Рада Європи готує новий план дій «Демократична безпека для України» на 2027—2030 роки. В рамках підготовки, щоб план найкраще відображав ситуацію та був ефективним, в Києві 25 лютого відбулася сесія консультацій з національними партнерами Ради Європи в Україні. Зокрема, і у сфері медіа.

Перед початком сесій до учасників звернувся Клаус Нойкірх, директор Директорату з координації програм Ради Європи 

Потреби та виклики, з якими стикатимуться найближчі роки, під час круглого столу «Зміцнення демократичних інституцій, вільні та чесні вибори та цілісність інформаційного простору» обговорили представники Національної ради з питань телебачення та радіомовлення, Міністерства культури, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, СБУ, ЦВК та Суспільного мовника.

Ключовий фокус в обговоренні — інформаційна стійкість і протидія ворожим впливам під час післявоєнних виборів, до яких, на думку учасників, потрібно готуватися заздалегідь.

Міністерство культури

«Ми відповідальний орган за імплементацію європейських стандартів, зокрема імплементацію регламенту щодо прозорості політичної реклами», — сказала під час круглого столу Ганна Красноступ, директорка Департаменту стратегічних комунікацій і промоції української культури Міністерства культури України. За її словами, Рада Європи вже допомогла зробити аналіз законопроєкту №8310 «Про внесення змін до Виборчого кодексу України щодо вдосконалення регулювання інформаційного забезпечення виборів і здійснення передвиборчої агітації». Однак тепер Мінкульт потребує експертної допомоги щодо напрацювання конкретних змін до другого читання законопроєкту, а після цього проведення інформаційної кампанії з імплементації.

Олег Саакян, модератор заходу

Окрім цього, за словами Красноступ, пріоритетами міністерства є протидія інформаційним маніпуляціям і втручанням, які безпосередньо можуть впливати на населення, і як наслідок, на вибори.

«Для напрацювання нової стратегії інформаційної безпеки ми також потребуємо експертної допомоги Ради Європи. Тому що медіаграмотність — це основа стійкості нашого суспільства до інформаційних загроз, зокрема дезінформації», — додала вона.

Мінкульт реалізує національний проєкт із медіаграмотності «Фільтр» і розраховує на підтримку активностей щодо нього від європейських партнерів.

Також серед ключових пріоритетів міністерства — свобода слова та розслідування злочинів щодо перешкоджання професійній журналістській діяльності. Міністерство планує провести тренінги для представників національної поліції, суддів, представників Генеральної прокуратури, підготувати гайд із рекомендаціями для журналістів і студентів.

Мінкульт планує працювати над імплементацією Європейського акта про свободу медіа (EMFA), які посилюють захист незалежних медіа в цифровому середовищі та розширюють повноваження Європейської ради з медіапослуг. Нагадаємо, у січні парламентський Комітет гуманітарної та інформаційної політики ухвалив рішення про створення робочої групи з напрацювання законодавчих ініціатив, спрямованих на імплементацію положень EMFA.

Нацрада

«Моніторинги попередніх виборчих кампаній 2019—2020 років і раніше, показували, що інформаційне поле у нас, на жаль, викривлене, оскільки медіа в Україні постійно порушували стандарти. Це була системна проблема. Єдиним винятком було Суспільне. Решта каналів показували одних лиш позитивно, інших негативно, про третіх узагалі забували. У 2023 році набув чинності новий закон “Про медіа”. І регулятор на сьогодні має можливість впливати на цю ситуацію. Порушення принципів висвітлення виборів, закладених у закон про медіа, є значним порушенням, яке призводить до серйозних штрафів. Але це законодавство ще не було апробоване під час виборчих кампаній. Але я дуже сподіваюся, що українські медіа візьмуть до відома, що арбітр з’явився. Подивимося, чи зміниться практика наших медійних компаній, коли прийдуть вибори», — сказав під час круглого столу член Нацради Олександр Бурмагін.

Олександр Бурмагін, представник Нацради

Окрім внутрішніх проблем у роботі медіа за стандартами, представник медійного регулятора вважає не менш серйозними і зовнішні втручання країни-агресорки, які відбуваються через платформи і соцмережі. Бурмагін звернув увагу, що наразі в Україні немає регулятора в сфері платформ і фактично всі державні органи не мають прямих повноважень щодо платформ.

«Нам потрібно системно оновлене законодавство у частині протидії скоординованим зовнішнім втручанням, забезпечення основних гравців і регуляторів (не лише Нацрада, а й НКЕК). Нам потрібне нове медійне законодавство, яке нам дозволятиме відстежувати дотримання стандартів у сфері медіа в контексті, наприклад, онлайн-медіа», — додав Олександр. Також Бурмагін розказав, що Нацрада не має належних засобів і програмного забезпечення для моніторингу онлайн-медіа. І саме з цими потребами він звертався до Ради Європи: «Це потрібно комплексно вирішувати, щоб на перших повоєнних виборах ми мали стійкість, цілісність і можливість протидіяти агресору».

Суспільний мовник

«Під час виборів важливо мати сильного суспільного мовника», — сказав голова правління АТ НСТУ Микола Чернотицький, виступаючи на круглому столі.

За його словами, Суспільний мовник потребує експертної підтримки Ради Європи у трьох пріоритетних напрямках:

• продовження розробки політик про те, як співпрацювати з підлітками, з українцями за кордоном тощо;
• посилення роботи з ризик-менеджментом і системи внутрішнього контролю;
• втілення найкращих практик урядування суспільного мовлення країн Європи.

На завершення дискусії Олександр Бурмагін підсумував, що якщо Україна не зможе підійти до виборів підготовленою еволюційним шляхом змін, тоді доведеться під час виборів діяти революційно. Наприклад, через блокування телеграму абощо. «Тому хотілося б час до післявоєнних виборів використати для еволюційного шляху», — резюмував він.

Представники Ради Європи систематизують усі пропозиції і враховуватимуть їх при підготовці плану дій «Демократична безпека для України 2027—2030».

Фото надані Радою Європи