Минулого тижня Президент України підписав закон про державний бюджет на 2026 рік. Серед його пріоритетів — зарплати захисникам, на них спрямовано 1,3 трлн грн при тому, що видатки бюджету становлять 4 трлн 781 млрд грн. Серед ключових напрямів — освіта (майже 279 млрд грн), соціальний захист (467 млрд грн) і медицина (258 млрд грн). Також у бюджеті на наступний рік зросло фінансування культурної сфери, запланували спрямувати додаткові мільярди на створення контенту. Також держава вирішила продовжити фінансувати телевізійний марафон «Єдині новини».

Марафон

Інтригою та каменем спотикання при прийнятті бюджету на 2026 рік була доля телевізійного марафону «Єдині новини». Перед голосуванням у Верховній Раді на одному з засідань фракції «Слуги народу» лунали непоодинокі пропозиції прибрати з бюджету на 2026 рік видатки на телемарафон і спрямувати їх в інші сфери (один із варіантів — на освіту, зокрема підвищення зарплати вчителів).

Ці кошти життєво необхідні для команд п’яти телеканалів. Два з яких без державної підтримки можуть і не вижити. Насамперед це «Інтер», який коштами з марафону закриває всі свої потреби.  А ще каналу «Ми — Україна», неофіційним куратором якого, за інформацією наших джерел, був Андрій Єрмак, звільнений з посади голови Офісу президента. До речі, на телеканалі наразі також відбувається оптимізація виробництва та скорочення. На запит «ДМ» у пресслужбі каналу зазначили, що «державні кошти не покривають усю вартість виробництва марафону, що є теж причиною оптимізації по всій медіагрупі».

Утім, фінансування телемарафону «Єдині новини» у бюджеті залишилося. Так само як і у 2025 році — 738 млн грн (у 2024 році — 593,6 млн грн). Кошти на марафон спрямовують за тією ж бюджетною програмою, за якою фінансується іномовлення й «Укрінформ» — №3801020 «Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України». На 2026 рік видатки на цю програму дещо зростуть і заплановані в розмірі 1,557 мільярда гривень (на цей рік передбачалося 1,5 мільярда).

Нагадаємо, у 2025 році відбулися зміни у бюджетній програмі, з якої фінансують марафони й іномовлення. Річ у тім, що раніше медіагрупи отримували додатково ще 144,3 млн грн — для виробництва каналу іномовлення «FreeДом». Це якраз та сума, на яку були збільшені витрати на «Єдиний марафон» на 2025 рік. А «FreeДом» з 1 березня виробляється повністю силами «Мультимедійної платформи іномовлення» (як і цього року, у 2026 році МПІУ має отримати на це 162 млн грн).

Потреба у збільшенні фінансування виробників «Єдиного марафону» виникла через те, що торік Суспільний мовник вийшов із марафону і розпочав самостійний ефір. Відповідно, збільшилася кількість годин контенту, який виробляють канали, що залишилися в марафоні: з 4719 год до 5867 год.

Іномовлення та «Укрінформ»

819 млн грн із бюджетної програми №3801020 «Виробництво та трансляція програм для державних потреб, збирання, обробка та розповсюдження офіційної інформаційної продукції, фінансова підтримка системи державного іномовлення України» заплановані на Державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України» та «Укрінформ». У систему іномовлення входять канал «Дім», медіа у диджиталі (UATV English, UATV Arabic, UATV Espaniol і The Gaze), та канал «FreeДом», який транслює однойменний марафон. Також із цієї програми сплачують за розповсюдження каналів іномовлення через супутник та на інших платформах. Згідно з бюджетним запитом, у ДП «МПІУ» збільшується кількість штатних працівників з 600 до 680. З них 60 людей — це керівники, 389 — художньо-виробничий персонал і 231 — технічний персонал.

Кількість працівників «Укрінформу» залишиться незмінною — 367 людей, із них 250 журналістів.

Середня вартість виробництва години програм для державних потреб у 2026 році зросте з 129,1 до 131,5 тисячі гривень. Також зросла і середня вартість створення 1 Мб інформації УНІА «Укрінформ» з 1 493,7 до 1 599,9 тис грн. Детальніше про ці всі витрати — у бюджетному запиті Мінкульту.

Суспільний мовник

У бюджеті на 2026 рік передбачене незначне збільшення фінансування Суспільного мовника. На підтримку Національної суспільної телерадіокомпанії України у 2025 році спрямували 2,1 млрд гривень, а на наступний рік передбачено 2,47 млрд грн. Ці кошти все одно менші за вимоги закону: адже СМ має отримувати не менш як 0,2% видатків загального фонду державного бюджету (вираховується за попередній рік). Але Суспільне вважає під час великої війни цю ситуацію прийнятною.

