Перед парламентськими виборами 7 червня політична боротьба в країні проходить на тлі активних інформаційних кампаній, геополітичного протистояння та суперечок про зовнішній вплив.

7 червня у Вірменії відбудуться парламентські вибори, які багато хто називає визначальними для майбутнього країни. Голосування має показати, чи збереже владу команда прем’єр-міністра Нікола Пашиняна та його партія «Громадянська угода», яка останніми роками взяла курс на зменшення залежності від Росії та зближення із Заходом, чи посилять свої позиції опозиційні сили. Серед головних конкурентів чинної влади — блок другого президента Вірменії Роберта Кочаряна «Вірменія», партія «Процвітаюча Вірменія» бізнесмена Гагіка Царукяна та альянс «Сильна Вірменія», який пов’язують із російським мільярдером Самвелом Карапетяном.

Опозиційні сили, яких як у Вірменії, так і за її межами називають проросійськими, будують значну частину своєї риторики навколо карабаської теми, тези про те, що «Нікол здав Арцах», а також страхів, пов’язаних з Азербайджаном і Туреччиною.

Ось типовий приклад такого залякування виборців - передвиборчий ролік, який з'явився на офіційній сторінці кандидата  Роберта Кочаряна. Відео починається так, ніби це офіційний випуск новин. На дворі 2031 рік. Територія колишньої Вірменії. В ефірі — випуск «Хабарлар» вірменською мовою — назва, яка в перекладі з турецької означає «новини». Це нібито новини для вірменської меншини Західного Азербайджану (колишньої Вірменії). «Сьогодні на Пагорбі шехідів в Єревані відкрилася найбільша мечеть міста», «Президент Азербайджану та губернатор Західного Азербайджану Пашинян поклали квіти до пам’ятника Ататюрку в парку імені Гейдара Алієва». Теза зрозуміла: обираючи Пашинина, ви голосуєте за втрату суверенітету  Вірменії.

Ось ще одне відео з тією ж тезою, але ще з критикою курсу чинного уряду на дистанціювання від Росії та зближення з Європою (Зеленський там теж є) наративи про критичну залежність Вірменії від Москви. 

За даними розслідувань The Insider i Центру «Досьє», Кремль проводить системну роботу з частиною вірменської опозиції - журналісти публікують дані про контакти окремих опозиційних політиків із російськими структурами.

Значення майбутнього голосування виходить далеко за межі внутрішньої політики Вірменії: йдеться про баланс сил у всьому Південнокавказькому регіоні, який останніми роками залишається одним із ключових майданчиків геополітичного суперництва між Росією та Заходом і традиційно розглядається Москвою як зона власного впливу. Напередодні виборів на ситуацію у Вірменії звернув увагу і президент України Володимир Зеленський. Він, коментуючи заяви Росії щодо країни, у своєму вечірньому зверненні 30 травня наголосив, що лише народ Вірменії має право визначати майбутнє своєї держави.

На цьому тлі Ален Симонян, спікер парламенту Вірменії, друга за політичним впливом особа в державі і той самий чоловік, якого можна побачити в Instagram-відео поруч із Пашиняном дав велике інтерв’ю ютуб-каналу Radio Van — одному з найвідоміших у Вірменії російськомовних медіа.

Розмова відбулася фактично за тиждень до парламентських виборів. Під час неї журналіст Детектора медіа поставив Симоняну запитання про російську дезінформацію, інформаційний тиск на Вірменію та дії влади для протидії таким кампаніям.

У відповідь Симонян сказав, що влада протидіє дезінформації через постійну комунікацію з громадянами — участь у публічних ефірах, поїздки до регіонів та зустрічі з різними аудиторіями, зокрема зі студентами. Така модель ґрунтується на поясненні та відкритому діалозі із суспільством і є основним інструментом у роботі з інформаційними викликами.

У відповідь на запитання, чи не планує влада Вірменії повністю заборонити трансляцію російських пропагандистських телеканалів, таких як «Первый канал» або «Россия-1», спікер парламенту Ален Симонян заявив, що в умовах вільного доступу до інтернету подібні заборони не мають великого сенсу, окрім политичного.

«У наш час, коли є вільний інтернет, закрити практично нічого неможливо. Загалом це політичний крок. Ми закриваємо окремі програми та пропагандистські передачі, які дозволяють собі нецензурні і образливі висловлювання на адресу влади Вірменії», — сказав він.

Під час інтерв’ю ведучий поцікавився, чи не є присутність російських державних телеканалів у Вірменії своєрідним спадком радянського минулого. У відповідь Симонян нагадав, що в країні досі проживає значна кількість російськомовних громадян, які залишаються аудиторією такого контенту:

«У нас дуже багато російськомовних людей. Я це не дивлюсь і все розумію, але багато хто це дивиться. У нас доволі велика російськомовна національна меншина», — сказав спікер парламенту.

Водночас він зазначив, що питання подальшої присутності російських телеканалів у вірменському інформаційному просторі обговорюється, однак наразі жодного рішення з цього приводу не ухвалено.

Окремо ведучий запитав Симоняна, як він особисто реагує на образи та нападки, які регулярно лунають на адресу вірменської влади з боку російських пропагандистських телеканалів.

За словами спікера парламенту, подібна риторика часто має для її авторів протилежний ефект.

«Я частіше не звертаю уваги, але іноді навіть радію, бо це має зворотний ефект. У нас у країні це працює навпаки: коли вони так роблять, вони підвищують наш рейтинг», — сказав він.

Симонян додав, що коли об’єктом таких атак стає вже не влада, а сама Вірменія, він намагається реагувати публічно — іноді жартами, а іноді прямими заявами.

Варто також нагадати, що останніми місяцями вірменська влада активізувала співпрацю з Європейським Союзом у сфері протидії дезінформації та зовнішньому інформаційному впливу. За даними медіа, глава МЗС Вірменії Арарат Мірзоян звертався до Брюсселя з проханням про додаткову підтримку у протидії гібридним загрозам напередодні парламентських виборів. Йшлося, серед іншого, про можливе залучення європейських механізмів швидкого реагування на кампанії дезінформації та зовнішнього втручання. ЄС, зі свого боку, оголосив про окремі програми підтримки Вірменії у сфері кібербезпеки, протидії інформаційним маніпуляціям та зміцнення демократичної стійкості країни. Зокрема, у 2024 році Євросоюз повідомив про запуск нової програми з посилення стійкості Вірменії до гібридних загроз та дезінформації.

Як видно з передвиборчого контексту, частиною якого є також інтерв’ю з Аленом Симоняном, у Вірменії триває інтенсивна інформаційна боротьба, в якій питання зовнішнього впливу та російської пропаганди залишаються одним із ключових факторів політичної дискусії.

Парламентські вибори, що відбудуться вже найближчої неділі - 7 червня, мають визначити новий політичний баланс у країні. Подальша риторика та підходи новообраної влади щодо російського інформаційного впливу та втручання у внутрішні процеси Вірменії можуть змінитися і стати більш жорсткими.

Фото: Radio Van