Прес-клуб "Іду на Ви", канал "1+1", 20 лютого 2006 року

21 Лютого 2006
11812
21 Лютого 2006
15:44

Прес-клуб "Іду на Ви", канал "1+1", 20 лютого 2006 року

11812
Гість студії - Голова Верховної Ради Володимир Литвин.
Прес-клуб "Іду на Ви", канал "1+1", 20 лютого 2006 року

ПРЕС-КЛУБ "ІДУ НА ВИ" ВІД 20 ЛЮТОГО, КАНАЛ"1+1"

Едуард ЛОЗОВИЙ, ведучий: Вітаю всіх у прес-клубі «Іду на ви». Сьогодні на питання журналістів погодився відповідати голова верховної ради Володимир ЛИТВИН. Ви можете не дивитись телебачення, можете не читати газет, не слухати радіо, але і тоді ви все одно знатимете хто такий Володимир ЛИТВИН. Тому не скажу нічого нового просто нагадаю  в кількох словах: Володимир Михайлович Литвин, науковець, історик, апаратний працівник, свого часу глава адміністрації президента Леоніда Кучми. А потім і це можливо була головна несподіванка яку Литвин підніс суспільству, лідер провладного блоку «За єдину Україну» на виборах 2002 року, і невдовзі голова верховної ради. Його спочатку вважали рукою президента. Потім поступово переконались що він самостійний гравець у конфлікті між блакитно-білими та помаранчевими Литвин став десь посередині. І зараз намагається створити враження, що саме він і його політична сила знають якийсь третій шлях – шлях без протистояння.
В’ячеслав ПІХОВШЕК, ведучий: Вітаю вас. В ефірі ток-шоу «Іду на ви». Ще раз хочу нагадати, вкотре, що зараз у нас діють правила які забороняють пряму агітацію і контр агітацію, пряму пропаганду і контрпропаганду, а також дотично. Тому просимо політиків добирати слова. Після представника партії влади «Народного союзу Наша Україна» Петра Порошенка, сьогодні в ефірі його конкурент, Володимир ЛИТВИН. Він прийшов в «Іду на ви» мабуть в останнє перед наступними парламентськими виборами. Саме тому мабуть може відповідати за весь парламент. Отже питання  нашого інтерактивного опитування, прямо пов’язане з приходом нашого гостя. «Як ви оцінюєте діяльність верховної ради за останній рік?». Ті із вас хто оцінює діяльність верховної ради за останній рік позитивно ваш телефон 89001141001, це відповідь позитивна, відповідь «так». Ті із вас хто оцінює діяльність парламенту негативно – 89001141002. Нагадаю що дзвінки платні, їх вартість 60 копійок з ПДВ. Просимо телефонувати лише повнолітніх. І взагалі це опитування не є репрезентативним, просто відображає думку найактивнішої частини нашої аудиторії.
Едуард ЛОЗОВИЙ, ведучий: Отже перше запитання, Володимире Михайловичу виступаючи на закритті 8 сесії верховної ради ви сказали наступне, процитую, щоб не помилитись: «Верховна рад стала реальним і впливовим центром політичного і державного життя.» Ну хто б сперечався. І додали тоді, що сьогодні саме парламент забезпечує рівновагу і діалог у суспільстві. Я чув і абсолютно протилежні думки. Скажіть, ви дійсно зможете назвати от роль парламенту, бодай в продовж оцих кількох останніх місяців, конструктивною. Якщо так, то назвіть ті рішення які сприяли цьому діалогу і цій рівновазі?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Доброго здоров’я. Добрий вечір, всім хто нас дивиться і вам шановні колеги. Тут можна діяти за відомим принципом, що є моя – є моя позиція і всі інші, які не правильні. З огляду на те що, сьогодні, в нашому суспільстві ми спостерігаємо, попри підвищення політичної температури, спокій, немає таких очевидних збурень, я міг би взяти на себе відповідальність і стверджувати, що саме завдячуючи тому що дискусії гарячі, дискусії аж до протистояння, вони відбуваються в парламенті. А оскільки це відбувається в стінах верховної ради України, суспільство спостерігає, аналізує, робить оцінки, робить висновки і таким чином в країні ми бачимо, в принципі, політичний спокій. Можна назвати, будь яке рішення, яке прийняте верховною радою, що воно має важливе значення. Загалом, я можу сказати, що за всю каденцію своєї діяльності, верховна рада України прийняла 1150 законів і кожен з них важливий по-своєму. Все залежить від того наскільки влада, суспільство буде сприймати ці закони і на них реагувати. В принципі, прийняті всі рішення, які вимагали від верховної ради, точніше пропонували верховній раді кабінет міністрів і президент України. Я думаю найголовніше рішення, яке було прийнято, усе таки це бюджет на 2006 рік, який є недосконалим. Він є таким, що не відповідає реаліям, запитам суспільства. Але тим не менше бюджет є, є напрямні економічного розвитку України.
