Військовослужбовці 225-го окремого штурмового полку ЗСУ та їхні рідні заявили про погрози застосуванням зброї під час самовільного відходу з позицій, побиття, утримання у «ямах» та «загороджувальні загони». Про це йдеться в розслідуванні Анни Калюжної для Texty.org.ua.

Авторка збирала матеріали протягом пів року. Серед її співрозмовників — кілька десятків людей: військові 225-го ОШП (нинішні й ті, які переховуються від переслідувань у СЗЧ), військові інших підрозділів, які виконували бойові завдання разом із 225-м полком, рідні зниклих безвісти.

Анна Калюжна, яка з початку великої війни була майже у всіх гарячих точках як воєнна кореспондентка, наголосила, що такі порушення прав особового складу зафіксовані лише в окремих підрозділах і не є загальноприйнятою практикою в українському війську.

У матеріалі журналістка навела свідчення співрозмовників про незаконне утримання військових у так званих «ямах», побиття, прив'язування до «дерева правди» та погрози розстрілом.

Зокрема, Анна Калюжна детально розповіла декілька історій, зокрема військового Романа Бедея, який мобілізувався влітку 2025 року попри відстрочку через догляд за важко хворою матір’ю. 

У складі полку він взяв участь у відбитті декількох штурмів, за що отримав відзнаку. Водночас Бедей отримав поранення, які, за його словами, недолікували. У частині вимагали після лікарні негайно повертатися на схід, але він не поїхав, марно добиваючись направлення на реабілітацію і виплати «бойових». 

За два тижні його затримали представники військової служби правопорядку за СЗЧ й у кайданках відвезли на основну базу 225-го полку, де тренують новобранців. Романа з іншими затриманими помістили до підвалу із залишками випорожнень на підлозі, а наступного дня усіх побили. 

«Відкриваються двері, і троє здорових мужиків у масках залітають. Того, що був зі мною, взяли першим. Одягли наручники позаду, мішок на голову і повезли в ліс. Ми чули, як він кричав. Його привели побитого, забрали іншого. Мене вивели третім: мішок на голову, руки за спиною», — розповів він про перебування у «ямі».

Після цього Романа і ще двох бійців повезли на фронт на Запоріжжі. Там чоловіка оформили до батальйону, укомплектованого з колишніх в’язнів, в якому командири, за його словами, били військових за вихід з позицій без наказу.Роман Бедей, прикований до іншого військового на одному з етапів переміщення. Фото надав співрозмовник

Роману із побратимами дали знеболювальне перед виходом на завдання, втім, пігулки не діяли, пригадує він: «У мене ноги настільки були відбиті, що я не міг переступати (через єгозу. — Ред.). А провідник з позивним “Лютий” ззаду кричав: “Давайте, рухайтеся, бо в мене наказ розстріляти, хто не буде йти».

Після чергового ворожого обстрілу Роман залишився в окопі з пораненим побратимом, який не міг ходити, щоб дочекатися евакуації. Пізніше до них приєднався ще один поранений з наступної групи, розбитої на тому ж маршруті, з яким вони провели там тиждень серед тіл загиблих. 

Роман просив про евакуацію у суміжну бригаду, бо «боявся повтору цього свавілля. Оставив собі одну гранату. Чесно кажучи, якби такий безпрєдєл ще раз, як вони робили там… я не знаю, чим би воно все закінчилося». У підсумку чоловік із побратимами, зокрема пораненим, 20 кілометрів пішки шли до своїх позицій, звідки їх забрали у лікарню. 

Напередодні виписки з лікарні Роман дізнався, що за ним приїдуть з підрозділу, щоб забрати назад у полк. Він злякався, що його знову жорстоко битимуть, тому втік з лікарні та більше як три місяці перебуває в СЗЧ.

Ще один військовий Іван (ім’я змінене), який воював на кількох напрямках у 225-му полку, стверджує, що по своїх таки стріляли. За його словами, під час боїв у Курській області командир роти з позивним «Агроном» наказав оператору дрона скинути боєприпас на пораненого українського військового Чукса. Подальша доля цього бійця журналістці не відома. Сам «Агроном» сказав, що вперше чує про такі звинувачення.

Анна Калюжна також поспілкувалася з родичами ще одного військового Богдана Логвиненка, який служив у полку близько 1,5 року, а нині переховується. Логвиненко пішов до війська із в’язниці, а його сім’я розповіла про побиття як метод покарання. Зокрема, він надсилав рідним світлину, де видно, що від побоїв на його сідницях потріскалася шкіра. 

Від родички одного з безвісти зниклих бійців також вдалось дізнатись про прив’язування до дерева, інколи оголеними, та побиття пластиковими трубами або палицями. Про «дерево правди» згадує щонайменше шестеро не повʼязаних між собою людей. 

Невідомий військовий, прикутий наручниками до дерева, у червні 2025 року

Також у розслідуванні згадують свідчення про «загороджувальні загони» під Гуляйполем восени 2025 року, які отримували наказ відкривати вогонь по побратимах, які відходять з позицій без наказу.

 Повідомлення зі спільноти дружин військових ОШП

Зокрема, офіцер одного з батальйонів 102-ї бригади ТрО розповів, що стикався із подібним загоном 225-го полку. Його підрозділ опинився в оточенні після відходу інших батальйонів із флангових позицій. За його словами, військові попередили командування про вимушений відхід, але їх не пропустили.

