На ці питання не зміг відповісти білоруський вже колишній політв'язень, противник Лукашенки Віктор Бабарико. Він - один з 123 політичних в'язнів Білорусі, яких днями випустив Олександр Лукашенко в обмін на те, що США зняли з Мінська калійні санкції (критично важливі для тамошньої економіки). І от Бабарико дав інтерв'ю блогеру Золкіну. І не зміг відповісти на питання, хто на кого напав, мотивуючи тим, що сидів в тюрмі і в нього не було нормальної інформації. :

Золкін: Чи можете ви зараз відповісти на запитання, хто на кого напав?

Бабарико: Нет. Кто на кого напал, отчего, почему, что считать фактом нападения… Мы узнали о том, что существует специальная военная операция. Мы слышим, что она началась с действий Украины, то есть Украина что-то там делала и мы вынуждены были реагировать на это. Я не знаю, кого-то там притесняла, кого-то там… мешала кому-то… не знаю, белорусское телевидение подает это именно так. Что по этому поводу говорит небелорусское телевидение, я не знаю.

А далі Золкін питає його про Крим. Бо окупація та анексій Криму сталася в 2014 році. А Бабарику посадили в 2020. Тобто в нього було 6 років, щоб розібратися в тому, що відбувається.

Золкін: Чий Крим?

Бабарико відповідає сміючись: Это вообще сложнейший вопрос. Потому что если возвращаться к истории, это вообще тьма такая, что… На этот вопрос я не готов ответить. {...} По-моему, кто-то из укрАинцев, не помню кто, хорошо сказал: есть там юридические какие-то моменты, есть исторические. Так и здесь. “Чей Крым” распадается на несколько составляющих. Поэтому, увы… С точки зрения юридической, наверное, Крым… если не отменены договора, которые его присоединяли… А в деталях тоже буду избегать ответа на прямой вопрос, потому что если я скажу о референдум, то мне скажут о несостоятельности этого референдума… Я попробую уйти от вопроса: комментировать взаимоотношения соседей очень сложно.

І додав, що щось може сказати не публічно.

Додаткові деталі: До намагання висунути свою кандидатуру на президентські вибори в Білорусі Бабарико багато років очолював білоруську доньку російського Газпромбанку - "Бєлгазпромбанк". Зараз в білоруській тюрмі залишається його син.

Наведу приклад іншого вже колишнього політв'язня Лукашенки - Нобелівського лавреата Алеся Біляцького. Він - керівник правозахисного центру «Вясна». Біляцький сидів з 2021-го (а до того ще сидів з 2011 по 2013), був також звільнений днями, як і Бабарико. Він дав інтерв'ю Білоруській службі Радіо Свобода.

Каліновскі: В Україні була дискусія, у якій деякі звільнені білоруські політв’язні не могли однозначно сказати, хто напав, хто агресор. Чи вам там, у колонії, було зрозуміло, хто відповідальний за цю війну?

Біляцький: Я не беруся судити чи давати оцінки, але що стосується тих ув’язнених, з якими я мав контакти, то, безумовно, ми всі чудово все розуміли — хто є агресором, у якій ситуації перебуває Україна і чому для Лукашенка було важливо, щоб Росія перемогла Україну, щоб там знову була радянська мордва. Бо він боявся, як і Путін боїться, прикладу позитивної демократичної трансформації сусідньої країни, який міг би стати заразним зразком для Росії та для Білорусі.

А для нас, для демократичної частини білоруського суспільства, надзвичайно важливо, щоб Україна залишалася незалежною державою, демократичною державою, державою — членом Європейського Союзу. Тоді й у нас з’являються перспективи відбитися від цієї російської імперії, зберегти свою незалежність і врешті-решт стати частиною європейської спільноти. Репресії в Білорусі тривають, і ситуація зараз значно гірша, ніж вона будь-коли була, — і законодавчо, і у військовому вимірі, і ядерна зброя, і зміна так званої Конституції, коли Білорусь перестала бути нейтральною державою, — усе спрямовано на те, щоб зберегти в Білорусі чинну владу, систему влади, каркас цієї пострадянської системи. Але це будується на піску, на хиткій основі, бо поруч є зовсім інший приклад. Поруч буде незалежна Україна, член Євросоюзу, якщо українці досягнуть, а я в це вірю, тих цілей і завдань, які зараз стоять перед українським суспільством.

Посилання на обидва інтерв'ю:

Бабарико https://www.youtube.com/watch?v=Y02SP-bsAX8&t=2878s

Джерело: фейсбук-сторінка Ірини Ромалійської