26 грудня 2007 року міськрайонний суд м. Слов’янська в особі судді Тетяни Анатоліївни Хаустової ухвалив рішення про часткове задоволення позову міського голови Валентина Леонідовича Рибачука до місцевої телекомпанії «САТ плюс» та журналіста Наталії Попової, зобов’язавши відповідачів спростувати поширену інформацію та виплатити міському голові 80 тисяч гривень у якості компенсації моральної шкоди. Пан Рибачук просив суд спростувати недостовірну інформацію, поширену про нього журналістом Поповою в ефірі телекомпанії, та стягнути з відповідачів 100 тисяч гривень моральної шкоди.

Яка ж поширена журналістом Поповою в ефірі телекомпанії «САТ плюс» інформація про міського голову була оцінена судом у 80 тисяч?

Декілька років тому у місті Слов’янську було відкрито меморіал «Алея слави» – стенди з фотографіями видатних людей, чиє життя так чи інше пов’язане з містом Слов’янськом. Навесні невідомі вандали розгромили ці стенди, розбили скло, повіддирали обшивку зі зворотного боку стендів. Протягом квітня в ефірі телекомпанії «САТ плюс» вийшло чотири репортажі про стан Алеї слави, в якому журналісти привертали увагу влади до цього факту, наголошуючи, що Алея слави потребує ремонту. Ця проблема неодноразово висвітлювалася і друкованими ЗМІ міста.

9 травня журналістка Наталія Попова в ефірі телекомпанії «САТ плюс» на фоні невідремонтованих стендів Алеї слави промовила: «Хочу обратиться к совести наших депутатов, нашего городского головы, где она? Вы можете говорить, что не хватает денег, бюджетных статей для восстановления этих стендов. Но когда мы утром идем мимо исполкома и смотрим на Ваш джип, Валентин Леонидович, который Вы сдали в аренду нашему городу и за который город платит деньги, то невозможно поверить, что денег на аренду этого джипа не хватило бы на восстановление стендов… Я хочу сказать: позор Вам, городской голова, за Ваше отношение к памяти героев нашего города, к населению нашего города».

У своєму позові міський голова вказував, що поширена інформація була недостовірною, оскільки, по-перше, Алею слави було відремонтовано, а, по-друге, його джип «Лексус» був зданий місту не в оренду, а переданий у безкоштовне користування по договору позички, отже, ніяких грошей на оренду місто не витрачає.

У процесі судового розгляду було виявлено:

1. 19 квітня 2006 року між виконкомом Слов’янської міської ради та головою Слов’янської міської ради паном Рибачуком В.Л. було укладено договір оренди автомобіля «Лексус», проте 7 червня 2006 року цей договір було замінено договором позички, згідно з яким міський голова Слов’янська передав Слов’янській міській раді у безкоштовне користування свій джип «Лексус» моделі GX 470, 2006 року випуску, двигун V=4664 cub.cm, а Слов’янська міська рада зобов’язалася забезпечувати автомобіль паливно-мастильними матеріалами, забезпечувати проходження технічного огляду автомобіля, здійснювати поточний ремонт та технічне обслуговування автомобіля, нести витрати, пов’язані з його використанням, у тому числі зі сплати податків та інших платежів, повернути автомобіль пану Рибачуку В.Л. у стані, не гіршому, ніж на час його передачі в найм.

2. 27.10.06 та 5.04.2007р. на роботи з технічного обслуговування та ремонту джипу з міського бюджету було сплачено більше чотирьох тисяч гривень, витрати бензину складають 16,3 л на 100 км, бензин оплачувався за рахунок коштів міської ради.

3. 3 травня Слов’янська міська рада уклала договір із приватним підприємцем на надання послуг із ремонту меморіалу «Алея слави» на загальну суму 3550 гривень, причому станом на 8 травня було виконано лише роботи з ремонту фасадної частини меморіалу «Алея слави» на суму 750 гривень, а роботи з відновлення зворотної частини меморіалу «Алея слави» були виконані 15 травня 2007 року на суму 2800 гривень.

4. 18 липня 2006 р., через півтора місяця після укладення договору позички, міський голова підписав рішення Слов’янської міської ради, в якому його першому заступнику доручено укласти від імені Слов’янської міської ради цей договір».

Так, журналіст помилилася у назві документу, але суті це не змінює – автомобіль мера місто таки утримує. Міського голову не бентежить той факт, що він, маючи юридичну освіту, підписує подібні рішення міської ради, і при цьому оцінює помилку журналіста у назві договору, за яким він передав свій автомобіль на утримання міста Слов’янська, у 100 тисяч гривень. Слов’янський міський голова вважає 100 тисяч гривень справедливою компенсацією за спричинену йому журналістом та телекомпанією моральну шкоду, враховуючи то факт, що для того, щоби заробити таку суму, пересічний житель міста Слов’янська повинен працювати сім років, не витрачаючись на їжу, одяг та житло.

У зв’язку зі складністю справи, суддя Тетяна Анатоліївна Хаустова 26 грудня оголосила лише вступну та резолютивну частину рішення, пообіцявши виготовити мотивувальну частину рішення через два дні.

Тетяна Фоміна, юрист НАМ

Із матеріалами справи можна ознайомитися на сайті Незалежної асоціації мовників.