Едуард ЛОЗОВИЙ, ведучий: Чи я правильно вас зрозумів, те що твориться в парламенті, в політикумі, на вашу думку, не вихлюпується за ці межі і суспільство знаходиться у стані спокою?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Я думаю, що це очевидний факт і всі це бачать. В парламенті коїться в концентрованому вигляді, те що відчуває суспільство. Суспільство не задоволене своїм станом, люди не задоволені своїм життя. Парламентарі це приносять, додають політичних емоцій, додають свого бачення, додають своїх групових, егоїстичних інтересів і виходить така суміш.
В’ячеслав ПІХОВШЕК, ведучий: Володимире Михайловичу, останнього року так склалося, що з огляду на зміну виконавчої влади в Україні,  дуже багато часу було присвячено в парламенті прийняттю законів, які сприяли б, вступу України в Світову організацію торгівлі. Влада проштовхувала ці закони, влада вважала що прийняття цих законів допоможе промисловості розвиватися. Протилежна сторона, говорила, що прийняття цих законів і особливо вступ України в СОТ, призведе до краху української промисловості, принаймні цілих галузей. Наприклад, деревообробної, текстильної називалися ще деякі. Тому що, ці галузі просто не витримають конкуренції на світовому ринку з іншими державами та товарами, чи просо з іншими по якості товарами. Що ви думаєте з цього приводу? Це було важливо, що ці закони приймалися, чи можливо їх наступний склад парламенту просто буд змушений переглядати?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Я можу стверджувати, що ми діяли за відомим вже українським принципом, що після виборів треба продемонструвати якийсь поштовх, якусь динаміку для розвитку України. Приклад будь ласка: в 1999 році після завершення президентської кампанії на озброєння було взято гасло, «даєш земельну реформу». Тоді прийняли земельний кодекс і зараз бачимо всі, що цей документ є недолугим. Він ускладнив розвиток України. Теж саме ми спостерігали із прийняттям законів щодо вступу України до СОТ. Діяв принцип не аргументація, а потрібно для вступу до СОТ. Коли ставимо запитання які ризики Україна відчує, які преференції ми отримаємо. Розрахунків, точних прогнозів не було. Ми діяли за принципом, «щось зробити і комусь сподобатися». І сьогодні ми переконалися, що завдячуючи отаким недолугим рішенням, які продавлювалися і коли верховна рад вимагала серйозної розмови. Ви пам’ятаєте, влітку, які прозвучали заяви, з приводу діяльності верховної ради України. Ми маємо ситуацію, яку можна охарактеризувати, як стагнацію економічного життя України. І на м потрібно буде вживати надзвичайних заходів, для того, щоб не допустити сповзання України в економічну кризу. Про це, на превеликий жаль, не хочуть говорити.
В’ячеслав ПІХОВШЕК, ведучий: Ви бачите вірогідність перегляду цих законів відносно…?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Ми не можемо переглянути те що, ми прийняли. Але нам потрібно було чітко зафіксувати, що закони починають діяти з моменту вступу України до світової організації торгівлі. Втрат ми зазнали, а преференції, можливостей для України ми не отримали. Ми фактично, поклали легку промисловість нашу. Проблема стоїть у нас зараз продовольчої безпеки, в зв’язку з тим що, наш ринок заповнили іноземні продукти харчування.
Мустафа НАЙЄМ, «Коммерсантъ-Украина»: Владимир Михайлович у меня к вам такой вопрос, возвращаясь к стабильности которую парламент вносит в общество. У меня такой вопрос, к вам, скажите, пожалуйста, постановление об отставке правительства, наверное, внесло очень много позитива в общество и как-то уравновесило и баланс внесло. Потому что, насколько я понимаю, именно это постановление стало тем, что сейчас мы наблюдаем этот кризис. Вы сами говорили что оно, по сути, бессмысленно, потому что ничего не поменялось в стране. Просто это был акт парламента силовой, показать свои возможности. Реально, зачем он нужен был, и действительно ли это внесло какую-то стабильность в стране?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Я думаю, що є підстави саме і для такої постановки питання, яку ви щойно озвучили. Але чомусь тоді не викликало реакції, коли президент України, 8 вересня, прийняв рішення раптово про відставку уряду який очолювала Тимошенко. А перед цим в день незалежності, сказав, що це найкращий уряд, за всі роки незалежності.
Мустафа НАЙЄМ, «Коммерсантъ-Украина»: Вы боритесь с президентом, за то чтоб внести в общество дисбаланс? Президент сделал свою ошибку, парламент тоже сделал ошибку?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Я хочу сказати що, тоді іншого виходу із ситуації не було і я сьогодні його не бачу. Оскільки співпраця з кабінетом міністрів...
