Онлайн-платформа Svidok.org оголосила про запуск флешмобу зі збору анонімних свідчень українців про війну Росії проти України. Про це повідомила комунікаційна команда платформи.

Щоб долучитися, потрібно зареєструватись на svidok.org або ж скористатись телеграм-ботом @SvidokNoteBot чи безплатною телефонною лінією за номером 0 800 507 480. На платформі можна розповісти про обстріли Росії, руйнування, поранення, досвід життя в окупації, про вимушену евакуацію, волонтерство, адаптацію до життя в умовах війни і навіть роздуми чи творчість. До свідчень можна додавати фото та відео. Після публікації на сайті відображається лише населений пункт, де відбувались події, описані в нотатці.

Наразі на Svidok.org зареєстровані понад 4000 українців. Платформа містить понад 2500 опублікованих історій.

«Ця ніч мені запам’ятається назавжди… Ніч на 30 січня 2025 року, близько 0:18, стався вибух у багатоповерхівці в одному зі спальних районів міста. Я чула, як “Шахед” летить через мій будинок. У такі моменти дуже страшно, адже ти ніколи не знаєш, куди він прямує. За правилом двох стін я оперативно покликала всю родину, щоб сховатися, адже біля нас, у цьому ж районі, 17.11.2024 Росія вдарила балістичною ракетою в сусідній двір. 15 секунд — і ми чуємо вибух. Ці емоції не передати словами. Спочатку ти відчуваєш страх, біль, розгубленість, тіло не контрольоване, все тремтить від жаху. А потім – ненависть до Росії. В голові завжди одне й те саме питання: “За що? Чому?”» — написала Людмила (всі імена змінені з міркувань безпеки) про атаку на Суми. 

«Ось так виглядає дитячий садочок на Північній Салтівці. Деякі іграшки виглядають зовсім новими — моторошне відчуття, коли бачиш їх на тлі залізобетонних штирів», — розповіла Ольга. 

«Я розпочав свій волонтерський шлях з 10 жовтня 2022 року, коли відбувся перший масований ракетний обстріл Києва, що спричинив початок блекаутів. На наступний день я приєднався до толоки небайдужих людей, з якими ми прибирали наслідки прильоту по житловому будинку. Тоді я відчув неймовірний прилив енергії згуртованості небайдужих людей, оперативній готовності зробити свій внесок у фізичну допомогу постраждалим людям. Принаймні, в ті дні я не міг просто сидіти вдома і чекати, поки хтось зробить усю справу», — поділився Ростислав.

«1000 днів як мій брат не виходить на зв'язок з полону, куди потрапив, захищаючи Україну в місті Маріуполь…. Там  він із побратимами тримали оборону Азовсталі і показали всьому світу свою силу і незламність! Мій брат не просто військовослужбовець, він воїн!.. Я б хотіла, щоб про мого сильного та хороброго брата знало як можна більше людей!» — поділилась Ольга. 

За словами директорки з контенту та комунікацій Svidok.org Олени Кук, платформа має кілька рівнів захисту. Розробники закрили особисті дані користувачів з міркувань безпеки, і лише розслідувачі можуть з ними сконтактувати через спеціальний акаунт з дозволу людини. Окремо також створили механізм фіксації спогадів для українців, які перебувають на тимчасово окупованій території.

Згідно з останніми даними, на платформу щодня заходять тисячі людей за кордоном. Також на ресурсі реєструються іноземні журналісти, які можуть сконтактувати з українцями через спеціальний захищений акаунт та використати свідчення у своїх матеріалах.

Анонімні свідчення про воєнні та екологічні злочини команда онлайн-платформи передає Офісу генпрокурора та Міжнародному кримінальному суду. Понад 250 історій, залишених на Svidok.org, долучили до досудових розслідувань. 

Ідея створити відкритий простір для документування правди про війну належить групі небайдужих громадян і друзів України у партнерстві з Фундацією AI for Good.

Читайте також:

•  24.02.25: головні матеріали українських медіа до третьої річниці великої війни
• «Війна навчила: я можу пожертвувати матеріалом, якщо він зламає чиєсь життя». Як 11 років війни змінили журналістику

Фото: Svidok.org