Time: Путін – людина року

26 Грудня 2007
72992
26 Грудня 2007
11:54

Time: Путін – людина року

72992
Time: Путін – людина року
Американський тижневик Time назвав Людиною року, що минає, Президента Росії Владіміра Путіна, присвятивши йому в останньому номері низку статей. Подія стала новиною номер один для CNN, інших американських телеканалів і темою для коментарів та гострих дискусій у США і Європі. «Детектор медіа» пропонує витяги зі статей та інтерв’ю, опублікованих у часописі Time.
 
 
Його дід смажив «блины» Сталіну
«Номінація Time «Людина року» не є й ніколи не була почестю. Це – не підтримка. Це – не конкурс популярності. У кращому випадку це – чітко виражене визнання світу таким, яким він є, та найпотужніших особистостей і сил, що створюють світ на краще чи на гірше. Зрештою, йдеться про лідерство – лідерство, що змінює світ. Путін – не бойскаут. Він у жодному разі не демократ у західному розумінні. Він – не прихильник свободи слова. Він, передусім, за стабільність – стабільність, важливішу за свободу, стабільність, важливішу за право вибору, стабільність у країні, де її не було майже упродовж століття. Чи стане він більш схожим на людину, для якої його дід смажив “блины” (це слово в оригіналі вжито російською. – А.С.) і яку Time двічі називав людиною року, чи на Петра Великого – історичну постать, якою він найбільше захоплюється, чи виявиться він реформатором, чи самодержцем, який поверне Росію в епоху репресій? Про це ми дізнаємося тільки упродовж наступного десятиліття. Відмовившись від принципів та ідей, які цінують вільні нації, він виявив себе лідером, домігшись стабільності у державі, в якій її майже ніколи не було, і повернув Росію за стіл світових держав. Тому Time назвав Владіміра Путіна людиною року». («Вибір: порядок важливіший за свободу»)
 
Штрих до портрета
«Ніхто не народжується з пильним поглядом – таким, як у Владіміра Путіна. Блакитні очі російського президента такі холодні й позбавлені емоцій, що цей пильний погляд, мабуть, вироблено задля афекту, як мімічний жест того, хто розуміє, що для досягнення влади необхідно стримуватися від звичайних потреб, наприклад, від блимання очима. Афект став незворушним, тож розмова з російським президентом не просто зморює, а часто викликає озноб. Його пильним погляд говорить: я – біля керма». («Народжується цар»)
 
Куди йде Росія?
«Часто говорять, що Росія потрапляє в біду, коли вона неспроможна визначитися, що обстоює. Радянська національна ідея експорту революції, підкорення космосу і здобуття олімпійських нагород була дивною сумішшю, та, принаймні, постійною. До 1995 року – востаннє, коли я там жив, Росія розпалася й перетворилася на гармидер головним чином через розгул дикої злочинності та клептократію Бориса Єльцина у Кремлі. Нині Росія відроджується, і Захід вбачає нову загрозу в усіх діях Путіна – у тому, як він глузує над Сполученими Штатами та Європою й придушує демократію у своїй країні. Та він це робить, спираючись на повну підтримку росіян. Зрозуміти їхню теперішню ментальність – значить зрозуміти, куди прямує Росія». (Н.Тернберг, «У пошуках великої ідеї для Росії»)
 
«З біблією, однак без електронної пошти»
Інтерв’ю кореспондентів Time із Владіміром Путіним тривало три з половиною години. «Детектор медіа» пропонує у перекладі його короткий електронний варіант, опублікований американським тижневиком. До цієї версії додано розлоге висловлювання російського президента про Україну та його відповіді на питання щодо російських і закордонних медіа з повного транскрипту інтерв’ю.
 
– Як Ви розцінюєте відносини між Росією і США, чи успішно вони розвиваються?
– Росія і США були союзниками під час Другої і Першої світових війн. Це дозволяє нам вважати: щось об’єктивно об’єднує нас у важкі часи. Сьогодні для успіху необхідно вміння досягати згоди. Здатність до компромісів – це не дипломатична ввічливість, а радше врахування й дотримання законних інтересів партнера.
 
– Ви могли б навести приклад?
– Північнокорейська ядерна проблема. Ми ставилися до цієї проблеми дуже серйозно. Ми взаємно враховували інтереси кожного й країни, про яку йшлося. Зрештою, ми значною мірою вирішили проблему.
 
– Що слід зробити в Іраку?
– Я від самого початку вважав це помилкою. Стосовно наших дій сьогодні і в найближчому майбутньому загалом я згоден із президентом Бушем, що все слід робити таким чином, щоб іракська влада могла вирішувати проблеми безпеки самостійно. Ми розходимося в думках стосовно того, що США вважають неможливим встановити часові рамки виведення (американських військ. – А.С.) На мій погляд, це підштовхнуло б іракську владу до активних дій.
 
– Американців цікавить, чому нещодавні вибори в Росії не були відкритішими, чому, наприклад, посадили в тюрму Гарі Каспарова.
– Чому Каспаров під час арешту розмовляв англійською, а не російською мовою? Коли політики обробляють іноземців, а не росіян, це про дещо говорить.
 
– Як Ви вважаєте: США хочуть бачити Росію сильною чи слабкою?
– Я вірю в те, що Сполучені Штати вже розуміють, що тільки сильна Росія відповідає справжнім американським інтересам.
 
– Якою сьогодні є мета НАТО? Якби Росію запросили приєднатися, вона б це зробила?
– Я б назвав НАТО не гнилим трупом холодної війни, а пережитком минулого. Як може НАТО ефективно боротися з тероризмом? Вона зупинила терористів 11 вересня? Де була тоді НАТО? Росія не має наміру приєднуватися до військово-політичних блоків, бо це було б рівнозначно обмеженню суверенітету.
 
– Американці вважають, що Росія повністю вражена корупцією. Як Ви вирішуєте цю проблему?
– Погано. Повинен сказати, що в перехідній економіці важко братися за такі проблеми. Та я глибоко переконаний, що поступово вони вирішуватимуться ефективніше.
 
– Яку роль відіграє у Вашому лідерстві релігія?
– Передусім нам слід керуватися здоровим глуздом. Але здоровий глузд має спиратися на моральні принципи. Сьогодні існування моралі неможливе окремо від релігійних цінностей.
 
– Як людина, яка упродовж життя працювала в КДБ й виховувалася у Радянському Союзі, як Ви повірили у вільний ринок?
– Не треба бути надто розумним, щоб збагнути очевидне: ринкова економіка має велику перевагу над адміністративною системою. Упродовж минулих семи-восьми років зростання ВВП становило у нас пересічно близько 7 відсотків щороку. Ми сплатили увесь свій борг. Реальне зростання доходів населення становить приблизно 12 відсотків. Для мене це – головне досягнення.
 
– Мабуть, Ви почуваєтеся щасливим, що ціни на нафту такі високі?
– Щасливі дурні. Ми ж працюємо день і ніч!
 
– Уряд арештував декількох російських підприємців і конфіскував їхні активи. Чому?
– «Не вкради». Зі мною у них не було труднощів. У них були труднощі з народом цієї країни і з законом.
 
– Ваш досвід у КДБ допоміг Вам як президенту? Є приповідка «шпигунами лишаються шпигунами назавжди».
– Це брехня. Звісно, дещо з того досвіду може прислужитися. Мене вчили самостійно мислити. Мене вчили, передусім, збирати об’єктивну інформацію. У розвідці вчили ще й мистецтву працювати з людьми. Передусім поважати людей, з якими маєш справу.
 
– Які, на Вашу думку, уявлення американців про Росію хибні?
– Я не думаю, що це хибні уявлення. Я вважаю, що дехто навмисно чинить спробу створити імідж Росії з розрахунку на те, щоб можна було впливати на нашу внутрішню і зовнішню політику. Тому кожного змушують повірити, скажімо, в те, що добре було б трохи ущипнути росіян. Представити, що вони ще дикуваті, щойно злізли з дерева й, можливо, їм треба розчесатися й підстригти бороду.
 
– Ви могли б висловитися докладніше про Бориса Єльцина та Михаїла Горбачова?
– Вони сприяли знищенню системи, яка вже не могла забезпечити життя радянських людей. Я не впевнений, що мені особисто вистачило б на це рішучості. Це дуже важлива зміна. Вона принесла Росії свободу.
 
– Що Ви можете сказати про Ваші конфлікти з радянськими республіками щодо цін на газ?
– Які конфлікти? Існують світові ціни на газ. Чому ми повинні продавати його комусь нижче за рівень цін на світовому ринку? Американці продавали б? Ви могли б прийти в (американський. – А.С.) автосалон і запитати: «Я – з Канади. Ми, канадці, близькі сусіди. Продайте мені того Крайслера за півціни». Що б Ви почули від ділера? «Йди геть!»
 
– Президент Джордж Буш казав, що він глянув Вам у вічі й побачив Вашу душу. Ви бачили його душу?
– Я вважаю його дуже надійним партнером, людиною честі. Так, Ірак був помилкою, але він – порядна і чесна людина.
 
– Чи вважаєте Ви, що після 11 вересня США і Росія втратили шанс для тіснішої співпраці на антитерористичному фронті?
– Ми могли б діяти скоординованіше, отже, й ефективніше. Це – правда. Та співпраця між нашими секретними службами діє й приносить результати.
 
– Ви могли б описати цю співпрацю? Чи створено структури взаємодії між американською та російською розвідками у боротьбі з тероризмом?
– Так, так звані партнерські канали. Останнім часом робота була доволі успішною, зокрема, співпраця з запобігання терористичним актам проти громадян Російської Федерації й США. Нещодавно я обговорював цю тему з президентом Бушем телефоном.
 
– Ви скористалися висловом «Не вкради». Ви читали Біблію?
– Так, читав. Біблія є в моєму літаку.
 
– Ви користуєтеся електронною поштою У Вас є свій блог?
– Це велика ганьба – я не користуюся цими технологіями. Не користуюся навіть телефоном. За мене це роблять мої співробітники. І роблять це чудово.
 
Додаток 1. Хто все ж таки «вони»?
 
Time: Вам хотілося б мати справу з закордонними журналістами?
Путін: По-перше, хотілося б сказати про закордонних журналістів: мені завжди подобалося в них те, що як правило вони дуже професійні. Багато хто з них – експерти з проблем, які вони досліджують, і це викликає повагу. Завжди цікаво мати справу з людьми, які у деталях знаються на справах. Вони вникають у суть, це цікаво. Та мені хотілося б бути з вами відвертим. Не знаю, чи схочете ви це опублікувати, чи ні, та я поділюся з вами думками. Дехто у західній чи американській пресі працює просто за гроші, які їм платять. Вони не хочуть сваритися зі своїми босами.
 
Time : У Росії багато журналістів загинули за не зовсім зрозумілих обставин. Чи існує якийсь сценарій цього? Чи можете Ви або Ваш уряд зробити щось, аби цьому запобігти?
Путін: Моя відповідь буде дуже відвертою. Я не намагатимуся її політизувати. Я також дуже стурбований, хоч не говоритиму про це зараз, тим, що відбувається з журналістами в інших країнах, тим, що вони гинуть також в Іраку, там загинуло навіть більше журналістів. Та не в цьому суть питання. Я не хочу перекладати відповідальність на інших. Поговоримо про Росію. У цій справі багато складових. По-перше, журналістська громада – частка російською суспільства. Є такі, що хочуть залишити Росію, заробити більше грошей тощо. Вони хочуть користуватися усіма перевагами цивілізації й за умов, коли тут відбувається первісне накопичення капіталу, у багатьох, зокрема, у журналістів, є спокуса то тут, то там трохи підробити грошей. Це означає, що вони зв’язані з підприємцями, іноді з кримінальними бізнесменами. Вони причетні до справ, починають захищати інтереси певних кіл проти інтересів інших груп. Це – одна категорія.
 
Крім того, є чесні борці проти корупції, проти кримінальних елементів. На це держава повинна звертати посилену увагу, і якщо вони гинуть, я сприймаю це як особисту втрату. Такі люди борються за інтереси консолідації Росії. Ми робимо усе можливе, щоб захистити їх, гарантувати їхню безпеку і можливість працювати професійно як їм належить.
 
Time: До якої категорії Ви зарахували б Анну Політковську?
Путін: Ви знаєте, що кожна ситуація унікальна. Справа Політковської мала той підтекст, що вона становила небезпеку для держави. Знаєте, це нісенітниця. Експерту з російських питань відомо, що міс Політковська не відігравала жодної помітної ролі у політичному житті Росії. Вона не становила жодної загрози. Я вважаю, що її вбивство було провокацією проти влади. Ніхто ніколи так не згадував про неї, допоки її не вбили. Про її діяльність знало обмежене коло людей. Ви могли б порахувати усіх їх на пальцях однієї руки, а зараз про неї говорять уся країна і весь світ. Я вбачаю в цьому навмисну провокацію: вони вибрали жертву і знищили жінку. Та ми зробимо усе можливе, щоб успішно завершити розслідування.
 
 
Додаток 2. Російський президент повчає Україну й Америку
 
Сполучені Штати чомусь вирішили, що частина політичної еліти в Україні проамериканська, а частина – проросійська, й вирішили підтримувати тих, хто, на їхню думку, налаштований по-проамериканському – так звану помаранчеву коаліцію. Окей, ви вирішили підтримувати їх. Робіть як вам подобається, хоч ми не вважаємо, що це правильно. Звісно, там є люди з різними поглядами, з різними політичними смаками. Та, як я вже згадував, якщо політик хоче бути популярним, він повинен захищати, передусім, національні інтереси, бути українським націоналістом у гарному розумінні цього слова. Такими вони й є. Вони не проросійські. Вони не проєвропейські. Вони не проамериканські. Усі вони проукраїнські, та чомусь американці поділили їх усіх на тих, хто за це, і на тих, хто за те. Ми вважаємо це помилкою. Нехай вони владнають проблеми між собою. Усе, що там (в Україні. – А.С.) вчинено, – антиконституційне. Це створило недовіру серед різних політичних груп і громадян, підриваючи таким чином суверенітет, територіальну цілісність та економіку України. Ось що Сполучені Штати зробили і роблять в Україні та в Грузії. Ми лише говоримо: залиште їх у спокої, не стаючи на той чи інший бік. Коли усі бачили, як дестабілізувалося становище в Україні, було очевидно, що вони намагалися змусити Росію субсидувати за наш рахунок українську економіку. Чому? Якщо ви хочете когось підтримувати, платіть за це. Ніхто не хоче платити. Колись у цій кімнаті я обговорював це питання з одним європейським політиком. Я сказав: «Платіть за це». Він відповів: «Що, я ідіот?» Я теж не ідіот.
 
Потрібно глянути на реальну проблему. Нам не слід керуватися загальниками, на мій погляд, становище, що склалося там (в Україні. – А.С.), дуже небезпечне. Потрібно зробити все для консолідації суспільства, консолідації країни. Зі стратегічного погляду було б правильно, якби проросійські й прозахідні групи об’єдналися й подумали про майбутнє своєї власної країни, створили таку структуру влади, яка би сприяла радше консолідації нації, ніж поділяла б її на західників, східняків і південних чи ще якось. Нині події розвиваються у бік подальшої руйнації. Шкода, адже Україна розташована дуже близько до нас, і майже половина її населення має або друзів, або родичів у Росії. Офіційно там налічується 17 мільйонів етнічних росіян. Майже 100% населення вважають російську мову своєю рідною.
 
Підготував Аркадій Сидорук
Команда «Детектора медіа» понад 20 років виконує роль watchdog'a українських медіа. Ми аналізуємо якість контенту і спонукаємо медіагравців дотримуватися професійних та етичних стандартів. Щоб інформація, яку отримуєте ви, була правдивою та повною.

До 22-річчя з дня народження видання ми відновлюємо нашу Спільноту! Це коло активних людей, які хочуть та можуть фінансово підтримати наше видання, долучитися до генерування спільних ідей та отримувати більше ексклюзивної інформації про стан справ в українських медіа.

Мабуть, ще ніколи якісна журналістика не була такою важливою, як сьогодні.
У зв'язку зі зміною назви громадської організації «Телекритика» на «Детектор медіа» в 2016 році, в архівних матеріалах сайтів, видавцем яких є організація, назва також змінена
для «Детектор медіа»
* Знайшовши помилку, виділіть її та натисніть Ctrl+Enter.
72992
Читайте також
11.09.2011 10:06
Аркадій Сидорук
для «Детектор медіа»
11 356
16.12.2010 17:43
Аркадій Сидорук
, для «Детектор медіа»
29 426
27.03.2008 13:39
Аркадій Сидорук
для «Детектор медіа»
13 549
25.01.2008 16:20
Юрий Афанасьев
32 283
Коментарі
4
оновити
Код:
Ім'я:
Текст:
otar
6175 дн. тому
Ну ось і Аркадій Сидорук - зайшов в Інтернет, перечитав інтерв'ю, вибрав частини, переклав, вислав, ми прочитали, поставили - так минув тиждень :) Не ображайтесь)
DimOK
6175 дн. тому
2 otar Я только в интернет вошёл, грубиян
otar
6175 дн. тому
2 DimOK А ви чого так гальмуєте - вже більше години стоїть текст, а ви щойно очухались і написали коментар :)))
DimOK
6175 дн. тому
Телекритика очухалась? Неделя уже пршла с момента публикации!!!
Долучайтеся до Спільноти «Детектора медіа»!
Ми прагнемо об’єднати тих, хто вміє критично мислити та прагне змінювати український медіапростір на краще. Разом ми сильніші!
Спільнота ДМ
Використовуючи наш сайт ви даєте нам згоду на використання файлів cookie на вашому пристрої.
Даю згоду