В Національному історико-меморіальному заповіднику «Бабин Яр» відбулися заходи до Міжнародного дня пам'яті жертв геноциду ромів. Про це повідомив відділ комунікацій НІМЗ «Бабин Яр».

Учасники заходу, який об'єднав представників ромської громади, органів державної влади, міжнародних організацій та культурних діячів, пройшли траурною ходою до пам'ятного знаку «Ромська кибитка» — меморіалу ромам, розстріляним під час окупації Києва в роки Другої світової війни.

Там відбулася спільна молитва, яку провів настоятель Свято-Володимирського патріаршого кафедрального собору протоієрей Борис Табачек.

Далі учасники вшанували пам'ять загиблих хвилиною мовчання та поклали квіти, лампадки й дитячі іграшки — на згадку про дітей, які стали жертвами геноциду.

«Цього року виповнюється десять років від відкриття пам'ятного знаку “Ромська кибитка”. А від задуму до відкриття минув двадцять один рік. Цей шлях нагадує, наскільки довгою була дорога до визнання трагедії ромського народу. Наш обов'язок — робити видимою історію кожної спільноти та повертати її до спільної пам'яті. Ми переконані, що пам'ять не повинна залишатися лише датою в календарі. Вона має жити в дослідженнях, музейній роботі, освіті, мистецтві й насамперед — у співпраці із сучасною ромською громадою», — сказала  генеральна директорка НІМЗ «Бабин Яр» Роза Тапанова.

Вона також нагадала, що торік заповідник відкрив виставку «Невидимі», присвячену історії та пам'яті ромської громади: цього року її вже показали в Одесі, а 5 серпня вона відкриється у Львові.

Учасники провели паралелі між трагедією народів, яку пережили в часи Другої світової та російською агресією проти українців сьогодні

«Ми читали щоденники гітлерівських катів, і вони здавалися звичайними людьми. Після розстрілів вони мили руки, бавили дітей, любили домашніх тварин. Ті, хто сьогодні запускає ракети й дрони по Україні, також, очевидно, потім вечеряють, дивляться серіали, ходять у гості й поводяться як звичайні люди. Ми дуже багато говорили: “Ніколи більше”. І це сталоося знову. Як звичайні люди можуть байдуже чи навіть із захватом спостерігати за тим, як руйнуються міста і гинуть люди? Свого часу нацисти також улюлюкали, коли розстрілювали ромські табори. У світовій пам’яті щось зламалося», — наголосив голова Державної служби України з етнополітики та свободи совісті Віктор Єленський.

Ввечері для учасників заходу у кіноклубі «Жива пам'ять» відбувся показ програми короткометражних фільмів Amaro Kino, присвяченої сучасному ромському кіно.

Нагадаємо, в ніч із 2 на 3 серпня 1944 року в таборі Аушвіц-Біркенау було вбито майже три тисячі ромських чоловіків, жінок і дітей.  Ця трагедія й стала підставою для встановлення Міжнародного дня пам'яті жертв геноциду ромів.

«Ромська кибитка» — перший в Україні меморіал, присвячений жертвам геноциду ромів: цьогоріч виповнюється десять років з його відкриття. Його історія розпочалася ще у 1995 році, коли ідею меморіалу висунув голова культурного товариства ромів «Романіпе» Володимир Золотаренко, а автором став український архітектор і художник Анатолій Ігнащенко. Від задуму до відкриття минуло двадцять один рік.

​​Фото: Станіслава Баннікова