Мустафа НАЙЄМ, «Коммерсантъ-Украина»: А это выход?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Да.
Мустафа НАЙЄМ, «Коммерсантъ-Украина»: К чему мы пришли?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Оскільки, співпраця з кабінетом міністрів, закінчилася після того як, на табло висвітилась цифра скільки людей проголосувало за прем’єр-міністра України. Такої співпраці, у від’ємному вимірі жодним урядом, на моїй пам’яті, ще не було. Якщо, кабінет міністрів не вносить, і демонстративно не вносить і до цього часу  програму економічного і соціального розвитку України. Що робити, яку оцінку давати? Якщо, верховна рада приймає рішення, яким забороняє підвищення тарифів на газ, на електроенергію для людей, для комунальних послуг. А кабінет міністрів, не радячись з верховною радою, приймає своє рішення, дає відповідне доручення відповідному регулюючому органу, підвищити ціни. Скажіть, будь ласка, які є можливості вплинути на кабінет міністрів, коли немає діалогу. А люди адресують своє незадоволення на сам перед, верховній раді України.
Сергій РУДЕНКО, електронне видання «Сейчас»: Володимир Михайловичу, Сергій РУДЕНКО, видання «Сейчас». 6 лютого, ви сказали, про те що звернетесь до генеральної прокуратури, щодо того, щоб з’ясувати чому ваші рішення, мається на увазі про відставку уряду, не виконуються. Скажіть будь ласка, чи є вже якась реакція і результати і загалом, чи це є нормальним, якщо деякі міністри вже двічі побували у відставці? Я маю на увазі за останній місяць і півтора?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Це не нормально. Ми закладаємо небезпечний прецедент тому що, в правовому плані це моє тверде переконання, в правовому плані рішення верховної ради України є вивіреним і відповідає конституції. Політично, можна давати різні оцінки цьому рішенню, можливо воно було емоційним, можливо верховна рада і продемонструвала свій вплив на кабінет міністрів, який вона віднині має, це не можна скидати з рахунку. Але ми, закладаємо небезпечний прецедент, бо коли буде сформована нова верховна рада, коли сформуємо уряд, а президенту цей уряд не сподобається. Він захоче вчинити свою дію відповідно до повноважень конституції, а йому скажуть: А ми не хочемо також виконувати те чи інше положення. Існує презумпція законності, якщо рішення прийнято – його потрібно виконувати. Я чому проводив таку паралель, бо верховна рада з розумінням поставилася до рішення президента України і схвалила кандидатуру прем’єр-міністра України – Юрія Івановича Єханурова. А якби, верховна рада сказала що, ми не будемо займатися цим питанням, що до виборів залишилося мало. Чому ви, сказавши що це найкращий уряд, відправили його в відставку. Це також продемонстрували свою лінію. Я думаю що, тут повинна бути в позитивному плані ставлення до конституції і ми повинні показувати приклад, що ми дотримуємося. Якщо є помилка – давайте обговоримо цю проблему. І вийдемо на прийнятне рішення. Але сьогодні, я хочу сказати, що конституція в Україні не діє. І не діє через те що, ті люди які повинні забезпечувати і говорити про те що вони є гарантами конституції, сьогодні показують, як потрібно нехтувати конституцією. Це факт, його потрібно визнати.
Олег ВОЛОШИН, журнал «Эксперт Украина»: Олег ВОЛОШИН, журнал «Эксперт Украина». Владимир Михайлович, в этой ситуации с правительством, вы себя показали, как достаточно сильный спикер, который выступил в защиту парламентаризма. Можно как угодно оценивать то, что вы говорите, действительно многие факты имели место быть, там давление на парламент, не желание конструктивно работать и так далее. Не для кого не секрет, что вы и в следующем парламенте не отказались бы занять место спикера. Не считаете ли вы, что вот таким высоким поступком, показав себя очень сильным, самостоятельным спикером, вы сыграли против своих интересов? Что в следующем парламенте люди решат, если нам не нужен был сильный президент – зачем нам теперь сильный спикер?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Є логіка у вашому розмірковуванні. Я можу сказати, відповідаючи на ваше запитання, але головне і принципове, що я не збираюсь  нікому підігрувати. Є лінія, якщо ти не знаєш як поступити, бо одні на тебе тиснуть, інші тиснуть. Поступай так, як ти вважаєш потрібно поступати і орієнтуйся на закони які діють. Ви дуже важливо, порушили проблему у нас психологічно і кабінет міністрів і президент сприймають верховну раду, як органі який можна постійно критикувати. Критикуючи попередню владу, попередній так званий злочинний режим, в слід вступають, тим шляхом ідуть яким йшла попередня влада. Не можна управлятись весь час по парламенту. Не відбиває він настрою людей, чи є він відбиттям позиції українського народу, чи ні, це скажуть люди на виборах. Нам потрібно, на сам перед навчитися, поважати один одного. А ми, весь час, живимо зведенням рахунків і боротьбою за повноваження. Згадайте у нас всі борються за повноваження. Замість того, щоб щось робити, організовувати життя в країні більше менш нормально.
