Люди з порушенням зору або з ампутованими кінцівками повинні мати можливість отримати цифрові послуги. Незрячі люди можуть користуватися скринрідерами (програмами екранного доступу). Ті, хто не може користуватися комп’ютерною мишкою чи натискати на сенсорний екран, використовують голосове керування або клавіатуру. Для цього сайти та застосунки, які надають послуги, мають бути адаптовані до вимог цифрової безбар’єрності.

Модераторка дискусії Марічка Падалко, Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності,  Дмитро Попов, національний експерт з цифрової доступності, ПРООН в Україні, Олександр Закусило, заступник Міністра цифрової трансформації України, Анастасія Бондар, заступниця Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Міністерство культури України,  Денис Кривенко, ветеран, радник та амбасадор з безбарʼєрності Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності України

У 2023 році була прийнята постанова уряду №757, яка зобов’язує органи виконавчої влади (міністерства, державні служби, обласні та районні адміністрації тощо) забезпечувати цифрову доступність під час створення, модернізації та адміністрування своїх сайтів і застосунків. Поки що ці зобов’язання не розповсюджуються на приватний бізнес, який може адаптувати свої сайти добровільно.

Зараз розробляють законопроєкти для реалізації політики в цьому напрямку. Наприклад, восени 2026 року Міністерство розвитку громад і територій презентувало документ «Про основні засади державної політики формування безбар’єрного суспільства в Україні». А Міністерство цифрової трансформації розробило законопроєкт «Про цифрову доступність в Україні» (№ 14278) для імплементації Європейського акту про доступність (European Accessibility Act — Директиви ЄС 2019/882) та Директиви ЄС 2016/2102 (Web Accessibility Directive — Директива про доступність вебсайтів і мобільних застосунків органів державного сектору). Зараз у парламенті розробляють альтернативний законопроєкт № 14278-1.

Як зробити цифрові послуги доступними для всіх, обговорювали 9 листопада під час форуму цифрової доступності.

Моніторинг доступності державних сайтів

«У 2021 році зі 100 найбільш важливих державних сайтів і застосунків тільки один відповідав вимогам безбар’єрності», — розказала Оксана Ферчук, Міністерка цифрової трансформації України. Саме тому це стало одним із пріоритетів для адаптації державних ресурсів.

 Оксана Ферчук, Міністерка цифрової трансформації України

«Такої опіки та піклування потребує понад три мільйони людей. З початку війни до цієї спільноти доєдналося 600 тисяч людей. Війна збільшує кількість людей, які потребують такого піклування. На жаль, серед цієї спільноти багато дітей — понад 200 тисяч, — каже міністерка. — Це люди, які одужують після травми, або у похилому віці та не мають цифрових навичок, або ті, хто має дітей і не має багато часу».

Щорічне дослідження базової доступності 100 державних вебресурсів України проводить Програма розвитку ООН (ПРООН) в Україні у партнерстві з Міністерством цифрової трансформації та Центром компетенцій із цифрової доступності державного підприємства «Дія».

Дмитро Попов, національний експерт з цифрової доступності, ПРООН в Україні

Дмитро Попов, національний експерт із цифрової доступності ПРООН в Україні, під час форуму розказав, що більшість критеріїв доступності непомітні, вони стають зрозумілі вже коли вмикаєш скринрідер, переходиш на клавіатуру тощо. Тому для перевірки сайтів потрібно залучати фахівців із доступності: «Ми створюємо доступні чек-листи, щоб розробники могли себе перевірити». Також він звернув увагу на те, що держоргани мають забезпечити доступність своїх основних сайтів, а не створювати окрему версію, наприклад, для людей із порушенням зору.

Моніторинг відповідності сайтів вимогам доступності проводиться з 2021 року. Його мета — не лише перевірити доступність, а й відстежити динаміку. Якщо у 2021 році вимогам безбар’єрності відповідав лише один сайт, то у 2026 році 34% мають високий рівень базової доступності.

Методика проводить перевірку за 10 базовими критеріями:

1. Достатня контрастність тексту

2. Наявність альтернативного тексту для всіх зображень

3. Наявність доступного тексту для всіх посилань

4. Наявність текстових міток для всіх кнопок

5. Наявність текстових міток для полів форм

6. Програмне визначення основної мови сторінки

7. Відсутність помилок у коді сторінки

8. Надання механізму для швидкого переходу до основного вмісту сторінки

9. Маркування фокусу клавіатури

10. Підтримка керування за допомогою клавіатури

Оцінювання відбувається у два етапи: перші сім критеріїв перевіряють за допомогою автоматизованої системи, три останні перевіряють вручну.

У 2025 році критерії оновили і до базової оцінки доступності додався поглиблений метод оцінки та метод оцінки цифрових застосунків.

Модераторка Марічка Падалко

Сайти, що набрали 10 балів із 10 з цифрової доступності

Найвищі бали набрали ресурси Міністерства молоді та спорту України, Міністерства цифрової трансформації України, Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України, Міністерства освіти та науки України, Міністерство соціальної політики, сім’ї та єдності, Національний банк України.

Денис Кривенко, ветеран, радник та амбасадор з безбарʼєрності Міністерства соціальної політики, сімʼї та єдності України

А також портали з надання послуг: «Дія», «Дія. Освіта», «Дія. City», «Портал електронних послуг Пенсійного фонду України», «Національна соціальна сервісна служба», «Безоплатна правнича допомога», «Дія. Безбар’єрність», «Єдиний вебпортал використання публічних коштів», «Національна поліція України».

