Дослідження Кримської правозахисної групи та компанії медіа моніторингу LooQme «Згадування України та Криму у медіа країн Латинської Америки» охопило згадки про Україну та Крим в онлайн-медіа країн Латинської Америки від 1 квітня 2024 року до 31 березня 2025 року. Загалом було проаналізовано понад 4 тисячі медіа регіону Латинської Америки. 

Про це розповіла менеджерка з міжнародної адвокації Кримської правозахисної групи Ірина Баран Ель Ґхалі під час презентації дослідження  14 жовтня в рамках круглого столу «Україна у фокусі Латинської Америки: дослідження медіа, культурна й експертна дипломатія». 

«Найбільше зацікавлення до теми України було у лютому-березні цього року. І це цілком логічно, адже в першу чергу йшлося про 3-ту річницю повномасштабного вторгнення та 11-ту річницю окупації Криму. А також Крим і Україна загалом стали інформаційним приводом в контексті мирних переговорів щодо російсько-української війни.

І певні заяви Трампа так само привернули увагу медіа країн Латинської Америки до нашої держави. Ми так само виділяємо чи Україна виступала у головній ролі, у другорядній або епізодичній. І, як бачимо, доволі багато матеріалів у медіа були сфокусовані саме на Україні», - прокоментувала Ірина Баран Ель Ґхалі.

Всього було зафіксовано понад 87 тис. публікацій з потенційною аудиторією у 860 млн. переглядів. За мовою джерела було проаналізовано матеріали іспанською – 66,1%, португальською – 32,1 %, решта англійською та французькою.

Окремо було досліджено згадки про військовополонених та цивільних полонених.

«Ми хотіли дослідити, наскільки певні імена цивільних полонених, яких звільнили минулого року, згадувалися у медіа Латинської Америки. Я хочу зазначити, що це було до кінця березня 2025 року, але я бачила, що були ще публікації після того, зокрема зусиллями наших колег, які працювали інформаційно із цією темою, вдалося досягнути більшої кількості публікацій, але це ті, які ми виявили у цьому періоді. Найбільше було про Максима Буткевича, майже вже про Нарімана Джеляла і про Лєніє Умерову, але все-таки були ці згадки», - наголосила Ірина Баран Ель Ґхалі.  

Суто Криму стосувалося 9,1 тис. публікацій з охопленням понад 91 млн. переглядів. Кримський півострів фігурує як суперечлива територія, а також як епіцентр дипломатії. За даними дослідження, у січні-березні 2025 року збільшилася кількість згадок про Крим , коли почали активніше обговорювати потенційну мирну угоду.

«Наші партнери з LooQme використали певні інструменти штучного інтелекту, за допомогою яких вдалося виявити певні наративи відповідно до позиції про Крим: українська позиція, проросійська позиція, нейтральна позиція. Одним з маркерів було, наприклад, куди медіа відносять Крим. Тобто, якщо медіа показують Крим як частину Російської Федерації, то зрозуміло, що в них є певна проросійська позиція», - наголосила Ірина Баран Ель Ґхалі.

За політичною спрямованістю текстів 59,7 % текстів мали нейтральну позицію, 30,8% - проукраїнську, а 9,5% - проросійську.

Ключові теми про Крим були про статус Криму на переговорах, легітимність російської анексії, права людини, інформаційна війна, нарощування російської військової присутності.

Основні наративи, як поширювалися в аспекті Криму були наступними. Головним був наратив «Крим як точка розбіжностей між Росією та Заходом», - 41,7 %, далі був наратив «Окупація Криму Росією та світова відмова від визнання» - 22,6 %, на третьому місці за згадками наратив «дискусії про повернення Криму дипломатичним шляхом» - 13, 7%.

Головним наративом, який був про права людини в окупованому Криму був наступний – «незаконна анексія Криму: порушення прав і міжнародних норм». Цей наратив був у 63,9 % проаналізованих публікацій. Далі був наратив про «пригнічення кримськотатарського народу та релігійних свобод» - 9,5 % та наратив про «системні утиски правозахисників та журналістів у Криму» - 7, 4%.  

Нагадаємо, що у червні 2024 року Кримська правозахисна група презентувала дослідження про висвітлення теми Криму в медіа Європи та Близького Сходу.

Фото: Женя Педін, Journalism Teachers’ Academy