Листопад почався з кінофестивалю «Молодість», який захопив перші три дні місяця. Що ж до кінотеатрального прокату, то тут тішить кількість українських фільмів: щотижня нова прем’єра, а інколи навіть дві. Це фактично повернення до передвоєнних обсягів. Правда, зйомки двох фільмів розпочалися ще до повномасштабного вторгнення, але решту зроблено вже після 24.02.22.

Так, зокрема, «Буча» Станіслава Тіунова — перша, хай і суперечлива спроба осмислити злочин окупантів, скоєний на Київщині. Фільм розповідає історію громадянина Казахстану, який завдяки своєму паспорту має змогу їздити на окуповані Росією території та евакуювати звідти мирних жителів.

«Буча» 

«Потяг до життя» (реж. Олександр Тіменко) — документальний фільм про реальні історії простих залізничників, які з перших днів повномасштабного вторгнення рятували життя мільйонів українців. Під обстрілами вони влаштовували штучне сходження вагонів, щоб не дати ворогу взяти Київ в облогу, і відвертали техногенну катастрофу. Своїми враженнями про українських залізничників діляться експрем’єр-міністр Великої Британії Борис Джонсон, голлівудська зірка Орландо Блум, футболіст і тренер Андрій Шевченко.

«Потяг до життя»

Цікаво звучить виклад сюжету неігрової драми «Сімейний альбом» (реж. Марина Ткачук). Британська фотографка Самара Пірс дізнається, що її прадід Александр Вінербергер став свідком Голодомору в Україні в 1932-1933 роках. Він зробив фотографії голодного Харкова та зміг вивезти їх до Австрії. Знайшовши камеру свого прадіда й альбом із приголомшливими фото, Самара вирушає на Харківщину, аби зробити власні знімки про геноцид українців, який триває досі.

Українські глядачі нарешті подивляться повнометражний дебют Анни Бурячкової «Назавжди-назавжди» (Україна — Нідерланди). Ця історія розгортається в непростий час — у 1990-х. Головна героїня фільму, старшокласниця Тоня, переходить до іншої школи й потрапляє до компанії відчайдушних підлітків. Разом вони шукають пригод і неприємностей на околицях пострадянського Києва.

«Редакція» (Україна — Німеччина) — новий фільм Романа Бондарчука («Вулкан», «Українські шерифи»). Історія розгортається в південному містечку на Херсонщині. Науковець природничого музею Юра стає свідком навмисного підпалу лісу. Прагнучи розповісти про лісові пожежі, він починає працювати в редакції місцевої газети. Однак натомість опиняється у вирі фейкових новин і корупційних схем.

«Редакція»

Що ж до світового репертуару, то в першу чергу варто звернути увагу на один із найгучніших проєктів сезону — кримінальний мюзикл «Емілія Перез» (реж. Жак Одіар, Франція — Бельгія).

Аргентинська трансакторка Карла Софія Ґаскон грає Манітаса, впливового безжального лідера мексиканського наркокартелю, батька двох дітей, одруженого з Джессі (Селена Гомес). Манітас заінтригований гучним процесом про вбивство, в якому явно винний підсудний виходить сухим із води завдяки кмітливій і працьовитій адвокатці Риті (Зої Салдана). Тож одного дня Манітас робить Риті пропозицію, від якої не можна відмовитися: знайти хірурга, що перетворив би наркобарона на жінку.

Завдання виконане, Манітас «загинув» від рук конкурентів, на світ з’являється красуня Емілія Перес, а Рита може більше не турбуватися про гроші. Але одного дня колишній клієнт, тобто вже клієнтка знову знаходить Риту, бо хоче возз’єднатися зі своїми дітьми. І це має дуже несподівані наслідки.

У Каннах фільм дістав Приз журі та приз за найкращу жіночу роль.

«Емілія Перез»

Великий глядацький потенціал має історична драма «Марія» (Німеччина — Італія — Чехія), адже це історія життя й кохання всесвітньо відомої оперної співачки Марії Каллас, а головну роль грає Анджеліна Джолі. В доробку чилійського режисера Пабло Ларраіна, відзначеного призами Венеційського і Берлінського кінофестивалів, це не перший байопік про знаменитих жінок і чоловіків: він так само зняв фільми «Неруда» (2016), «Джекі» (про дружину Джона Кеннеді, 2016), «Спенсер: Таємниця принцеси Діани» (2021).

«Марія»

Також у прокат виходить нова робота ще одного відомого режисера — лавреата «Оскара» за найкращий іноземний фільм Едварда Берґера. У «Конклаві» (спільне виробництво США й Великобританії), знятому за однойменним романом Роберта Гарріса, Берґер розповідає про інтриги в сучасному Ватикані, повʼязані з обранням нового Папи. Кардиналу Лоуренсу (Рейф Файнс) доручено розплутати змову та завадити розколу всередині католицької церкви. Кінокритик Річард Лоусон із Vanity Fair вважає, що у фільмі правильно показано «як серйозність процесу конклаву, так і його безглуздість», і підкреслює, що фільм «торкається пальцями престижної величі, але водночас твердо стоїть на ногах у царстві веселих розваг».

«Конклав»

Колаж: Микола Шиманський, «Детектор медіа»