Як уже повідомляла «ТК», в угоді про створення демократичної коаліції між НУ-НС та БЮТ йдеться й про проблеми медійної сфери, які майбутні коаліціанти зобов’язалися вирішити. Зокрема, як розповіла сайту RAZOM нашоукраїнка Ольга Герасим’юк, «важливими в Угоді про створення демократичної коаліції є пункти, які ми опрацювали разом із БЮТ, що стосуються медійної сфери. Дуже серйозно маємо підійти до розвитку й захисту національного інформаційного простору. Реформи інформаційної сфери, їх правове обґрунтування має бути нашим найближчим завданням. Оскільки, як відомо, хто володіє інформацією, той володіє світом».

 

«Наша національна інформаційна сфера перебуває під загрозою, вона не просто покинута напризволяще, проблеми, які існують в ній, використовуються політиками виключно з політичною метою, – зазначила пані Герасим’юк. – Ми повинні добитися, аби засоби масової інформації обслуговували не окремі політичні сили чи фінансово-олігархічні групи, а державу, незалежно від їх форм власності». На її думку, «детально та точно в Угоді виписаний пункт, що стосується самоорганізації журналістського середовища, яке потребує серйозного аналізу». Також вона зазначила, що необхідно повернутися до питання редакційної політики, бо останній рік показав, що статути мовників не працюють. «З-під ідеологічного тиску ми вийшли, тепер виходимо з-під економічного тиску, добиваючись абсолютної прозорості у стосунках між журналістами і власниками, прозорості власності на ЗМІ», – зауважила Герасим’юк.

 

Колега Ольги Герасим’юк по блоку, член «Народної самооборони» Володимир Ар’єв також прокоментував медійні питання в коаліційній угоді. Він зазначив, що в угоді про створення коаліції одним із найважливіших завдань є забезпечення свободи слова, незалежності ЗМІ, розвиток та захист національного інформаційного простору.

 

За словами Володимира Ар’єва, у ВР досі не приділялося достатньої уваги проблемі стимулювання національного виробництва у сфері медіа. «Нині склалася ситуація, коли телеканалам набагато легше та вигідніше купити, наприклад, російський продукт, аби бути присутніми на українському медіаринку. Виробляти свій продукт дорожче, ніж купувати вже готовий, тому потрібно надавати преференції для виробників національної продукції, особливо публіцистичного, документального характеру. Для країни надзвичайно важливо мати власні публіцистичні, документальні, пізнавальні програми. Український медійний продукт ніколи не досягне гідного рівня, якщо телевізійному бізнесу буде вигідніше купувати програми закордоном», – переконаний Ар’єв.

 

Також необхідним член блоку «НУ-НС» вважає прийняття нового закону про суспільне мовлення, створення громадського телебачення та радіо як на загальнонаціональному, так і на регіональному рівнях. Крім того, на його переконання, треба нарешті провести роздержавлення та змінити форму власності комунальних ЗМІ, здійснити реформу національної інформаційної сфери, забезпечити прозорі стосунки власності у медіабізнесі. Володимир Ар’єв зазначив: «Якомога швидше потрібно приймати закони і про запровадження соціальних гарантій для журналістів, про сприяння самоорганізації журналістського середовища, про впровадження нормативно-правових вимог щодо укладання угод між власниками ЗМІ та журналістськими колективами стосовно редакційної політики, а також прозорості у структурі володіння ЗМІ шляхом оприлюднення інформації щодо їх власників».

 

Але до майбутнього комітету з питань свободи слова та інформації, в якому й акумулюватимуться всі медійні законопроекти, більшість журналістів, які потрапили до нового парламенту, йти не горять бажанням. Вони бачать себе або в комітеті з питань правосуддя, або в комітеті з боротьби зі злочинністю, або із соціальних питань. Утім, вони запевняють, що радо проголосують за всі зазначені в угоді медійні закони.

 

«Детектор медіа» звернулася до народного депутата 5-го скликання, голови парламентського комітету з питань свободи слова та інформації Андрія Шевченка, який вже визначився, що знову працюватиме в цьому ж комітеті. Він прокоментував «ТК» деякі медійні обіцянки коаліційної угоди, конкретизував їх та розповів, чому Верховна Рада 5-го скликання не прийняла жодного медійного закону:

 

– Загальна логіка дуже проста: в коаліційній угоді демократичних сил немає нічого принципово нового відносно того, про що ми говорили протягом останніх двох років. Якщо ви порівняєте [нинішню] виборчу програму БЮТ [із програмою] 2006 року, то побачите там і суспільне мовлення, і роздержавлення. Потім ці питання перекочували в угоду про створення демократичної коаліції зразка 2006 року і вже стали спільним зобов’язанням не лише БЮТ, а й усієї демократичної коаліції. А зараз ці питання перейшли вже в угоду зразка 2007 року. Тобто це наша чітка, послідовна позиція.

 

 

– З точки зору філології і логіки – зауваження приймаються. З точки зору кінцевого результату – все логічно, бо для створення суспільного мовлення потрібна нормативно-правова база. Створення суспільного мовлення є зобов’язанням коаліції демократичних сил. Я впевнений, що для БЮТ – це принципова позиція протягом останніх двох виборчих кампаній.

