ГО CAT-UA дослідила новини та емоції щодо війни, які панували в українських соцмережах протягом 6 – 12 червня 2026 р. Індекс настроїв соцмереж значно покращився і склав мінус 10 (був мінус 17 попереднього тижня). А саме: хороші новини склали 31%, погані – 41%, неоднозначні – 28%.

Динаміка інфополя за днями.

В українському сегменті соцмереж 6 – 12 червня виділялися повідомлення про масовані удари по російському тилу, сміх над росіянами, їхніми страхами та слабкістю їхньої армії.

Анонс «Орєшника» на початку тижня не дуже вплинув на настрої українців, але загалом обстріли були найгучнішою темою тижня – хоч увага до них і знижувалася. Удари по російському тилу (Крим, Чувашія, мости окупованої Херсонщини, криза з пальним) демонструють слабкість російської ППО: її критикує навіть І. Гіркін. Увагу приділяють й російському політикуму: зникла Е. Набіулліна, М. Захарова розповідає Європі, що вона втратила через санкції, пропагандисти кажуть, що «здається, «СВО» ведемо не ми, а проти нас». Володимир Зеленський підкріпив новини про атаки на РФ повідомленням про близькість до випуску українських балістичних ракет. Знову в інфопрострі згадувалася діяльність США стосовно Ірану та, зокрема, про відмову США від участі в переговорному процесі між РФ та Україною.

Хороші новини: удари по РФ (логістичні шляхи, Чебоксари), Україна вироблятиме балістичні ракети, навколо Валдаю встановлюють протидронові сітки.

Погані: обстріли, Трамп виходить з переговорів.

Неоднозначні повідомлення: фронтові події, зникнення Е. Набіулліної, меседжі колаборантів та пропагандистів, сміх над росіянами, США в Ірані.

Удари по російських тилах: окремо виділяється Крим

Значний сплеск радості у провідних інформаційних акаунтах викликала нова хвиля атак українських дронів по Ленінградській області та Петербургу, з констатацією вибухів і пожеж, зокрема у Кронштадті, згадували про нафтобазу «Петергофську», термінал «Несте». Помітні деталі про атаковані склади 15-го арсеналу ВМФ РФ, верифікація ударів від Генштабу, СБУ. Цілі в інших областях, як-от нафтобазу в Усть-Лабінську, згадують рідше. Паралельно – значна увага до того, що росіяни почали перекривати основні траси на окупованих територіях (Р-280 «Новоросія» та Р-150) як до свідчення кризи, яка охопила ТОТ (дійшло до порівнянь із кровоносною системою, тромбами,  а також аналогії з 6-ю армією Паулюса під Сталінградом взимку 1943 р.).

Загалом, українські соцмережі звернули увагу на Крим і удари по ньому – досі про цей напрямок більше писали у проросійській частині, а у проукраїнській більше обговорювали удари в самій РФ. Особливий сплеск уваги відбувся через удар по мосту в Чонгарі, про який писали з посиланням на російські джерела та заяви окупаційної влади. Хвиля радості, насмішок над росіянами і жартів трималася, підживлюючись фото уражень. Згодом у фокусі уваги чоловіків та спільнот – ураження «Грушової» біля Новоросійська. Ввечері привернули увагу вибухи в Бєлгороді («виверження вулкана» і «апокаліптичний вибух» – заголовки телеграм-каналів, здебільшого без прив’язки цієї теми до роботи дронів СОУ). Меншою мірою – розголос довкола ураження двох нафтобаз у Криму. Також із хорошим настроєм цитують новину про те, що під Москвою вибухнуло авто – згадують попередні вибухи, поширюється інформація про підрив генерал-лейтенанта. Тішить влучний удар «Фламінго». Спочатку цитують російські джерела: українські «Фламінго» завдали ударів по низці об’єктів на території РФ, серед яких – завод «ВНІІР-Прогресс» у Чебоксарах. Паралельно Куйбишевський НПЗ горить після атаки в Самарі. У регіоні оголосили ракетну небезпеку. Згодом Генштаб підтверджує влучання по Чебоксарах на відстані 900 км від України.

