Динаміка інфополя за днями.

В українському сегменті соцмереж 27 червня – 3 липня багато тішилися діпстрайками по Росії і Днем Конституції на тлі масованої атаки на Київ. Поглядали на Білорусь і спроби Олександра Лукашенка «пропетляти». Українці обговорювали те, що ЄС планує посилити санкції проти РФ через останній обстріл Києва. Також раділи тому, що на ТОТ горять промислові об’єкти, воєнні аеродроми та енергетична інфраструктура та через удари по Криму. Згадували заяву Ігоря Стрєлкова про провал «СВО». Критики влади запитували, де ПРО, поки Зеленський говорить, що РФ «отримає відповідь». Між тим, розгортається наратив про похід Валерія Залужного в президенти – після матеріалу на УП.

Хороші новини: удари по російському тилу і ТОТ (Кстовський НПЗ, Пенза, Саки, диверсія на «Алабузі»), бензинова криза, підготовка нових санкцій для РФ, тестування власної зброї (чутки про використання балістики), росіяни чекають на десант ЗСУ в Криму, блекаут на Московщині, використання на фронті ракет ERAM, коментар до заяви Путіна про Старий Оскол (ЗСУ), Путін визнає проблеми з пальним, в Україні – День Конституції, деградація російської ППО (Z-воєнкор Романов).

Погані новини: обстріли (завод «Дарниця»), загиблі (Київ, Дніпропетровщина), критика влади (Зеленський поїхав до Ірландії й залишив людей напризволяще, «Фламінго» не літають, «Династія»), Польща не передає «МіГи», скандали з ТЦК, Фіцо проти допомоги Україні на саміті НАТО. 

Неоднозначні повідомлення: російські «патріоти» незадоволені ходом війни, робота ППО, чутки про участь в президентських виборах Валерія Залужного, кримінальна ситуація в РФ, росіяни незадоволені Путіним та захистом лише Москви, Путін визнав відсутність домовленостей в Анкориджі, економіка РФ, паніка пропагандистів, Білорусь нібито вимкнула ретранслятори, можлива російська мобілізація, напружені відносини з Польщею.

Тиждень ударів по РФ ефектно починається з «Фламінго»

Обговорюють удари по Волгограду, цитують заяви аналітиків про те, що ракети «Фламінго» спрацювали цього разу успішно. Також обговорюють удари по мосту на Арабатській стрілці. Велика частку в дискусії про значення ударів для окупованих територій має ураження одразу трьох мостів. Далі помітні ураження одразу двох НПЗ – у Слов’янську-на-Кубані та Ярославлі – з кадрами пожеж на цих об’єктах і статистикою переробки ними нафти. Триває поширення аналітики, що в Росії – велика криза через українські удари, а російське керівництво її не усвідомлює, тримається надія, що це призведе або до бунту, або до зупинки війни.

Виразно помітні скарги росіян на те, що всю ППО стягнули до Москви
Вірусне поширення мали скарги одного з росіян, що «Всё ПВО в Москве, Москву защищает, а здесь как скот пускай умирают». Ця теза лунала в контексті удару по заводу з виробництва електроніки для «Іскандерів» у Воронежі, так само у зверненні росіянина йдеться про аж 300 загиблих там.

Органічний привід для оптимізму – внутрішні російські проблеми

Додатково увагу привертає й “нативна” ситуація у ворога: блекаути НЕ через обстріли, кримінальна ситуація, економічні проблеми, подинокі “бунти” ветеранів у регіонах та реакція на них влади (замість діалогу – покарання).

Чутки про балістику у Москві викликали певну цікавість, але були спростовані

Є декілька повідомлень у масиві з посиланням на російські медіа, що Україна нібито могла вперше бити по РФ власною балістикою (зокрема, відео з вирвою). Новина викликає гордість та надію на подальші удари, але згодом офіційно спростовується. Тим часом, у фокусі уваги – модернізація зброї іншого характеру (наприклад, захист ствола для гаубиць «Богдана» від FPV), розробка роботизованих систем і інших інновацій (повітряні мотоцикли та аеробаггі для піхоти).

