Іноземні журналісти про свободу ЗМІ в Україні: чули дзвін, та...

7 Вересня 2012
22502
7 Вересня 2012
13:27

Іноземні журналісти про свободу ЗМІ в Україні: чули дзвін, та...

22502
Про нашу свободу слова на Всесвітньому конгресі видавців поговорили лише півгодини в останній день, та й то переважно українці з українцями. ТК запитала іноземних учасників заходу, що вони знають про цензуру й тиск в українських медіа.
Іноземні журналісти про свободу ЗМІ в Україні: чули дзвін, та...

Напередодні Всесвітнього конгресу видавців та Всесвітнього форуму редакторів представники WAN-IFRA назвали цей захід чудовою нагодою влаштувати Віктору Януковичу «очну ставку» та обговорити проблеми цензури в Україні. Так організатори відповіли на заклики телеканалу ТВі бойкотувати конгрес на знак солідарності з українськими мас-медіа. Та на практиці жодної секції, присвяченої свободі слова в Україні, у програмі заходу не виявилось, як і обіцяного «українського» дня. Цієї теми торкалися лише в офіційних промовах під час відкриття конгресу та під час дискусії в останній день «Медійні тренди у країнах колишнього Радянського Союзу». І то лише завдяки тому, що учасники руху «Стоп цензурі!» висловили обурення складом заявлених учасників дискусії фонду «Відродження», який виступав одним із спонсорів цієї панелі, й МВФ домігся від організаторів конгресу включення до доповідачів Вікторії Сюмар, ІМІ.

 

Решта промов і розмов на конгресі стосувалися переважно ринкових тем.

 

«Детектор медіа» поцікавилася в іноземних гостей конгресу, наскільки вони обізнані з реаліями українських мас-медіа і чи правильно було б, на їхню думку, приділити більше уваги цій темі на цьогорічному конгресі. Зауважмо, що значна частина опитаних почула про проблеми ЗМІ в Україні вперше, й майже жоден не спромігся назвати конкретних випадків утисків журналістів та медіа. Акція ж протесту, організована рухом «Стоп цензурі!», стала для міжнародної редакторської спільноти сюрпризом.

 

Ми запитали:

 

1. Що вам відомо про ситуацію зі свободою слова в Україні? Чи вважаєте ви, що в Україні є цензура?

 

2. Наразі триває виборча кампанія, під час якої посилюється тиск на не підконтрольні владі засоби масової інформації. Проблема свободи слова для України є дуже актуальною. Але майже всі дискусії в рамках Всесвітнього газетного конгресу присвячені ринковим темам. Чому свобода слова не стала однією з ключових тем? Чи правильно це, на вашу думку?

 

3. Які найбільші проблеми мають медіа вашої країни?

 

 

Жіль Дамто (Gilles Demptos), директор із публікацій та подій WAN-IFRA, Сінгапур:

 

1. Що ж, я читав деякі звіти та репортажі про ситуацію в Україні, тому що належу до WAN-IFRA. Але, звісно, я не обізнаний із ситуацією в деталях, знаю хіба що про окремі випадки. Насправді я не чув багато про цензуру в Україні, радше про певний вплив на мас-медіа, який здійснюється, щоб залякати їх.

 

2. Насправді свобода слова є головною темою WAN-IFRA завжди, і влаштувати цей конгрес в Україні було хорошою ідеєю, хоч і важким рішенням. Я не впевнений, що це матиме якийсь позитивний вплив на ситуацію, яка склалася в Україні, але принаймні немає нічого поганого в тому, що міжнародні засоби масової інформації отримали можливість звернутися до президента України напряму. Йому вже надсилали кілька листів, однак вони не мали особливих наслідків. Тому дати йому ще раз рекомендації, нашу позицію, вимоги, які були оголошені публічно від багатьох ЗМІ світу, - це, думаю, було корисно.