Едуард ЛОЗОВИЙ, ведучий: Володимире Михайловичу, доречи про вибори і знову ж повертаючись до відставки уряду. Ви вже говорили про свою мотивацію про те що, це був єдиний вихід і все ж у мене є підозра, підозра яка ґрунтується на чому. У 2005 році, на початку, ви і ваші соратники, політичні підкреслено толерантно ставилися до помаранчевих і тоді коли говорили про можливу коаліцію, чи про пакт про ненапад, завжди згадували «Народну партію Литвина», тоді ще не було блоку. Пізніше, раптом це припинилося. Скажіть, чи не спробували ви, таким чином властиво зорганізувавши, чи здерегувавши цю відставку, нагадати про те що «Хлопці, домовлятися потрібно на сам перед з Литвином». І відповісте будь ласка після рекламної паузи.
В’ячеслав ПІХОВШЕК, ведучий: Вітаємо вас ще раз, особливо тих хто приєднався до нас щойно. Гість програми сьогодні, голова верховної ради України Володимир ЛИТВИН, в ефірі прес-клуб «Іду на ви». А запитання нашого інтерактивного опитування, звучить так: «Як ви оцінюєте діяльність верховної  ради за останній рік?». Отже бачимо що позитивно діяльність верховної  ради оцінює 38,4%. Ті хто із вас вважають так дзвоніть будь ласка 89001141001 – це відповідь позитивна. 89001141002 – відповідь негативна. Більше оцінює негативну діяльність верховної ради, за останній рік 61,3% таких людей. Опитування очевидно не є репрезентативним, відображає думку найактивнішої частини нашої аудиторії.
Едуард ЛОЗОВИЙ, ведучий: А я нагадаю питання яке поставив Володимиру Михайловичу Литвину до рекламної паузи. Отже, чи не була все таки оця вдала операція з відставкою уряду, якою ви так гарно покерували, спробою нагадати людям з провладного табору про те, що якщо вони про майбутню коаліцію не домовлятимуться з золотою акцією, з Литвином, то тоді золота акція Литвин може зіграти з іншими: з Януковичем, з соціал-демократами, з опозицією?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Я дякую вам за те що ви так гарно про мене думаєте. Я можу лише сказати одне, що ті політичні домовленості, які були в процесі формування останнього уряду вони не були взагалі виконані жодна із домовленостей з боку протилежної сторони. Але тим не менше, ви можете не звернути увагу, на те що я робив все, щоб підтримати уряд, зокрема в частині прийняття тих рішень які потрібні уряду. І ще одну хотів би підкреслити обставину, що ніхто не присягався служити уряду, цьому уряду. Ще один момент важливий, якби ті хто уособлює себе із пропрезидентськими, про урядовими фракціями не хотіли відставки уряду, то відставки не було б. Я думаю цілком очевидно. Я вже один раз говорив і зараз кажу, що частина соратників розрахувалася з Юрієм Івановичем, за його спроби навести порядок, якщо можна вжити цей термін, у команді пропрезидентських, про урядових фракцій. Це було пов’язано з так званими звинуваченнями, чи не так званими звинуваченнями, у корупції. І коли я, прохав, щоб фракції взяли перерву, а це могли б зробити дві фракції пропрезидентських, чи про урядових. Ви, знаєте, що після перерви жодне рішення не було прийнято. Вони сприяли, щоб було прийнято саме таке рішення, можливо вони відчули настрій сесійної зали, з цього приводу.
В’ячеслав ПІХОВШЕК, ведучий: Володимире Михайловичу, в мене вже наступне запитання до вас, як до політика, який займається цією професією, досить складною професією, не перший рік. Це питання стосовно майбутнього вже. От в останньому своєму посланні до парламенту і виступі перед парламентаріями президент Ющенко, говорив про нестабільність, про необхідність того, щоб політики піднялися над чварами. Це було наприкінці його виступу. Іде все до того що, після виборів ми отримаємо розколотий все таки суспільними настроями, більше парламент. Розбурханий політиками але і розколотий суспільними настроями парламент. Чи може статися така ситуація, при якій гарантом стабільності, уже відносно наступного парламенту виступить президент Ющенко?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Я думаю, президент завжди виступає гарантом стабільності загалом в державі. І я вважаю, що президент повинен ставати над політичними сутичками, повинен стати над гілками влади. Допоки що, нинішній президент, як і всі попередні уособлюють з тим, що він є старшим над кабінетом міністрів України. А відтак, він не може об’єктивно оцінити діяльність виконавчої влади. Він завжди стоять на боці. Однієї гілки влади. А відтак, у нас немає рівноваги і взаємозв’язку, бо перевага завжди буде на іншому боці. Водночас, все буде залежати від верховної ради України. Наскільки вона буде сконсолідована і наскільки вдасться утворити коаліцію, не на основі виключно розподілу посад. Інакше коаліцію будуть утворюватися і коаліції будуть розпадатися. Це, якщо судити за тими прогнозами які сьогодні є, щодо розкладу політичних сил у верховній раді України.
