Медійники посперечалися у соцмережах щодо інтерв’ю нібито фігуранта  антикорупційної справи «Карфаген» Єгора Буркіна на прізвисько Мексиканець, яке було опубліковано на ютуб-каналі блогера Василя Тимошенко 13 листопада. 

Інтерв’ю триває 2,5 години. Весь цей час ведучий спілкується із співрозмовником онлайн, але в режимі аудіо. Ніяких доказів, що голос гостя належить саме  Єгору Буркіну блогер не навів. 

Дискусія виникла під постом головної редакторки видання «Бабель» Катерини Коберник. 

«Мексиканець пропонує інтервʼю багатьом українським медіа. Ті відмовляються, бо перевірити його слова немає жодної можливості. А менш трастфул джерело годі уявити: погрози, вбивства, побиття, торгівля наркотиками, співробітництво з ФСБ — це дуже коротко, в чому підозрюють «спікера». Монолог, бо це не інтервʼю, зливають якомусь блогеру. Тим часом УП, з посиланням на ZN і пост Інни Ведернікової, детально переказує все сказане Мексиканцем (без жодної перевірки) і ставить головною новиною в стрічку. Коли бажання все роз…ти сильніше за здоровий глузд. Чекаємо з десяток відео з серйозними обговоренням того, як Мексиканець побивається через корупцію в Україні. Немає слів», — написала вона. 

На бік згаданих медіа стала журналістка «Радіо Свобода» Власта Лазур.

«Цитувати з додаванням контексту і «вірити на слово» - це усе таки різні речі, на мою скромну думку», —  написала вона, а згодом додала, що ситуація потребує професійної дискусії. 

«Очевидно, що це тема не для фейсбук-суперечки, а для якоїсь професійної дискусії. Але якби цьому інтервʼю не передувало все те, що сталося упродовж останнього тижня, то цей злив можна було б проігнорувати. А так - не певна. Можна було б ще вийти на адвоката Мексиканця чи на нього самого і уточнити, чи це він давав інтервʼю, або поговорити з самим автором і уточнити, в який спосіб він верифікував мексиканця. Але робити вигляд що цієї розмови не було - це явно хибний шлях», — написала вона.

До обговорення доєднався виконавчий директор «Української правди»  Андрій Боборикін.

«Чекаємо через два місяця ретельно перевірений розбір від Бабеля на 50 тис знаків!», — прокоментував він.

Редакторка відділу політики  ZN.ua Інна Ведернікова висловила думку в окремому дописі на своїй сторінці у фейсбуці. 

«Якими б не були мотиви Буркіна (робота на ФСБ, страх за власне життя чи помста колишнім партнерам), можлива російська спецоперація жодним чином не скасовує того, що розслідує НАБУ. Не скасовує підозр, які вже оголошені, і необхідності встановити, хто і яку роль відігравав у цій системі. І якщо Буркін, за версією слідства, один із ключових організаторів злочинного угруповання, свідомо маніпулює окремими фактами, це також має стати предметом перевірки. Коли ми намагаємося осмислити те, що зараз відбувається, потрібно чітко розділяти дві речі: що реально відбувається з нами і що росіяни хочуть із цим зробити. І тоді не доведеться заперечувати реальність лише тому, що її може використати ворог. Ми просто побачимо всю картину того, що з нами відбувається.І чітко розумітимемо свою відповідальність за те, що відбувається в нашій країні, не перекладаючи її на Росію», — написала вона.

Раніше Ведернікова назвала інтерв’ю з нібито Буркіним «головним інтерв’ю політичного сезону, який так і не розпочався». 

Згідно з висновками дослідницько-аналітичної групи InfoLight.UA, які дослідили реакцію українського та російського інформаційного простору на відео блогера Василя Тимошенко,  ZN.ua зробило найбільшу кількість матеріалів, заснованих на інтерв’ю людини, чиє обличчя не видно на екрані.  У ніч проти 14 листопада медіа  опублікувало п’ять новин з цитатами інтерв’ю нібито Буркіна. 

«Детектор медіа» звернувся до журналістів та медіаекспертів з питаннями, чи відгукнулися б вони на пропозицію розмови з Єгором Буркіним та які кроки зробили би перед публікацією інтерв’ю.  

