1. Маючи тривалий досвід спілкування з політиками у прямому ефірі, я переконався, що якщо їм не робити шокотерапію, вони будуть озвучувати тези, які вважаються актуальними у штабі їхньої політичної сили. Тому я хотів би подивитися, як це буде виглядати. Очікування не найкращі, оскільки це може бути просто набір тез, які роздаються політикам перед тим, як вони починають вечірній забіг по телеканалах.

 

2. Це нагадуватиме, можливо, погоджувальну раду в парламенті. У цьому випадку сплеск активності глядачів може викликати хіба що банальна сварка. Інакше це буде просто «На добраніч, діти». Замість снодійного.

 

3. Дуже важко говорити, коли одна програма вже виходить, а другу ми навіть не бачили. А раптом «Інтер» придумає якісь «фішки», що спрацюють?

 

Скажімо так: п’ятнична програма, яку ми вже бачили на ТРК «Україна», нічим, крім світла, декорацій, не відрізняється від програми на тому ж «Інтері», яку вів Савік. Відповідно, треба чекати, що ж саме запропонує цього разу «Інтер» в якості контрпрограмування.

 

4. Абсолютно ні. Судячи, зокрема, з кадрового потенціалу наших організованих політичних угруповань, які помилково називають партіями, і талантів людей, які в них приходять, – володіння риторикою, логікою, – нехай сатирики і клоуни хвилюються щодо втрати роботи. Журналісти, принаймні ті, які мають нормальну освіту, поки що поза конкуренцією в порівнянні з політиками.

1. Важко робити прогнози, оскільки треба побачити, як це виглядатиме. В принципі, українські політики прекрасно обходяться без журналістів у Верховній Раді, де спікер є своєрідним модератором дискусії між групами-опонентами. І якщо якийсь політик буде здатний стати спікером в студії, це теж прийнятно.  

 

2. Знову ж таки – важко поки що говорити. Взагалі, я вважаю, що будь-яке політичне шоу – це авторська програма, в якій політики є виключно «гарніром» для тієї дії, що відбувається на самому шоу.

 

3. На мою думку, українським телевізійникам слід було би навчитися коректності щодо колег. Вже були експерименти – одночасний запуск проектів на ICTV та «Інтері», тепер буде одночасний запуск на «Інтері» і ТРК «Україна». Питання й у коректності по відношенню до глядача. У всіх цивілізованих країнах світу є так звана міжпрограмна координація, коли провідні канали намагаються ставити різні програми у прайм-тайм, щоб давати можливість глядачам подивитися найцікавіший продукт і не створювати своїм ведучим умов жорсткої конкуренції. Якщо робити продукт тільки для того, щоб вибити конкурента з сідла, можна впасти й самому.

 

4. Єдине, що може відбутися, це те, що серед українських політиків, знайдеться 1-2 вдалих ведучих.

 

 

1. На мій погляд, цей проект безперечно буде успішним, бо українські політики – справжні актори, які звикли красиво говорити те, що їм потрібно. Вони вже давно є своєрідними телевізійними модераторами.

 

2. Для ведучого політичних ток-шоу це навіть добре - не бути залученим до участі в програмі. Адже в такий напружений період, як передвиборна кампанія, він буде позбавлений можливості бути звинуваченим у політичних симпатіях чи опинитися під якимось політичним тиском. Дуже багато говорять про те, що ведучі політичних ток-шоу модерують програми таким чином, що вони розвиваються в необхідному для певної політичної сили напрямку. Тому якщо вдасться зберегти баланс цього ведення – а я так розумію, що кожного разу це буде представник іншої політичної сили, – це буде дуже цікаво.

 

3. Рейтинги можуть бути вищими з огляду навіть на те, що середні рейтинги каналу «Україна» є нижчими, ніж рейтинги «Інтера». Незалежно від якості проекту це означатиме, що шоу буде успішнішим, ніж «Шустер live», оскільки показники останнього зараз не надто високі і в середньому відображають показники каналу «Україна».

 

4. Пригадується один жарт про віртуального ведучого, якому вкладають в уста все, що потрібно сказати. Можливо, ситуація розвиватиметься у такому напрямку, але все ж особистість ведучого, його персона, й надалі буде важливим елементом ведення будь-якої телевізійної програми.

  

 

 

 

1-2. По-перше, цей формат давно відомий на Заході, там він працює, й іноді дуже вдало. По-друге, все, що працює на Заході, у нас завжди чомусь якесь зіжмакане, з вибитими зубами і підбитим оком. Якщо це будуть наші політики, то гарантовано, що в деяких випадках модератор буде для всіх інших – як та червона ганчірка для бика. Він приречений на це.

 

Загалом ситуація з політичними ток-шоу на телеканалах нагадує ситуацію із будівництвами у Києві. Всі вклалися, а зараз ми бачимо, що будмайданчики стоять. Я думаю, що українське суспільство вже на межі, коли люди, побачивши щось, пов’язане з політикою, переключатимуть на інший канал автоматично. Тому цей проект «Інтера» по формату дуже цікавий, але ми йдемо до ситуації, подібної до тої, що склалася на каналі NBC: там одне політичне шоу, і воно йде у ранковий час, коли всі нормальні люди ще сплять. І в нас політичні ток-шоу в прайм-тайм невдовзі «вимруть».

 

3. Я не бачив жодної нової програми Шустера, тому що «Україна» не має хорошого сигналу поза містом, а на супутнику цей канал платний. Платити за український канал гроші я в принципі ніколи не буду. Тому для багатьох людей, які живуть, як і я, у Київській області, ICTV та «Інтер» на першому місці.

 

4. Я думаю, ні, оскільки шоу іноді будується на ведучому. Давайте подивимося на провідні західні аналоги.

 

Загалом, наше телебачення має змінити акцент із зірок-політиків на зірок-людей.

 

 

1. Ще одного адекватного ведучого можна знайти, але знайти 12 адекватних українських політиків, на мою думку, просто неможливо. Якщо, скажімо, модератором є ведучий, то політики розуміють, що на цей час – це їхній начальник. Як тато-Кучма колись. А якщо це буде їхній колега, то який він їм начальник? Янукович – начальник для своєї фракції, але не начальник для інших, так само як Тимошенко. Не кажучи вже про когось із непартійних лідерів. Я собі такого не уявляю. Це буде повний бардак.

 

2. Не бачу ніякого сенсу робити нові програми з політиками. Коли була ще одна «Свобода слова», то, звичайно, на ній концентрувалася увага. Зараз уже скільки їх? Буде ще одна. Немає потреби робити клони. Очевидно, що необхідні інші програми, в іншому форматі. Про це вже давно говорили.

 

Скажімо, обговорення актуальних проблем можливе з політиками, але не лише з ними. Що з нашою медициною, з пенсійною реформою – основне навантаження повинно бути не на політиках, а на людях, яким ця держава повинна служити; головним героєм повинен стати громадянин, який питає – з політиків, з посадовців. Це було б цікаво. А коли тричі на тиждень політики будуть з’ясовувати стосунки між собою, глядач цього не витримає.

 

3. Це залежатиме від того, хто саме з політиків буде на цих двох програмах. Наперед важко сказати, хто буде успішнішим. Хоч все-таки той бардак, який буде без ведучого...

 

4. Без ведучого взагалі програми не може бути. Скажімо, ми збираємося експертним середовищем. Всі один одного поважають, всі толерантні. Але ведучий повинен іноді сказати хоча б: «Вибачайте, ви перебрали свій час»; слідкувати, щоб один не брав слово тричі, а хтось – жодного разу. Хоча б формальний ведучий має бути.

 

 

 

1. По-перше, скажу, що чекаю на прем’єру цієї програми. Ідея мені цікава. Я вірю, що серед наших політиків є такі, що на час ток-шоу можуть бути безсторонніми.

 

2. Треба побачити програму.

 

3. Те ж саме. Можу лише сказати, що до подібної ситуації свого часу призвело те, що програма Савіка Шустера виходила на «Інтері».

 

4. У жодному разі. Справа в тому, що нашу програму – я думаю, й інші політичні шоу – робить команда, і ведучий – це людина, яка щодня (і не один тиждень, а упродовж сезону) працює з нею. В цьому перевага ведучих над тими, хто лише залучається до телепрограм.

 

 

1, 4. З одного боку, цей проект є життєздатним, тому що часто на ток-шоу ведучий тільки заважає. Але разом із тим, це свідчить про те, що у нас слабкі журналістські профспілки, адже це явно спрямовано проти людей нашої професії. Якщо цей проект матиме успіх, то це спонукатиме інші канали потроху відмовлятися від ведучих. Тобто це наступ на права трудящих телебачення.

 

2. Політичних шоу у нас небагато, «Плюси» відмовилися від цього формату. Фактично, у нас великих ток-шоу тільки два – на ICTV і на «Україні». Безумовно, «Інтер» повинен мати свою програму. Завжди коли здається, що все приїлося, українська політична ситуація підкидає щось свіженьке і всі знову сідають біля телевізора і з насолодою спостерігають за черговою кризою, сваркою, політичною катастрофою.

 

3. Дуже важко сказати поки що. Але «Інтер» потужніший канал, ніж «Україна», і в цьому сенсі він матиме непогані стартові можливості для конкуренції.

 

 

1. До цього формату не будуть готові не стільки телеглядачі – можливо, це їм було б цікаво, – скільки політики. Уявити, що політик, депутат чи чиновник буде стороннім спостерігачем, коли за столом сидітимуть його політичні опоненти, дуже важко.

 

Ми бачимо, що навіть у форматі «Свободи слова» та «Шустер live» вони не можуть поводитися цивілізовано, часто вдаючись до перекручувань, брехні чи відвертих образ. Очікувати, що вони будуть ефективними телеведучими – а це насправді складна робота, яка потребує професійної підготовки – не варто.

 

Крім того, враховуючи склад групи, яка робитиме програму – Єгор Бенкендороф, Казбек Бектурсунов (інформацію про причетність Бектурсунова до проекту, отриману із власних джерел «ТК», поки що не вдалося підтвердити, а Єгор Бенкендорф її спростовує, - «ТК»), – стає зрозуміло, що вона робиться в інтересах групи Леоніда Черновецького. Тим більше, що ця група суттєво посилила свою активність у регіональних ЗМІ – це стосується усіх без винятку регіонів – і Західної, і Східної, і Центральної України. Робиться це, безперечно, з прицілом на дострокові парламентські вибори, оскільки блок Черновецького має намір брати в них участь. Він є однією з п’яти політичних колон, про які йдеться у планах Секретаріату Президента, який і планує виводити на вибори пропрезидентські сили кількома окремими колонами. Тому цей телевізійний продукт матиме великій наліт політичних технологій і маніпулювання.

 

2. Аудиторія, як мені здається, втомилася від численних політичних шоу. Має місце й загальна втомленість від політики. Якщо будуть призначені дострокові вибори, ця втома ще більше посилюватиметься. На сьогоднішній день усі наявні формати телевізійних політичних ток-шоу себе вичерпали. Через це ми бачимо такі намагання привернути глядацьку увагу, що є підтвердженням того, що телеканали перебувають у пошуку і кризі.

 

Можливим плюсом може бути те, що політики, беручи участь у таких програмах, набуватимуть додаткового досвіду публічної дискусії. Враховуючи, що в Україні дуже мало цікавих політиків-спікерів, не виключено, що завдяки таким шоу з’явиться один-два цікаві спікери.

 

3. Програма «Інтера» буде цікавою, оскільки це новий формат. Але ми бачимо, що проекти Шустера, за всієї критики на їхню адресу, одіозності самого ведучого, все-таки виграють за рахунок бренда. Подальша доля залежатиме від того, наскільки самі політики зможуть витягнути цей формат. Не думаю, що це буде суперрейтингове шоу, адже воно буде відверто маніпулятивним. Проте якщо вдасться створити елемент скандальності, притаманний багатьом проектам Казбека Бектурсунова, а також той факт, що там будуть неконтрольовані дискусії, – можливо, з рукоприкладством чи іншими елементами шоу, – програму й вдасться зробити популярною.

