«Українську редакцію "Німецької хвилі" не закриють. Це точно»

5 Жовтня 2010
17520
5 Жовтня 2010
09:15

«Українську редакцію "Німецької хвилі" не закриють. Це точно»

17520
Керівник української редакції радіо «Німецька хвиля» Бернд Йоганн розповів про найближчі плани компанії та про важливість демократичних цінностей для вступу України до Євросоюзу
«Українську редакцію "Німецької хвилі" не закриють. Це точно»

Розшукати Бернда Йоганна в напівпорожніх залах демократичної київської піцерії на розі Володимирської не так просто. Раніше я мала можливість бачити його на офіційних фото, а в житті керівник української редакції DW нічим не відрізняється від викладача університету, який забіг повечеряти в найближче від навчального закладу кафе - скромний, доброзичливий, спокійний. Навіть дуже спокійний: у зал, де ми спілкуємося, весь час вриваються галасливі діти, та це нікому не заважає. Так в атмосфері кольорових кульок і маленьких навіжених киян і відбувається зустріч пана Йоганна з українськими кореспондентами «Німецької хвилі». Під час розмови з нечастим гостем із Бонна вони дозволили ТК поставити кілька власних запитань.

 

 

- Пане Бернд, із чим пов'язаний ваш візит до України та прес-конференція в Інтерфаксі?

- Привід моєї нинішньої поїздки до Києва - це доповідь про результати нещодавнього опитування, яке зробила соціологічна компанія DW-Trend. Його було проведено з нагоди двадцятиріччя об'єднання Німеччини, яке ми святкуємо 3 жовтня. Власне, питання стосувалися того, як українці та росіяни бачать тепер Німеччину, що вони думають про Німеччину і країни Європи в контексті ЄС. Ще одна частина опитування стосувалася того, які проблеми мають нині українці і росіяни, як вони їх оцінюють.

 

Формат мовлення «Німецької хвилі» такий, що ми постійно спостерігаємо за Україною. На нас покладено виконання двох місій. Перша - це презентація Німеччини світові через радіо, телебачення та інтернет. У контексті України - багато українців, як ми знаємо, цікавляться Німеччиною і Європою, і тут уже встановлено тісні зв'язки. Другий напрям - інформування щодо подій в Україні. Ми подаємо ці матеріали в такому контексті - як німецькі експерти чи фахівці сприймають ці події в Україні, як вони їх оцінюють. І власне ця друга місія - це сприяння діалогу між Україною та Німеччиною.

 

- Чи змінилося ставлення DW та решти німецьких медіа до України після того, як президентом став Янукович?

- Сам погляд на Україну ми не змінили, але ми доповідаємо чи робимо матеріали про те, яким чином політика впливає на економіку і як змінюється сама політика. На рівні економічних відносин з боку Німеччини є велика економічна зацікавленість в Україні - з боку інвесторів, приміром. І вони самі в коментарях відзначають певні зміни у сфері економіки. І німецькі фірми, які виробляють продукт в Україні, і німецькі фірми, які продають свої продукти в Україні, звісно, зацікавлені в тому, щоб за нової влади змінилося ставлення до інвесторів і взагалі інвестиційна політика.

 

Також своїми висновками діляться фахівці зі сфери політики. Тут ідеться про захист прав і свобод в Україні, про те, як реалізується свобода ЗМІ, свобода думки і слова. Наприклад, нас цікавить, чи буде реалізовано європейські цінності під час місцевих виборів.

 

 

 

 

 Детально з результатами опитування можна ознайомитися тут

 

 

І, якщо повернутися до опитування, ми вивчали думку українців стосовно того, що вони розуміють під міжнародною організацією Європейський Союз. І більшість українців, відповідаючи на запитання, називали економічні стандарти, рівень життя й економічну ситуацію загалом. І лише невелика частина респондентів зазначила, що Європейський Союз - це європейські цінності: демократія, плюралізм, свобода думки і слова. Показник цієї відповіді важливий тим, що якщо Україна постане перед реальним бажанням стати членом ЄС, українці мають усвідомити: якраз пропагування демократичних цінностей і відповідність їм є базовою основою для вступу.

 

- З яких країн веде мовлення українська редакція і як вона представлена кількісно?

- У Бонні є вісім кореспондентів, які співпрацюють із колегами з різних міст України. Це Київ, Львів, Харків, Донецьк, Дніпропетровськ, Автономна республіка Крим. Також маємо українських кореспондентів у Брюсселі, Лондоні, Празі, Берліні та Італії. Загалом українська редакція налічує близько 15 осіб.

 

- Як українська редакція взаємодіє з іншими службами «Німецької хвилі»? Чи має місце обмін досвідом, корпоративне змагання?

- Ми співпрацюємо зокрема з російською редакцією, бо тут може перетинатися багато тем, цікавих для обох країн, і в нас відбувається певний інформаційний обмін. Власне, це стосується всіх редакцій «Німецької хвилі»: цікаві теми з української редакції можуть перекочувати в німецький чи англійський ньюзрум. Так само українська редакція може користуватися матеріалами інших редакцій, вони абсолютно доступні. Звісно, тема «з іншої країни» потребує адаптації до цільової аудиторії та менталітету громадян іншої держави. Також запозичені для обміну матеріали можуть подаватися як у скороченому, так і в розширеному вигляді.

 

Журналісти всіх редакцій активно спілкуються, і щодо тем, які висвітлюються, ми завжди маємо можливість порівняти, які проблеми найактуальніші на даний момент у конкретній країні. Відмінності в роботі можуть полягати лише в тому, на кого ми мовимо, на яку державу. А принципи роботи для всіх редакцій однакові: ми повідомляємо про Німеччину, про ЄС, по країну, на яку мовимо, пропонуючи до уваги слухачів коментарі німецьких експертів.

 

- Які творчі плани має редакція на наступний рік? Чи посилюватиме «Німецька хвиля» інтернет-ресурс?

- У нас наразі немає конкретних планів щодо договірних відносин на наступний рік, ми в процесі переговорів. Єдине, що конкретно визначено в плануванні, - ми маємо продовжувати розбудувати інтернет-сайт. Власне, ми вже давно це робимо, і тепер на сайті «Німецької хвилі» представлено більше матеріалів, ніж у радіоефірі.

 

Також, якщо вдасться, викладатимемо на ньому відеоконтент: наразі ведемо перемовини з телекомпаніями з приводу постачання відеоматеріалів в інтернеті. Таким чином, ми зможемо запропонувати певний відеоматеріал через інтернет або забезпечувати трансляції - наприклад, інтерв'ю з відеоконференцій.

 

Щодо посткризових рішень: зараз ведеться обговорення фінансового бюджету на наступний рік. На скільки саме скоротять фінансування, говорити сьогодні ще зарано. В разі, якщо фінансування буде скорочено, це стосуватиметься не лише української редакції, а фактично всіх ньюзрумів. Які саме зміни відбудуться, стане ясно після затвердження бюджету. Але українську редакцію не закриватимуть, це точно.

 

- Чи змінилися взаємини «Німецької хвилі» з Національною радіокомпанією України після призначення нового керівництва?

- На сьогоднішній день не змінилося нічого, і якихось істотних змін у партнерських відносинах ми не очікуємо. Попереду певні зміни формату в НРКУ, і це може вплинути на те, що «Німецька хвиля» як партнерська радіостанція повинна буде щось змінювати й у своїй сітці мовлення. Але переговори з цього питання ще попереду.

 

В НРКУ ми бачимо важливого для нас партнера, з яким ми дуже хотіли би продовжити співпрацю. В нас є досвід дуже добрих спільних проектів - спільні програми, радіомости, і на цю співпрацю не має впливати чи зміна керівництва НРКУ, чи «Німецької хвилі».

 

- Хто є вашими партнерами серед українських медіа?

- Маємо близько двадцяти партерів у більшості регіонів України. Це як обласні державні телерадіокомпанії, так і приватні радіостанції: Харківська, Полтавська ОДТРК, радіо «Гармония мира» в Одесі, «Еко радіо» у Львові та інші.

 

Ще є партери, з якими ми співпрацюємо в інтернет-мережі. Тут ми також ведемо переговори і шукаємо надійних і справжніх друзів. Зокрема, маємо контакти з Ukr.net, Liga.net. Ми зацікавлені в форматах інтернет-мереж, у рамках яких можна було б реалізовувати спільні проекти.

 

- Чи були у вашій практиці випадки, коли українські компанії натякали на те, що «Німецька хвиля» має сплачувати кошти за трансляцію контенту «Німецької хвилі»?

- У даному випадку йдеться про те, щоб передати контент партнеру. І якщо ми погоджуємося зробити це, тоді й розпочинається партнерство. Якщо є якісь інші умови, ми на таку співпрацю не йдемо. Те ж саме стосується й інтернет-контенту: його «Німецька хвиля» поширює безкоштовно, це принцип.

 

Якщо ви вже так ставите питання, то ми можемо лише надавати певну технічну підтримку, яка супроводжує партнерство. Так, якщо для радіостанції потрібні певні передавачі, щоби приймати наш сигнал, то «Німецька хвиля» забезпечує партнерів технічним ресурсом. Про випадки, коли поставали би питання фінансового характеру, я не чув.

 

- На яких умовах можна републікувати статті з сайту «Німецької хвилі»? Чи є тут певні корпоративні правила і чи були в практиці DW судові процеси щодо колег, які ці правила порушували?

- Ні, участі в судових процесах ми не беремо. Правила прості: якщо журналісти користуються матеріалом «Німецької хвилі», обов'язково має бути гіперпосилання. Ми знаємо, що так відбувається не завжди, але сподіваємося на те, що колись тут, в Україні, прокинеться належне ставлення до прав інтелектуальної власності, до авторства і замість крадіжок журналісти посилатимуться на джерела інформації.

 

- Що пов'язує вас із Україною і з чого розпочалася ваша журналістська кар'єра?

- Мої професійні обов'язки на «Німецькій хвилі» завжди були пов'язані з мовленням на країни Південно-Східної Європи, я працював редактором цієї служби. Й оскільки я можу порівнювати досвід Південної і Східної Європи, наприклад, Росії, одного разу керівництво мене запитало, чи не хочу я скористатися своїм досвідом щодо України. Як показав свій попередній досвід роботи, країни з Південно-Східної Європи можуть стати членами ЄС. Тому, маючи чітке уявлення, що колись таку перспективу матиме й Україна, я погодився очолити редакцію.

 

Я в журналістиці вже майже двадцять років, і опинився в цій сфері випадково. За освітою я політолог, і займався цим серйозно: тепер цей фах допомагає мені ґрунтовно оцінювати події, які відбуваються в Україні.

 

Ремесло журналіста вивчав після того, як закінчив університет, під час практичних «занять» у «Німецькій хвилі». Також як вільний журналіст публікувався у виданні Süddeutsche Zeitung та в парламентській газеті. В результаті - дуже швидко налаштувався на «Німецьку хвилю»: мені було цікаво не настільки писати для німців, як робити матеріали про саму Німеччину, щоби цю країну розуміли десь далі, за її межами. Це, може, найцікавіший для мене аспект роботи у «Німецькій хвилі».

 

Довідка ТК

 

Державна телерадіокомпанія «Німецька хвиля» є офіційним закордонним мовником ФРН, яка здійснює інформування в інтернеті, радіо- й телеефірі. Мета - забезпечення європейської перспективи для глядачів у всьому світі та сприяння міжкультурному діалогові.

 

Фото - www.dw-world.de

Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
17520
Коментарі
0
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду