Увагу українських телеглядачів до інформаційного мовлення традиційно привертають політичні події. Тож телевізійники супроводжували президентську кампанію від самого її початку та із запеклою ретельністю тиражували чи не всі заяви й дії кандидатів, на жаль, часто, не обтяжуючи себе критичним поглядом. З одного боку до цього їх спонукало недосконале законодавство, яке не дає чіткого тлумачення поняттю «агітація», під яку за бажанням можна зарахувати будь-які оцінки. З іншого боку, є підстави сумніватися, що всі кандидатські сюжети в ефірах з'являлися за редакційним бажанням. Тобто йдеться про політичну джинсу, ознаки якої помітили не тільки експерти ТК, а й навіть Національна рада з питань телебачення і радіомовлення, хоча далі констатації цього факту поки не пішла.

Кульмінацією висвітлення виборчого процесу стали дні голосування. Що в першому турі, що в другому всі, за винятком жіночно-сімейного СТБ і молодіжного Нового, приділили президентським перегонам значну увагу. А «Інтер», ТРК «Україна» і ICTV, які мають власні політичні ток-шоу, на їхній базі запустили спецпроекти «Ніч виборів» і навіть замовили екзит-поли.

До другого туру в журналістів була можливість виправити помилки, яких могли припуститися в першому. Крім цього, після 17 січня залишилося двоє учасників перегонів, а значить, була можливість зосередитися й не розпорошуватися. Чи стало легше і чи впоралися телевізійники з повторним голосуванням, вирішила дізнатися ТК і поставила шеф-редакторам інформаційних служб телеканалів такі запитання:

1. Як ви формулювали перед журналістами завдання щодо висвітлення повторного голосування виборів Президента України?

2. Які уроки першого туру ви врахували, ставлячи завдання перед ньюз-румом?

3. Чи впорався ваш ньюз-рум з поставленими завданнями? Яку б оцінку ви поставили своїм журналістам за 5-бальною шкалою?

4. Чи спостерігали ви за висвітленням виборів на інших каналах - яких саме і як ви оцінюєте роботу колег (що сподобалося, що не сподобалося, що хотілося б «взяти на озброєння»)?

5. Чи не вважаєте ви, що роль ЗМІ на виборах звузилася і медіа відмовилися від просування інтересів суспільства, оскільки були зацікавлені тільки кількісним балансом надання часу різним політичним силам? Чи зміниться це в майбутньому? Що слід зробити, щоб медіа перестали бути трансляторами думок політиків і повернулися до власної критики й оцінки їхніх заяв і дій?

6. Чого бракує українським каналам у висвітленні виборчого процесу?

Відповідають Олена Фроляк, Максим Шиленко, Юрій Сугак, Володимир Мжельський.

Володимир Мжельський, шеф-редактор 5-го каналу: «Телеканалам бракує спікерів»

1. Завдання формулювалися так само, як і в першому турі: висвітлювати всіх, однозначно, правильно, лаконічно і головне - правдиво.

2. У першому турі було більше технічних нюансів: багато точок для включень, точок для перегонів, а другого разу було набагато легше.

3. Ньюз-рум, впорався. Молодці! Ми що першого разу рекорд здобули, що другого разу. За 100-бальною шкалою я б поставив «100». Якщо буде третій тур, то будемо взагалі за 150-бальною системою оцінюватиJ.

4. Я не можу оцінити інших, тому що в нас тривав 24-годинний марафон і я більшість часу дивився те, що йшло в нашому ефірі, зустрічався з гостями. Але постійно клацав по всіх каналах і періодично бачив і Перший національний, і Савіка, й «Інтер», і «Плюси». У кожного був свій манір, але дати повну оцінку не можу, тому що треба було хоча б години півтори «посидіти» на одному каналі. Думаю, всі справилися - не перший тур. Точніше не скажу.

5. «5 канал», на щастя, є інформаційним каналом, який має честь інформувати. Для інших якраз завдання - критикувати, давати якісь глибокі аналітичні програми. Теоретично в першому турі, оскільки було 18 кандидатів, було складно вловити, що до чого. Але все одно була п'ятірка лідерів, яка сфокусувала увагу глядачів.

А взагалі народ у нас «просунутий». І ми не можемо йому нав'язувати якісь думки. Різні ЗМІ кожен по-своєму давали оцінки чогось. Головне - щоб народ бачив якомога більше різної правдивої інформації. Тоді люди можуть зробити висновки.

6. Телеканалам бракує спікерів. Хоч як би ми крутили, хоч як би ми вертіли, у нас просто фізично немає людей, які уміють говорити. З однієї партії - дві людини, з іншої - три, з третьої - чотири. І вони ходять з каналу на канал: тут сидів, потім перейшов туди. Як наслідок, ми маємо сформовану точку зору про партію або кандидата, дивлячись на двох-трьох людей. Мабуть, партія чи кандидат - трохи ширше поняття. А висвітлити його інакше не виходить. За день є можливість запрошувати вісім-дев'ять спікерів. Як правило, ми їх запрошуємо, і це означає, що в цей же день вони 100% з'являються де-небудь ще. Це проблема не каналів, а нашого політичного бомонду. Вихід - розширити пул. А розширити його можна тільки за рахунок нових людей. Коли ми намагаємося знайти нових, наприклад, депутатів, виявляється, що вони некомпетентні в цих питаннях. Ми тоді шукаємо когось іншого, знову натикаємося на некомпетентність і, врешті-решт, вертаємося до тих, кого знаємо.

