
Україна і НАТО опублікували спільний звіт про російські інформаційні операції впливу
Україна і НАТО опублікували спільний звіт про російські інформаційні операції впливу


Центр стратегічних комунікацій (ЦСК) разом з Центром передового досвіду в галузі стратегічних комунікацій НАТО (NATO StratCom COE) опублікували звіт «Атрибуція російських інформаційних операцій впливу». Про це повідомила комунікаційна команда ЦСК.
За словами заступника керівника Центру стратегічних комунікацій Миколи Балабана, робота над звітом стала прикладом методологічної синергії між українським практичним досвідом і західною аналітичною школою.
«Україна протягом багатьох років, а особливо після 2022 року, працює з російськими інформаційними операціями “в польових умовах” — щоденно фіксуючи їхні наративи, інструменти і тактики в реальному часі. Водночас підходи НАТО забезпечують чітку рамку доказовості, стандарти атрибуції та структурований аналітичний процес. Поєднання цих двох елементів дозволило не просто описати явище, а перевести український досвід у формат, який є зрозумілим, відтворюваним і придатним для використання всіма союзниками», — розповів Балабан.
Звіт на прикладах показує, як Росія використовує наративи про корупцію, мобілізацію, соціальну несправедливість і церковні суперечки проти України. Також у ньому описані механізми і способи інформаційного впливу: робота скоординованих мереж у телеграмі і «ботоферм», «відмивання» наративів для маніпуляції громадською думкою тощо.
Основою звіту є тестове випробування підходів НАТО до збору доказової бази російських інформаційних загроз. Серед поширювачів російських наративів, яких дослідили під час роботи над звітом, — проросійський блогер Юрій Подоляка та заснований Євгенієм Пригожиним «Фонд боротьби з репресіями».
У Центрі стратегічних комунікацій кажуть, що виявлення технічних, поведінкових та контекстуальних доказів допомагає точно визначити організаторів інформаційної операції та отримати її повне розуміння.
«Технічні дані розкривають, як була проведена кампанія; поведінкові моделі визначають, що робили її учасники і які методи використовували; контекстуальний аналіз пояснює мету операції, виходячи з політичних цілей. Все це потрібно не лише для того, щоб вірно ідентифікувати загрозу, але й для того, щоб протидіяти їй, в тому числі — юридичними та регуляторними засобами», — додали в ЦСК.
Нагадаємо, наприкінці 2025 року Центр стратегічних комунікацій презентував посібник про сучасні практики комунікації в роботі державних органів влади та органів місцевого самоврядування.
Фото: NATO StratCom COE











