Російському генералу-полковнику Сергієві Кузовльову повідомили про підозру у воєнних злочинах за керівництво ракетним ударом по піцерії «RIA» в Краматорську в червні 2023 року, внаслідок якого загинули 13 людей, зокрема троє дітей та письменниця Вікторія Амеліна. Текст підозри оприлюднили на сайті Офісу генпрокурора.

За даними слідства, станом на кінець червня 2023 року Кузовльов очолював Південний військовий округ Збройних сил РФ, який є основою угруповання військ «Південь» окупаційної армії. У підпорядкуванні генерала перебували 1-ша і 107-ма ракетні бригади, які мають на озброєнні оперативно-тактичні ракетні комплекси «Іскандер». 

Як зауважили правоохоронці, Кузовльов погодив удар по піцерії в Краматорську, знаючи, що поряд немає військових цілей. Він мав розвідувальні дані й точні географічні координати вулиці Василя Стуса в Краматорську, де розташовані кафе, магазини та житлові будинки.

Його підозрюють у порушенні законів та звичаїв війни, що спричинили загибель людей (ч. 2 ст. 438 ККУ). Санкція статті передбачає до 15 років або довічне увʼязнення.

27 червня 2023 року українська письменниця та громадська діячка Вікторія Амеліна потрапила під російський ракетний обстріл у Краматорську, де перебувала разом з делегацією колумбійських журналістів та письменників. Вікторія отримала тяжкі поранення. 1 липня в лікарні імені Мечникова у Дніпрі її серце перестало битися. Репортаж з прощання з письменницею в Києві читайте тут.

У квітні 2024 року мешканця Краматорська, який 27 червня 2023 року навів російську ракету на кафе в центрі міста, засудили до довічного позбавлення волі.

Нагадаємо, Амеліна — авторка роману «Синдром листопаду, або Homo Compatiens» (2014), роману «Дім для Дома» (2017), дитячих книжок «Хтось, або Водяне Серце» (2016) та «Е-е-есторії екскаватора Еки» (2021).

У 2021 році вона стала лавреаткою літературної Премії імені Джозефа Конрада. Того ж року заснувала Нью-Йоркський літературний фестиваль, що відбувався в селищі Нью-Йорк у Бахмутському районі Донецької області.

З літа 2022 року Вікторія Амеліна долучилася до правозахисної організації Truth Hounds, з якою працювала як документаторка воєнних злочинів на деокупованих територіях на сході, півдні та півночі України, зокрема в Капитолівці на Ізюмщині, де знайшла щоденник убитого росіянами письменника Володимира Вакуленка.

Вже після смерті Вікторія Амеліна стала однією з номінанток премії «Читомо», а також отримала Премію за свободу слова від Норвезької спілки письменників.  У січні 2024 року президент Володимир Зеленський нагородив Амеліну посмертно орденом «За заслуги» ІІІ ступеня. 

Фото: меморіал на місці удару / Влада Гузова