Типові помилки

Андрій Костенко, керівник Центру компетенцій із цифрової доступності, державне підприємство «Дія», розказав про десять типових помилок, які заважають доступності сайтів.

Андрій Костенко, керівник Центру компетенцій з цифрової доступності, державне підприємство «Дія»

1 бар’єр: Недостатня контрастність тексту. Світло-сірий текст на білому тлі читається погано й інколи користувач може навіть не помітити певні кнопки чи деталі.

2 бар’єр: Незрозуміле призначення кнопок, посилань і полів. За словами Андрія, інколи посилання на соцмережі робляться як кнопки логотипів, і якщо вони не мають текстових міток для скринрідера, то користувач не розумітиме, куди веде посилання. Усі кнопки, поля та посилання повинні мати текстові мітки. За це відповідає розробник.

3 бар’єр: Скринрідер не повідомляє стан і тип елементів. Андрій Костенко каже, що інколи розробники йдуть не за інструкцією і придумують свої рішення для певних елементів, і далі їх не може зчитати скринрідер, тому незрячі люди нічого не почують.

4 бар’єр: Структура вмісту не допомагає орієнтуватися. Це стосується великих сторінок. За словами Андрія, цю проблему можна виявити, якщо перевірити зі скринрідером, чи коректно він оголошує назви.

Анастасія Бондар, заступниця Міністра з питань цифрового розвитку, цифрових трансформацій і цифровізації, Міністерство культури України

5 бар’єр: Порушення керування та переміщення фокусу. Це важливо для тих людей, які не можуть користуватися курсором миші. Але деякі сайти не адаптовані для повного доступу користування клавіатурою.

6 бар’єр: Не видно, який елемент має фокус клавіатури. Андрій звертає увагу, що чорний маркер не видно на чорних кнопках, курсор може бути нечітким тощо.

7 бар’єр: Немає видимого елементу переходу до основного вмісту. «Якщо немає такого механізму, користувач, який послуговується клавіатурою, має натиснути десять разів “так”, щоб перейти до основного вмісту», — сказав Андрій.

8 бар’єр: Вміст втрачається після збільшення або на вузькому екрані. Потрібна можливість збільшити текст до 200%, щоб нічого не втратити. Також це важливо при відкритті сайтів зі смартфонів.

9 бар’єр: Відсутність текстової версії змісту зображень. Для незрячих людей зображення мають містити текстовий опис. За це мають відповідати редактори контенту.

10 бар’єр: Скринрідер не повідомляє про результат дії. Має бути озвучено: «Ми прийняли вашу заяву» тощо. Це повідомлення повинно не закриватися за 10 секунд, щоб скринрідер мав змогу його озвучити.

Підсумовуючи результати моніторингу, Дмитро Попов сказав, що доступність контенту потребує постійної роботи з альтернативними текстами, субтитрами та структурою матеріалів. А розробникам, контент-редакторам і дизайнерам потрібне системне навчання з цього приводу.

Цифрова доступність як обов’язок для всіх

Наразі обов’язок дотримуватися стандартів цифрової доступності мають лише ресурси виконавчої влади. Саме для них проводять тренінги й аудити, каже міністерка цифрової трансформації Оксана Ферчук. Зараз вимоги безбар’єрності вже виконують 34% сайтів.

«Це лише третина роботи, яку потрібно зробити. Нам потрібно забезпечити подальшу трансформацію державних ресурсів. І нам потрібно залучити бізнес і комерційні компанії для того, щоб вони також готували свої вебзастосунки та рішення для роботи з безбар’єрними стандартами», — вважає Оксана Ферчук.

При цьому дуже важливо закладати вимоги безбар’єрності на етапі проєктування сервісів. Про це говорили майже всі учасники форуму.

«Якщо не закладати це на самому початку, то переробка готової системи — це дорого, боляче і не приносить очікуваного результату. Тому держава робить поступові кроки, щоб безбар’єрність стала обов’язковим стандартом і вкористовувалася з самого початку. Але це недостатньо. Ми хочемо, щоб ці стандарти використовував і бізнес», — каже Олександр Закусило, заступник Міністра цифрової трансформації України.

Наразі розробляється законопроєкт для імплементації Європейського акту про доступність (European Accessibility Act — Директиви ЄС 2019/882) та Директиви ЄС 2016/2102 (Web Accessibility Directive — Директива про доступність вебсайтів і мобільних застосунків органів державного сектору). До одного з його положень, за словами Олександра, включили систему нагляду та контролю за виконанням вимог безбар’єрності.

Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності

Тетяна Ломакіна, радниця-уповноважена Президента України з питань безбар’єрності, розказала, що після прийняття відповідного закону привести сайти до вимог доступності потрібно буде бізнесу, місцевому самовряуванню, громадським організаціям і всім, хто у диджиталі надає послуги: «Якщо послуги будуть недоступними, це буде непряма дискримінація». За її словами, у Європі великий бізнес має такий обов’язок, малий бізнес може отримувати підтримку муніципальних чи державних грантів.

В Україні, як розповів Дмитро Попов, лише деякі приватні компанії впроваджують ці стандарти. А міністерка закликала бізнеси переходити на цифрову доступність публічно і тим самим зміцнювати бренд компаній. 

 Фото надані організаторами