Ці кошти йдуть на утримання трьох телеканалів («Перший», «Суспільне. Культура» та «Суспільне. Спорт»), чотирьох радіостанцій («Українське радіо», «Промінь»», «Культура», «Радіоточка»), 24 місцевих редакцій і диджітал-платформ, а також ОТТ-сервісу «Бробакс», запущеному цього року. Як розказав очільник Суспільного Микола Чернотицький у коментарі «Детектору медіа», збільшення фінансування на 2026 рік по суті дає змогу зберегти нинішній стан компанії та покрити інфляцію, а також зробити невеликі інвестиції у команди виробництва контенту. Також він додав, що можливо розшириться пропозиція у спорті".

Парламентські й урядові медіа

Видатки на парламентський канал «Рада», а також «Голос України» не змінилися: передбачено 80 мільйонів 874,2 тисячі гривень. З цих коштів, згідно з бюджетним запитом, 20 млн 218,5 тисяч ідуть на «Голос України», а 60 655 700 грн — на виробництво телевізійних програм.

Як і цього року, у цій бюджетній програмі не враховані кошти, які «Рада» витрачає на виробництво марафону через підрядника продакшн «Кінокіт». Але у 2025 році канал усе одно провів свій мистецький конкурс і визначив виробником компанію «Кінокіт», а в січні 2025 року уклав угоду на виробництво на суму 101,5 млн грн. Як з’ясував «Детектор медіа», ці кошти «Рада» отримала від Міністерства культури та стратегічних комунікацій за іншою бюджетною програмою — №3801030 «Забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції».

На 2026 рік, згідно з бюджетним запитом, у цій програмі кошти на марафон для «Ради» не передбачені. Окрім того, у Верховній Раді зареєстровано проєкт постанови №14268 «Про деякі питання статусу та засад діяльності державного підприємства «Парламентський телеканал “Рада”», ініціатором якої є Кабінет Міністрів України. Мета документа — врегулювати статус і засади діяльності суб’єкта у сфері парламентського мовлення. Основними завданнями телеканалу «Рада», відповідно до проєкту постанови, є: трансляція відкритих пленарних засідань, парламентських слухань і комітетів, забезпечення рівного доступу до ефіру представників усіх депутатських фракцій і груп, позафракційних депутатів тощо.

Тому чи продовжить «Рада» наступного року виробляти марафон, і якщо так, то яким коштом, — поки що питання відкрите. Але наразі, за інформацією джерел «Детектора медіа», йде підготовка до скорочень у команді виробників марафону для телеканалу «Рада».

Також удвічі зменшилися витрати на фінансування «Урядового кур’єра». Якщо цього року на нього передбачалося понад 50 мільйонів, то на 2026-й заплановано спрямувати 25,15 млн грн.

Плюс 4 мільярди на контент

Одна з основних новацій бюджету на 2026 рік у медійній сфері — це 4 мільярди гривень, які спрямовані Мінкульту через бюджетну програму №3801030 «Забезпечення стратегічних комунікацій, інформаційної безпеки, заходів з європейської та євроатлантичної інтеграції, національної ідентичності, героїзму, створення та поширення аудіовізуальних творів патріотичного спрямування». Торік вона мала іншу назву («Здійснення заходів з питань захисту національного інформаційного простору, європейської та євроатлантичної інтеграції в інформаційній сфері») й на неї надавали 405,4 млн грн.

4 мільярди передбачені на реалізацію ініціативи президента Володимира Зеленського «1000 годин українського контенту». «Це стратегічна ініціатива, покликана збільшити кількість українського контенту, зміцнити українську ідентичність, посилити захист від ворожих наративів, створити альтернативу російському культурному впливу, а також підтримати розвиток української кіноіндустрії», — так описує проєкт віцепрем’єр-міністерка з гуманітарної політики та міністерка культури Тетяна Бережна.

За її словами, програму куруватиме Наталія Мовшович, заступниця міністра культури з питань європейської інтеграції. Наталія раніше керувала напрямом «Кіно» Українського інституту при Міністерстві закордонних справ. Наразі в індустрії багато питань і очікувань до конкурсів Мінкульту та умов розподілу цієї підтримки. «Детектор медіа» вже публікував аналіз Анастасії Платонової цієї програми з того, що було відомо на той момент. А вчора Лєна Чиченіна, авторка нашої «Антоніни», висловилася про все, що їй відомо (або відомо не зовсім) щодо «1000 годин контенту» за результатами панельної дискусії по цій темі на Конгресі культури, який відбувся у Львові. Втім, як і щодо Держтелерадіо, ще чекаємо на оновлення та конкретизацію інформації.