Головна редакторка видання «Бабель» Катерина Коберник: 

«Нам надходила пропозиція інтерв’ю, як і дуже багатьом. У нас правила прописані у стандартах.  Ми можемо говорити з людиною, але ніяких гарантій, що інтерв’ю буде опубліковано, ми не даємо. Це дуже важливий запобіжник від людей, які хочуть маніпулювати, використати медіа для дискредитації однієї з сторін. Також у нас у стандартах написано, що якщо людина звинувачує в чомусь інших людей в інтерв’ю, то ми йдемо до цих людей і отримуємо їх позицію. Власне, на це  пішов би час, на цей фактчекінг. Інтерв’ю не могло вийти так швидко. Є ще нюанс, що це інтерв’ю, якби воно було справді інтерв’ю, то на якомусь етапі, якби його брали справжні журналісти, воно б не сподобалося спікеру. Бо це не була б публікація з пресрелізу. Питань має бути багато, питання мають бути з інсайдами, треба піти поговорити зі всіма людьми, які боролися з Хімпромом, поговорити про конкретні речі, які відбувалися під час розслідування. Власне, через усі наші стандартні вимоги до інтерв’ю воно на “Бабелі” не вийшло. І мені здається те, що хтось опублікував пресреліз, а хтось прикрився тим, що це хтось вже зробив, це дуже поганий прийом і він ніяк не знімає відповідальності. Редакція це не гардероб у театрі, де можна повісити вивіску, що ми не несемо відповідальність за втрачені речі. Несуть. І юридично, і перед авдиторією, і морально-етичну». 

Політична оглядачка Юлія Забєліна: 

«Я не відгукнулась, попри пропозицію, тому що писати подібне інтервʼю без очевидної додаткової роботи до та після (фактчекінг, уточнення у всіх згаданих фігурантів, прізвищ, та державних органів у розмові, давати саме таке інтервʼю неправильно, і це була б не журналістська робота, а у нас вже почали забувати, що блогери і журналісти це не тотожні поняття, блогер просто транслює, журналіст та аналітик, яким я зараз є, це потребує додаткової роботи, а часу і ресурсу на це не було.  Окрім того, я займаюся комунікаційною роботою з США, аналітичною, цей герой є у розшуку Інтерполу, не думаю, що це б негативно не позначилось на моїй роботі з США, і до мене б не виникли відповідні питання. Це не серіал, а реальне життя. Мені і без цього інтервʼю є де брати інформацію і робити відповідні висновки та матеріали про розслідування, корупцію та інше».

Журналістка «Цензор.НЕТ», авторка та ведуча на ютуб-каналі «Бутусов+» Ірина Ромалійська: 

«Я сама намагалася вийти на Буркіна. Бо це важливо - спробувати отримати інформацію від нього. І відштовхуючись від того, що отримала, діяти далі. Але. Ті пропозиції, які надходили колегам, виглядають дуже стрьомно. Як я розумію, лист анонімний. Пропозиція - записати голос. Формулювання - примітивні, іноді навіть знущальні. Це викликає підозру в мене, що ніякий це не Буркін. Цілком імовірною виглядає версія про операцію ФСБ. Але і версія про те, що це реальний Єгор Буркін-Левченко теж має право на існування. Перед тим, як взяти це інтервʼю, я зробила б максимум для того, щоб переконатися, що це Буркін. Шукала б виходи на нього через третіх людей, які б могли підтвердити, що це він. Станом на зараз мені здається, що на інтервʼю з «голосом» без верифікації я б не погодилася. Бо я не впевнена, що це не Вован і Лексус умовні, або ще хтось, хто змінює голос за допомогою ШІ. Але якщо б так, то після запису  намагалася б перевірити факти, про які «він» говорить. Публікувала б це не як інтервʼю, шукала б іншу форму. Наприклад - «розбір розмови». Де кожне слово можна балансувати, розставляти дисклеймери. Ну не можемо ми просто так записати і випустити розмову з людиною, в якій ми не впевнені, що це вона. Навіть якщо впевнені, не можемо випускати це без дисклеймерів і додаткових перевірок. І, може це буде звучати дивно, але в мене немає жодних питань до блогера Тимошенко. Він - блогер, спеціалізується на скандальних розмовах. Начебто заробляє на курсах. Чи оформлено і як це юридично, невідомо. В різних соцмережах повідомляє різні данні про себе і про доходи. Навіть невідомо, де саме живе - в Києві, Дубаї, Варшаві або будь-де. Ну і сам зізнавався, що брав гроші з гостей для того, щоб вони до нього прийшли». 