30-річний ювілей День Конституції – свято тижня

Привітання активно публікують і звичайні користувачі, і офіційні сторінки (органи державної влади, ОМС, військові підрозділи). Вони нагадують про ключові положення Основного закону, закріплені там права та свободи, важливість їх відстоювання під час війни. З другої половини 28 червня фігурують вітальні слова Володимира Зеленського, урочистості в Києво-Печерській лаврі, згадують про Івана Мазепу та встановлене на його честь погруддя. На другому плані – експертні дискусії про необхідність змін до Конституції через застарілість деяких її положень (юрист і ексчлен ЦВК Андрій Магера).

Масована атака: сум за жертвами протягом доби, новини про зростання кількості загиблих у реальному часі

Подія стає ключовою (близько 40% у проукраїнському сегменті 2 липня), в реальному часі вночі помітні відстеження руху ракет і попередження про час їх підльоту, зранку – інформація про кількість жертв у Києві, яка постійно зростає (до кінця дня відомо про 22 смерті, станом на момент підготовки цього звіту їх уже 31). Поширені кадри з переповнених станцій метро, де люди ховалися від небезпеки. Зрештою, сум викликає звістка про зруйнований вщент будинок у Дарницькому районі. Регіони висловлюють Києву співчуття і оголошують у себе Дні жалоби 3 липня.

«Скеля», Сирський, ТЦК – великі точки напруги в комунікації проблем армії

Помітна комунікація Д.Лубінця – він реагує на скарги на ТЦК, наводить інформацію про вирішення проблем. Ситуація з батьком-одинаком вирішується, протягом доби її коментує і сам ТЦК – вранці каже, що чоловік уже у військовій частині. Українці роботу омбудсмена при цьому переважно обговорюють не через успішні кейси, а через критику: ТЦК, і те, що наглядові органи реагують на дуже малий відсоток злочинів. Чимало згадувань запущеного матеріалом «Бабеля» скандалу щодо полку «Скеля». При цьому цитування йде в кількох напрямках: меседжі на захист журналістів, які поширюють помітні блогери; цитування з критикою і закидами, що це побудовано «на свідченнях наркозалежних» – такі меседжі поширюють клікбейтні канали без репутації і з невеликим охопленням; також є критика Олександра Сирського по антикорупційних і регіональних групах, їх підхоплюють частково люди, частково бот-профілі. Повертається в публічний простір комунікація О.Ширшина (“дебільні задачі”), а сам головком скаржиться В.Зеленському на М.Федорова. При обговорення цього кейсу відзначають аргумент головкома про “міністра оборони, що не був в армії” (мовляв, сам В.Зеленський також уникнув призову, тож є зловтішні сподівання, що О.Сирський отримає конфлікт з владою).

Білорусь: багато “двіжу” перед закінченням ультиматуму. Ретранслятори вимкнули, але довіри до Лукашенка це не додало

Українці активно обговорюють дії Лукашенка перед закінченням даного йому Володимиром Зеленським терміну: спочатку той зустрічається з російським послом, від якого вимагає не втягувати Білорусь у війну, а пізніше терміново та без анонсів відвідує Валдай. Провладні білоруські джерела коментують поїздку максимально розпливчасто. Українські експерти кажуть, що ретранслятори при цьому поступово вимикають, але загалом це не дуже змінить ситуацію – дрони можуть орієнтуватися й іншими способами. Китайська поїздка Лукашенка при цьому отримує досить розмаїті пояснення: від пошуку захисту білоруського суверенітету від РФ до таємних домовленостей між КНР, РБ та РФ.