Віктор ШЛІНЧАК, агентство «Главвред»: Володимир Михайлович, Віктор ШЛІНЧАК, агентство «Главвред», знову ж таки питання до вас, як до досвідченого політика, чи не здається вам, що зараз на нинішньому плині історії все-таки політика набуває таких жіночих емоцій. Я поясню, що я маю на увазі. У свій час Роман Безсмертний, сказав що Юлія Володимирівна є шантажисткою.
В’ячеслав ПІХОВШЕК, ведучий: В цій програмі це не говориться, я прошу уникайте подібних слів або уникайте подібних прізвищ. Інакше це агітація, контра агітація. В програму вже можуть приходити, можуть претендувати якісь люди.
Віктор ШЛІНЧАК, агентство «Главвред»: Добре, разом з тим людина яка, чи вірніше блок людини, якої набирає зараз близько 12-13% претендує на прем’єрство. Блок, який очолюєте ви, претендує на спікерство і весь час ви намагаєтеся нагадати про себе. Це те саме питання, що ставив Едуард. Ви відставляєте уряд, ви не присягаєте суддів верховного суду, ви нагадуєте Ющенку час від часу, хто може розрулювати ситуацію. Чи не є це шантажем?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Ні, я не можу повністю погодитися із вашою позицією. Я погоджуюсь з тезою, що намагання нагадати про себе. Скажіть будь ласка, кожен політик, особливо у передвиборчий період нагадує про себе і це цілком об’єктивно. Але якщо говорити про шантаж, я вважаю, що шантаж він не довговічний і в політиці він не дає дивідендів, не дає результатів. Можуть бути помилкові рішення, можуть бути передчасні рішення. Але бувають моменти, шановні колеги, що ти не можеш протистояти цьому процесу, то ти повинен або очолити цей процес, або не заважати цьому процесу. тому я кажу що процес відставки був неминучий. А з кожним днем, ми отримаємо якомога більше фактів в тому числі питання газових оборудок, які підтверджують, що навіть інтуїтивно, якщо не сповна, верховна рада прийняла правильне рішення. Бо сьогодні, діють всі за принципом «дотягнемо до 26 березня, на сам перед уряд, а після того хоч потоп. Бо я думаю, що рано чи пізно, оці газові оборудки, вони вибухнуть для України і ми зараз уже це відчуваємо. Тому я, категорично проти шантажу в політиці.
Дмитро КРАПИВЕНКО, «Контракти»: Дмитро КРАПИВЕНКО, тижневик «Контракти», запитання до вас, як до знаного миротворця. Якщо уряд зараз, так би мовити, протверезішає, дослухається ваших порад і всі  завтра напишуть заяви про відставку. Україна залишиться без уряду до 26 березня, ви як спікер гарантуєте стабільність в суспільстві, стабільну роботу зокрема виконавчої влади і законодавчої так само?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Справа в тім, що це не може відбутися з огляду на дві причини. Якби хотіли це зробити, зробили б раніше, написали відповідні заяви. По-друге,
Дмитро КРАПИВЕНКО, «Контракти»: Добре яки вони зробили це раніше.
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Уряд у відставці. А коли уряд у відставці він уповноважений виконувати обов’язки. А якщо хтось відмовився, написав заяву, пішов з посади, то є перший заступник який мав би виконувати обов’язки. Ви прекрасно розумієте, що зараз багато міністрів або більшість міністрів роз’їжджають по областях, вони агітують, вони не працюють.
Дмитро КРАПИВЕНКО, «Контракти»: Ви також цієї роботи не цураєтесь.
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Справа в тім, що я голова верховної ради України і верховна рада працює за відповідним режимом, за відповідним графіком. І я на відміну від деяких людей, не балотуюсь у верховну раду, в обласну раду, мером міста, тому що ви розумієте що це свідчить, що людина не знає на якому місті потрібно прилаштуватися.  А відповідно до конституції уряд працює до сформування нового уряду. Тобто це десь до травня, червня місяця.
