«За один телефонний дзвінок я втратила 96 200 грн і залишилася з кредитом, якого не брала», — пише користувачка тредсу. З цієї суми 29 тисяч грн були її власними коштами. Решта — кредит, який шахраї оформили на її імʼя. Під час телефонної розмови зловмисники грали на страху та поспіху: повідомили, що її акаунт нібито зламали і на неї вже оформили розстрочку. Щоб «урятувати» гроші, потрібно було (звісно ж, терміново!) перевести їх на іншу картку.

У підсумку жінка не лише втратила свої гроші, а й залишилася з боргом, яким скористалися чужі люди. Звісно, далі — заява в Кіберполіцію, розслідування та зʼясування обставин із банком.

Банківські регулятори по всій Європі фіксують зростання шахрайства, коли зловмисники отримують доступ до персональних даних або банківських акаунтів та оформлюють на потерпілого кредит. Про такі схеми, зокрема, йдеться у звіті European Banking Authority.

Чому ця схема досі спрацьовує? Часто тому, що жертва самостійно передає шахраям інформацію або доступ, необхідний для операції.

Як це працює, де найчастіше виникають точки входу для шахраїв і що можна зробити, щоб не залишитися з чужим боргом?

Великий ринок

Шахрайські кредити — це проблема не лише банків. В Україні працює і ринок небанківського кредитування: фінансові компанії видають фізособам споживчі позики, значна частина їх оформлюється дистанційно.

За інформацією Національного банку України, у січні-березні 2026 року фінансові компанії уклали угоди на 15,2 млрд грн — на 10% більше, ніж за аналогічний період 2025-го.

Станом на кінець першого кварталу 2026 року фінансові компанії мали 3,5 млн чинних кредитних договорів із фізособами на суму близько 44 млрд грн. Заборгованість за ними становила близько 30 млрд грн.

Ці числа не показують масштаб кредитного шахрайства, але демонструють розміри ринку, на якому питання ідентифікації позичальника стає дедалі важливішим. Щоб отримати кредит на чуже імʼя, зловмиснику недостатньо просто отримати паспортні дані людини. Треба переконати систему, що заявку на позику подає саме власник цих даних. Тут і починається полювання за так званою цифровою особистістю — доступом до телефону, SIM-картки, онлайн-банкінгу й інших сервісів, через які людина підтверджує свою особу.

Дописи потерпілих

Європа вже бачить проблему

Шахрайство з кредитами — це не суто українська історія. European Banking Authority (EBA) у своєму звіті звертає увагу на стрімке зростання споживчого кредитування (звіт публікується раз на два роки та стосується 2024—2025 років). З 2020 року банки та небанківські кредитори в ЄС стабільно нарощують обсяги виданих позик.

Як указує EBA, особливо це стосується невеликих, швидких, доступних короткострокових кредитів, до яких європейський банківський орган відносить дедалі популярніший сегмент «купи зараз — плати пізніше». Саме поєднання швидкого рішення, дистанційного оформлення та мінімального контакту з людиною створює нові можливості не лише для клієнтів, а й для шахраїв.

За інформацією EBA, серед основних точок входу для зловмисників:

• фішингові посилання;
• дзвінки нібито від банку;
• SMS від імені псевдодержавних органів;
• перевипуск SIM-картки шахраями;
• шкідливе програмне забезпечення;
• викрадення даних для входу в онлайн-банкінг.
• Після цього інформацію або доступ можуть використовувати для подання кредитної заявки від імені жертви.

У Польщі — одна спроба кожні 14 хвилин

Українські банки рідко публікують антифрод-статистику. А от Польська банківська асоціація у першому кварталі 2026 року прозвітувала: банки заблокували 9 363 спроби кредитного шахрайства на 302 млн злотих. Це — 104 спроби викрасти гроші щодня або одна спроба оформити кредит на чуже імʼя приблизно кожні 14 хвилин.

