9 грудня 2025 року Президент України Володимир Зеленський сказав, що готовий до виборів в Україні та просить США і європейських лідерів гарантувати безпеку для їх проведення. 14 грудня президент повідомив, що депутати Верховної Ради підготують пропозиції щодо можливості зміни закону про вибори під час воєнного стану найближчим часом.

22 грудня стало відомо, що в парламенті формують робочу групу щодо проведення виборів президента під час воєнного стану. 26 грудня відбулося її перше засідання, під час якого Центральна виборча комісія назвала ключові виклики повоєнних виборів.

Голова Верховної Ради України Руслан Стефанчук повідомляв, що закон про проведення виборів в умовах воєнного стану застосують одноразово.

З 1 січня 2026 року ЦВК відновила функціонування автоматизованої інформаційно-комунікаційної системи «Державний реєстр виборців» у частині взаємодії з виборцями.

Наприкінці січня ЦВК озвучила пропозиції щодо законодавчого врегулювання виборів в Україні після припинення чи скасування воєнного стану. Голова ЦВК Олег Діденко також розповідав, що Комісія розглянула можливість інтернет- і поштового голосування для виборців за кордоном, однак визначила їх надто ризикованими і небезпечними для України, особливо в умовах повоєнних виборів.

Під час виступу на Мюнхенській безпековій конференції 14 лютого Володимир Зеленський заявив, що Україна готова провести президентські вибори та референдум щодо мирної угоди, якщо буде оголошено двомісячне перемир’я.

Робочу групу з підготовки до виборів очолив перший заступник голови Верховної Ради Олександр Корнієнко, заступницею стала віцеспікерка парламенту Олена Кондратюк. Загалом до робочої групи увійшло 64 учасники, серед яких представники всіх парламентських фракцій і груп, Офісу президента, Кабінету Міністрів, військових структур, Центральної виборчої комісії, громадських організацій, Верховного Суду й експертного середовища. Робота робочої групи тривала у семи підгрупах, станом на 20 березня відбулося 46 різних засідань.

На початку ставилися дедлайни роботи робочої групи — до кінця лютого 2026 року. І хоча наразі вдалося дійти згоди щодо частини питань, що обговорювалися, роботу робочої групи продовжили. На думку частини учасників, щоб напрацювати якісні законодавчі норми повоєнних виборів, такі терміни нереалістичні. Питання щодо яких дійшли згоди, тепер мають обговорити парламентські фракції та депутатські групи.

ЄС у своїй резолюції щодо прогресу України на шляху до Європейського Союзу, ухваленій на початку липня 2026 року, зазначив, що майбутні повоєнні вибори в Україні мають відбутися через достатній проміжок часу після скасування воєнного стану, аби бути вільними та чесними.

«Детектор медіа» поцікавився у Олександра Корнієнка, чи є консенсус у парламенті щодо ухвалення закону про перші повоєнні вибори, які реальні напрацювання робочої групи з підготовки до виборів, чи можливі вибори в Україні до завершення гарячої фази війни.

Через безпекову ситуацію виборів на горизонті не видно, але підготовку до їх проведення здійснювати необхідно вже зараз, каже Олександр Корнієнко.

— Олександре, чи триває ще робота робочої групи по виборах? На початку ставилися дедлайни її роботи — до кінця лютого 2026 року. Потім, наскільки мені відомо, терміни продовжили.

— Наразі ведеться експертна робота над підготовкою драфтів документів. Є напрацювання підгруп, усі вони були представлені. Експерти оцінюють, що стан готовності цього законопроєкту про перші повоєнні вибори далекий ще від перфектного. Тому нам треба ще працювати. Хоча основні ідеї вже озвучені. Тепер усе, що стосується технічних і організаційних моментів, інструментальних змін до законодавства, треба виписати й правильно оформити.

Є частина політичних моментів, починаючи з того, яка буде виборча система, і закінчуючи нюансами участі закордонних українців, внутрішньо приміщених осіб тощо. У будь-якому випадку рішення буде політичне, тому це все є політичні питання.

Улітку організаційно складно всіх зібрати, чесно кажучи. Можливо, з вересня ми повернемося до більш активної роботи робочої групи. Ми займалися окремими питання, зокрема у нас була зустріч, пов’язана з відповідальністю щодо використання державних і недержавних фінансів на виборах. Напрацьовуються відповідні законопроєкти. Це те, що фактично стосується і наших реінтеграційних зобов’язань, по цьому треку теж іде певна робота.

Я неодноразово зазначав про неможливість проведення виборів найближчим часом із безпекових причин. І це диктує темп роботи групи, і зацікавленість політиків. Тобто ясно, що зараз, на жаль, немає на горизонті виборів, через те, що безпекова ситуація погіршується. Але ми будемо дискутувати і готувати законопроєкт. Тому що головний висновок діяльності робочої групи за пів року — це те, що ця робота давно назріла, її треба потроху вести, не викликаючи великих політичних дискусій і баталій, бо це шкодить політичному процесу в країні.

Є технічні, інструментальні питання, над ними треба працювати. Таких питань назбиралося багато за час війни і роки без виборів. У нас останні вибори були у 2020 році. Навіть за цей час дуже багато всього помінялося, зокрема і у вашій медійній частині, тому точно треба на це все реагувати.

— Експерти казали, що з семи підгруп, одна, яку очолюєте ви, політичну, ще не збиралася. Це правда?