Мустафа НАЙЄМ, «Коммерсантъ-Украина»: Владимир Михайлович, я вот уже слышал, вы неоднократно обвиняли правительство в тому, что оно агитирует. Я сегодня посмотрел статистику ваших поездок и вот  в прошлом году за январь-февраль вы ездили всего лишь 3 раза за границу, в позапрошлом 2 раза тоже за границу. За 2 месяца этого года, вы уже совершили 12 поездок и все по территории Украины. Причем все они в те области, где ваш электорат, то есть ни одной поездки в западную Украину и ни одной в восточной. Более того, всем известно, что когда вы приезжаете вас, всегда встречают сторонники вашей партии. По моей информации, они даже иногда едут из Киева туда, вас встречать. У меня к вам такой вопрос, когда же вы  начнете заниматься своей агитаторской работой, если вы сейчас занимаетесь работой?
В’ячеслав ПІХОВШЕК, ведучий: Тільки будь ласка не тут, не прямо зараз.
Мустафа НАЙЄМ, «Коммерсантъ-Украина»: Да, не сейчас,  просто скажите это не является агитаторской работой?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Ні. Це не є агітаційною роботою. З таким же успіхом можна ставити запитання і до прем’єр-міністра України який активно їздить зараз по областях. Я ніде жодним словом буваючи в областях не говорю про політичну силу про політичний блок ,за винятком суботи коли я у вільний від роботи час займаюсь агітаційною діяльністю.
Мустафа НАЙЄМ, «Коммерсантъ-Украина»: Вы встречались в клубе во время вашей рабочей поездки. 
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Ну ви прекрасно шановні колеги розумієте, що коли парламент завершує свою каденцію, їхати з візитам зарубіжним, чи за кордон, це буде виглядати алогічно. До закінчення каденції за півроку, жодні  голови парламентів, в будь якій країні, уже не їдуть з візитами. Якщо вони їдуть з візитами, вони з прощальними візитами їдуть.
Мустафа НАЙЄМ, «Коммерсантъ-Украина»: Почему не западная Украина?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Справа в тім що всьому свій час. Буде і західна Україна, можу вас запевнити, що на західній Україні у нас непогане порозуміння з жителями західних регіонів. Бо вони політично надзвичайно підготовлені і вони прекрасно знають, що відбувалося в Україні і що могло відбутися в Україні, якби не верховна рада і голова верховної ради України. Так що будемо, я вас запрошую.
Олег ВОЛОШИН, журнал «Эксперт Украина»: Владимир Михайлович, если позволите, тоже по поводу вашего блока, вашего списка. 5 место – глава верховного суда Василий Маляренко, 2005 год, да, он становится в список. 2004 верховный суд принимает достаточно с правовой точки зрения неоднозначное решение о назначении переголосования второго тура президентских выборов. Вы историк, вы верите в причинно-следственные связи, исходите из принципа причинно-следственных связей между событиями. Какая причинно-следственная связь между этими событиями Маляренко в вашем списке, решение суда, позволившее оранжевым прийти к власти?
В’ячеслав ПІХОВШЕК, ведучий: Точніше ви дзвонили Моляренку під час…
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Це дуже цікаве запитання. Над ним потрібно порозмірковувати, але я можу сказати однозначно. Що перший крок в розблокуванні політичної кризи, зробила верховна рада України. І коли верховна рада Україна прийняла політико-правове рішення і дала оцінку другого туру президентських виборів, я думаю верховний суд, давайте будемо відверто казати вже не мав іншого виходу і він в розвиток логіки і дій верховної ради України прийняв правове рішення з цього питання. Я не бачу, якогось зв’язку, що сьогодні в блоці перебуває голова верховного суду Василь Тимофійович Маляренко. Я знаю, що його запрошували дуже багато політичних партій, але він вибрав і зупинився на політичній силі в якій сьогодні він перебуває.
Сергій РУДЕНКО, електронне видання «Сейчас»: Володимир Михайловичу ви сказали про те що, ви не балотуєтеся в мери, ви не балотуєтеся в обласну раду. Але все ж таки ви відповідальні є за тих людей які ідуть в блоці народному блоці відомого імені. Не буду говорити якого. Міністр внутрішніх справ Юрій Луценко заявив про те що, семеро кандидатів в депутати кримського парламенту від вашого блоку, мали чи мають судимості. Ви можете підтвердити це або спростувати. Ви ж відповідальні за цих людей?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Я за всіх відповідальний, оскільки люди є в списках, навіть тих людей який я не знаю. Бо партія як ви знаєте налічує на сьогодні десь в мешах 500000 членів. Але я хочу сказати що інформація про яку так щедро говорять, вона не відповідає дійсності принаймні з прізвищами конкретними які можна було б перевірити, я до цього часу не отримав. Якщо ми хочемо істини, то я думаю, що спочатку треба дати цю інформацію, якщо вона підтверджується, щоб партійні організації місцеві прийняли відповідні рішення. Все інше, це знову ж таки політичні акції.
