Кожен другий телеграм-канал голів обласних військово-цивільних адміністрацій персоналізований — username 12 каналів мають прізвище очільника. Це може дати їм перевагу на старті кампанії у повоєнних виборах, вважає громадська ініціатива «Голка».

Найбільше підписників серед персоналізованих каналів має телеграм-канал голови військово-цивільної адміністрації Львівської області Максим Козицький (138 тисяч).

Як зазначила «Голка», закон не забороняє працівникам пресслужб ВЦА працювати в робочий час над розвитком особистих каналів посадовців. Водночас якщо офіційно канал не закріплений за адміністрацією, після звільнення голови або на виборах його можуть забрати, переназвати і використовувати. 

«Голка» також звернула увагу на те, що кількість підписників телеграм-каналів, зокрема, мера Києва Віталія Кличка, мера Львова Андрія Садового чи мера Дніпра Бориса Філатова буде меншою орієнтовно на 50% за кількість виборців, які віддали за них голоси у 2020 році.

«По суті чиновники стають власниками медіа з великою аудиторією і така перевага може вплинути на рівність кандидатів під час повоєнного виборчого процесу. Якщо держава такі питання не врегулює — посадовці матимуть значно більше шансів потрапити у політику. Тим більше, що і голови ВЦА, і мери і так мають доступ до ресурсів. Відтак масштабного оновлення політичної системи годі чекати», — зауважила «Голка».

За словами директорки Центру розвитку інновацій Катерини Іванченко, персональні цифрові канали посадовців де-факто виконують публічну функцію, але за відсутності правил, які розмежовують персональну та інституційну комунікацію, існують ризики нерівного доступу до публічного простору, втрати напрацьованих інституційних ресурсів, використання адміністративних переваг і зниження довіри до публічних і виборчих процесів.

Як зазначив член Національної ради з питань телебачення та радіомовлення Олександр Бурмагін, телеграм-канал, який умовно має близько 10 000 підписників, можна вважати медіа.

«Якщо ж підписників більше 10 000, то цей канал — це медіа в квадраті. Тому на такі канали мали б поширюватися вимоги такі, як і до медіа в частині агітації. Але ми говоримо про телеграм. Платформи, які будуть становити серйозну загрозу демократичним виборам, можуть стати перед питанням блокування по всій країні», — сказав він.

Голова комітету з питань свободи слова Ярослав Юрчишин вважає, що телеграм варто заборонити на законодавчому рівні: «Уявіть, що Черчіль зробив програму на нацистському радіо, яке контролював Геббельс. Не уявляєте? Так ось коли чиновники в Україні розвивають російський Телеграм, не питайте чому європейці час від часу не розуміють різниці між нами та росіянами. Інвестувати у ворога, надавати його соціальній платформі власні дані свідомо можуть хіба запроданці. А не свідомо або недолугі, або пристосуванці, яким не має значення яка влада, аби бути в ній».

На думку «Голки», варто провести цифрову інвентаризацію всіх сторінок у соцмережах і запровадити обов’язкову реєстрацію офіційних сторінок посадовців як активів державної установи.

«Будь-яка сторінка, що верифікована як офіційна, не може змінювати власника чи назву після того, як чиновник йде з посади. Додатково на час виборів можна зобов’язати відповідні органи проводити перевірку історії створення великих каналів кандидатів. Якщо канал був створений на базі державного чи комунального ресурсу — він має бути заборонений для використання з ціллю агітації на період виборів», — зазначила «Голка».

Нагадаємо, раніше тодішній секретар РНБО Олексій Данілов називав телеграм «дуже-дуже небезпечною річчю» для національної безпеки, а представник ГУР Андрій Юсов визнав, що телеграм містить низку загроз для безпеки України і треба шукати варіанти вирішення цієї проблеми. Представники Telegram тим часом запевняють, що месенджер є безпечним для користувачів, зокрема й в Україні, і російські спецслужби не мають доступу до їхніх даних.

Про небезпечність і ймовірну контрольованість телеграму неодноразово розповідав і журналіст та кіберблогер Назар Токар, який стверджує, що сервери месенджера розташовані в Росії. Менеджер проєктів ЦЕДЕМ з медіаграмотності та протидії дезінформації Олександр Монастирський також вважає телеграм небезпечним, зокрема через певну незахищеність даних на платформі. Аналітик агенції «Мольфар» Павло Фіалковський зауважував, що є не один випадок, який може підтвердити, що платформа співпрацює з російськими спецслужбами. 

Ще 25 березня 2024 року у Верховній Раді зареєстрували законопроєкт  №11115 «Про внесення змін до деяких законів України щодо регулювання діяльності платформ спільного доступу до інформації, через які поширюється масова інформація». У документі, зокрема, пропонується врегулювати роботу телеграму в Україні. 

Ініціатор законопроєкту, народний депутат від фракції «Європейська солідарність» Микола Княжицький, зауважував, що в ньому йдеться не про блокування телеграму, а про те, щоб «запровадити для сервісів, через які поширюється масова інформація, приблизно таке саме регулювання, яке встановлено законодавством для платформ типу YouTube».  

Читайте також:

• Чому я відмовився від телеграму. Власний досвід аналітика ЦЕДЕМ
• Більшість українців не підтримує повну заборону телеграму, — КМІС
• Телеграм: найпоширеніші міфи про платформу
• Чому й навіщо українське суспільство зробили заручником російського телеграму?
• Зручність чи небезпека: що не так із месенджером Telegram

Фото: Unsplash