Культурні установи

У 2026 році на культурну сферу України запланувати спрямувати 16,1451 мільярда гривень. Порівняно з 2025 роком заплановані видатки зростуть на 4,8202 мільярда гривень, або на 45%.

Зросте у порівнянні з цим роком підтримка національних театрів, художніх колективів, цирків, бібліотек, «Кримського дому», Інституту національної пам’яті. Суттєво зросло фінансування «Українського культурного фонду»: якщо у 2025 році це було 250,68 млн грн, то на 2026 рік закладається 410,84 млн грн. Також збільшилися видатки й на Український інститут книги: спершу у проєкті бюджету передбачали 278,5 млн грн, як і цього року, однак до остаточного голосування кошти за цією програмою збільшилися до 284, 9 млн грн.

На роботу уповноваженого з захисту державної мови пропонується спрямувати на сім мільйонів більше, ніж цього року — 35,85 млн грн.

Однак навіть збільшення видатків на культуру, на думку культурної критикині й авторки «Детектора медіа» Анастасії Платонової, не здатне покрити всіх реальних потреб: «Остаточної деталізації бюджету культурної сфери на наступний рік наразі ще немає, проте вже відомі показники свідчать, що 2026 рік культура знову проживе з бюджетом виживання. Звісно, однією з ключових причин цього є повномасштабна війна, четвертий рік якої наразі добігає кінця. Проте заразом це відчувається як послання з боку держави сфері: “Ми даємо, скільки можемо — далі давайте раду самі”. І якщо культурній освіті, до якої десятиліттями не доходили руки, держава врешті поволі починає приділяти увагу, то, приміром, сфера захисту культурної спадщини наразі може розраховувати фактично лише на підтримку міжнародних донорів, таких як UNESCO, фонд Aliph тощо». Детальніше про аналіз бюджету для культурної сфери — у матеріалі «Детектора медіа».

Регулятори галузі

Серед профільних державних установ пропонується збільшити бюджети для медійного регулятора та Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв’язку. Видатки на Нацраду заплановано збільшити з 230,5 млн грн до 239,9 млн грн, а на НКЕК — зі 199,7 до 238,1 млн грн.

Державна служба спеціального зв’язку та захисту інформації, на яку у 2025 році спрямували 55 мільярдів, цього року має план фінансування у 45,8 мільярда. Тобто її видатки зменшують на 4 мільярди. Основні кошти йдуть на забезпечення спеціальною технікою та обладнанням.

Цього року сталися зміни в роботі Держкомтелерадіо. 19 листопада Кабінет Міністрів ухвалив постанову №1509, що впроваджує зміни в організацію та керування державними інформаційними ресурсами.

Відтепер Держкомтелерадіо виведене з підпорядкування Мінкульту й отримує в управління державне підприємство «Мультимедійна платформа іномовлення України», українське національне інформаційне агентство «Укрінформ», а також державну установу «Центр стратегічних комунікацій та інформаційної безпеки». Також Держкомтелерадіо тепер відповідає за формування та реалізацію державної політики у сферах державного іномовлення, популяризації України у світі, стратегічних комунікацій, зокрема з питань поширення суспільно важливої інформації в Україні та за її межами, інформаційного суверенітету України.

Майнові комплекси  іномовлення, «Укрінформу» та ЦСКІБ уже передали до управління установі. Ці підприємства мають фінансуватися саме через Держкомтелерадіо, а не через Мінкульт, як раніше. Проте в бюджеті-2026 на роботу Держкомтелерадіо закладено лише ті видатки, які були й цього року, також у бюджетних програмах відсутні цільові кошти на роботу самої установи, а також ЦСКІБ. «Детектор медіа» надіслав запит до Держкомтелерадіо та чекає на відповідь.

Також цього року з’явився новий державний регулятор азартних ігор «Плейсіті», який наглядає за рекламою азартних ігор у медіа. Якщо у цьому році на його роботу спрямували 150 млн грн, то 2026-го видатки запланували знизити до 80,76 млн грн.

Нагадаємо, у бюджеті на 2025 рік видатки на культурну сферу за частиною бюджетних програм були знижені, їх дещо підвищили після голосування за бюджет у другому читанні. А більше коштів надавали на захист інформації.

Фото: finclub.net