Олена Фроляк, головний редактор інформаційної служби ICTV: «Всі ми були близнюки-брати»

1. Тримаємо баланс і уникаємо синхронів, де кандидати обливають одне одного брудом. Тільки конструктив і Україна - її майбутнє, перспективи і головні проблеми.

2. Завдання практично не змінилися, тільки кандидатів стало менше, а жорсткості і напору - більше.

3. Гадаю, впорався, от тільки втомилися всі страшенно від політики та політиків. Не вистачало часу на людські новини, і від цього всім було сумно.

4. Якщо часом і не спостерігала, то мені постійно надсилають моніторинг новин інших каналів, у  висвітленні кампанії. Всі ми були близнюки-брати, політики мігрували з новин у новини, з ток-шоу у ток-шоу. 

5. Я взагалі вважаю, що новини не повинні були так активно висвітлювати кампанію, особливо останню, яка перетворилась на знищення суперника будь-якими методами. Новини мали аналізувати кампанію, визначати її цінність для країни, критикувати слогани, піар-кампанію, популістські заяви кандидатів. Вибори точно не мали займати стільки місця в ефірі новин. Але поки що в нашій неідеальній демократії такі неідеальні новини.

6. Виборчий процес мав би переміститися в рекламний блок «політична реклама» - і все.  Сама по собі тривала виборча кампанія не є класичною новиною, тому і не має бути представленою в новинах. Це моє особисте переконання, і, як показали результати голосування, надмірна присутність кандидатів в ефірі новин мало вплинула на свідомість виборця.

Максим Шиленко, керівник департаменту інформаційного та суспільно-політичного мовлення телеканалу «1+1»: «Мені сподобалися марафони на ТРК "Україна" та "Інтері"»

1. У нас перед другим туром нічого особливого не змінилося. Ставилося завдання робити новини збалансовано і показувати нейтрально обох кандидатів.

2. Мені здається, що ми більш-менш нейтрально і збалансовано працювали і в першому, і в другому турі. У нас є внутрішній аудит, то кожен кандидат майже однаково був присутній у новинах, збалансовано щохвилинно й інтонаційно нейтрально.

3. Безумовно впорався. П'ять!

4. Звичайно, спостерігали за всіма, але оцінювати роботу колег, думаю, не коректно. Що стосується новин, то у кожного каналу свої особливості. Щодо телемарафонів, то мені сподобалися марафони на ТРК «Україна» та «Інтері», і не стільки завдяки роботі ньюз-румів, а через те, що у них є свої ток-шоу. Це те, чого зараз немає у нас. Оце я із задоволенням перейняв би. Ми давали тільки свої новини, але я б їх поєднував з ток-шоу. Але їх, на жаль, зараз у нас немає.

5. Проаналізувавши наш телемарафон у першому турі, можна побачити, що ми дали повну інформацію про кожного з шести основних кандидатів. У нас були біографічні матеріали з усіма найскандальнішими епізодами їхнього життя. Були порівняння їхніх гасел на попередніх виборах з аналізом, що виконано, а що ні. Я думаю, що ми були не тільки ретрансляторами, а також робили оцінки заяв і дій кандидатів у президенти. А для просування інтересів суспільства, вважаю, необхідне суспільне телебачення.

6. Мені здається, що кожному каналу, в тому числі і нам, бракує технічних можливостей для висвітлення. А зі свободою слова у нас поки що все гаразд.

Юрій Сугак, директор-продюсер служби інформації ТРК «Україна»:

1. Головне - дотримуватися норм журналістської професійності, редакторської політики та діяти суто в рамках правового поля. Інших завдань і не могло бути: об'єктивність у подачі інформації, збалансованість матеріалів i висвітлення кандидатів, посилання на джерело інформації, жодних оціночних суджень. Після першого туру ми ще раз провели в редакції юридичний тренінг, розібрали конкретні ситуації, з якими стикалися наші кореспонденти. Юристи телеканалу працювали з нами в тісній зв'язці, постійно були з нами на зв'язку.

2. Насамперед ми почали детальніше перевіряти статус державних чиновників під час інтерв'ю та поїздок у регіони: адже є принципова різниця, чи виступають вони як держслужбовці, чи як кандидати на посаду Президента. Адже чиновники-учасники виборчої кампанії навчилися вміло користуватися своїм службовим становищем і займатися агітацією під час відряджень або навіть прес-конференцій у держустановах.

3. Вважаю, що так. Можливо, не зовсім на «відмінно», але оцінку «добре» поставити можна. Рейтинги «Событий» та спеціальних випусків показують, що наші новини дивилося більше глядачів, ніж зазвичай.

4. Звичайно, ми завжди намагаємося порівнювати свою роботу з роботою колег, переглядаємо випуски новин основних каналів. Іноді згодні, іноді ні, але не хотілося б оцінювати своїх колег.

5. Формат «Событий» передбачає висвітлення новин, а не оцінку висловлювань політиків та їх передвиборних програм. Крім того, чинне законодавство не дає права засобам масової інформації, особливо під час виборчої кампанії, транслювати будь-які оціночні судження. Ми можемо діяти лише в рамках правового поля. А чи зміниться ситуація в майбутньому - прерогатива законодавчої влади.

Фото - http://www.svetozar.tv/