Засновниця ініціативи з інфогігієни  “Як не стати овочем” Оксана Мороз: 

«Ця ситуація на 100% вигідна Росії і враховуючи формат, в якому все це подається, це просто ідеальний козир для підсилення їхніх інформаційних операцій. Враховуючи і те, що ніяк неможливо ідентифікувати, що це за людина, професійні журналісти не могли погодитися на це інтерв’ю. Якби умовний “Бабель” погодився, то вони б це інтерв’ю випустили через місяц, адже перевірка того масиву інформації займе надзвичайно багато часу. Які б я кроки зробили перед публікацією? В мене не було б такого питання. Я б попередила СБУ, що така пропозиція поступила. І якщо б  знала, що це вийде на каналі Василя Тимошенко, я б теж зробила все можливе, щоб попередити спецслужби, тому що це явна шкода країні. У цього інтерв’ю міг бути лише один хороший сценарій — щоб воно не вийшло. Всі інші сценарії, на жаль, як ми бачимо в інфополі зараз — і не тільки українському, використовуються і будуть використовуватися проти України. Це не про свободу слова, а про загрози державі Україна під час великої війни. Це не журналістика. Неперевірені факти, невстановлена особа. Я не уявляю, як людина, яка є журналістом і яка є громадянином України, і розуміє бодай якісь фази інформаційної війни, може погодитися і може коментувати суть цього інтерв’ю і боронь боже ще апелювати до якихось фактів, які там наводяться. Для мене це просто нонсенс». 

ДМ також звернувся за коментарями до редакторки відділу політики  ZN.ua Інни Ведернікової,  та журналістки УП Тетяни Даниленко та очікує на відповідь.  

Хто такий Єгор Буркін (Левченко) на прізвисько Мексиканець та його попередні появи в українському інформаційному просторі, можна дізнатися з матеріалу «ДМ» «“Спіймай баригу”: українські медіа публікують джинсу, а зірки підтримують акцію із полювання на наркодилерів». 

Нагадаємо, 28 грудня 2023 року Служба безпеки України (СБУ) відзвітувала про проведення низки спецоперацій щодо учасників російського угруповання «Хімпром» в Україні. Правоохоронці повідомили, що наркосиндикат координують російські спецслужби і намагаються розгорнути його в Україні з 2014 року. За даними СБУ, Левченко перебуває в Мексиці й оголошений у розшук як в Україні, так і в Росії. 30 грудня того ж року Україна запровадила санкції проти Єгора Буркіна (Левченка).

4 листопада 2026 року Національне антикорупційне бюро (НАБУ) і Спеціальна антикорупційна прокуратура (САП) повідомили про викриття злочинної організації, учасники якої налагодили систематичне надання неправомірної вигоди високопосадовцям правоохоронних органів за безперешкодну роботу шахрайських колцентрів та інших незаконних бізнесів.

За даними слідства, організатором був раніше неодноразово засуджений чоловік, який залучив до злочинної діяльності чинних високопосадовців СБУ, Офісу генпрокурора, Нацполіції та «представників кримінального середовища». Загалом до складу групи входило 12 людей.

Антикорупційні органи стверджують, що під прикриттям правоохоронців учасники організації забезпечували роботу шахрайських колцентрів, які ошукували українців та іноземців, здійснювали продаж наркотичних засобів, а також незаконне виробництво контрафактних цигарок і підробленої іноземної валюти.

Крім того, вони організовували сплановані напади, викрадення та побиття людей. Зокрема, на оприлюднених НАБУ плівках фігуранти справи обговорювали можливість нападу на засновника Bihus.Info Дениса Бігуса після публікації редакцією розслідування про мережу магазинів U420, яка була одним з напрямів роботи угруповання.

5 листопада НАБУ та САП повідомили про підозри пʼятьом учасникам злочинної організації, яку викрили в межах операції «Карфаген». За даними медіа, підозру отримав, зокрема, перший заступник начальника департаменту захисту національної державності СБУ генерал Сергій Дука, якого напередодні затримало НАБУ.

6 листопада колишній міністр внутрішніх справ, а нині секретар Ради національної безпеки і оборони України Ігор Клименко заявив, що транснаціональний наркокартель «Хімпром», який фігурує в операції «Карфаген», намагатиметься й далі розхитувати ситуацію в Україні.

13 листопада президент Володимир Зеленський заявив, що міністри, керівники силового блоку та деякі інші високопосадовці, яких згадують у розмовах фігуранти справи «Карфаген», не причетні до співпраці зі злочинцями. 

Наступного дня журналісти Денис Казанський та Данило Мокрик повідомили, що отримали пропозицію взяти інтерв’ю в нібито фігуранта  справи «Карфаген» Єгора Буркіна на прізвисько Мексиканець, але відмовилися від неї. 

Фото: скриншот відео з ютуб-каналу Василя Тимошенка