ЗМІ багатьох українських міст перебувають у зачарованому колі добра і злагоди, де немає місця критикам та іншим нехорошим людям. Міські медіа стають для читачів добрими сусідами, з якими можна поговорити «за жизнь», посмакувати свіжі чутки. Ніщо не викликає здивування, осуду, непорозуміння. Про яку таку критику можна говорити стосовно ЗМІ, які гідно продовжують свої традиції з початку ХХ століття? Або газет, наклади яких нараховують чотири-п\'ять нулів, бо розкуповують їх, як гарячі пиріжки? Та в кого врешті-решт підніметься рука на газету, яку від першого до останнього рядка читає кожна бабуся в селі?

Безсумнівно, регіональні ЗМІ треба похвалити тільки за те, що тримаються на плаву всупереч різноманітним кризам. Але критичне осмислення регіонального медіапродукту аж ніяк не розкіш, а необхідність. Адже без розуміння роботи регіональних медіа неможливо повноцінно осмислити тенденції загального розвитку національної медіасфери. Без цієї простої логіки (від регіонального до національного) порушується діяльність усієї системи, результатами чого є спорадичність медіакритичних досліджень, неповна картина роботи національної медіасфери тощо.

Спробуймо долучитися до критичного осмислення медіапродукту регіональних ЗМІ і роздивитися ту картину медіареальності, що формується силами, наприклад, кіровоградського телебачення і преси.

Почнімо з телевізійного ЗМІ, зокрема з випусків новин «День за днем» Обласної державної ТРК (липень 2010 року, ефір: понеділок-п\'ятниця о 19.00; тривалість: 15 хв.). Не секрет, що новинні програми мають свою специфіку впливу на глядацьку аудиторію. Актуальність і оперативність інформації, динаміка і реалістичність візуальної телекартинки - усе це привертає увагу реципієнтів і переконує їх у правдивості подій, які висвітлюються в новинах. Таким чином, медіареальність максимально наближається до глядача і позиціонується як єдина достовірна реальність.

Тематика новинних повідомлень кіровоградського обласного телебачення досить традиційна, за частотністю тематичні сфери розташовуються так (у порядку зменшення): соціальна сфера, економіка, безпека громадян, спорт, культура, освіта, медицина, кримінал, історія, релігія.

Як бачимо, соціальній сфері міста приділяється найбільше уваги. Таким чином, турбота про місто та його мешканців позиціонується як тема номер один. Це повинно переконати глядачів, що їхні інтереси враховуються передусім.

Теми економіки й безпеки громадян представлено в новинах з однаковою частотою. Економічна тематика обмежується новинами про збільшення тарифів за комунальні послуги. Також у розрізі цієї теми пройшла інформація про те, що Кіровоградщина поступово долає економічну кризу, про інвестиційні перспективи розвитку регіону, про злагоджену роботу податкової служби. Окремою групою подаються новини аграрного сектору.

Безпекою громадян опікується служба МНС, часто звертаючись до глядацької аудиторії з попередженнями. Таким чином, життя мешканців міста перебуває під постійним наглядом і охороною. Подібна турбота повинна вселяти впевненість і довіру до відповідної державної служби.

Четверту позицію в рейтингу новин посідає спортивна тематика. Така частота звернень до спорту (переважно це інформація про футбольні новини) є похвальною, але незрозумілою в порівнянні з іншими не менш (а може й більш) важливими темами.

Досить часто в новинах з\'являється інформація щодо проведення нарад при обласній державній адміністрації. Тема роботи державних службовців представляється як сфера напруженої діяльності. Взагалі ця інформація подається в новинах досить драматургійно. У центрі подій - губернатор або його заступники, які вимагають злагодженої роботи від чиновників. Кульмінація - зауваження керівників ОДА до роботи «слуг народу». Розв\'язка - все буде добре: борги по зарплаті не ростуть, розрахунки за газ не найгірші по країні, інвестиції врятують економіку регіону.

Звичайно, на цьому енергійному тлі тема культури виглядає мляво. Культурні події міста обмежуються прем\'єрою в театрі ляльок, діяльністю Народної академії творчості інвалідів (м. Київ), приватним зоопарком у Світловодську, привітаннями з різних нагод.

Тему освіти в новинах представлено не широко, мабуть, через літню перерву в діяльності освітян. Завершують рейтинг з однаковими кількісними показниками теми медицини, історії краю, криміналу і релігії. Дивує скромне позиціонування в новинах теми медицини, особливо на тлі її реального стану в Кіровограді (Кіровоградщина має найвищі по Україні показники материнської і дитячої смертності). Те саме стосується і кримінальної теми, яка рідко з\'являється в новинах. Це, мабуть, повинно свідчити про покращення кримінальної ситуації в місті і про ефективну роботу відповідних охоронних органів.

Поруч із тематикою другим критерієм оцінки медіареальності, яка формується через випуск новин, постає проблемний аспект новинних матеріалів.

