Після року дискусій щодо доцільності існування суспільного мовлення та всіх нюансів його створення та функціонування, 28 листопада депутати, урядовці та представники громадськості зібралися на круглому столі „Обговорення проекту Закону України про внесення змін та доповнень до Закону України „Про систему суспільного телебачення та радіомовлення України”, щоб вирішити, як провести цей закон в парламенті.

Як вже повідомляла „Детектор медіа” 8 липня законопроект про суспільне телебачення і радіо Верховна Рада прийняла у першому читанні, за нього проголосували 273 народних депутатів. 3 листопада законопроект виносився на голосування в Верховній Раді у другому читанні, , але підтримало його лише 176 депутатів, 236 проголосували за повторне друге читання.

Тож, зараз даний законопроект має знову опинитися на розгляді в парламенті вже у повторному другому читанні. За словами першого заступника голови комітету з питань свободи слова та інформації Сергія Правденка, наразі за підтримку законопроекту про СМ виступили лише Народна партія Литвина та комуністи.

Сергій Правденко повідомив про плани Комітету ВР з питань свободи слова та інформації подати законопроект на повторне друге читання:

„Ми маємо прийняти максимально демократичний закон, який може пройти в парламенті.

Тому зараз дуже важливо не провалити закон на повторному другому читанні, яке намічено на середину грудня. Я наголошую, що ми виставимо закон на голосування лише за умови достатньої кількості голосів. У нас є тиждень щоб внести поправки до цього законопроекту”. І закликав усіх стати лобістами цього законопроекту і подати свої пропозиції вже на цьому тижні, щоб змусити парламент його прийняти.

А це, як показало подальше обговорення, буде не так вже й просто. Власне, дискусія на „круглому столі” ділилась на політичну і фахову. Бо, окрім перспектив проходження законопроекту в парламенті, знову обговорювались суперечливі моменти формування СМ.

Сергій Правденко зупинився на двох положеннях законопроекту. Перший момент - це форма власності СМ: „Мені досі прикро чути від депутатів: ото візьмуть, мовляв, державне і вкрадуть. Щоб заспокоїти їх, ми записали в законі (стаття 1 частина 3): „Суспільне телерадіомовлення здійснюється Національною телекомпанією та Національною радіокомпанією, які є самостійними юридичними особами у формі державних підприємств і не підлягають приватизації.” І другий момент - це формування Наглядової ради. За даним законопроектом, Наглядова рада складається з 30 осіб. Її склад формується за таким принципом - 15 осіб від депутатських фракцій ВР, і ще 15 громадських організацій. „Щоб унеможливити втручання Президента, Верховної ради та Кабміну 15 осіб від громадських організацій мають обиратися на конференції всеукраїнських ГО через жеребкування”, - додав Сергій Правденко. Члени Наглядової ради затверджуються терміном на 6 років Нацрадою з питань телебачення і радіомовлення.

Далі дискусія перейшла до найсуперечливіших питань законопроекту. Зокрема, на своїх застереженнях наполягав член фракції «Регіони України» Олександр Стоян, який виклав позицію власної партії.

„Ми боїмося, що це буде ще один державний чи пропрезидентський канал”, - наголосив Стоян. А далі перейшов до Наглядової ради, де не закладений принцип присутності всіх представників регіонів, виклав сумніви щодо того, чи платитимуть телеглядачі абонентську плату, і завершив тим, що, на його думку, закон не гарантує незалежність СМ: „Ми підтримаємо закон, але треба показати механізми незалежності”.

Знову в центрі уваги питання обрання Наглядової ради (Який принцип її формування? Як вона діятиме? Скільки членів буде в її складі?) та фінансування (На які кошти існуватиме? Чи платитимуть абонентську плату? Чи доречною буде реклама?).

А депутати та урядовці наголошували на неузгодженості термінів законопроекту та невідповідності деяких його норм законодавству України.

Зокрема, Анатолій Мураховський, перший заступник голови Державного комітету з питань телебачення та радіомовлення, посилався на положення Господарського кодексу, де, за його словами, не передбачається створення Наглядової ради в державному комерційному підприємстві (а саме такими мають бути, за законопроектом, суспільні теле-та радіокомпанії. А Ігор Курус, член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, зупинився на статті 14, частині 5 даного законопроекту, де йдеться про те, що „державне замовлення на програми СМ здійснює Національнарада з питань телебачення та радіомовлення”, і зазначив, що Нацрада не має права здійснювати держзамовлення. Певні неузгодженості були і в інших статтях.