 

Я думаю, що немає жодної політичної сили, яка би стільки говорила про необхідність створення суспільного мовлення, тому я вважаю, що це наша командна і моя особисто місія. Впевнений, що ми це здійснимо.

 

– Конкретні результати є. По-перше, визначено загальну логіку просування до суспільного мовлення. Вона полягає в наступному: спочатку розробляється загальне бачення – що на виході отримає глядач і слухач від системи суспільного мовлення. По-друге, проробляється технічна база. По-третє, фінансова сторона. І, по-четверте, все вищеперераховане закріпляється нормативно-правовою базою, про створення якої йдеться в угоді. Ця логіка визнана всіма чотирма суб’єктами процесу. Я вважаю, це вже досягнення, що всі органи, які мають відношення до створення суспільного мовлення, вперше домовилися про спільну логіку дій. Є деякі блоки питань, які вже проговорені, прораховані і прописані. Це стосується системи фінансування майбутнього суспільного мовлення, місії – а саме, за які завдання братиметься суспільне мовлення, а які залишаться комерційним гравцям на ринку. У деяких країнах суспільне мовлення – це домінуюча сила на ринку. А є країни, де суспільне мовлення досить маргінальне, воно не має великої частки на ринку, але є носієм і хранителем стандартів та традицій, є орієнтиром для комерційних каналів.

 

Що стосується технічної бази, то ми вважаємо, що система суспільного мовлення має бути утворена на базі НТКУ, НРКУ, обласних ДТРК, УТР та каналу «Культура». Це не означає, що всі без винятку їхні активи будуть включені. Але ми домовилися, що не будемо коментувати перебіг внутрішньої дискусії, а інформуватимемо громадськість лише про спільні результати. Тому це все, про що можу сказати на цей момент.

 

Щодо фінансування, то обговорювалося просте питання – чи буде суспільний канал гравцем на рекламному ринку. І тут ми близькі до компромісу.

 

Зробити більше завадила політична криза, бо в умовах виборчої кампанії, розпуску парламенту і перспектив зміни уряду, ясно, що і для Держкомтелерадіо, і для Нацради, і для парламентського комітету – це не найкращий час для стратегічних планів.

 

– Я звернувся до інших членів комісії з пропозицією, щоб ми зустрілися і проговорили формат роботи. Особисто я переконаний, що саме ці 12 людей, які входять до комісії, і надалі будуть задіяні у процесі створення суспільного мовлення. Умовно кажучи, де б не був Едуард Прутнік – чи в Держтелерадіо, чи в парламенті – очевидно, що він впливовий гравець у Партії регіонів і залишатиметься дуже важливою людиною, аби й надалі брати участь у роботі цієї комісії. Те саме стосується й більшості інших членів. Ми правильно зробили, що включили до цієї комісії не тих, хто вболівають за суспільне мовлення тільки за посадою, але тих, хто вболіває за переконаннями. Там є люди і з експертного середовища, держслужбовці та інші. Але це люди, об’єднані однією ідеєю, і думаю, що вони й надалі працюватимуть.

 

– По-перше, ця Верховна Рада взагалі була малопродуктивною, по-друге, об’єктивно треба сказати, що та більшість, яка була в парламенті, зовсім не була ентузіастом змін у медійному законодавстві. Це не просто слова, це факт. Як автор 23-х законопроектів, які були зареєстровані в парламенті 5-го скликання, я можу це говорити. Були зареєстровані проекти, які стосуються роздержавлення преси. Один стосувався введення мораторію на відчуження майна комунальних і бюджетних мас-медіа. Інший – редакційної свободи для бюджетних медіа. Не було, мабуть, жодної погоджувальної ради, на якій я, як голова Комітету з питань свободи слова та інформації, не піднімав би питання про необхідність якнайшвидшого прийняття цих законів. Але парламентській більшості було цікавіше займатися іншими питаннями. Нам протистояли сили, які не мали великого бажання ні створювати суспільне мовлення, ні проводити роздержавлення друкованих ЗМІ.

 

– Я – в Комітеті з питань свободи слова та інформації. Це хороший дискусійний майданчик, я би сказав, що це найфаховіший дискусійний майданчик із питань медіазаконодавства в Україні.

 

– Я думаю, що від БЮТ у Комітеті з питань свободи слова та інформації окрім мене будуть: ветеран комітету, один із найавторитетніших і досвідченіших людей, які займаються медійним законодавством, – це Микола Баграєв, а також людина, яка здійснила роздержавлення газети «Високий замок» – Степан Курпіль. Сподіваюся, що до нас приєднаються й інші колеги, зокрема Віктор Уколов, Олександр Сочко – це журналісти, які працюють у центральному штабі. Я дуже хотів би, щоб вони були саме в цьому комітеті.

 

Що стосується загалом складу комітету, то на сьогодні є серйозна проблема. Ми не знаємо, ким будуть представлені інші фракції. В інших політичних сил немає великої кількості охочих попасти в цей комітет. Тому найближчими днями я хочу переговорити з керівниками тих політичних сил, які пройшли до парламенту, щоби з’ясувати, кого вони пропонують у Комітет з питань свободи слова та інформації. Думаю, ми продовжимо добру традицію, яку заклали перед початком роботи парламенту 5-го скликання, і зберемося на нульове засідання, щоби ближче познайомитися і з’ясувати, на яких саме питаннях зосередимо свою роботу.