Остап ДРОЗДОВ, «Аргумент-Влада»: Політичний тижневик «Аргумент-Влада», Львів-Київ, Остап ДРОЗДОВ. От ви в своїх роликах з’єднуєте троси розшарпані, возсідаєте гордо над мордобоєм в верховній раді. Власне чи не здається, що ви занадто відкрито Україні говорите, що ви граєте не скільки на своїх ідеях, скільки на протистоянні інших. Тобто, чи не є це таким політичним паразитуванням на гігантах, на основних учасниках.
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Зрозуміло. Ну цілком очевидно, що під час виборчих перегонів використовується можливості, щоб образно довести до людей свою позицію. Але давайте підемо від зворотного. Що в Україні немає розколу? В Україні є розкол. Регіональний – розкол є, ментальний – є, світоглядний – є, релігійний – є. Ну очевидно, має бути політична сила яка проводить серединну лінію, яка не розмежовує, не бореться проти когось, а пропонує Україні головне і визначальне: стабільність, передбачуваність і результат. А кожен, уже буде оцінувати так як він вважає за потрібне.
Віктор ШЛІНЧАК, агентство «Главвред»: Володимир Михайловичу, сьогодні називають єдиним вашим конкурентом на посаді спікера Олександра Мороза. От є певні домовленості і дехто з політиків виступає з такими пропозиціями, мол давайте хто набере більшу  кількість голосів в парламент, той і стане там прем’єром, скажімо. Той буде висувати кандидатуру прем’єра. Чи готові, ви зараз сказати, тут в студії, що якщо я набираю менше Мороза, то я йому залишаю посад спікера. Якщо більше – поборемося.
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Ну питання розумієте, тут не можна підвести арифметичний підхід. Питання до того якою буде верховна рада України. Оскільки від неї буде залежати не тільки моральне, політичне самопочуття українського народу, від неї буде залежати те, що буде відбуватися загалом в Україні. Так я думаю, треба говорити про людей, які зможуть сконсолідувати, знайти консенсус, примирити не примиренних опонентів, бо на виборах вони розсваряться, і вийти на ефективний результат. І повірте на посадах спікера чи прем’єра життя не закінчується. Головне залишитися просто при всьому цьому у цій боротьбі, залишитися людиною.
В’ячеслав ПІХОВШЕК, ведучий: Володимире Михайловичу знову таки повертаючись до теми про яку я вже говорив, до президентського послання. Президент Ющенко в останньому посланні до парламенту і це підкреслив його радник Юрій Рубан, запропонував не заморозити, а продовжити конституційну реформу і для цього створити конституційну комісію. Мене дуже  цікавить ваше ставлення до цієї  ініціативи. Я прошу вас відповісти на це після реклами.
Едуард ЛОЗОВИЙ, ведучий: Вітаємо вас. В ефірі телепрес-клуб «Іду на ви» і сьогодні на запитання журналістів відповідає Володимир ЛИТВИН. Нагадаю не лише лідер політичної сили, а іще і голова верховної ради. І саме оцінку верховної ради ми поставили сьогодні в  наше інтерактивне опитування. Запитання звучало так: «Як ви оцінюєте діяльність верховної ради за останній рік?». І бачимо, що намітилася тенденція до майже рівного голосування. Тобто якщо на початку програми кількість людей які радше позитивно оцінювали діяльність верховної ради була мінімальною становила приблизно 4 частину. То зараз вони ідуть майже порівну. Позитивно оцінюють 47,6%, і негативно до діяльності верховної ради ставлять 52,4% активних глядачів каналу «1+1». Опитування репрезентативним не є.
В’ячеслав ПІХОВШЕК, ведучий: Володимире Михайловичу я повторюю те питання, яке я поставив ще до реклами. Отже президент Ющенко в посланні до парламенту заявив про необхідність продовження конституційної реформи і створення в зв’язку з цим конституційної комісії. Поки що, це так називається, конституційна комісія нічого більш конкретного сказати не може. Яке ваше ставлення до цієї ініціативи?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: На моє тверде переконання, це політично недоцільно. В правовому плані це безперспективно, і економічно це невиправдано. Не можна жити весь час минулим. Треба думати про день сьогоднішній і про майбутнє. І навчитися жити за тих реалій, правових, які визначені конституцією сьогодні. Спочатку нам потрібно визначити концепцію проект розвитку України. А під неї підводити повноваження якщо це буде потрібно.
