Лише 2,3% ефірного часу супроводжується перекладом жестовою мовою, — дослідження Нацради
Лише 2,3% ефірного часу супроводжується перекладом жестовою мовою, — дослідження Нацради
Сьогодні, 23 вересня, у Міжнародний день жестових мов, Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення презентувала результати моніторингу 41 загальнонаціонального телеканалу щодо інклюзивної доступності їхнього контенту. Дослідження показало, що лише 2,3% ефірного часу супроводжується перекладом жестовою мовою, а частка доступної кінопродукції становить 0%.
28 червня 2025 року набув чинності Європейський акт про доступність (ЕАА), який зобов’язує медіакомпанії забезпечити точні й синхронізовані субтитри до всіх телевізійних програм. Українське законодавство не встановлює кількісних вимог для приватних каналів, зобовʼязання має лише суспільний мовник – не менше як 5% адаптованих програм у прайм-таймі.
Нацрада провела тижневий моніторинг 41 загальнонаціонального телеканалу за період з 1 по 7 серпня 2025 року. Результати показали, що переважна більшість контенту не адаптована для людей з порушеннями зору, слуху та з порушеннями інтелектуального розвитку.
Дослідження виявило, що жестова мова використовується лише на двох телеканалах: «Перший» і «Армія TV». Загальний обсяг застосування жестової мови – 115 годин 47 хвилин із загальних 6888 годин тижневого мовлення всіх каналів, що становить 1,68%.
У кінопродукції (фільми, серіали, мультфільми) не зафіксовано застосування жестової мови.
Технологія субтитрування доступна на 36 із 41 телеканалу, що, як кажуть у Нацраді, свідчить про наявність технічних можливостей в абсолютної більшості цих каналів забезпечувати інклюзивну доступність інформації шляхом використання такої технології.
Проте загальний обсяг застосування субтитрів становить лише 2,22% загального обсягу мовлення. При цьому зафіксовано два типи використання субтитрів: для інклюзивної доступності людей з порушеннями слуху та для мовної адаптації іншомовного контенту, що часто робить їх недостатньо ефективними для осіб з порушеннями слуху.
Протягом усього тижневого моніторингу експерти не зафіксували жодного випадку використання аудіодискрипції (тифлокоментування), що, як зауважують у Нацраді, вказує на відсутність забезпечення доступності контенту для людей з порушеннями зору.
Згідно з результатами добового моніторингу «Перший» забезпечує 57% адаптованих програм у проміжок часу із 7 до 22 години, а «Суспільне Культура» – 23%, що значно перевищує встановлений законодавством мінімум у 5%.
«Ці показники свідчать, що забезпечення високого рівня доступності контенту є цілком реальним завданням за наявності відповідних пріоритетів і механізмів впровадження», — зазначають у Національній раді з питань телебачення і радіомовлення.
Окремим аспектом дослідження стала оцінка частки медіапродукту, героями якого є люди з інвалідністю. Моніторинг показав, що такого контенту лише 1,35% від загальної кількості програм, що були поширені в ефірі протягом тижня.
У розрізі вікових груп найменше представлені діти з інвалідністю – лише 0,01% контенту, дорослі особи з інвалідністю (18 – 60 років) з’являлися у 0,99% програм, а люди похилого віку з інвалідністю (60+ років) – у 0,34%.
Дослідження було проведене в рамках реалізації Національної стратегії зі створення безбар’єрного простору в Україні на період до 2030 року. Повністю інфографіку з результатами дослідження можна переглянути за посиланням.
Нагадаємо, торік з нагоди Міжнародного дня жестових мов Укрінформ представив випуск новин із сурдоперекладом.
Фото: Національна рада України з питань телебачення і радіомовлення