Ця дискусія могла б тривати до безкінечності, а нові думки виникали б разом з залученням до обговорення інших депутатів, урядовців, чиновників. Однак Андрій Шевченко, екс-віце-президент НТКУ, наголосив на недоречності цього обговорення на даному етапі.

„Пропоную згорнути цю фахову дискусію і перейти до політичної”, - зазначив він і продовжив - „ Ця фахова дискусія нагадує імітацію процесу. А натомість ми маємо говорити, чому не дала достатню кількість голосів на підтримку закону про СМ фракція ”Наша Україна” (15 голосів), або соціалісти (1 голос Мороза), або УНП (жодного голосу). У мене, як у журналіста , відчуття, що це суто політична позиція.

Або ці фракції вносять свої пропозиції, або заявляють, що вони проти суспільного мовлення. Ми маємо вийти на чітку позицію фракцій. Не має сенсу в фаховій дискусії, поки ми не отримаємо чітку політичну відповідь, або зрозуміємо, що відповіді не буде”.

А Голова Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Віталій Шевченко наголосив на тому, що однієї доброї волі влади для того, щоб процес зрушив з місця, недостатньо: „У сфері ЗМІ є вагомі прориви, але ж ніхто не дає гарантій, що не буде кроку назад. Треба, щоб цей процес тримався не на добрій волі, а на засадах. Зараз ми маємо чітку позицію Президента, Секретаріату, Кабміну. Але ця позиція не виливається в конкретні дії. Якби вони справді захотіли і прийшли у ВР поговорили з депутатами, довели що країна готова до СМ, тоді я переконаний знайшлась би достатня кількість голосів.”

А для цього, як зазначила Наталія Лигачова, шеф-редактор „Детектор медіа” , треба звести всі думки до купи. „Треба формувати робочу групу, куди увійдуть усі, представники всіх учасників процесу – від представника Президента, членів парламентського профільного комітету та представників депутатських фракцій - до представників Кабміну, Держкомтелерадіо, Нацради і, безумовно, недійної громадськості. – сказала Лигачова. – Ми вже бачимо, що без такого спільного мозкового штурму ми ніколи не досягнемо компромісу».

Тож, по завершенню „круглого столу”, висновок був один - поки не буде знайдено компромісу між усіма зацікавленими сторонами, СМ залишиться утопією з гарним гаслом „Бути!”. Всі зацікавлені (або незацікавлені!) сторони мають, нарешті, зібратися, об’єднати всі свої пропозиції і врешті-решт розрубати гордіїв вузол, який перекриває дихання СМ.

Саме на цьому наголосив і Сергій Правденко, підсумувавши: „В існуючому законопроекті треба ліквідувати недоречності та максимально врахувати пропозиції фракцій і вже на цій основі домовитись, враховуючи пропозиції Секретаріату і Кабміну”.

Наталія Данькова, „Детектор медіа”

Усі матеріали з проблематики створення Суспільного мовлення в Україні та реформування державних ЗМІ "Детектор медіа" публікує за підтримки МВФ "Відродження".

Читайте також:

Створення суспільного телебачення підтримали лише 176 народних депутатів

Шоу триває

Президент не имеет политической воли на создание общественного ТВ

Замість Ющенка суспільне мовлення створив… Чиж

Розгляд змін до законів про ЗМІ та суспільне мовлення перенесено на листопад

Хто в державі керує державним медіапростором? Точно не Президент!

Ханна Северінсен: процес перетворення державних телеканалів на суспільні має розпочатись до виборів у березні 2006 року

Суспільному телебаченню - бути!

Робоча група вирішила, що терміново має бути створена Наглядова рада НТКУ, яка і призначить президента компанії.

Ірина Геращенко: "Щодо бази створення Суспільного ТБ - то це для Президента питання дискусії"

Заява Коаліції громадських організацій "Суспільне мовлення"

Суспільному мовленню в Україні дано, нарешті, законодавчий старт

Принят законопроект об общественном телевидении, а также поправки к закону "О телевидении и радиовещании"

Закон України про внесення змін та доповнень до Закону України "Про систему Суспільного телебачення і радіомовлення України"(нова редакція)

Олександр Зінченко та Маркіян Лубківський - за державне мовлення. А Президент Віктор Ющенко?

Звернення представників громадськості до керівництва держави стосовно необхідності створення в Україні Системи Громадського телебачення.

Закон про Суспільне мовлення гальмується в Парламенті. Помаранчевими?

До проекту Закону про Суспільне мовлення сьогодні в Парламенті справа, судячи з усього, не дійде

У четвер в Парламенті має розглядатися Закон про Суспільне мовлення