— Немає такої підгрупи. Є процес, я запропонував його провести, але дійсно політичну баталію ми ще не проводили. Це буде не окрема підгрупа, а вся робоча група. Визначимо тему засідання, приміром, виборча система, і будемо слухати експертів і політиків, висловлювати пропозиції. Або ще буде тема засідання по закордонних українцях. Якщо відверто, то деякі політичні сили свою позицію заявили, але громадськість виступила проти. Тобто процес напрацювання пропозицій триває.

Я не збирав поки групу по зобов’язаннях, це правда. Але це логічно, як на мене, тому що ця група має розглянути євроінтеграційні зобов’язання щодо підготовки до виборів. Вони полягали в запуску нашої робочої групи. Ми це зробили. Тобто фактично ми зобов’язання частково виконали. А інші зобов’язання розглянемо залежно від того, коли вони будуть опрацьовуватися. Я зберу групу, коли у нас будуть конкретні результати, ми маємо перевірити, наскільки вони відповідають зобов’язанням, поговорити про це з європейцями, з Венеційською комісією, з так званим Бюро з безпеки і прав людини ОБСЄ. Тобто ті структури, які ці бенчмарки (від англ. benchmark — орієнтир, еталон) визначають.

Правова позиція Венеційської комісії, Ради Європи не завжди буде на нашу користь. Приміром, питання люстрації для колишніх російських партій, яке активно обговорюється. А Венеційка чітко сказала, що люстрація може бути тільки персональна, не може бути масової люстрації. Вони всі наші законопроєкти проаналізували та надіслали нам свої матеріали.

— А чи є консенсус у парламенті щодо ухвалення закону про перші повоєнні вибори?

— Щодо виборів буде консенсус, звичайно. Щодо тексту закону консенсусу відразу точно не буде, треба буде домовлятися.

Але всі розуміють, і це напевне один із висновків роботи робочої групи за пів року, що єдиний шлях — це прийняття спеціального одноразового закону про повоєнні вибори. Тому що раніше і щодо цього навіть була дискусія. Зараз ми хоча б цю дискусію закрили, всі погодилися, що дійсно це єдиний шлях, не обходячи сильно Виборчий кодекс. Його треба розширити в тих місцях, де не вистачає правової позиції щодо тих чи тих питань.

— На вашу думку, які мають бути перші повоєнні вибори: парламентські, президентські чи місцеві?

— Зрозуміємо — визначимо. Парламент — це політичний орган, він прийме політичне рішення. Експерти його оцінять, висловлять свої застереження.

— Наприкінці червня знову ожила тема виборів. Медіа писали про президентські у листопаді, і повʼязували це з зустріччю президента з Залужним. На вашу думку, чи можливі вибори до завершення воєнного стану? Скільки часу треба на їх підготовку?

— Скільки потрібно часу — це дискусія. Ми її час від часу проводимо. Є політичне рішення ще напевно 23-го року, що на парламентські вибори потрібно пів року. Напевно, президентські можна проводити інтенсивніше.

Але тут треба виходити не з того, як швидко можна провести вибори, а як мінімум із трьох важливих процесів.

Перший процес — це відновлення виборчої інфраструктури, яка, на жаль, сильно пошкоджена війною, і це відомий факт. Уже близько чверті дільниць, які були, — або на окупованій території, або зруйновані (школи, заклади освіти, лікарні тощо). І ми бачимо, що триває терор української прикордонної частини, яка під нашим контролем. І прямо зараз ми з вами говоримо, а там продовжує ворог нищити виборчу інфраструктуру. Тобто її відновлення точно займе певний час.

Другий процес — це розв’язання питання з реєстрами. Це очевидно треба вже зараз робити. Але є низка питань, які потребують якраз законодавчого регулювання. Тому що через повномасштабну війну не всі ці процеси, скажімо так, упорядковані. На це теж треба час.

І третій процес стосується голосування за кордоном. Там технічно треба немало часу, щоб зробити мережу дільниць для голосування. Можна дискутувати, яка вона має бути, більша чи менша. Це вже нюанси. Але просто фізично треба час на створення дільниць в інших країнах, яких там зараз немає.

Ще є питання голосування військових, воно займе певний час під час перемир’я. Дуже багато питань зі збереження прав ВПО і можливості їм голосувати.

Терміни звичайно визначити треба, думаю, для різних виборів вони можуть бути різні. Тут має ЦВК більше про це сказати.

До речі, в нас цей склад ЦВК скоро втрачає повноваження. Це буде перша ЦВК, яка не провела жодних національних виборів.

Це все до того, що багато демократичних процесів через війну, обстріли, атаки неможливо було провести.

— А коли ви будете переобирати ЦВК?

— Ще не знаю, ми будемо діяти в межах закону, як завжди.

— Я правильно зрозуміла, що ви проти проведення виборів, поки тривають воєнні дії?

— Ми маємо говорити про безпекові умови. Вони зараз несприятливі для проведення виборів, і в плані потенційного дня голосування, і в плані агітації. На Лівобережжі дуже важко буде зараз що-небудь зробити, не те, що агітацію проводити. Тому преса може різні припущення висловлювати, але я знаю, що наразі безпекова складова найважливіша. Ніхто вибори під шахедами проводити не буде, всі розуміють ціну таких виборів, а потім і ціну такої влади.

Фото www.shooteditdeliver.eu