Тиждень для українського сегменту починається із жартів через парад у Москві. Пізніше акцент зміщується на масований обстріл росіянами Києва та інших міст, численні цивільні жертви.

Хороші новини: успіхи ЗСУ, удари по російському тилу (та наслідки на кшталт нафтових дощів), провал параду 9 травня в Москві, підтримка Європи, обмін полоненими.

Погані: обстріли (не припинялися попри перемир’я), критика В. Зеленського за «тролінг» указом про дозвіл проведення параду в Москві, за А. Єрмака (коментарі починаються з його арешту).

Неоднозначні повідомлення: посилення ППО в Москві, В. Путін боїться заколоту, російська пропаганда, потенційні переговори (США практично вийшли з процесу, РФ одночасно каже про готовність та про вихід).

Динаміка інфополя за днями.

9 травня переважно комунікується як свідчення російського провалу.
Новинні канали та політичні оглядачі різного калібру (чи то Р. Безсмертний, чи то О. Бацман, чи то військовий експерт П. Черник) активно обговорюють російський «День перемоги»: і сам парад, і політичні наслідки цього дійства. «Дозвіл» В. Зеленського на проведення параду у Москві породжує знущання з росіян. Новинарі зазначають, що парад тривав лише 45 хвилин (найменше в історії), мав обмежену кількість іноземних делегацій (Лаос, КНДР, невизнані Абхазія та Південна Осетія тощо), відбувся в умовах повного вимкнення мобільного інтернету і стягування ППО через паніку перед українською загрозою. Аналітики міркували про довгострокові наслідки для іміджу у світі РФ та її правителя, про крах пропагандистських міфів Кремля і провал в асиметричній війні.

 Тим часом в Україні День Європи стає антитезою до російського 9 травня. Деякі інформаційні пабліки докладно розповідають про історію цього свята, згадують його як свято демократії та єдності України з Європою, і водночас – як сигнал до продовження реформ (І.Климпуш-Цинцадзе). Наступного дня соцмережі (більше жінки) дуже активно вітають з Днем матері, постять фото мам, дуже багато вдячності матерям у різному контексті. Окрема вдячність – матерям, чиї діти загинули на війні, і матерям, які в тяжких воєнних умовах виховують дітей.

 Підтримка Європи – зберігається позитивна увага.

Новинні сторінки масово висвітлювали приїзд до України німецького міністра оборони. Була виразна увага до підбиття підсумків, а саме – обговорення спільного виробництва дронів, зокрема, далекобійних. Також звертали увагу на синхронні санкції ЄС, Великої Британії та Канади щодо осіб, причетних до викрадень українських дітей. Меншою мірою увага була до інших аспектів, як-от заяви єврокомісарки М. Кос про наміри розпочати переговори про членство в ЄС уже в червні цього року.

Інновації на полі бою та компетенції СОУ підтримують гордість, також на неї працюють мідл- та діпстрайки.

Чимало уваги новинні пабліки (в тому числі авторитетні, як-от Еспресо) приділили темі відправлення до України американських військових інструкторів, щоб ті отримали знання від нас щодо збиття дронів (цитата П. Гегсета). Ще дещо більше ажіотажу, зокрема від чоловіків, викликала звістка про «розгром» НАТО українськими дроноводами на навчаннях у Швеції, з різними деталями від Associated Press. Звільнення н.п. Одрадне на Харківщині – одна з ключових тем для ресурсів, що пильно стежать за перебігом війни (як-от «Новинарня», канал С. Братчука). Водночас низка чергових уражень російського тилу – насамперед в Єйську та Рязані – привернула увагу провідних суспільно-політичних видань та масових користувачів, з цитуванням офіційної комунікації СБС та Р. Бровді. Ураження Рязанського НПЗ комунікувалося з наголосом на черговому «нафтовому дощі» та на помсті за Київ, також помітили ураження в Єйську літака-амфібії (Бе-200 «Альтаїр»), вертольоту Ка-27 та інших цілей.

Обмін полоненими додає радості, окремий привід для неї – звільнені бійці «Азову».
На подію реагують масово різні новинні ресурси, зокрема регіональні, а також жінки. Поширюють щемкі тексти з емодзі та зі словами радості щодо повернення захисників на Батьківщину. Окремий акцент зроблено на тому, що серед звільнених з полону є захисники Маріуполя, бійці «Азову» (цю новину підтверджує й Д. Прокопенко). Помітною є офіційна комунікація В. Зеленського, Д. Лубінця, Координаційного штабу.

Тема переговорів водночас обурила та потішила українців.
На вечір після параду 9 травня припала хвиля обурення через меседжі російської сторони (безпосередньо В. Путін, а також дані джерел Суспільного в ОП), що Україна нібито неготова до обміну полоненими і «відмовилася» від нього (сама українська сторона це неофіційно спростовує). Це стає приводом не лише для констатації брехливості ворога (помітний меседж, що росіянам ніколи не можна вірити), а й для критики В. Зеленського, особливо від політичної сили «ЄС», мовляв, нащо було тролити росіян «Указом». Український президент при цьому звітує, що процес обміну триває.

Уваги до обстрілів на початку тижня істотно менше, але вона все одно є.

Після завершення «перемир’я» знову зростає частка повідомлень про повітряні тривоги, обговорення наслідків російських ударів по Україні, багато пишуть про удар по Кривому Рогу, постраждалих людей. Наприкінці періоду увагу привертає удар по Києву – багато суму за жертвами та гніву на ворога.

Мендель і Єрмак – гнів на владу і її захист іноді можуть бути в одному дописі.
Багато уваги – як до самого засідання суду щодо ексочільника ОП, так і до його спілкування з пресою. У соцмережах дуже активно реагують на цю тему, а паралельно обговорюють інтерв’ю Ю. Мендель. Іноді ці дві теми піднімають по черзі в одному дописі чи відео, і тоді в першій темі владу критикують, а в другій – захищають. Більшість згадок – це новинні сторінки та аналітика з цитуваннями експертів і політиків, але є і власні думки користувачів. У підсумку інтерв’ю Мендель значною мірою «розбавило» негатив від затримання Єрмака, хоча згодом ця тема все ж виявилася більш тривалою, з більшою кількістю інфоприводів.

Емоції українців

Гнів присутній у 32% публікацій в соцмережах. Найбільший гнів на росіян через заяви В. Путіна про зрив обміну полонених на початку тижня, через атаки по українських містах, особливо по Києву, де загинуло багато людей. Є гнів на Д. Трампа через його нові заяви, гнів у критиці влади, особливо при обговоренні звинувачень проти А. Єрмака, та гнів на Ю. Мендель через її інтерв’ю.

Тривога – 23,8%. Спершу на початку тижня чекали відновлення російських атак, потім пішли повідомлення про повітряні тривоги, попередження про підготовку великих обстрілів. Було тривожне чекання на новий наступ росіян і тривога через можливу атаку росіян на Європу.

Сум – 16,1%. Сум зростає під кінець тижня через велику російську атаку по Україні і особливо по Києву, багато суму через новини про постраждалих і загиблих людей. Є й сум у військових некрологах.

Радість – 8,9%. Цього тижня менше радості через яскраві удари по російських тилах, але є велика радість наприкінці тижня через обмін полонених. Також тримаються традиційні причини – зростання ворожих втрат та успіхи ЗСУ.

Гордість – 7,7%. Гордість через потребу американських інструкторів вчитися в українців, розгром НАТО на навчаннях на Готланді у Швеції, звільнення села Одрадне на Харківщині та успішні ураження російського тилу – насамперед в Єйську та Рязані.

Надія – 3,7%. Тримається надія на світову підтримку, особливо після візиту міністра оборони Німеччини до Києва, є надія на перемогу.

Сміх – 3%. На початку минулого тижня дуже багато насмішок над росіянами, їх парадом на честь 9 травня без техніки і під страхом дронів, поступово до кінця тижня ці жарти зникають, і сміх знижується.

Втома – 1,5%. Втома зростає до кінця тижня, коли знову починаються повітряні тривоги і обстріли, поновлюються скарги на довгу війну та втомлені вірші.

Для довідки

Згідно з методологією дослідження CAT-UA за допомогою автоматизованих систем моніторингу вивантажується повний масив згадувань воєнних термінів – загалом понад 300 тис. дописів щодня, за 50 ключовими пошуковими словами.

Із масиву повідомлень, написаних користувачами з України в соцмережах Facebook, Instagram, X, Telegram, YouTube, VKontakte, Odnoklassniki, TikTok, щодня випадковим чином виокремлюється 1350 дописів – постів та перепостів, що складає приблизно 0,25% від їх загальної кількості. Громадська організація CAT-UA з початку повномасштабного вторгнення досліджує настрої в соціальних мережах та надає звіти для військово-політичного керівництва України, щоб через регулярний моніторинг сприяти стійкості інформаційного поля попри спроби рашистського режиму його зруйнувати.