 

3. Я француз, але живу в Сінгапурі. Це країна, де журналісти стикаються з серйозними проблемами, пов'язаними зі свободою слова. Там медіа теж контролюються владою, хоч і є певна специфіка. Це маленька держава, де влада вважає, що повинна все контролювати, а ми, журналісти, вважаємо, що маємо відстоювати свободу слова. І цей процес триває, однак дуже повільно, є ще багато роботи. Хоча й у Франції, країні, де я народився, незважаючи на те, що вона вільна і демократична, також є проблеми зі свободою ЗМІ. Дуже важко знайти ідеальне місце.

 

 

Мартін Йонссон (Martin Jönsson), заступник головного редактора газети Svenska Dagbladets, Швеція:

 

1. Я прочитав перелік тверджень, які написали журналісти на плакатах під час акції протесту на відкритті конгресу, й уважаю, що Джейкоб Метью окреслив реальну ситуацію в Україні у своїй промові. Дуже шкода, що президент України пішов, не почувши подальших промов журналістів із Росії, Пакистану та Нігерії, де йшлося про свободу слова. Це були дуже важливі меседжі. На превеликий жаль, думаю, що українська аудиторія не зможе довідатися про те, що відбувалося в залі, бо матеріали про це будуть відредагованими. Не думаю, що протест потрапить на національне телебачення. Звісно, ризиковано приїжджати до країни, де бракує свободи слова і процвітає корупція. Але, думаю, меседж міжнародної спільноти до президента був дуже ясним. Замість охорони, яка забирала в журналістів плакати, мала бути охорона, яка б забезпечувала право кожного висловлювати свою позицію.

 

2. Думаю, дуже важливо засвідчити свою солідарність із журналістами в Україні. Але також не слід бути наївними. Треба розуміти, що українська влада намагалася використати конгрес як нагоду для піару: редактори, ласкаво просимо, приїжджайте й погляньте, як Україна поважає свободу слова. Однак насправді так не є. Я думаю, більшість із нас розуміє, що відбувається насправді. Не думаю, що конгрес в Україні щось змінить, але, принаймні, допоможе людям бути більш обізнаними з проблемою.

 

 

Венсан Пейрень (Vincent Peyregne), спеціальний радник EPFL, Франція:

 

1. Я знаю, що ця тема обговорювалася, про це говорив у своїй доповіді на відкритті форуму президент WAN-IFRA Джейкоб Метью перед виступом президента України. Мало хто знав, що у вашій країні є сильний тиск на ЗМІ. Я не обізнаний з окремими випадками чи конкретними подіями.

 

2. Але ж головною темою конгресу і є свобода слова. По-перше, форум відбувається тут, у Києві. По-друге, ми вручили нагороду Анабель (Анабель Ернандес здобула цього року нагороду «Золоте перо Свободи». - ТК). По-третє, ми говоримо про випадки порушення свободи слова та тиск у Мексиці, Алжирі, в інших країнах - ця тема є наскрізною для конгресу. Ви також повинні розуміти, що свобода слова та свобода засобів масової інформації приходять із незалежністю медіа, а також із багатою індустрією та багатою економікою. Ви не можете сказати: «Добре, я борюся за свободу слова, і тому я хороший, великий, я гуманіст». Якщо ти хочеш бути гуманістом, ти маєш усвідомлювати важливість економічних аспектів для медіа... А вам видалося, що питанню свободи слова на конгресі приділили недостатньо уваги? А як же той факт, що WAN-IFRA взяла на себе ризик провести конгрес в Україні, хіба це не можна визнати величезним кроком назустріч? Я вважаю, що це великий крок.

 

 

Терра Тайерр (Terra Tailleur), журналіст Canadian Broadcaster Corporation, Канада:

 

1. Я з Канади, і знаю дуже мало про історію України, про те, що відбувається за правління нинішнього президента, і ще менше про свободу слова та цензуру в Україні. І те, що я почула за останні дні під час форуму як від українців, так і від колег з інших країн, які обізнані з ситуацією краще, мене надзвичайно вразило, здивувало, приголомшило. Навіть трохи страшно, що я тут. На жаль, я була відсутня під час акції журналістів у день відкриття форуму, однак чула про неї.