 

4. Немає такого прецеденту в світовій практиці. По суті, все одно ключовою персоною будь-якої програми залишається ведучий. Навколо нього обертається весь сценарій і весь драматизм ситуації. Різні ведучі можуть вести одне й те саме шоу абсолютно по-різному. Ведучий не тільки учасник, він ще й актор і режисер цієї програми. Тому політики, не тільки на якомусь етапі, але й взагалі, не зможуть замінити ведучих. Я не вбачаю тут якоїсь нової тенденції в телебаченні.

 

 

1. Політик, якщо у нього є переконання, не може бути безстороннім ведучим. Якщо переконань немає, то можна гратися у незаангажованість. Я думаю, «Інтер» це врахував, і якраз зміна ведучих розкриватиме людям очі на те, хто чого прагне і де об’єктивність.  

 

2. Плюси – те, що він новий. Принаймні, я не бачив у сусідніх країнах на телебаченні подібного. Решта проектів все ж таки є в тому чи іншому вигляді переспівуванням уже наявних форматів. Інша справа, що уявити собі дискусію дванадцяти політиків у телеефірі дуже важко. Це може призвести до проблем, які були у «Свободі слова», коли жодна з піднятих тем не обговорювалася ґрунтовно, кожен із політиків лише вставляв свої 5 копійок і висловлював позицію фракції. Вдумливого розгляду не було. У цьому плані, мені здається, цей проект можуть спіткати невдачі.

 

3. Немає поки що чого оцінювати. Хоч мені здається, що очікування щодо проекту Савіка Шустера на телеканалі «Україна» виявилися завищеними. Поки що, на мій погляд, у «Шустер live» немає динамізму і його автори ще не знайшли оптимальної форми, в якій він має реалізовуватися.

 

4. Я думаю, ні. Ведучий є ведучий. Хоч українське телебачення демонструє, що іноді ведучі бувають не менш політично заангажованими, ніж політики.

 

Перший крок свого часу в цьому напрямку зробило ICTV, запросивши Томенка для акцентування певних програм. Так чи інакше політики іноді перепрофілюються на журналістів, можливо політологів. Але це ніколи не стане масовим явищем і, на мою думку, ведучим на телеканалах нічого не загрожує.  

 

 

1. Якщо українські журналісти засідають у парламенті і вдають політиків, то чому б політикам не спробувати себе в ролі журналістів?

 

2. Я не уявляю собі цього формату. Не уявляю, як зробити програму цікавою, коли у нас не так багато цікавих політиків. Цікавість програми насамперед залежить від ведучого. А адекватних політиків в Україні можна перелічити на пальцях однієї руки.

 

3. Не бачив жодної програми «Шустер live». Принципово не дивлюся політичні програми на телебаченні.

 

4. Я вважаю, що у нас брак яскравих і цікавих ведучих, а не криза програм.  

 

 

1. Поява такого шоу – спроба реанімувати політичний бій биків. Це те, що захоплює глядачів. Але це не має жодного стосунку до головної функції ЗМІ – комунікативної. Нічого корисного для суспільства. Звичайно, цікаво, коли один одного покусають, порвуть краватку, наб’ють морду, обіллють водою. Такий телепроект виглядає смішно. Хоч я особисто готовий брати в ньому участь.

 

2. Величезний плюс – у можливості показати народу хто є хто. Одна справа мітинг, інша – телестудія. Я пам’ятаю, в часи моєї молодості були зустрічі коментаторів за круглим столом. Сиділи підготовлені й освічені дядьки, які говорили про міжнародну політику, і можна було щось зрозуміти. А тут триває дискусія, хоч сам на сам, хоч десять на десять, але завжди за принципом: «Ты дура. Ты сам дурак, посмотри на себя».  

 

3. Я більш ніж переконаний, що на меті є створення якогось блискавичного «мордобиття-шоу», із тим, щоб відволікти увагу від проекту Шустера.

