Попри суттєві зрушення у сфері свободи слова, нинішня виборча кампанія не є ідеальною. Насамперед, через те, що журналісти не перестали заробляти на виборах, а політики так само не перестали використовувати ЗМІ для маніпулювань масовою свідомістю. Тому в останній передвиборчий тиждень Національна рада з питань телебачення та радіомовлення, Незалежна експертна рада з питань діяльності мас медіа під час виборів та Інститут Медіа Права презентували результати моніторингу та експертні рішення щодо порушень виборчого законодавства на круглому столі «Прихована агітація у ЗМІ: критерії доведення».

За словами Віталія Шевченка, голови Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, зараз на телеекранах відбувається розквіт політичної та комерційної «джинси», і журналісти тим самим не припиняють обслуговувати ту чи іншу політичну силу, свідченням чого є чисельні приклади прихованої агітації. А Юрій Сторожук, перший заступник голови Нацради, розказав про такі порушення, виявлені моніторингом Національної ради. Найперше - це специфічне розміщення роліків передвиборної реклами. За словами Сторожука, інколи вони «дуже хитро» розміщуються між блоками політичної та комерційної реклами. Ще одним суттєвим порушенням є виступи на телеканалах суб’єктів виборчого права, які не титруються як представники того чи іншого блоку: "Деякі чиновники взагалі титруються як журналісти". Також Сторожук виділив присутність у радіоефірі пісень, які спрямовані на вихваляння тієї чи іншої партії.

Далі голова Незалежної експертної ради з питань діяльності мас медіа під час виборів Тарас Шевченко продемонстрував роліки прихованої агітації. Перший ролік був взятий з каналу «ТОНІС», де вже після завершення блоку політичної реклами йшов сюжет про діяльність європейських партій зелених, про її успіхи і здобутки у західних країнах. Ролік не містив логотипу Партії зелених, але йшов з її слоганом «Вибирай життя». Тарас Шевченко наголосив на тому, що даний сюжет не доносить виважену та важливу інформацію, яка необхідна для усвідомленого вибору, а всі відомості, викладені в ньому, сприяють лише Партії зелених. Тому, за його словами, більшість членів Незалежної експертної ради погодились з тим, що це прихована політична реклама.

До речі, на круглому столі з поміж інших журналістів були присутні і співробітники «ТОНІСу». Ввечері на каналі вийшов сюжет, де зазначались аргументи експертів незалежної ради та коментар юриста телеканалу. Зокрема, Лариса Руденко, юристконсульт «ТОНІСу», в сюжеті за 21.03.06 заперечувала проти того, що даний ролік є політичною агітацією: «Матеріали, щодо яких ідуть звинувачення, не містять жодної інформації, яка змушує виборців голосувати «за» або «проти» суб’єкту виборчого процесу, а зелений рух в інших країнах … світу не є суб’єктом виборчого процесу в Україні».

Другий ролік, в якому експерти бачать порушення виборчого законодавства, йшов на Першому каналі і рекламував Фонд держмайна, де Валентина Семенюк розказувала про діяльність фонду. Оскільки пані Семенюк є учасником виборчого процесу (5 номер у списку Соціалістичної партії), то експерти розцінили його як приховану агітацію. Алі Сафаров, заступник директора Української асоціації видавців періодичної преси, наголосив: «Цей ролік не містить відомостей про діяльність відповідного державного органу. Він створює позитивний імідж конкретної особи». А Тарас Шевченко зазначив, що члени Незалежної експертної ради рекомендували каналу поширити цей ролик після виборів: «Якщо цей сюжет не містить агітації, то почекає кілька тижнів».

Катерина Мяснікова, виконавчий директор Незалежної асоціації мовників, зазначила, що на регіональному рівні голови міських адміністрацій постійно використовують ЗМІ для власного піару, оприлюднюючи звіти свої роботи. Прикладом таких зловживань, на думку Тетяни Лебедевої, члена Нацради, є роліки Держкомтелерадіо, розіслані обласним держаним телерадіокомпаніям, де голова установи Іван Чиж (який йде на вибори у списку Литвина «МИ»), роз’яснював виборче законодавство. Як вже повідомляла «ТК», Нацрада своїм рішенням визнала ролік як політичну агітацію і направила до ЦВК. До речі, Іван Чиж постійно присутній і в ефірі державного радіо.

Але найважче, за словами Юрія Сторожука, «вичавити» приховану агітацію з новин: «Коли ледь не через день можна почути про благодійні акції політиків». З цим погодилась Тетяна Лебедева і наголосила на ще одній не менш важливій проблемі – відсутності аналітики в ефірі телеканалів: «Найчастіше журналіст просто висвітлює інформаційні приводи і не пояснює глядачам, що ж все ж таки відбувається насправді. Деякі політики на всю країну визнають, що вони брехали і маніпулювали, а журналісти навіть не роблять на цьому акценти».

Таким чином, на думку Павла Моісеєва, юриста ГО «Інтерньюз-Україна», можна виявити два вида прихованої агітації: перша - це та, що відбувається з застосування ЗМІ (як це видно у прикладах з «Партіїю зелених» та Фондом державного майна), і другий вид агітації проходить за безпосередньою участю ЗМІ (у випусках новин, аналітичних програмах).

Яким же чином можна виявити політичну агітацію з поміж інших матеріалів? На думку Ольги Большакової, голови правління Східноєвропейського іституту проблем медіа, насамперед, треба зважати на те, хто є замовником того чи іншого роліка: «Якщо ролік виробляють на замовлення партії, то очевидно це є агітацією». Наступним критерієм, за її словами, є те, наскільки цей сюжет є цікавим суспільству. І останнє - неагітаційний матеріал має бути створений на засадах об»єктивності, збалансованості і неупередженості.

А Наталія Субота, старший партнер адвокатської контори «Кононов і Созановський», переконана, що прихована агітація є законодавчою проблемою. З цією думкою не всі погодились. Зокрема, Валерія Лутковська, партнер юридичної фірми «Лавринович і партнери», наголосила, що має бути, перш за все, інша практика застосування існуючого законодавства. Тут постала проблема професійності суддів у справах за позовами до ЗМІ. Тетяна Лебедева виявила небезпечну тенденцію судової практики щодо спроби закриття двох телеканалів «9» у Дніпропетровську та Чорноморську ТРК у Сімферополі. Тому Лутковська наголосила на важливості проведення тренінгів з суддями.

Але й попри це, на думку експертів, журналісти мають відподальніше і професійніше висвітлювати виборчий процес. На завершення круглого столу Алі Сафаров зазначив, що ЗМІ, використовуючи приховану рекламу та замовні матеріали, втрачають повагу своїх читачів чи глядачів: «А збитки від цього набагато більші за ті гроші, що вони заробляють на виборах».