Польська система також дозволяє власникам втраченої чи викраденої ID-картки швидко внести документ до бази обмеженого використання. У першому кварталі 2026 року до неї додали 112 500 документів, а загалом у системі близько 2,8 млн документів.

В Україні централізованої відкритої статистики щодо спроб оформлення кредитів на чуже ім’я немає.

Але окремі кримінальні справи показують, як працюють такі схеми.

Заробити на трагедії: реальний випадок із Дніпра

Один із найбільш моторошних випадків кредитного шахрайства правоохоронці викрили у Дніпрі. У 2024 році Кіберполіція повідомила про викриття групи, яка, за повідомленням слідства, викрадала мобільні телефони і SIM-картки загиблих українських військовослужбовців. Фігуранти мали доступ до бюро судово-медичної експертизи, куди доставляли тіла загиблих військових і їхні особисті речі.

Отримавши телефони, злочинці змінювали паролі до мобільних застосунків банків та отримували доступ до коштів та оформлення кредитів. Гроші знімали через банкомати, переказували на власні рахунки. Окрім кредитів, на імена загиблих шахраї оформлювали розстрочки на товари. Правоохоронці встановили понад 20 епізодів. Загальна сума збитків — 1,5 млн грн.

Цей цинічний жорстокий випадок демонструє, що доступ до телефону, «сімки» та онлайн-банкінгу для шахраїв може бути ціннішим за фізичний паспорт.

Але соціальна інженерія прогресує, тож нерідко шахраї виманюють персональну інформацію у жертви, і та сама віддає доступ до банкінгу. Іноді свідомо, думаючи, що дає дані довіреній особі, але частіше — не підозрюючи про це.

Як не залишитися з чужим боргом

Найважливіше правило — не зволікати, не чекати, поки кредит уже зʼявиться у вашій історії. Шахрайський кредит можна умовно поділити на кілька етапів: отримання даних, доступ до акаунту, подання заявки, перевірка кредитної історії, видача грошей.

На перших двох етапах допомагає цифрова гігієна. А далі — важливо вчасно помітити, що хтось почав діяти від вашого імені.

Ось кілька правил, які допоможуть уберегтися від кредитного шахрайства.

Чотири правила захисту від шахрайського кредиту

Не віддавайте «ключі від себе». Телефон, «сімка» та доступ до банкінгу — це частина вашої цифрової особистості. Не називайте нікому коди з СМС, не встановлюйте програми віддаленого доступу, не дозволяйте без реальної потреби перевипускати SIM-картку. Логіни та паролі — це святая святих, зрозуміло, що передавати їх комусь — табу.

Мобільний застосунок банку просить підтвердити якусь операцію, якої ви не робили? Звертаємося до банку.

Якщо хтось телефонує і квапить вас — кладіть слухавку, перетелефонуйте в банк або на офіційну гарячу лінію сервісу. Червоні «прапорці» — «ваші гроші зараз вкрадуть», «на вас уже оформлюють кредит», «потрібно діяти негайно». В таких випадках негайно треба робити тільки дві речі — телефонувати в банк та залишати заяву в Кіберполіцію.

Хороша звичка — стежити не лише за появою кредитів, а й за запитами щодо вашої кредитної історії. В Україні сповіщення про запити до кредитної історії можна отримувати через застосунок «Дія». Якщо ви не подавали заявку на кредит, проте отримали таке повідомлення — звʼяжіться з компанією, яка зробила запит.

Втрата документа — це, на жаль, теж шанс отримати на себе чужі кредити. Втрачений або викрадений документ слід якнайшвидше визнати недійсним.

Як діяти, якщо вже бачите чужий кредит? Звʼязатися з компанією чи банком, який цей кредит видав, і повідомити про шахрайство. Вимагати зафіксувати звернення і надати інформацію про підстави оформлення кредиту. Звісно, заява до Національної поліції обовʼязкова. Далі — перевірити свою кредитну історію, змінити паролі та заблокувати скомпроментовані доступи до банківських сервісів.