Польща – джерело значного гніву через відмову надавати літаки і шантаж на тему Бандери

Сплеск обурення викликало інтерв’ю польського міністра оборони В.Косіняка-Камиша, яке розтиражували різні новинні та аналітичні ресурси. Чимало уваги привернули заяви, що Польща не передасть Україні МіГ-29, бо Київ відмовився ділитися технологіями БПЛА. А також – про те, що зі Степаном Бандерою Україна не вступить до ЄС, і Польща блокуватиме вступ через «історичні питання». Ця ситуація, з одного боку, породжує чергову хвилю скарг на поляків, що вони нібито завжди були «підступними ворогами з імперськими амбіціями» і там «зверхньо-принизливе» ставлення до українців. З іншого боку – є обурення, що українці постійно шукають собі зовнішніх ворогів і всіма невдоволені («…І тільки в країні мрій з сексологинями в послах все ах****но», пише В. Прозапас), і заклики згладжувати історичні суперечки. Зрештою, у черговому витку кризи з Польщею порядок денний контролюється українською стороною через подання законопроєкту про створення Національного Пантеону.

Стаття на УП здіймає хвилю чуток про можливу участь Залужного в президентській гонці

Після чергової статті на УП пішла хвиля цитувань інсайдів про нібито наміри Валерія Залужного йти у велику політику, його ствердну «відповідь Вові». Хоч в оригіналі йшлося про те, що це лише за умови проведення виборів восени, і Залужний просто не хоче змарнувати довіру, яку йому висловлюють співвітчизники. Помітно, що тематика обговорюється критиками влади: Зеленський, мовляв, боїться програти. Іноді кажуть про можливу коаліцію між кандидатами, але вірять, що у президента нічого не вийде, та сміються з самої ідеї запитання про плани (це тільки Зеленський міг додуматися). Є паралельні підрахунки рівня підтримки Кирила Буданова: (високий рівень схвалення діяльності – 62%, попри прогнози, що його чекатиме політичне самогубство на посаді голови ОП).

Критики влади закидають Зеленському «піар на обстрілах»
Пересічні користувачі точково підхоплюють звинувачення, що Зеленський «потужно» попереджає про обстріли, згодом тікає в іншу країну (цього разу в Ірландію), а повертається вже після атаки.

Емоції українців

Найстійкішим залишається гнів на Росію через масовані обстріли Києва та інших українських міст, їхні наслідки, а також через заяви Путіна. Високий рівень тривоги пов’язаний з очікуванням нових російських атак і ситуацією на фронті. Зберігається надія на занепад російської економіки, завершення війни через втому росіян та майбутню перемогу України

Гнів присутній у 26% публікацій в соцмережах. Сплеск гніву на адресу Польщі через риторику і відмову передати МіГи; у критиці влади («Зеленський тікає з країни на час обстрілів», відлунює «Скеля»), на росіян через обстріли, на Путіна, на Лукашенка, на Фіцо через нові заяви.

Тривога – 23,4%. Через попередження США, що Росія готує напад на Польщу, через нестачу ППО (В.Зеленський), розбудову росіянами «Алабуги» (Dnipro Osint), через наміри Путіна захопити Донбас до 31 грудня, підвищувати ставки (голова розвідки Польщі), через підготовку РФ нового масованого удару.

Сум – 16,7%. Сум за цивільними жертвами, через День жалоби в Києві, удари по АЗС у східних і південних областях, багато військових некрологів, звістки про життя у прифронтових містах, які ворог щодня руйнує, через падіння українського МІГу, роковини трагедії в Краматорську.

Радість – 14,5%. Радістьвикликають удари по російських НПЗ, обмін полоненими, успіхи ЗСУ та зростання ворожих втрат.

Гордість – 9,1%. Гордість за В.Залужного, в обговоренні нової української зброї, у привітаннях із Днем армійської авіації і з 30-ю річницею Конституції.

Надія 4,6%. Надіяна те, що відносини з Польщею владнаються, на економічний колапс в РФ, на логістичну кризу в Криму, на світову підтримку, на бунт в Росії.

Сміх – 2,3%. Українці сміялися над новими заявами Путіна, над Лукашенком, з росіян, які вже б’ються між собою на заправках.

Втома – 1,3%. Присутня втомачерез тривалість війни, літо, якого нема, через постійні обстріли.  

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів – загалом понад 300 тис. дописів щодня, за 50 ключовими пошуковими словами.

Із масиву повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – постів та перепостів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби рашистського режиму його зруйнувати.