 

4. Наші телеведучі самі винні в тому, що дуже часто програми є нецікавими. Якщо ведучий відверто заангажований... Наприклад, на 5-му каналі (зараз вони від цієї хвороби нібито вже відійшли) ти слова не встигаєш сказати – тебе одразу перебивають. Колись прийшов на «1+1» – те ж саме. Ви мені поставили питання – дайте я відповім. Якщо ви мене запросили гостем, то значить вважаєте мене більш розумним, або принаймні більш поінформованим. А що ж ви хочете мене виставити у дурному світлі? Завести і показати, що я якийсь неврівноважений тип?

 

 

1. Сьогоднішній склад українського парламенту в переважній своїй більшості представляє самих себе, а не громадян України. Бо це або люди, які вдало здійснили первісне накопичення капіталу, або їхня обслуга і свита. Вони керуються своїми, а не національними інтересами. З огляду на це, краще, щоб модератором був громадянин, представник національної еліти, молоді чи хтось інший.

 

2. Якщо суть тільки в тому, що модератор не ведучий, а депутат, а все інше те саме... Наприклад, на Першому національному я побачила ток-шоу, в якому молодь дискутує з політиками, і це було значно цікавіше.

 

3. Звичайно, перевагу має Савік Шустер. Треба буде дійсно проявити нову якість об’єктивності, щоб його перемогти. Якщо нове ток-шоу почне працювати на національні пріоритети, у нього є шанси.

 

4. Я можу навести приклади дуже гідних, об’єктивних ведучих. Наприклад, Анна Безулик, яка раніше вела програму «Я так думаю». Це вершина глибоких знань, порядності, принциповості. Спробуйте уявити без ведучої найвпливовіше у світі шоу – Опри Вінфрі… Тому я не думаю, що питання стоїть так.

 

 

1. Думаю, что «Интер» просто хочет оставить у себя площадку для обсуждения тем национального масштаба. Сейчас на телеканале есть определенный вакуум в сфере политического топпинга, его надо заполнить. Происходящее в стране только усиливает этот вакуум.

 

У меня на программах было много политиков. И сейчас, вспоминая эти дискуссии, часто жаркие и бескомпромиссные, сложно себе представить, как можно справиться без модератора. Может, его не будет, но функция в любом случае останется. Может, это будет опция режиссера – выключить микрофон, может, будет голос свыше – у нас когда-то была такая идея; может, будет отключение микрофона по времени. Иначе есть шанс получить хаос в эфире. Зритель, помимо ярких фраз, эмоций, хочет все же слушать суть, а когда двое или четверо начинают говорить одновременно, не то что слушать, услышать что-то сложно. Не знаю, каковы идеи создателей. Это же шоу в любом случае. Может, политикам выделят кабинки, и один из них в качестве телефонистки будет их соединять между собой. Может, программа будет в стиле «Самый умный», «Слабое звено».

 

Модератор, как по мне, должен быть над схваткой. Политик – это носитель определенных взглядов, идей. Он откажется от них на время программы? Представляете себе сторонника или противника НАТО, который не вставит свои 5 копеек? Мне кажется, политики-модераторы не удержатся от возможности еще громче заявить свою позицию.

 

Я не сомневаюсь в спикерских способностях наших политиков, скорее наоборот. По опыту, у нас политики тему газа приклеят к погоде, сахар – к НАТО, и это будет использоваться как доказательство собственной правоты. Даст ли это возможность объединить противоборствующие лагеря – вопрос.

 

2. Будут ли в программе политические силы, не представленные в парламенте? Если да – то какие? Если нет, то не получится ли сознательного сужения спектра мнений? Кто будет ведущим? На основании чего будет делаться выбор? Ведь политики. практически на несколько часов получают национальную площадку в прайм-тайм. Увидим ли мы там известные лица – или тех, кто только хочет претендовать на национальную популярность?

 

3. Сложно говорить о каком-то соревновании, потому что у «Интера» и покрытие больше, но дело даже не в этом. Просто «Интер» - это первая кнопка.

 

4. Скорее всего, это просто эксперимент. Давайте посмотрим на его результаты. В любом случае вижу положительный эффект от этого проекта: политики и многие зрители увидят, как нелегко быть ведущим политического ток-шоу.