День журналіста і день СБС – багато радості. День росії – багато знущань

На День журналіста переважає вдячність медійникам за об’єктивне висвітлення подій та донесення до світу правди про війну й доказів російських злочинів. Окремо шириться статистика загиблих від російської агресії (щонайменше 130 журналістів). Самі медійники з сумом згадують своїх колег (М. Левіна, В. Рощину, І. Цибух тощо).

Що ж до Дня сил безпілотних систем, який лише встановили, вітання з ним починаються вже вночі й тривають цілий ранок і цілий день: спершу – від спільнот і сторінок, пізніше – від людей. Привітання дуже радісні, з великою гордістю і вдячністю. Хоча самі представники СБС поки що сприймають це свято з певним здивуванням.

А от День Росії Україна системно використовує як привід для приниження ворога вже другий рік поспіль. Україна вдало обіграє тему російського національного свята у своїх комунікаціях. Нагадаємо, що в 2025 році сильний резонанс викликала заява Генштабу про 1 мільйон втрат окупантів, які нарахували саме 12 червня. Цього разу – контекст мідл- і діпстрайків: у медіа та соцмережах помітні акценти, що в Росії вперше за багато років, попри свято, не буде концерту на Червоній площі через загрози (YouTube Суспільне Новини, Я. Соколова тощо). Помітні меседжі про відрізання окупованого Криму від решти РФ, гучні анонси («Мадяр» про повну ізоляцію півострова), свіжі інфоприводи (удар по колоні вантажівок під Армянськом, з ефектними кадрами; у самій РФ – ураження дронами заводів у Нижньокамську та Тольятті).

Статистика подій на фронті – один з основних генераторів надії
Заява Олександра Сирського про те, що Сили оборони в травні повернули на 100 км² більше територій, ніж втратили, породжує багато оптимістичних очікувань, на неї звертають увагу різні (в тому числі дрібні) новинні ресурси (передусім телеграм-канали). Пересічні користувачі підхоплюють комунікацію партизанського руху «АТЕШ» про евакуацію росіян з Кінбурнської коси – вона теж створює надію, попри відсутність підтверджень з боку офіційних джерел. Відчувається загальний вайб очікування краху для росіян на фронті і благання Росії про припинення війни, колапсу їхньої логістики, ізоляції Криму від решти ТОТ (відгомін пошкодження Чонгарського мосту).

У темі обстрілів, окрім актуальних, помітна річниця підриву Каховської ГЕС
Соцмережами (зокрема, сторінками новокаховських ресурсів) прокотилася хвиля спогадів про трагедію з акцентом на те, що було скоєно воєнний злочин та акт екоциду. Багато болю, суму, констатації великих людських (і не лише) втрат. Зокрема, поширювали кадри затоплення зоопарку «Казкова Діброва» у 2023 році (вдалося врятувати лише окремих тварин). Що ж до поточних обстрілів та цивільних втрат, то вони традиційно в топі новин, проте комунікація йде лише через спільноти. Ймовірно, даються взнаки минулі резонансні трагедії, на тлі яких поточні розрізнені удари по цивільних вже не сприймаються так гостро. Новина про те, що російський дрон пошкодив сховище радіаційних відходів, поширилася помітно, але теж переважно по новинних каналах та в експертному середовищі.

Меседжі Зеленського для та про РФ резонують

Опозиційні експерти (Г. Омельченко, В. Уколов та інші) продовжують просувати тезу, що «війну не зупиниш листами», звинувачуючи В. Зеленського в заслабкому тиску на Росію і навіть у недостатній підтримці армії. Також його політику протиставляють Петрові Порошенку: мовляв, треба в того повчитися, він у 2015 році зупинив війну. Але є й інша група міркувань: що В. Зеленському вдалося зачепити В. Путіна за живе, він розкрив слабкі місця Кремля (В. Фесенко), цей лист адресований радше не В. Путіну, а елітам РФ (обговорюють реакцію у міжнародних медіа). Реакція самого Путіна («Песков… эту бумажку подсунул», «работайте братья») викликає очікуваний гнів.

І українці, і росіяни впевнені, що перевага на фронті – у них

В українському сегменті постійно тримається й часом зростає надія на заколот у Росії, на те, що там є якісь сили, які прагнуть зміни влади. Ми впевнені, що росіяни помічають, що в них усе погано, і хочуть зупинити війну. Часто ці думки подаються без підтверджень. З великим оптимізмом коментуються навіть найменші не дуже лояльні заяви російських політиків. Також постійно очікують, що економіка Росії не витримає війни, поширюють невтішні прогнози. У провоєнних українських каналах фіксується лише невелика тривога через наступ росіян на Куп’янськ і Костянтинівку. Пишуть, що ті вже публікують кадри з міста. При цьому у проросійському крилі панівна риторика протилежна: транслюється великий оптимізм щодо наступу на Запоріжжя, де тепер «дорога військам відкрита», «НАТО в шоці», падіння цього обласного центру – це «питання кількох тижнів, і наступним стане Харків». Великий оптимізм щодо Куп’янська та Костянтинівки, пишуть і про просування у Сумській області. Знову зростає частка рекрутингових оголошень.

Тримається гнів на Польщу через дипломатичний конфлікт, натомість вибори у Вірменії – привід для радості за поразку Кремля

Конфлікт із Польщею – привід для розмов про потенційне перетворення цієї країни на «Угорщину номер два». Є побоювання, що тема УПА принесе загрозу мільйону біженців та євроінтеграції, може призвести до блокування допомоги Україні. Втім, також фігурують думки, що УПА – лише формальний привід для напруги, за яким криється невдоволення  великих груп впливу (як-от польських фермерів, які бояться збитків). Окремо фігурує свіжий інсайд від «ЄП», що В. Зеленський більше не літає до ЄС через Польщу. Проте фіксуються й негативні коментарі на адресу В. Зеленського, зі слідами російських ІПСО. Дехто поширює історичні довідки про кривди, вчинені Польщею, починаючи з XIV століття, або з гнівом коментує заяви польських політиків. Але є й конструктивні заклики до діалогу.
Тим часом, перемога Нікола Пашиняна на виборах у Вірменії – привід для безумовної радості, бо програла «партія Кремля». Росія втрачає свій вплив навіть на найближчих донедавна партнерів. Геополітичні зміни на Кавказі обговорюють експерти.

Емоції українців

В соцмережах зростала радість через постійні новини про ураження мостів в Криму і атаки по півострову та по РФ, гордість – через відзначення Дня журналіста, та Дня сил безпілотних систем, тримався гнів на росіян, є великий гнів на Польщу.

Гнів присутній у 24,2% публікацій в соцмережах. На Марка Рубіо через його привітання з Днем Росії, майже цілий тиждень тримається гнів на Польщу, то зростаючи, то трохи спадаючи, є гнів на Китай та Північну Корею, що підтримують Путіна. Тримається гнів на росіян через атаки на Запоріжжя, на сховище радіаційних відходів, на Херсонщину, Миколаївщину та інші українські міста. Критика влади під кінець тижня – навколо обговорення реформи ЗСУ.

Тривога – 22,9%. Українці тривожаться постійно через ситуацію на фронті та просування росіян у Костянтинівці, також до кінця тижня зростає тривожне очікування на нову велику атаку росіян з використанням «Орєшніка». Постійно публікуються повідомлення про повітряні тривоги.

Радість – 15,4%. Радість викликають атаки на кримські мости, на кримську інфраструктуру, атаки по інших російських тилах, зокрема по Чебоксарах. Є радість через світову підтримку, санкції від ЄС щодо росіян, заборону в’їзду тим, хто воював проти України, радість через зростання ворожих втрат та успіхи ЗСУ, заяви Олександра Сирського про звільнені території.

Сум – 13,2%. Через річницю підриву дамби в Каховці, через поранення О. Тягнибока, через День пам’яті загиблих українських дітей, в обговоренні наслідків російських атак та у військових некрологах.

Гордість – 7,7%. Гордість трохи зростає через відзначення Дня журналіста на початку тижня та Дня сил безпілотних систем наприкінці. Також тримаються гордість за ЗСУ та гордість в життєвих постах.

Надія – 6%. Постійно тримається надія на бунт в Росії, на занепад її економіки, надія на перемогу, на подальші успіхи на фронті, зокрема в Криму.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів – загалом понад 300 тис. дописів щодня, за 50 ключовими пошуковими словами.

Із масиву повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – постів та перепостів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби рашистського режиму його зруйнувати.