Так, якщо дуже стисло, можна підсумувати одну з дискусійних панелей «Міжнародна колаборація у сфері посилення медіаграмотності населення різних країн світу» на конференції «Медіаграмотність в умовах війни та глобальних трансформацій», що відбулася в Києві 11 листопада.

Про те, що когнітивного рівня, тобто одного знання основ і правил медіаспоживання та критичного мислення не достатньо, говорили практично всі учасники форуму. Зупинитися на всіх промовах учасників і гостей конференції не дозволяє формат блогу, тому зосереджу увагу на трьох спікерах — міжнародних експертах у сфері медіаграмотності та протидії дезінформації.

Марін Лессенський, програмний директор Інституту відкритого суспільства — Софія (OSIS), Болгарія,  представив найбільший у Європі Індекс медіаграмотності за 2023 рік. Цей індекс оцінює потенціал стійкості до дезінформації у понад 40 європейських країнах. При його розробці враховується якість освіти, стан свободи слова, рівень довіри до медіа та в суспільстві загалом. Це дослідження 2023 року показало пряму залежність рівня свободи медіа від загального рівня освіти в країнах Європи. Якісна освіта у скандинавських країнах стала результатом найвищих показників свободи слова та відповідно довіри до медіа.

Цікаво, що відповідно до інформації про споживання новин у 2022 році в Євросоюзі лідером залишалося телебачення — 75%, друга позиція за онлайн-медіа — 43 %, третім із невеличким відставанням йде радіо — 39%. Замикають п’ятірку джерел новин для європейців соціальні медіа та друкована преса — 26 і 21 відсоток відповідно. Те, що європейці віддають перевагу професійним медіа, а не соціальним мережам, так само є результатом ефективної політики медіаграмотності.

Клер Вордл (Claire Wardle), авторка концепції «інформаційного безладу», доцентка кафедри комунікації Корнеллського університету (США) нагадала присутнім свою класифікацію інформаційних порушень: міс-, мол- та дезінформацію — «три елементи інформаційного безладу», як вона їх називає. За словами дослідниці, результатом цього шкідливого інформаційного впливу стає так званий «білий шум», коли люди втрачають інформаційні орієнтири та вже не розрізняють джерела інформації за їхньою якістю. 

Рамон Салаверріа — професор журналістики Школи комунікацій Наваррського університету. У своєму виступі зробив наголос на ризиках і можливостях штучного інтелекту в контексті розвитку і трансформації системи медіаграмотності. За словами дослідника, «інформаційна грамотність має враховувати й реагувати на вплив штучного інтелекту в медіагалузі». Професор Салаверріа підкреслив зростання можливостей штучного інтелекту як інструменту створення контенту, його поширення та перевірки інформації. Серед ризиків цієї технології були вказані поширення дезінформації, загрози приватності, порушення морально-етичних норм.

Упевнений, що мету заходу — дати поштовх до пошуку нових ідей та інструментів медіаосвіти, а також обмін досвідом — було досягнуто. Але, як на мене, головне, що попри просвітницьку проблематику, на форумі неодноразово лунали слова «медіаплюралізм», «свобода слова» та «вільний медіапростір». І це, як на мене, дуже показово. Коли в Україні під час війни наголошують на розширенні, а не обмеженні демократичних свобод і свободи медіа насамперед.

Олег Джолос, викладач Інституту журналістики КНУ ім. Тараса Шевченка, кандидат наук із соціальних комунікацій