Едуард ЛОЗОВИЙ, ведучий: Володимир Михайловичу все ж таки я гадаю, можливо вам, вже зав’язло в зубах словосполучення «Конституційний суд». Але сьогодні ви вкотре, домовлялися з керівниками фракцій і комітетів про те що, будете розглядати питання проведення їх до присяги, обрання членів від парламенту. Я хотів би запитати, свого часу ви сказали теж в одному з інтерв’ю, що конституційний суд викликає у депутатів недовіру, бо він дуже дискредитував себе останніми роками і я теж чув такі від друзів димки, що депутати кістьми ляжуть, але не допустять формування КС лише для того, бо вірять що конституційний суд будь він сформований сьогодні моментально ревізує чи скасує політичну реформу. Скажіть вам не здається, що думати що конституційний суд, окремий незалежний орган найвища судові інстанція візьме під козерьок і виконає чиюсь вказівку. Що трохи відгонить пережитками минулого, нерадісного?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України:  Ну ви знаєте, це минуле наскільки було складне, що всі це минуло пам’ятають і відповідним чином діють. Я щиро вірю в об’єктивність і поважаю тих людей які визначені до конституційного суду. Але якщо, сьогодні, ставити в прагматичному вимірі питання чим заважає сьогодні, чи яка потреба сьогодні у конституційному суді, для того щоб ми приймали економічні, політичні і інші питання. Це перше питання і друге. До повноважень верховної ради України відноситься як приведення до присяги суддів конституційного суду, так і призначення суддів від верховної ради України. І я все роблю для того, щоб верховна рада виконала ці два призначення. Приведення до присяги суддів і призначення суддів конституційного суду, так би мовити за квотою верховної ради України. Одна частина депутатів хоче розірвати, виконати одну половину завдання, інша – другу. Що мені робити, для того щоб верховна рада була консолідована? Прийняти обидва цих рішення. Я шукаю компроміс, для того щоб вийти на позитивний результат.
Дмитро КРАПИВЕНКО, «Контракти»: Володимире Михайловичу, запитання таке, на яку посаду ви ладні піти у виконавчу владу?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Я не можу відповісти вам ствердно на це питання. Для мене головне сьогодні, достойно звершити каденцію цієї верховної ради і буди почутим і підтриманим людьми. Далі життя покаже, які є можливості і потенціал для того щоб сформувати всі інститути влади, які піддаються сформуванню після завершення парламентської кампанії.
Сергій РУДЕНКО, електронне видання «Сейчас»: Володимире Михайловичу, власне я хотів поговорити про нинішні ваші повноваження, які дає вам конституційна реформа. Я маю на увазі статтю 112 основного закону, де йдеться про те, що у випадку, якщо президент не може, з якихось причин, далі виконувати свої повноваження, то глава верховної ради перебирає на себе повноваження президента.
В’ячеслав ПІХОВШЕК, ведучий: На термін до наступних виборів.
Сергій РУДЕНКО, електронне видання «Сейчас»: Так, до наступних виборів. Ваші опоненти говорять, про те що Володимиру Литвину, мовляв, в оточенні Володимира Литвина є такий план дій коли президент може бути якимсь чином, ну скажімо за станом здоров’я усунений від влади. А голова верховної ради перебере на себе повноваження. Що ви можете сказати, щодо цього приводу?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Я можу сказати, що ті люди, які ставлять в такій постановці питання, у них дуже бурхлива фантазія, можливо навіть хвороблива. Це не може бути, тому що це не може бути. У нас президент здоровий динамічний і активно працюючий. Але певні застереження на якісь певні випадки, боронь боже щоб вони були, в конституції потрібно передбачити. Ось і все.
Віктор ШЛІНЧАК, агентство «Главвред»: Володимир Михайлович, ви сьогодні кілька разів, пробували розказати нам як мотивувати ті чи інші ваші кроки. Ми всі знаємо прекрасно, що блок вашого імені паразитує на вашому імені і хоче з вами пройти в парламент. Падають  рейтинги. Чи не означає те що ви дуже погано пояснюєте свою поведінку?
Володимир ЛИТВИН, голова верховної ради України: Я хотів би, щоб ваші оцінки, ваші прогнози не справдилися в цьому плані, що вони падають. Вони залежатимуть від того, наскільки ми будемо переконливими. Треба працювати просто ось і все. В мене інформація інша, навпаки, що вони ростуть. А вибори покажуть, хто з нас був більш точний, у своїх прогнозах.
Мустафа НАЙЄМ, «Коммерсантъ-Украина»: Владимир у меня к вам такой вопрос. Вы все время себя позиционируете как срединную силу какую-то. Но вот последние события показали, что вот ваша партия, вы лично как-то вот хытае вас трохы. Вот эти события с отставкой правительства, до этого вы поддерживали, якоб

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
11812
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду