Перший національний покарано за порушення авторських прав
У червні цього року Шевченківським районним судом м. Києва було винесено рішення за позовом авторської групи фільму "Сапоги всмятку" до Першого національного
У червні цього року Шевченківським районним судом м. Києва було винесено рішення за позовом авторської групи фільму "Сапоги всмятку" до Першого національного. У Гільдії кінорежисерів "Детектор медіа" повідомили, що це один з перших судових процесів, які виграли режисери проти національних телеканалів, а претензій у них чимало.
31 березня минулого року у програмі телеканалу УТ-1 телефільм "Сапоги всмятку" було показано не лише без початку, а й без двох фінальних епізодів, також було повністю вирізано титри.
"Я бачив рекламу після своїх фільмів і це шокує, - ділиться своїми враженнями Михайло Герасимович. - Це все одно якщо відірвати перші і останні десять сторінок повісті і обкладинку. Така книга шокуватиме читачів".
Після побаченого режисер звернувся до керівництва телекомпанії з листом, за визначенням самого автора, романтично-безглуздим.
"Відповіді з каналу не було два місяці, - говорить він. - Потім надійшов лист, у якому факт скорочення фільму було підтверджено, хоч і зазначалося, що мовляв, ми дуже любимо ваші фільми, декілька назвали, серед яких і один не мій ("Свято печеної картоплі"). Цей лист дуже характерний, бо у ньому видно абсолютно дитячий підхід до авторського права. Там так і написано: ми хотіли як краще..."
Після цього авторська група фільму звернулася до суду з позовною заявою про відшкодування моральної шкоди. Позов було подано від режисера Михайла Іллєнка, оператора Вадима Іллєнка, художника Сергія Бржестовського та композитора Едуарда Артем`єва. Загальна сума претензій склала 250 тисяч гривень. Крім того, позивачі вимагали розмістити в ЗМІ повідомлення про порушення авторських прав Першим національним та опублікувати судове рішення та накласти на відповідача 10-відсотковий штраф від суми моральної шкоди на користь держбюджету.
У Михайла Іллєнка до УТ-1 чимало претензій. За його словами, маніпуляції із фільмами на державному телебаченні відбуваються не так вже й рідко.
"Я знаю багато подібних випадків, - говорить він, - режисер і викладач Валерій Сивак дивився свій фільм разом з студентами по УТ-1. Його фільм було скорочено на 15 хвилин. Раптом теж пішов футбол. Я б не хотів, щоб це питання замикалося на персональній справі, бо проблема досить широка. Колись за радянських часів під час одного з показів на центральному телебаченні фільму "А зори здесь тихие" Станіслава Ростоцького телередактори чомусь розцінили кадри з дівчатами як порнографію і вирізали кнопкою в ефірі. Практика така була досить поширеною, бо коли я здавав фільм "Миргород та його мешканці", переді мною поставили вимогу або скоротити, або вони це зроблять прямо в ефірі кнопкою".
Практика редагування ідеологічно неправильних кадрів у кіно тривала і за часів сухого закону. Тоді навіть була спеціальна посадова особа на держтелебаченні, у функції якої входило вирізання сцен, де розпивали спиртні напої.
Зараз, очевидно, справа стосується не cтільки ідеології. Щоправда у залі суду представник відповідача О. Виногродський пояснив, що напередодні, 30 березня 2002 року, до НТКУ надійшло звернення з Центрвиборчкому про висвітлення в день виборів (31 березня) прес-конференції, яку проводитиме Голова ЦВК Михайло Рябець. Оскільки показ новин о 15:00 через це розтягнувся, пояснювали відповідачі, вирішено було частково скоротити показ фільму, бо після фільму мав бути інший прямий ефір, а потім футбол теж у прямому ефірі. Хоч О. Виногродський наполягав, що злого умислу у порушенні авторських прав не було.
Віце-президент НТКУ з правових питань Геннадій Радченко також визнав факт порушення авторського права й зауважив, що телекомпанія готова задовольнити вимогу позивачів про публікацію рішення цього суду.
Згідно ст.52 Закону України "Про авторські та суміжні права" при порушенні будь-якого авторського права і суміжних прав з недотриманням передбачених договором умов використання творів та інших порушень суб'єкти авторського права мають право звернутися до суду з позовом про відшкодування моральної шкоди та вимагати публікації в ЗМІ даних про допущення порушення авторського права і суміжних прав.
Суд встановив, що пояснення відповідачів не відповідали дійсним обставинам справи. В "Новинах", крім прес-конференції М.Рябця, були й опитування громадян, висвітлення ходу виборів тощо. А скорочення фільму відбувалося, фактично, у пожежному режимі: режисер дав таку вказівку, коли вже стало зрозумілим, що програма не потрапляє у зазначений час.
Як встановлено в судовому засіданні, вказано у рішенні суду, "авторські права позивачів були порушені, оскільки без їх згоди були вирізані фрагменти фільму". "Зазначені обставини завдали моральних страждань та переживань, призвели до втрати престижу фільму та престижу самих позивачів, як авторів фільму та до нервового напруження позивачів". – Йдеться у документі.
Суд визнав за необхідне стягнути з відповідачів моральну шкоду на користь М.Іллєнка в розмірі 2 тисячі гривень, на користь інших позивачів – 1300 гривень. Суд підтримав вимогу про публікацію даних про порушення авторського права в газеті "Сегодня", не підтримавши лише стягнення штрафу на користь держбюджету, мотивуючи це тим, що НТКУ є державною установою.
"Попри все для мене є більш важливим формулювання рішення суду, яке є однозначним, - сказав Михайло Іллєнко, оцінюючи судове рішення. - Факт порушення визнано. Я не думаю, що наш випадок щось змінив, але проковтнути це – терпець урвався. Ми не отримуємо авторську винагороду за свої фільми, як це прийнято у всьому світі. Вважається, що автор зробив фільм, одержав гонорар, і на цьому крапка. Скільки б разів показували фільм "Фучжоу", я за це нічого не отримую. Але ж це об'єктивна цінність, яка працює на когось. Ці фільми зняті на державні кошти. За угодою з державою, передбачалося, що авторські права залишаються назавжди за автором, а майнові права залишаються за державою, оскільки автор отримує одноразово гонорар. Але це невеликі кошти. Іншого варіанту зараз немає. Теоретично можна не одержувати гонорар, але отримувати кошти з прокату, та це не практикується".
Жодна із сторін рішення не оскаржила, наразі воно у процесі виконання.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
"Детектор медіа"
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ










