13 березня відбулася презентація результатів щорічного дослідження «Індекс медіаграмотності українців», яку спільно організовують ГО «Детектор медіа», Державний комітет телебачення і радіомовлення та Національне інформаційне агентство «Укрінформ».

Захід відбувся в пресцентрі ІА «Укрінформ».

Участь в обговоренні «Індексу медіаграмотності» взяли голова ГО «Детектор медіа» Наталія Лигачова, директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ, очільниця команди за напрямом «Демократичне врядування та інклюзивне суспільство» ПРООН в Україні Олена Урсу, генеральний директор Українського національного інформаційного агентства «Укрінформ» Сергій Череватий, керівниця національного проєкту з медіаграмотності «Фільтр» Ольга Кравченко, директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко, кандидатка соціологічних наук, доцентка, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова та інші медіаексперти.

Модерував захід програмний директор ГО «Детектор Медіа» Вадим Міський.

Презентація дослідження реалізується в межах проєкту ПРООН: «Підтримка інклюзивного відновлення для забезпечення стійкості та безпеки людей в Україні» за фінансування уряду Японії.

Наталія Лигачова повідомила, що цього року дослідники суттєво розширили анкету опитування. За її словами, до неї додали понад 30 нових запитань, які стосуються, зокрема, сприйняття цензури, довіри до блогерів і медіа.

«Ці нові запитання народилися перш за все завдяки нашій експертній раді, за що ми дуже дякуємо всім, хто бере в ній участь. 30 запитань дійсно додали до вартості цьому дослідженню», — сказала Лигачова.

Наталія Лигачова

Директорка Департаменту стратегічних комунікацій та промоції української культури Міністерства культури України Ганна Красноступ наголосила, що медіаграмотність є важливою складовою стійкості суспільства: «Шоста хвиля — це не просто соціологічне дослідження. Це матеріал, який дає нам підстави бачити тенденції, корелювати й коригувати інформаційну політику».

За її словами, спростування фейків або поширення офіційної інформації саме по собі є недостатнім — має бути стійке населення.

Ганна Красноступ

Очільниця команди за напрямом «Демократичного врядування та інклюзивного суспільства» ПРООН в Україні Олена Урсу зазначила, що для ПРООН медіаграмотність не є окремим напрямом програмної діяльності, однак організація реалізує багато проєктів, спрямованих на розвиток сфери комунікацій: «У нас є багато проєктів, які спрямовані на посилення ефективності демократичного врядування в Україні, на розвиток спроможності державних інституцій, з питань стратегічних комунікацій, на спрямовані на соціальну згуртованість. І ми цілком розуміємо, що медіаграмотність є тим фактором, який впливає на всі ці процеси і надзвичайно важливо розуміти, яка є ситуація. Надзвичайно важливо, що це вже шоста хвиля і можна робити висновки щодо тенденцій і щодо тих прогалин, з якими ще слід працювати».

Олена Урсу

Кандидатка соціологічних наук, старша наукова співробітниця Інституту соціології НАН України Марта Наумова повідомила, що загальний індекс медіаграмотності у 2025 році в середньому залишився на попередньому рівні.

Водночас вона зазначила, що українці поступово повертаються до довоєнних практик користування інтернетом. Зокрема, зростає використання стримінгових платформ, електронної комерції та онлайн-платежів, що також є елементами цифрової компетентності.

Окремо дослідники вивчали ставлення аудиторії до авторів інформації. За словами Наумової, лише 37% українців майже завжди звертають увагу на те, хто є автором матеріалу, 31% роблять це іноді, а близько 30% взагалі не звертають на це уваги. Водночас журналісти залишаються лідерами за рівнем відповідальності перед аудиторією за поширену інформацію.

Директорка ГО «Детектор медіа» Галина Петренко розповіла, що найпоширенішими способами перевірки інформації залишаються пошук підтверджень у інших медіа, звернення до першоджерел, оцінка надійності джерела і розгляд коментарів користувачів, якщо матеріал розміщено в мережі.

Водночас у 2025 році до переліку варіантів відповіді додали використання систем штучного інтелекту. За словами Петренко, вже 7% опитаних перевіряють інформацію таким способом.

«Доволі тривожний показник нам на майбутнє, тому що ми можемо спрогнозувати, що по мірі збільшення популярності штучного інтелекту ми побачимо ще більшу кількість людей, які перевіряють інформацію за допомогою ШІ», — сказала вона.

Галина Петренко також звернула увагу на ризики інформаційних маніпуляцій. За її словами, Росія вже використовує так званий LLM-grooming — практику поширення великої кількості фальшивої інформації для «навчання» чатботів.

Марта Наумова та Галина Петренко

За словами Марти Наумової, більшість українців — від 40 до 60% — довіряють різним медіа лише частково. Найбільший рівень довіри мають офіційні акаунти державних інституцій, зокрема Міністерства оборони та Верховної Ради.

На другому місці — міжнародні медіа й організації, такі як BBC, «Радіо Свобода», Deutsche Welle, CNN і Euronews. На третьому — телемарафон «Єдині новини» та Суспільне мовлення. Водночас анонімним телеграм-каналам довіряють 7% опитаних.

Вадим Міський

Програмний директор ГО «Детектор медіа» Вадим Міський під час обговорення зазначив, що наступного року дослідники можуть протестувати уявлення аудиторії про інші платформи, зокрема TikTok, подібно до того, як у попередніх хвилях аналізували ставлення до Telegram.

Результати попередніх досліджень можна знайти за посиланнями: перша, друга, третя, четверта та п’ята хвилі.

Фото: Максим Поліщук