Сьогодні Незалежна експертна рада  з питань діяльності мас медіа під час виборів, яка розпочала діяти 7 лютого, оприлюднила перший експертний висновок. Він  стосується актуальної для всіх телеканалів та учасників виборчої кампанії  проблеми проведення теледебатів. Подаємо  висновок Експертної ради повністю. 

НЕЗАЛЕЖНА ЕКСПЕРТНА РАДА
З ПИТАНЬ ДІЯЛЬНОСТІ МАС МЕДІА ПІД ЧАС ВИБОРІВ

Експертний висновок № 1

Про передвиборні дебати

09 лютого 2006 року 

Незалежна експертна рада з питань діяльності мас медіа отримала запит від Міжнародної громадської організації „Інтерньюз Україна” з проханням роз‘яснити законодавство про вибори щодо права телерадіоорганізацій проводити передвиборні дебати та порядку їх організації. Запит відповідає важливій суспільній, професійній та політичній дискусії навколо питання, чи не є порушенням закону наміри телерадіокомпаній влаштувати теледебати. Проблема пов’язана з тим, що закон лише згадує термін „дебати”, однак не вказує на те, хто і як може їх організовувати.

Розглянувши питання, Незалежна експертна рада з питань діяльності мас медіа дійшла висновку, що проведення передвиборчих дебатів є законним за чинним українським законодавством про вибори. Міжнародні документи також передбачають, що передвиборчі дебати є важливою складовою виборчого процесу. Відповідно до Закону України „Про вибори народних депутатів України” (далі – закон про вибори народних депутатів) та Закону України „ Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів” (далі – закон про місцеві вибори, разом – закони про вибори), дебати можуть бути організовані в два різні способи: 1) як політична агітація, оплачена з виборчого фонду; 2) як власна програма телерадіоорганізації. Підставою для такого висновку є той факт, що дебати двічі згадані у законах про вибори. Зокрема, у статті 66 закону про вибори народних депутатів „передвиборна агітація може проводитися у таких формах: ...проведення публічних дебатів”, а також у статті 68 „висвітлення виборчого процесу в засобах масової інформації... в ... дебатах .. має здійснюватися на засадах об’єктивності, неупередженості та збалансованості”. У законі про місцеві вибори ідентичні положення містяться у статтях 50 і 53.

Закони про вибори надають право кандидатам та партіям купувати ефірний час і розпоряджатися ним на власний розсуд, розміщати не лише політичну рекламу, але й інші програми, у тому числі й дебати. Це випливає зі статті 66 закону про вибори народних депутатів: „передвиборна агітація може проводитися у таких формах: ...оприлюднення в ... засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів... інших публікацій та повідомлень”. Тобто дебати можуть бути цими „іншими” повідомленнями. Таким чином, на дебати як політичну агітацію поширюються всі правила, встановлені в законах про вибори для останньої: попереднє укладання угоди, надходження коштів з виборчого фонду на рахунок ЗМІ, надання рівних можливостей всім партіям, блокам, кандидатам, чітке позначення програми як політичної агітації. 
 
Якщо дебати є політичною агітацією, то розрахунок кількості ефірного часу, який підлягає оплаті кожним з кандидатів, повинен визначатися шляхом поділу всього часу агітаційної програми між усіма партіями (блоками, кандидатами), як правило, в рівних частинах (учасники дебатів, в принципі, можуть домовитися між собою про інший розподіл часу і оплати). Оплаченим має бути весь ефірний час, оскільки за законами про вибори агітаційні програми не повинні перериватися, так само, як агітація не може міститися в інших програмах. 
 
Якщо дебати подаються як політична агітація, то виникає ще одне питання – чи підпадає вона під квоту на рекламу, встановлену у обсязі 25 % на астрономічну годину. Закони про вибори розділяють терміни „політична реклама” та „політична агітація”. Аналіз законів дає можливість стверджувати, що дебати в описаному варіанті будуть політичною агітацією, але не  будуть політичною рекламою. Наприклад, згадана вище стаття 66: „передвиборна агітація може проводитися у таких формах: ...оприлюднення у ... засобах масової інформації політичної реклами, виступів, інтерв’ю, нарисів, відеофільмів... інших публікацій та повідомлень”. Тобто, закон розмежовує політичну рекламу та всі інші форми політичної агітації. Разом з цим, квоти встановлені лише на політичну рекламу – обмежень щодо обсягів політичної агітації немає.

Закони про вибори прямо передбачають право телерадіоорганізацій висвітлювати вибори у формі дебатів (стаття 68 закону про вибори народних депутатів). Телерадіоорганізації мають право робити дебати чи інші програми (назва програми не має значення) як власні програми і без отримання плати від кандидатів. Ці програми не є агітацією, оскільки ставлять за мету ознайомити виборців з кандидатами, а не спонукати голосувати за того чи іншого кандидата. Разом з цим закони про вибори накладають обов’язки щодо того, як має відбуватися висвітлення, а саме об’єктивно, неупереджено і збалансовано. Ці стандарти мають застосовуватися і до дебатів, якщо вони є власними програмами телерадіоорганізацій.

Телерадіоорганізації користуються широкою сферою власного розсуду, як саме вони забезпечуватимуть об’єктивність, неупередженість і збалансованість дебатів. Жорстких вказівок тут бути не може. Кандидати мають право оскаржувати необ’єктивність, упередженість і незбалансованість, однак таке оскарження може мати успіх лише тоді, коли порушення стандартів будуть очевидними. 

Якщо дебати організовуються як власні програми, телерадіоорганізації мають право формувати критерії відбору учасників дебатів – наявність 45 учасників виборчого процесу на виборах до Верховної Ради України яскраво демонструє, що дебати за участі всіх кандидатів будуть нецікавими для більшості виборців. Тому телерадіоорганізації мають право запрошувати лише провідні партії, які мають шанси потрапити до парламенту. Однак критерії відбору мають бути обґрунтованими. Така позиція відповідає принципу збалансованості та неупередженості, а також практиці європейських країн. Зокрема, Звід правил належної практики виборів, ухвалений Венеціанською комісією Ради Європи 18-19 жовтня 2002 року, містить можливість застосування у подібних випадках принципу пропорційної рівності, який, на відміну від абсолютної, передбачає різне ставлення до суб’єктів виборчого процесу в наданні часу, наприклад, залежно від результатів попередніх виборів (пункт 2.3. Звіду).

Тарас Шевченко, Голова Незалежної експертної ради
з питань діяльності мас медіа під час виборів

Члени Незалежної експертної ради:
Валерій Іванов (Академія Української Преси)
Костянтин Квурт (Інтерньюз-Україна)
Наталія Лигачова ( ГО «Детектор медіа»)
Сергій Квіт (Центр Медіа Реформ)
Алі Сафаров (Українська Асоціація Видавців Періодичної Преси)
Ольга Большакова (Східно-Європейський Інститут Проблем Медіа)
Олександр Чекмишев Комітет "Рівність можливостей"
Тетяна Котюжинська Національна спілка журналістів України
Людмила Панкратова IREX У-Медіа

"Детектор медіа"

Теледебати - агітація чи суспільно-важлива інформація

Ловкость рук – и сплошная махинация

Для ЦВК створено Авторитет

Незалежна експертна рада з питань діяльності мас-медіа має допомагати ЦВК «розрулювати» виборчі конфлікти

Телеканал «1+1» предлагает свой эфир партиям и блокам для дебатов