).

Я не в курсі, які бізнес-завдання доведеться вирішувати новому менеджменту - питання до них. Лише зауважу: такі системні люди, партнери, якими є Льовочкін-Фірташ (а в їхній системності є сумніви?), навряд чи грають у байки Крилова, та ще з таким активом, як «Інтер». Це прямо і безпосередньо стосується й інформполітики. А якщо хтось зовні або всередині серйозно захоче пограти в піар-ігри «менеджери - лебідь-рак-щука», то їх, цілком можливо, чекатиме наприкінці цієї гри чечетовське «развєлі, как котят». :)

Фото - http://kontrakty.ua, http://obozrevatel.com, http://news.liga.net та з архіву «Детектор медіа»