«Нас зустріли наші ж війська 225-го штурмового полку. Ми зайшли до них в окоп. Я зв'язався з командиром через їхню рацію. Попросив, щоб дали пройти. На що він сказав: "Никого не пропускать, открывать огонь на поражение". Нам сказали поставити зброю на землю, лягати "мордою" в землю. Потім летіла п*дарська ефпівішка, п**рський мавік, який нас засік, і по нас почали працювати з міномета. Нам дали вказівку роззосередитись по посадці», — сказав офіцер. 

Після обстрілу їх пропустили, але, як свідчить інший військовий зі зміненим ім'ям Тарас, по його наступній групі з шести людей, яка відходила з позицій, відкрили вогонь. «Навпроти нас поставили оцей заградотряд. Нас зустріло чоловік десять. Стріляли біля ніг, біля вух», — сказав військовий.

Командир Олег Ширяєв заперечив існування «загороджувальних загонів». Він пояснив, що восени 2025 року під Гуляйполем 102-га бригада ТрО відступала з позицій. Як стверджує Ширяєв, тоді самовільно залишив позиції 781 військовослужбовець. 

«Коли вони виходили, то справді були без знаків розрізнення. Вдягнені навіть не в український однострій, а в мультикам. Тобто таку саму форму носить і ворог. Вони були озброєні й рухалися назустріч нашим штурмовим групам. На що наші штурмовики діяли відповідно до Статуту ЗСУ. Спроби не пропустити не було. Причиною стала відсутність комунікації з їхнього боку. Ми намагалися виставити рубежі блокування, а під час заходу на напрямок зазнали втрат, оскільки нам надавали неправдиву інформацію про розташування їхніх позицій», — сказав Ширяєв. 

Також Texty.org.ua навели у матеріалі аудіозапис, на якому людина з голосом, схожим на голос командира полку Олега Ширяєва, наказує відкривати вогонь по військових, які залишають позиції без наказу. За даними журналістів, запис був зроблений на Курському напрямку у січні 2025 року. 

«Командири, увага. По "своїх" нагадую — ніяких своїх не існує. Існує лише конкретний запит по рації — "дозвіл на рух". Усе інше — це противник. Усе, що рухається, — противник. Усі, хто біжить із позицій, дезертири — це теж противник. Дотримуйтеся цього правила. По своїх, по тих, хто несанкціоновано тікає...», — йдеться в записі.

Сам Ширяєв сказав, що його слова стосувалися не наказу стріляти по своїх, а необхідності перевіряти озброєних людей, які виходили з боку передової, оскільки російські диверсійні групи використовували українську військову форму.

Анна Калюжна також попросила командира-го 225 полку прокоментувати про свідчення її співрозмовників щодо побиття і прив'язування до дерев.

«Ця ситуація із жорстким порушенням військової дисципліни мала місце бути. І відома нам. У нас вже відбулося внутрішнє розслідування цього інциденту, і військовослужбовці, які причетні до такого порушення, відсторонені та передані ВСП для подальшого визначення їхньої долі й рівня порушень», — сказав Олег Ширяєв.

Повні відповіді командира 225-го полку навели наприкінці тексту.

На фейсбук-сторінці полку також оприлюднили заяву, в якій заперечили існування «загороджувальних загонів».

«Щоб не допустити втрат серед особового складу ТрО під час несанкціонованого виходу з позицій, командирам 225 ОШП доводилося в ручному режимі налагоджувати комунікацію з комбригом ТрО та з військовим омбудсменом Ольгою Решетиловою, яка на той момент працювала в підрозділах і якій було відомо про масовий вихід з позицій. Жоден військовослужбовець ТрО не постраждав внаслідок так званого "friendly fire". Тому будь які заяви, щодо загороджувальних загонів не відповідають дійсності», — написали в 225-му полку.

Там також визнали, що в полку «трапляються випадки порушення військової дисципліни».

«У 225-му окремому штурмовому полку служать люди з різних верств населення. Нас об’єднує одне — бажання захищати країну. І ми вміємо це робити. Водночас слід визнати: випадки порушення військової дисципліни трапляються і в нас. Нам відомий факт побиття військовослужбовця з підрозділу "Шквал" сержантами за відмову виконувати наказ, що мало тяжкі наслідки. Після внутрішнього розслідування підозрювані сержанти відсторонені від виконання обов’язків і передані Військовій службі правопорядку.

Ми тісно співпрацюємо з військовою омбудсменкою Ольгою Решетиловою. Вона має повну ситуативну обізнаність і доступ до полку. Ми, зі свого боку, оперативно реагуємо на будь-які зауваження. Для нас головне — зберігати єдність і порозуміння у війні, яка триває», — йдеться в заяві. 

Журналістка Анна Калюжна зі свого боку заявила, що готова передати правоохоронцям контакти джерел, які погодяться свідчити, якщо буде розпочато офіційне розслідування наведених у розслідуванні фактів.

Читайте також: 

• «Бабель» оприлюднив розслідування про небойові смерті новобранців у полку «Скеля»
• Полк «Скеля» прокоментував розслідування «Бабеля» про небойову смертність новобранців
• Один відмовився від їжі «з власних переконань», інший впав із дерева, третій пішов за метадоном. Відповіді представників «Скелі» на розслідування «Бабеля»

Фото Анні Калюжній надали співрозмовники/Texty.org.ua