З 25 повідомлень про функціонування соціальної сфери міста тільки чотири містять проблемні моменти, на які звертається увага громадян (проблема незаконного розподілу земельних ресурсів міста, незадовільне маршрутне забезпечення одного з віддалених районів міста, нелегальний продаж квасу, невпорядковане розміщення на території міста пивних наметів). Усі інші новини несуть суто позитивний зміст про злагоджену роботу і співпрацю громади міста та його адміністрації. Більше того, всі новинні повідомлення означених нами тематичних напрямків подано саме в такому розрізі. Тільки повідомлення про важкі реалії служби швидкої допомоги вибивається з цього ряду. Але й цього разу державні органи запевняють як працівників швидкої допомоги, так і мешканців міста, що проблему буде розв\'язано.

Отже, огляд телевізійних новин у тематичному і проблемному аспектах демонструє, з одного боку, широкий тематичний діапазон, а з іншого - майже повну відсутність проблемної насиченості цих повідомлень. Відповідно, медіареальність, яка формується телевізійними новинами, демонструє активне життя міського соціуму, в якому домінують стабільність, упевненість в ефективній співпраці населення області та її керівників. Подальші перспективи розвитку регіону бачаться тільки в позитивному ключі, адже економічні показники зростають, інвестиції очікуються, борги по зарплаті не збільшуються. Мешканці міста можуть займатися спортом, ходити на вистави, допомагати своєму місту стати чистим і гарним. А якщо раптом і виникнуть якісь проблеми, то можна звернутися до міської ради, облдержадміністрації, до центру із працевлаштування, до субсидійної служби і т. д. й т. п. - усі вони допоможуть, адже працюють на благо міста і кожного його мешканця. Таким чином, телебачення створює ідеалізовану медіареальність, деформуючи сприйняття глядачами справжньої реальності, іншими словами - інформаційна подія підміняє реальну.

Для повноти картини світу, яка створюється міськими ЗМІ, буде не зайвим звернутися до матеріалів місцевої преси за той самий період, у який транслювалися телевізійні випуски новин. Заради тематичного балансу телевізійних і пресових повідомлень скеруймо увагу тільки на матеріали інформаційного жанру. Це дозволить змоделювати не тільки загальну картину медіареальності, а й, можливо, побачити відмінність принципів створення медіареальності ТБ і пресою.

Звернімося до інформаційних матеріалів провідних газетних видань «Кіровоградська правда», «Народне слово», «21 канал» тощо. Кожне з цих видань має багаторічний досвід роботи на теренах інформаційної регіональної журналістики і власну нішу на кіровоградському медіаринку.

Аналіз тематичного змісту преси переконує в наявності аналогічного діапазону тих тематичних блоків, що були представлені телевізійними випусками новин.

Єдиним тематичним блоком, у якому було виявлено значні кількісні розбіжності, став кримінальний блок. На противагу майже повній відсутності висвітлення цієї теми в місцевих випусках новин (3 повідомлення) постає пресове видання «21 канал» (40 повідомлень), яке вважається одним із найбільш популярних серед мешканців міста. Це видання вирізняє з-поміж інших такий собі кримінально-жартівливий стиль, який виявляється як на рівні заголовків («Горілка. Сварка. Труп», «Ніж, пігулки, зашморг»), так і на рівні ідеї деталізації зла, смакування жорстоких подробиць. Популярність і комерційна успішність «21 каналу» роблять його потужним джерелом впливу на формування медіареальності, яка під вагою друкованого слова стає іншою - небезпечною для людини. Жорстокість, насилля, цинічне ставлення до життя і смерті утворюють реалії іншого Кіровограда. І якщо в першому випадку (телевізійна медіареальність) постає питання довіри до ЗМІ, то в другому - питання формування психологічного захисту від ЗМІ.

У розрізі проблемного насичення преса має вигіднішу позицію, особливо на майже безконфліктному тлі телебачення. Преса активніше повідомляє про негаразди комунальної сфери міста та районів області. При всьому цьому слід визнати, що висвітлення конфліктних ситуацій - явище досить рідкісне для місцевих ЗМІ, і воно має переважно номінативний характер без подальшого відстежування інформації й оперативного донесення її до читача.

Як підсумок, картина існування соціуму виглядає ідеалізованою і розходиться з реальною дійсністю. На жаль, і телебачення, і преса замовчують такі важливі місцеві проблеми, як надзвичайно висока материнська й дитяча смертність, зниження якості життя населення, приховане безробіття, погіршення стану житлово-комунальної сфери, занепад багатьох сільських господарств Кіровоградщини. Натомість місцеві медіа створюють віддалену від цих проблем інформаційну реальність, вказуючи, про що варто думати передусім, а головне - як про це думати. Тому, дивлячись міські новини або читаючи пресу, кожен свідомий кіровоградець змушений промовляти про себе чарівні слова: не вір очам своїм.