 

3. Канадська влада є значно більш відкритою за владу багатьох інших держав, зокрема й України. Та все ж певні проблеми зі свободою слова є й у Канаді. Наприклад, чинний уряд законодавчо обмежив доступ журналістів до публічної інформації, зокрема до офіційних документів та звітів. Наразі проти цього в Канаді борються багато журналістських та громадських організацій.

 

 

Янансі Ногуера (Yanancy Noguera), головний редактор La Nacion, Коста-Ріка:

 

1. Я нічого не знала про свободу слова в Україні до того, як розпочалася церемонія відкриття і журналісти виступили з протестом під час промови президента. Від президента я сподівалася відповіді на закиди журналістів.

 

2. Звісно, було б добре зробити тему свободи слова головною.

 

3. Я з Коста-Ріки, країни з досить високим рівнем свободи преси та свободи висловлювань. Головна наша проблема, на мою думку, у відсутності дієвого законодавства, яке б регулювало діяльність журналістів. Наприклад, не дозволяло б посадити журналіста за ґрати через професійну діяльність, що дозволяють чинні закони. На практиці цього не роблять, та все одно, краще убезпечитися від такої можливості законодавчо.

 

 

Ллойд Хімаамбо (Lloyd Himaambo), головний редактор газети Zаmbian Watchdog, Замбія:

 

1. Я не знаю конкретних випадків порушення свободи слова в Україні, але почнемо з того, що загалом я не вважаю Україну дуже вільною державою. Звідси випливає, що в країні є проблеми з цензурою і свободою ЗМІ.

 

2. Певною мірою ця тема і є головною на конгресі. Думаю, багато доповідей підштовхнуть українських журналістів до дії. Я був вражений, здивований, щасливий, коли під час промови президента на відкритті конгресу журналісти піднялися з плакатами, щоб засвідчити свій протест. На мій погляд, журналісти в Україні готові до боротьби. Що ж до реакції президента, то не думаю, що він проігнорував акцію. Він просто вчинив як типовий політик, який не хоче потрапити під обстріл журналістів, вступати в дискусію, - просто далі читав доповідь.

 

 

Гамеела Ізмаїл Мохамед (Gameela Ismail Mohamed), співзасновниця газети Madina, Єгипет:

 

1. Я трохи знайома зі станом свободи слова в Україні, свого часу читала дослідження про це. Я приїхала з Єгипту, де утисків свободи слова дуже багато. Ми щойно пережили революцію і тепер прагнемо повернути свободу висловлювання, свободу ЗМІ. Україна для нас завжди була зразком того, на що ми довго і з нетерпінням чекали протягом багатьох років. Тож дуже сумно чути, що тепер у вашій країні журналісти зазнають утисків.

 

2. Коли ми чули промову переможниці нагороди «Золоте перо Свободи» з Мексики і журналістів із Росії та Пакистану, було цілком зрозуміло, що це дуже серйозні випадки, дуже специфічні, певне, що складніші, ніж в Україні. Тому, незалежно від ситуації в Україні, вважаю, що питанню свободи слова слід приділяти більше уваги, зокрема й на цьому конгресі.

 

Фото - www.medias2.revue-medias.com, www.wan-ifra.org, www.diarioextra.com, www.flickr.com, www.twitter.com, www.medill.northwestern.edu, www.seniors.kingsjournalism.com

 

 


Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
22502
Читайте також
07.09.2012 14:41
Роман Кабачій, для «Детектор медіа»
14 099
Коментарі
1
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
atos
4488 дн. тому
Просмотрел все высказывания зарубежных журналистов и, не увидел у них трагического, относительно свободы слова в Украине. Скорее, наоборот. Везде, во всем мире идет эта борьба и никто не выливает всю свою внутреннюю грязь на общее обозрение. Это только мы, любители посыпать голову пеплом, можем заниматься САМОБИЧЕВАНИЕМ, что бы показать, какие мы правильные, боевые. Все это от недостаточности борьбы, гордости за Честь своей страны. Поэтому нас и размещают на 130-х местах. Это делают наши сюмары, притулы,наемы ,лещенки--отрабатывая подачки своих заказчиков.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду